Обчислення координат точок
Координати точок теодолітного ходу обчислюють послідовно, використовуючи вихідні координати точки І, тобто хІ, уІ й ув'язані прирости координат, і записують у графи 10 та 11 відомості:
xII =xI+(Dхув.)I-II ,
yII =yI+(Dyув.)I-II
………………… (3.15)
…………………
Контроль: хІ = хV + (Δхув.) V-І,
уІ = уV + (Δуув.) V-І,
Для нашого ходу
хІІ = +105,10 + 36,36 = +141,46 м,
уІІ = -83,12 + 37,02 = -46,10 м,
.....................................................
......................................................
Контроль: хІ = +84,02+21,08=+105,10 м,
уІІ = - 60,14-22,98 = -83,12 м.
3.1.3 Завдання 3. Обробка журналу тахеометричної зйомки
Знімальною основою тахеометричної зйомки є точки теодолітного ходу, координати яких обчислені в завданні 2. Для цих точок методом геометричного нівелювання визначені позначки Н. Тахеометрична зйомка проведена зі станції (точки) IV ходу теодолітом 2Т30. Теодоліт орієнтований на попередню точку ходу ІІІ. Планове положення точок місцевості (пікетів) визначалося способом полярних координат, а висотне положення - методом тригонометричного нівелювання. Зі станції IV на кожен пікет зняті відлік А з горизонтального круга і відлік КЛ із вертикального круга, визначена віддалемірна відстань Дв до пікету. Наведення теодоліта здійснювалось на відлік vпо рейці, який дорівнює висоті приладу і, тобто і = v. Місце нуля МО вертикального круга теодоліта відоме. Результати вимірів занесені в журнал і абрис тахеометричної зйомки.
Обчислення виконують у „Журналі тахеометричної зйомки” (табл. 3.2). У журнал записують свої вихідні дані (дод. Б1): номери пікетів (графа 1), відліки з горизонтального круга (графа 2), віддалемірні відстані Дв (графа 3), відліки КЛ з вертикального круга (графа 4), місце нуля МО та позначку НIV точки IV.
Таблиця 3.2 - Журнал тахеометричної зйомки
Станція (точка) IV; Н IV=50,30 м; МО = + 0002'; і = V
| Номер пікету | Відлік по горизонт. кругу А | Віддалемірна відстань Д в (м) | Відлік по вертик. кругу КЛ | Кут нахилу n | Горизонт. прокладення Д г (м) | Повне перевищення h (м) | Позначка пікету Н (м) |
| ІІІ | 0000' | - | - | - | - | - | - |
| 22 25 | 14,3 | + 2012' | + 2010' | 14,28 | +0,54 | 50,84 | |
| 81 54 | 13,6 | -1 47 | -1 49 | 13,59 | -0,43 | 49,87 | |
| 199 42 | 10,3 | +2 19 | +2 17 | 10,28 | +0,41 | 50,71 | |
| 253 38 | 13,7 | +1 40 | +1 38 | 13,69 | +0,39 | 50,69 | |
| 315 43 | 14,8 | +4 26 | +4 24 | 14,71 | +1,13 | 51,43 | |
| 0 00 | 23,3 | +3 17 | +3 15 | 23,23 | +1,32 | 51,62 | |
| 42 15 | 27,5 | +0 52 | +0 50 | 27,49 | +0,40 | 50,70 | |
| 64 23 | 41,1 | -0 38 | -0 40 | 41,09 | -0,48 | 49,82 | |
| 81 54 | 28,7 | -1 41 | -1 43 | 28,67 | -0,86 | 49,44 | |
| 130 40 | 19,7 | -1 34 | -1 36 | 19,68 | -0,55 | 49,75 | |
| 199 42 | 26,7 | +2 14 | +2 12 | 26,66 | +1,02 | 51,32 | |
| 226 35 | 36,6 | +2 27 | +2 25 | 36,53 | +1,54 | 51,84 | |
| 253 38 | 31,2 | +2 03 | +2 01 | 31,16 | +1,10 | 51,40 | |
| 285 30 | 26,5 | +2 44 | +2 42 | 26,44 | +1,25 | 51,55 |
3.1.3.1 Визначення горизонтальних прокладень до пікетів і їх позначок
Спочатку визначають кути нахилу ν ліній за формулою
ν = КЛ – МО (31.6)
і результати заносять у графу 5 (табл. 3.2). Використовуючи кути нахилу ν, знаходять горизонтальні прокладення Дг і перевищення пікетів над станцією зйомки за формулами:
Дг = Дв cos2 ν, (3.17)
h = 
. (3.18)
У формулі (3.18) враховано, що і = v, тобто і - v= 0.
Обчислення виконують на калькуляторі, причому, як правило, при роботі з кутами ν спочатку мінути перетворюють у частки градуса до 0,0010, додають до них цілі градуси кута ν і тільки тоді беруть косинус або синус. Обчислені значення Дг та h заокруглюють до 0,01 м і записують відповідно у графи 6 та 7 журналу.
Позначки окремих пікетів визначають за формулою
Ні = НІV + hі , (3.19)
де НІV - позначка станції (точки) ІV,
hі - перевищення окремого пікету над станцією.
Позначки Н записують у графу 8 журналу.
3.1.4 Завдання 4. Побудова топографічного плану
3.1.4.1 Побудова та оцифрування координатної сітки
На аркуші креслярського паперу (формат А3) проводять діагоналі, на яких відкладають великі довільні, але однакові відрізки. З'єднавши кінці цих відрізків, одержують прямокутник, який є основою для побудови координатної сітки (рисунок 1).
