Дослідження площинних споруд
Склад й обсяг інженерних досліджень залежать від розмірів майданного споруди. Склад досліджень на невеликих ділянках обмежується основними дослідженнями: інженерно-геодезичними, інженерно-геологічними, гідрометеорологічними.
Для більших площинних споруд виконують всі інженерні дослідження: інженерно-геологічні, інженерно-геодезичні; грунтово-геоботанічні; гідрометеорологічні й санітарно-гігієнічні; для земельно-господарського пристрою, озеленення й вертикального планування території; по інженерних мережах, транспорту, будівельним матеріалам і т.п.
Кожен майданчик, що призначається для будівництва споруд, повинен відповідати певним технічним вимогам, що задовольняють умовам нормальної експлуатації й мінімальних витрат на підготовчі роботи й освоєння. Тому одне з найважливіших завдань досліджень - вибір у даному районі майданчика із заданими технічними вимогами.
Майданчик вибирають по можливості в мало пересіченій, малопридатній для сільського господарства місцевості зі сприятливими для будівництва геологічними й гідрогеологічними умовами. Розміри ділянки і її конфігурація повинні відповідати розмірам запроектованої споруди й розташуванню комунікацій з урахуванням перспективи його розширення в майбутньому.
Майданчик повинен розташовуватися таким чином, щоб його можна було з'єднати з найближчими залізничними й автодорожніми магістралями без великого обсягу земляних робіт і зведення великих мостових переходів, які не тільки здорожують будівництво, але й подовжують строки освоєння майданчика.
Рельєф ділянки повинен бути спокійним, з ухилом в одну сторону або від середини до країв, що забезпечують швидкий стік поверхневих вод. Бажано, щоб загальний напрямок горизонталей був уздовж довгої сторони майданчика, щоб вертикальне планування не вимагало великого обсягу земляних робіт, тобто мінімальні ухили місцевості повинні становити 0,003...0,005, максимальні - 0,06...0,08.
Ґрунти ділянки повинні витримувати такий тиск, щоб при будівництві будинків і споруд можна було обійтися без улаштування дорогих фундаментів. Рівень ґрунтових вод повинен бути нижче позначок дна підвалів і галерей. Ділянка не повинен затоплятися високими паводковими водами.
Промислові підприємства, міста й населені пункти мають потребу в більших кількостях води, тому при виборі місця для таких споруд важливо передбачити наявність водних джерел. Крім того, ці об'єкти в періоди будівництва й експлуатації повинні забезпечуватися гарними під'їзними дорогами, постачанням газом, електроенергією, паливом, водою в басейнах для скидання технічних вод.
Поблизу окремо розташованих промислових об'єктів, аеропортів, гідровузлів повинен бути ділянка вільної території для будівництва житлового селища. Наявність поблизу майданчика кар'єрів будівельних матеріалів значно здешевлює і прискорює будівництво.
Вибір ділянки починають у камеральних умовах. Шляхом порівняння варіантів вибирають найбільш вигідний майданчик для польового обстеження. У натурі в першу чергу уточнюють інженерно-геологічні й гідрогеологічні умови майданчика; обстежать можливі підходи під'їзних залізних і шосейних доріг, намічувані випуски каналізаційних колекторів; визначають приблизні витрати на підготовчі роботи з освоєння майданчика; погоджують можливість відводу території, приєднання трас і ряд інших організаційних питань.
Для розробки проекту намічену ділянку й частину прилягаючої до неї території знімають у масштабі 1:2000 з перетином рельєфу через 1 м. Додатково по наявних планах і картам, обновленим і доповненим на місцевості, становлять ситуаційний план району будівництва в масштабі 1:10000 - 1:25000. На цей план наносять контури площадок промислового підприємства, житлового селища, водозабірних й очисних споруд, що існують автомобільні й залізниці, ріки, населені пункти, лісові масиви, кар'єри й родовища будівельних матеріалів, підсобні підприємства, а також намічають траси під'їзних доріг, водоводів, випусків каналізації й ін.
Одночасно з топографічною зйомкою роблять великомасштабну інженерно-геологічну зйомку майданчика. Для складання робочих креслень майданчик для основних споруд знімають у масштабі 1:1000 - 1:500 з перетином рельєфу через 0,5 м і проводять на ній детальну інженерно-геологічну й гідрогеологічну розвідку. Зйомку майданчика роблять топографічними або фотограмметричними методами. На стадії досліджень під проект найбільше доцільно проводити аерофотознімання в масштабі 1:7000 - 1:10000, для того щоб можна було неї використати для складання докладного плану майданчика в масштабі 1:2000 і карти району будівництва в масштабі 1:10000.
При дослідженнях майданчика на стадії робочої документації основні споруди й ділянка житлового селища знімають у масштабі 1:1000 - 1:500.
У таких же масштабах знімають забудовані території, з густою мережею підземних комунікацій. Зйомка так само може бути виконана як фотограмметричними, так і геодезичними методами. При слабко вираженому рельєфі часто роблять нівелювання поверхні по квадратах 20 х 20 або 30 х 30 м. Незалежно від методу зйомки на площадці повинен бути зображений рельєф, закоординовані кути капітальних будинків і споруд і вузлові точки комунікацій, пронівельовані підлоги будинків і складських площадок, брівки доріг, колодязі й т.д.