Метод з умовно «непересічними» кутами нахилу поверхонь ковзання θ і φ.

Методика розрахунку:

1 Знаходиться перший кут нахилу поверхонь ковзання до горизонталі: . Другим кутом нахилу приймається кут внутрішнього тертя ґрунту φ. 2 Визначається коефіцієнт активного тиску:

.

3 Знаходяться характерні точки ділянки підпірної стінки, на яку передається горизонтальний тиск σ_xq від місцевого навантаження:

; ; ; .

4 Визначається горизонтальний тиск від місцевого навантаження на поверхні зі змінною по глибині інтенсивністю і максимальної ординатою (рис. 5).

Рисунок 5 – Розподіл горизонтального тиску σ_xq від смугового навантаження при двох умовно «непересічних» кутах нахилу поверхонь ковзання: θ і φ

1.2.2.2 Метод з умовно «пересічними» кутами нахилу поверхонь ковзання θ і φ

Методика розрахунку:

1 Знаходиться перший кут нахилу поверхонь ковзання до горизонталі: . Другим кутом нахилу приймається кут внутрішнього тертя ґрунту φ. 2 Визначається коефіцієнт активного тиску:

.

3 Знаходяться характерні точки ділянки підпірної стінки, на яку передається горизонтальний тиск σ_xq від місцевого навантаження:

; ; ; .

4 Визначається горизонтальний тиск від місцевого навантаження на поверхні зі змінною по глибині інтенсивністю (див. рис. 6) і максимальною ординатою

(1.5)

на глибині

.

У випадку ,

.

Рисунок 6 – Розподіл горизонтального тиску σ_xq при двох умовно «пересічних» кутах нахилу поверхонь ковзання θ і φ

Нормативний метод СНиП

При наявності на поверхні ґрунту в межах поверхонь ковзання смугового рівномірно розподіленого навантаження q по ширині b тиск від неї слід розподіляти в сторони під кутами q до вертикалі (рис. 7) до перетину з площиною підпірної стіни на глибині z₀ і приймати рівномірно розподіленим на ширині b_yм, яка безпосередньо примикає до стінки [1].

Методика розрахунку:

1 Знаходиться кут нахилу поверхонь ковзання до горизонталі:

.

2 Визначається коефіцієнт активного тиску:

.

3 Знаходиться глибина «початку» розподілу горизонтального тиску:

.

4 Розраховується ширина розподілення горизонтального тиску

b_yм = b + 2a.

5 Інтенсивність вертикального тиску від смугового навантаження слід визначати за формулою

.

6 Визначається інтенсивність горизонтального тиску від смугового навантаження за формулою

. (1.6)

Рисунок 7 – Схема завантаження та розподілу горизонтального тиску σ_xq за нормативним методом СНиП

1.2.4 Метод чотирьох зон

Даний метод розроблений проф. І.Я. Лучковським у припущенні утворення чотирьох зон по глибині підпірної стінки, кожній з яких відповідає свій закон зміни по глибині невигіднішого кута нахилу поверхонь ковзання q та розподілу горизонтального тиску[4].

Особливість цього методу є взаємний вплив власної ваги ґрунту та дії місцевих навантажень на поверхні.

Методика розрахунку:

1. Знаходиться кут нахилу поверхонь ковзання до горизонталі:

.

2. Визначається коефіцієнт активного тиску:

.

3. Знаходяться додаткові відносні величини:

; ; .

4. Знаходиться глибина першої зони розподілу горизонтального тиску:

.

5. Знаходиться глибина другої зони розподілу горизонтального тиску:

.

6. Знаходиться глибина третьої зони розподілу горизонтального тиску:

.

7. Визначається горизонтальний тиск від місцевого навантаження на поверхні у першій зоні:

.

8. Визначається горизонтальний тиск від місцевого навантаження на поверхні у другій зоні:

, (1.7)

де .

9. Визначається горизонтальний тиск від місцевого навантаження на поверхні у третій зоні:

. (1.8)

10. Визначається горизонтальний тиск від місцевого навантаження на поверхні у четвертій зоні:

, (1.9)

де , .

Рисунок 8 – Характерні ділянки розподілу горизонтального тиску σ_xq за методом чотирьох зон

2. ПРИКЛАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ТИСКУ ГРУНТУ ВІД МІСЦЕВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПОВЕРХНІ

Приклад розрахунку 1

Вихідні дані:

Основа складена з піску з γ = 18,2 кН/м³, φ = 30 °; висота підпірної стінки h = 6 м; місцеве навантаження на поверхні q = 10кН/м² шириною b = 1,8 м прилягає до стіни.

