Сівозміни та чергування сільськогосподарських культур
Сівозміни є основою стабільності землеробства, оскільки вони позитивно впливають на всі важливі ґрунтові режими, насамперед, поживний і водний, а також повітряний і тепловий, сприяють активної детоксикації шкідливих речовин, визначаючи, таким чином, весь комплекс умов розвитку складного агробіоценозу, найважливішої тридцятилітньому якого є зелені рослини.
Наукові принципи побудови сівозмін передбачають правильний підбор попередників і оптимальне об'єднання одновидових культур із дотриманням припустимої періодичності їхнього повернення на те саме поле. При такій побудові сівозміни, насамперед, виконують основну біологічну функцію - фітосанітарну й дозволяють максимально зменшити обсяги застосовуваних хімічних засобів захисту рослин.
Сівозміна – важливий біологічний та агроекологічний чинник рослинництва, зміст якого полягає в науково обґрунтованому щорічному або періодичному чергуванні культур (і пару) в часі і на певній території по полях.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції для внутрішньогосподарських потреб і продажу визначає динамічну структуру посівних площ, яка повинна враховувати:
· природнокліматичні умови господарства, району, регіону;
· спеціалізацію та устрій господарства;
· ринок зерна (попит, ціна);
· розташування господарства по відношенню до «ринку»;
· забезпеченість матеріально-технічними ресурсами та робочою силою;
· найбільш урожайні для даної зони культури (стабільна урожайність за останні роки);
· реакцію попередника на урожай;
· бути добрим попередником для основних культур (дія попередника на забур’яненість поля, ентомо- і фітосанітарний стан, строки збирання, кількість рослинних решток);
· бізнес-оцінка структури посівних площ повинна враховувати кількість продукції та її планову грошову оцінку при зменшенні витрат засобів виробництва і праці на одиницю продукції;
· природоохоронні вимоги.
При складанні схеми чергування сільськогосподарських культур в сівозмінах враховувались біологічні особливості кожної культури, розміщення їх по кращих попередниках, а також структура посівних площ.
Науково-обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур сприяє кращому використанню поживних речовин ґрунту, підтриманню сприятливих фізичних властивостей ґрунту, захисту від ерозії, попередженню розповсюдження бур'янів, хвороб і шкідників сільськогосподарських культур.
З метою раціонального використання земель і біокліматичного потенціалу проектом передбачені сівозміни з гнучким чергуванням сільськогосподарських культур, що дає змогу збільшувати (крім соняшника) чи зменшувати площу посівів, замінюючи одну культуру іншою за умови біологічного споріднення їх та в залежності від попиту продукції на ринку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 164 «Про твердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах» визначені припустимі межі насичення сівозмін різними культурами.
Таблиця 11
Оптимальне співвідношення культур у сівозмінах, %
Природно сільско господарський регіон | Структура посівних площ | |||||||
Зернові й зерно-бобові культури | Технічні культури | Картопля й овочі-баштанні культури | Кормові культури | Чорний пар | ||||
Усього | У тому числі | Усього | У тому числі багаторічні трави | |||||
Рапс | Соняшник | |||||||
Поліський | 35-80 | 3-25 | 0,5 - 4 | 0,5 | 8-35 | 20-60 | 5-20 | |
Лісостеповий | 25-95 | 5-30 | 3-5 | 5-9 | 3-5 | 10-75 | 10-50 | |
Північностеповий | 45-80 | 10-30 | < 20 | 10-60 | 10-16 | 5-14 | ||
Південностеповий у тому числі в умовах зрошення | 40-82 | 5-35 | 5-10 | 12-15 | < 20 | < 60 | < 25 | 18-20 |
Предкарпатський | 25-60 | 5-10 | 5-7 | 8-20 | 25-60 | 10-40 |
Допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять:
ü для озимих жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки - не менше ніж через один рік;
ü для пшениці озимої, картоплі, проса - не менше ніж через два роки;
ü для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі - протягом двох - трьох років поспіль;
ü для багаторічних бобових трав, зернобобових культур (крім люпину), буряку цукрового і кормового, ріпаку озимого і ярого - не менше ніж через три роки;
ü для льону - не менше ніж через п'ять років;
ü для люпину, капусти - не менше ніж через шість років;
ü для соняшника - не менше ніж через сім років;
ü для лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) - один - десять років.
Таблиця 12
Оцінка попередників
Культура | Попередник | |||||||||||||||
Багаторічні бобові трави | Однолітні трави | Горох, вика | Люпин на зелену масу | Люпин на зерно | Кукурудза на силос | Кукурудза на зерно | Пшениця озима | Жито озима | Ячмінь | Овес | Картопля ранній | Картопля пізній | Льон | Буряк цукрова, рапс | Соняшник | |
Пшениця озима | х | х | х | х | уд | д | н | н | н | н | уд | х | уд | х | н | н |
Жито озима | х | х | х | х | уд | д | н | н | н | уд | н | х | уд | х | н | н |
Ячмінь | х | х | х | х | х | х | х | д | д | н | уд | х | х | х | х | уд |
Овес | х | х | х | х | х | х | х | д | д | уд | н | х | х | х | х | уд |
Кукурудза | х | х | х | х | х | уд | уд | х | х | х | х | х | х | х | уд | уд |
Горох, соя, вика | н | уд | н | н | н | х | х | х | х | х | х | х | х | х | х | д |
Люпин | н | уд | н | н | н | д | х | х | х | х | х | х | х | х | х | д |
Льон | х | х | д | н | д | х | х | х | д | уд | уд | х | х | н | д | н |
Буряк цукровий, рапс | д | д | д | уд | д | уд | уд | х | х | д | д | д | д | уд | н | н |
Картопля | х | х | х | уд | х | д | д | х | х | д | д | н | н | х | х | н |
Соняшник | н | х | х | уд | х | х | уд | х | х | х | х | х | х | х | уд | н |
Примітка: х – найкращий, д – допустимий, уд – умовно допустимий, н – недопустимий попередники.
Враховуючи показники якісної характеристики ґрунтів і придатності земель для вирощування основних сільськогосподарських культур та з метою концентрації посівів, проектом землеустрою на земельних ділянках, що знаходяться у користуванні СВК «Трубайцівський», який розміщений на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, передбачено створення 7-ми пільної польової сівозміни та 4-х ділянок для виробництва зелених кормів для годівлі худоби.
Враховуючи фізико - хімічну та агрохімічну характеристику ґрунтів та при належному удобренні і ефективному протиерозійному захисті можна допустити використання їх в польових та кормових сівозмінах з певними обмеженнями при вирощуванні просапних культур.
Така ротація забезпечує науково-обґрунтоване максимальне насичення сівозмін просапними культурами і дозволяє заміну однієї культури іншою, подібною за біологічними особливостями, та забезпечує еколого- економічний ефект і раціональне використання земель.
При розробці співвідношення культур у сівозмінах дотримано вимогам постанови №164 та постанови від 30 червня 2010 № 536 « Про внесення змін до нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах» [22].
Враховуючи вимоги природних ґрунтових і кліматичних умов та побажання керівництва господарства, розроблено таке чергування культур в сівозміні, яке при максимальному насиченні кон’юнктури на ринку продукції сільськогосподарських культур мають високий рівень рентабельності, що дозволяє вести розширене відтворення виробництва і в межах оптимальної періодичності повернення їх на попереднє місце вирощування (кількість років) на земельних ділянках:
Польова сівозміна
Площа – 1086.72 га