На сторонах прямокутника будують сітку квадратів (довжина сторони 10 см). Сітку оцифровують у масштабі 1:500, тобто кратно 50 м, відповідно до значень координат точок, обчислених у табл. 3.1. Сітка повинна бути побудована й оцифрована так, щоб усі точки теодолітного ходу помістились на аркуші і при цьому план розміщувався приблизно по середині аркуша Крім того, у зв'язку з тим, що на цьому ж аркуші буде будуватись частина плану за результатами тахеометричної зйомки, необхідно, щоб навколо точки IV ще залишалось чисте місце в радіусі приблизно 6 см.
Рисунок 1 - До побудови координатної сітки і нанесення точок теодолітного ходу (координати точки І: х1= 105.10 м, у1 = - 83.12 м).
3.1.4.2 Нанесення точок знімальної основи і ситуації
Нанесення на план точок теодолітного ходу виконують за допомогою циркуля і масштабної лінійки у такій послідовності (рисунок 1):
- Знаходять квадрат, де повинна розміщуватись точка.
- На протилежних сторонах квадрата за напрямком осі х відкладають у масштабі відрізки, які дорівнюють різниці абсциси точки й оцифрованої сітки.
- З'єднують одержані при відкладанні на сторонах квадрата точки і на цій лінії за напрямком осі у відкладають у масштабі різницю ординати точки та оцифрованої сітки.
- Точку наколюють голкою циркуля, обводять кружечком діаметром 1,5 мм, зліва підписують її номер.
Правильність нанесення точок контролюють за такими ознаками: точки теодолітного ходу повинні розташовуватись на плані за годинниковою стрілкою; довжини ліній, виміряні на плані, з точністю масштабу мають дорівнювати відповідним горизонтальним прокладенням; дирекційні кути, виміряні на плані, мають збігатися з їх відповідними значеннями, які використовувалися при обчисленнях.
Для побудови топографічного плану теодолітної (горизонтальної) зйомки точки теодолітного ходу з'єднують прямими лініями. За допомогою масштабної лінійки, циркуля і транспортира, використовуючи числові дані абрису (дод. А1, а для зразка роботи дод. В1), наносять ситуацію. Спосіб нанесення окремої точки ситуації на план відповідає способу зйомки цієї точки: перпендикулярів, створів, полярних координат, лінійної та кутової засічок.
3.1.4.3 Нанесення на план пікетів
Топографічний план за результатами тахеометричної зйомки будують як доповнення до топографічного плану теодолітної зйомки.
Пікети на план наносять способом полярних координат за допомогою транспортира й поперечного масштабу. Для цього нуль транспортира суміщають із напрямком, за яким був орієнтований теодоліт (у роботі - напрямок IV - III), і, відкладаючи значення відліків А по горизонтальному кругу (табл. 3.2), одержують напрямки на пікети. На цих напрямках у масштабі 1:500 відкладають горизонтальні прокладення Дг до окремих пікетів й одержують їх положення. Біля пікету олівцем записують його номер та позначку з точністю до 0,1 м. Пікети з'єднують між собою згідно з абрисом тахеометричної зйомки (дод. Б1, а для зразка роботи дод. В1).
3.1.4.4 Зображення рельєфу і ситуації
Рельєф зображують горизонталями з висотою перерізу 0,5 м. Для їх знаходження проводять інтерполювання між позначками пікетів за допомогою палетки. На палетці позначки горизонталей (ліній) повинні бути підписані через 0,5 м для всього діапазону позначок. Інтерполювання горизонталей здійснюють за напрямками рівних схилів, позначених на абрисі стрілками. Межі угідь показують умовним знаком контуру, тобто пунктирною лінією з інтервалом 1 мм.
Оформлення плану
Усі допоміжні лінії витирають і на плані залишають тільки точки теодолітного ходу, перетини сітки координат і наявні елементи ситуації, зображені умовними знаками (дод. Г1).
Горизонталі, отримані при інтерполюванні, укладають, кратні 2 м потовщують та у розриві підписують їх позначки, а за необхідності наносять і берг-штрихи. На плані залишають зображеними лише станцію й 5-6 пікетів, розташованих у характерних точках місцевості. Для цих пікетів номери не вказують, а підписують тільки позначки. Горизонталі креслять плавними тонкими лініями коричневого кольору (товщина основних горизонталей - 0,15 мм, потовщених 0,25 мм).
За рамкою плану вказують висоту перерізу рельєфу. Остаточне оформлення плану виконують згідно з додатком Д1.
3.1.5 Перелік матеріалів контрольної роботи №1
Усі текстові, числові й графічні матеріали контрольної роботи № 1 згідно з переліком документів змісту роботи зшиваються з титульним аркушем (дод. Е1) в такому порядку:
1 титульний аркуш (дод. Е1);
2 перелік документів роботи (зміст);
3 відповіді на контрольні питання;
4 вихідні дані для виконання завдання 2 (дод. А1);
5 відомість обчислення координат теодолітного ходу (табл. 3.1);
6 вихідні дані для виконання завдання 3 (дод. Б1);
7 журнал тахеометричної зйомки;
8 топографічний план (дод. Д1).
Належним чином оформлена контрольна робота здається на кафедру і після перевірки викладачем захищається. Якщо при перевірці виявиться, що в роботі є помилки, вона повертається студенту на доопрацювання.