Визначити тиск ґрунту від місцевого навантаження на поверхні методом «дзеркального» відображення.

Розв'язання:

1 Розбивається стінка по глибині z на 12 рівних відрізків.

2 Виконується дзеркальне відображення навантаження.

3 Знаходиться значення кута β за формулою

, рад.

4 Знаходяться напруження в кожній точці по глибині стінки:

.

Допоміжні величини наведено у додатку А.

Результати розрахунку наведено у табл. 2.1.

Епюра розподілу горизонтального тиску σ_xq наведена на рис. 9.

Таблиця 2.1 – Результати розрахунку

№ точки	z, м		, рад	sinβ	σxq, кН/м2
	0,5	3,6	2,6	0,52	6,62
		1,8	2,13	0,85	4,04
	1,5	1,2	1,75	0,98	2,45
		0,9	1,47	0,99	1,52
	2,5	0,72	1,25	0,95	0,96
		0,6	1,08	0,88	0,63
	3,5	0,51	0,94	0,81	0,41
		0,45	0,85	0,75	0,32
	4,5	0,4	0,76	0,69	0,22
		0,36	0,69	0,64	0,16
	5,5	0,33	0,63	0,59	0,13
		0,3	0,58	0,55	0,09

Рисунок 9 – Схема завантаження та розподілу горизонтального тиску σ_xq

Приклад розрахунку 2

Вихідні дані:

Основа складена з піску з γ = 18,2 кН/м², φ = 30 °; висота підпірної стінки h = 6 м; місцеве навантаження q = 10кН/м² шириною b = 1,8 м на відстані a = 1,2 м від стінки.

Визначититиск ґрунту від місцевого навантаження на поверхні методом «дзеркального» відображення.

Розв'язання:

1. Розбивається стінка по глибині z на 12 рівних відрізків.

2. Виконується дзеркальне відображення навантаження.

3. Знаходяться значення кутів β₁ і β₂ за формулами:

, .

4. Знаходяться напруження в кожній точці по глибині стінки:

.

Допоміжні величини наведено у додатку А.

Результати розрахунку наведені у табл. 2.2.

Епюра розподілу горизонтального тиску σ_xq наведена на рис. 10.

Таблиця 2.2 – Результати розрахунку

№ точки	z, м			, рад	, рад	sinβ1	sinβ2	σxq,, кН/м2
				π	π
	0,5		2,4	2,8	2,35	0,32	0,71	0,84
			1,2	2,5	1,75	0,6	0,98	1,13
	1,5		0,8	2,21	1,35	0,8	0,97	1,04
		1,5	0,6	1,97	1,08	0,92	0,88	0,85
	2,5	1,2	0,48	1,75	0,89	0,98	0,77	0,65
			0,4	1,57	0,76		0,69	0,5
	3,5	0,86	0,34	1,42	0,66	0,89	0,61	0,48
		0,75	0,3	1,29	0,58	0,96	0,55	0,3
	4,5	0,67	0,26	1,18	0,51	0,92	0,49	0,24
		0,6	0,24	1,1	0,47	0,88	0,46	0,21
	5,5	0,55	0,22	0,99	0,43	0,84	0,42	0,14
		0,5	0,2	0,93	0,39	0,8	0,38	0,12

Рисунок 10 – Схема завантаження та розподілу горизонтального тиску σ_xq

Приклад розрахунку 3

Вихідні дані:

Основа складена з піску з γ = 18,2 кН/м³, φ = 30°; ; висота підпірної стінки h = 6 м; місцеве навантаження q = 10кН/м² шириною b = 1,8 м на відстані a = 1,2 м від стінки.

Визначити тиск ґрунту від місцевого навантаження на поверхні за методом пружного шару кінцевої ширини.

Розв'язання:

1. Стінка розбивається по глибині z на 12 відрізків.

2. Знаходиться співвідношення z / h.

3. Використовується табличний метод розрахунку (табл. Б.1 - Б.2 додатка Б). Приймаємо згідно з рис. 3 ділянки завантаженні 3, 4 і 5, тому що м.

4. Знаходяться напруження для кожної точки по висоті підпірної стінки за формулою

.

Епюра розподілу горизонтального тиску σ_xq наведена на рис.11.

Результати розрахунку наведені у табл.2.3.

Рисунок 11 – Схема завантаження та розподілу горизонтального тиску σ_xq

Таблиця 2.3 – Результати розрахунків

№ точки	z, м						, кН/м2
			-0.0333	-0.0333	-0.0333	-0.0999	-0.999
	0.5	0.08	0.1061	0.0451	0.0166	0.1678	1.678
		0.17	0.13215	0.08715	0.0534	0.2727	2.727
	1.5	0.25	0.09885	0.0868	0.06485	0.2504	2.504
		0.33	0.06355	0.07085	0.063	0.1971	1.971
	2.5	0.42	0.0355	0.0504	0.0539	0.1318	1.388
		0.5	0.0201	0.0355	0.0425	0.098	0.981
	3.5	0.58	0.0105	0.0244	0.0331	0.068	0.68
		0.67	0.0041	0.0157	0.0263	0.0461	0.461
	4.5	0.75	0.0009	0.01055	0.0188	0.03025	0.3025
		0.83	-0.00115	0.00715	0.01455	0.02055	0.2055
	5.5	0.92	0.0018	0.0047	0.0111	0.014	0.14
			-0.0019	0.0035	0.0091	0.0107	0.107

Приклад розрахунку 4

Вихідні дані:

Основа складена з піску з γ = 18,2 кН/м³, φ = 30 °; висота підпірної стінки h = 6 м; місцеве навантаження q = 10 кН/м² шириною b = 1,8 м на відстані a = 1,2 м від стінки.

Визначити тиск ґрунту від місцевого навантаження на поверхні з використанням методу з одним кутом нахилу площин ковзання θ.

Розв'язання:

1 Знаходиться невигідний кут нахилу площин ковзання до горизонталі:

= .

2 Знаходиться коефіцієнт активного тиску:

= .

3 Знаходиться «початок» і «кінець» ділянки:

= м;

= м.

4 Визначається тиск ґрунту від місцевого навантаження на поверхні:

кН/м².

Епюра розподілу горизонтального тиску σ_xq наведена на рис. 12.

Рисунок 12 – Схема завантаження та розподілу горизонтального тиску σ_xq

Приклад розрахунку 5

Вихідні дані:

Основа складена з піску з γ = 18,2 кН/м², φ = 42 °; висота підпірної стінки h = 6 м; місцеве навантаження q = 10кН/м² шириною b = 1,8 м на відстані a = 1,2 м від стінки.

Визначититиск ґрунту від місцевого навантаження на поверхні з використанням методу з двома кутами нахилу площин ковзання θ і φ.

Розв'язання:

1 Знаходиться перший кут нахилу площин ковзання до горизонталі:

= .

Другий кут нахилу дорівнює

2 Знаходиться коефіцієнт активного тиску:

= .

3 Знаходиться положення характерних точок:

= м;

= м;

= м;

= м.

4 Визначається тиск ґрунту від місцевого навантаження на поверхні з максимальною ординатою інтенсивністю:

кН/м².

Епюра розподілу горизонтального тиску σ_xq наведена на рис. 13.

Рисунок 13 – Схема завантаження та розподілу горизонтального тиску σ_xq

Приклад розрахунку 6

Вихідні дані:

Основа складена з піску з γ = 18,2 кН/м³, φ = 30 °; висота підпірної стінки h = 6 м; місцеве навантаження q = 10 кН/м² шириною b = 1,8 м на відстані a = 1,2 м від стінки.

Визначити тиск ґрунту від місцевого навантаження на поверхні з використанням методу з двома кутами нахилу площин ковзання θ і φ.

Розв'язання:

1 Знаходиться невигідний кут нахилу площин ковзання до горизонталі:

= .

Другий кут нахилу дорівнює

2 Знаходиться коефіцієнт активного тиску:

= .

3 Знаходяться положення характерних точок:

= м;

= м;

= м;

= м.

4 Визначається тиск ґрунту від місцевого навантаження на поверхні з максимальною ординатою

кН/м²,

на глибині

м.

Епюра розподілу горизонтального тиску σ_xq наведена на рис. 14.

Рисунок 14 – Схема завантаження та розподілу горизонтального тиску σ_xq

Приклад розрахунку 7

Вихідні дані:

Основа складена з піску з γ = 18,2 кН/м², φ = 30 °; висота підпірної стінки h = 6 м; місцеве навантаження q = 10кН/м² шириною b = 1,8 м на відстані a = 1,2 м від стінки.

Визначити тиск ґрунту від місцевого навантаження на поверхні з використанням нормативного методу СНиП.

Розв'язання:

1. Знаходиться невигідний кут нахилу поверхонь ковзання до горизонталі:

= .

2. Визначається коефіцієнт активного тиску:

.

3. Знаходиться глибина «початку» розподілу горизонтального тиску:

.

4. Визначається ширина розподілу тиску вертикального тиску:

b_yм = b + 2a=1,8+2·1,2=4,2 м.

5. Інтенсивність вертикального тиску на глибині z₀ від смугового навантаження q визначається за формулою

кН/м².

6. Визначається інтенсивність горизонтального тиску від смугового навантаження за формулою

кН/м².

Епюра розподілу горизонтального тиску σ_xq наведена на рис. 15.

Рисунок 15 – Схема завантаження та розподілу горизонтального тиску σ_xq

Приклад розрахунку 8

Вихідні дані:

Основа складена з піску з γ = 18,2 кН/м², φ = 30 °; висота підпірної стінки h = 6 м; місцеве навантаження q = 10кН/м² шириною b = 1,8 м на відстані a= 1,2 м від стінки.

Визначити тиску ґрунту від місцевого навантаження на поверхні з використанням методу чотирьох зон.

Розв'язання:

1 Стінка розбивається по глибині z на 13 відрізків.

2 Знаходиться кут нахилу поверхонь ковзання до горизонталі:

= .

3 Визначається коефіцієнт активного тиску:

.

4 Знаходяться допоміжні відносні величини:

= ; = ; = .

5 Знаходиться глибина першої зони розподілу горизонтального тиску:

= м.

6 Знаходиться глибина другої зони розподілу горизонтального тиску:

= м.

7 Знаходиться глибина третьої зони розподілу горизонтального тиску:

= м.

7 Визначається горизонтальний тиск від місцевого навантаження на поверхні у першій зоні:

.

8 Визначається горизонтальний тиск від місцевого навантаження на поверхні у другій зоні:

,

де = .

9 Визначається горизонтальний тиск від місцевого навантаження на поверхні у третій зоні:

.

10 Визначається горизонтальний тиск від місцевого навантаження на поверхні у четвертій зоні:

,

де = , = .

Результати розрахунку наведені у табл. 2.4.

Епюра розподілу горизонтального тиску σ_xq наведена на рис. 16.

Таблиця 2.4 – Результати розрахунків

№	h	,кН/м2	, кН/м2	, кН/м2	, кН/м2
	0.5	3.003
		6.006
	1.84	11.05
			15.302
	2.5		18.305
			21.308
	3.5		24.311
			27.314
	4.32		29.24
	4.42			26.94
					30.75
	5.5				33.825
					36.9

Рисунок 16 – Схема завантаження та розподілу горизонтального тиску σ_xq

На рис. 17 для порівняння наводяться епюри розподілу горизонтального тиску ґрунту σ_xq від місцевого навантаження на поверхні з використанням різних методів.

ДОДАТОК А

Таблиця А.1 – Значення аrctg(c)

	Arctg(c)		Arctg(c)
		4.2	1.34
0.2	0.2	4.4	1.35
0.4	0.38	4.6	1.36
0.6	0.54	4.8	1.37
0.8	0.67		1.37
	0.79	5.2	1.38
1.2	0.88	5.4	1.39
1.4	0.95	5.6	1.39
1.6	1.01	5.8	1.4
1.8	1.06		1.41
	1.11	6.2	1.41
2.2	1.14	6.4	1.42
2.4	1.18	6.6	1.42
2.6	1.2	6.8	1.42
2.8	1.23		1.43
	1.25	7.2	1.43
3.2	1.27	7.4	1.44
3.4	1.28	7.6	1.44
3.6	1.3	7.8	1.44
3.8	1.31		1.45
	1.33

Таблиця А.2 – Значення sin(F)

F, рад.	Sin(F)	F, рад.	Sin(F)
		1.6
0.1	0.1	1.7	0.99
0.2	0.2	1.8	0.97
0.3	0.3	1.9	0.95
0.4	0.39		0.91
0.5	0.48	2.1	0.86
0.6	0.56	2.2	0.81
0.7	0.64	2.3	0.75
0.8	0.72	2.4	0.68
0.9	0.78	2.5	0.6
	0.84	2.6	0.52
1.1	0.89	2.7	0.43
1.2	0.93	2.8	0.33
1.3	0.96	2.9	0.24
1.4	0.99		0.14
1.5

ДОДАТОК Б

Таблиця Б.1 – Відносні горизонтальні напруження при (до методу пружного шару скінченної ширини)

z/h	для схем навантажень
	0.9663	-0.0333	-0.0333	-0.0333	-0.0333	-0.0333	-0.0333	-0.0333	-0.0333	-0.0333	-0.3333
0.02	0.7191	0.0888	0.009	-0.0117	-0.0201	-0.0243	-0.0267	-0.0282	-0.0292	-0.0299	-0.3133
0.04	0.506	0.1814	0.048	0.009	-0.0072	-0.0155	-0.0202	-0.0232	-0.0251	-0.0265	-0.2934
0.06	0.3433	0.2324	0.0809	0.0282	0.0051	-0.0068	-0.0138	-0.0182	-0.0211	-0.0232	-0.2735
0.08	0.2287	0.2471	0.1061	0.0451	0.0166	0.0014	-0.0076	-0.0133	-0.0171	-0.0198	-0.2538
0.1	0.151	0.2378	0.1233	0.0594	0.027	0.0091	-0.0017	-0.0086	-0.0133	-0.0166	-0.2341
0.12	0.099	0.2157	0.133	0.0709	0.0362	0.0163	0.004	-0.004	-0.0095	-0.0134	-0.2147
0.14	0.0641	0.1887	0.1363	0.0795	0.0442	0.0228	0.0092	0.0003	-0.0059	-0.0103	-0.1956
0.16	0.0403	0.1613	0.1347	0.0854	0.0508	0.0286	0.0141	0.0044	-0.0024	-0.0073	-0.1766
0.18	0.0239	0.1357	0.1296	0.0889	0.056	0.0337	0.0186	0.0083	0.001	-0.0043	-0.158
0.2	0.0124	0.1131	0.1221	0.0903	0.0601	0.038	0.0227	0.0118	0.0041	-0.0016	-0.1397
0.22	0.0042	0.0935	0.1132	0.09	0.0629	0.0417	0.0263	0.0152	0.0071	0.0011	-0.1217
0.24	-0.0018	0.0768	0.1037	0.0882	0.0647	0.0447	0.0294	0.0182	0.0099	0.0036	-0.1041
0.26	-0.0061	0.0628	0.094	0.0854	0.0656	0.047	0.0322	0.0209	0.0125	0.0061	-0.0869
0.28	-0.0093	0.051	0.0846	0.0818	0.0656	0.0487	0.0345	0.0234	0.0149	0.0083	-0.0702
0.3	-0.0117	0.0411	0.0757	0.0776	0.065	0.0498	0.0364	0.0256	0.0171	0.0104	-0.0538
0.32	-0.0134	0.0329	0.0674	0.0732	0.0638	0.0505	0.038	0.0275	0.0191	0.0124	-0.038
0.34	-0.0147	0.026	0.0597	0.0685	0.0622	0.0507	0.0392	0.0291	0.0209	0.0143	-0.0225
0.36	-0.0157	0.0203	0.0527	0.0639	0.0602	0.0506	0.0401	0.0305	0.0225	0.016	-0.0076
0.38	-0.0164	0.0154	0.0464	0.0592	0.0579	0.0501	0.0406	0.0317	0.024	0.0175	0.0068
0.4	-0.0168	0.0114	0.0406	0.0548	0.0555	0.0493	0.041	0.0326	0.0252	0.019	0.0208
0.42	-0.0171	0.008	0.0355	0.0504	0.0529	0.0483	0.041	0.0334	0.0263	0.0202	0.0342
0.44	-0.0173	0.0051	0.031	0.0464	0.0503	0.0472	0.0409	0.0339	0.0273	0.0214	0.0472
0.46	-0.0174	0.0027	0.0269	0.0425	0.0477	0.0458	0.0406	0.0343	0.0281	0.0225	0.0597
0.48	-0.0173	0.0007	0.0233	0.0389	0.045	0.0444	0.0401	0.0345	0.0287	0.0234	0.0716
0.5	-0.0173	-0.001	0.0201	0.0355	0.0425	0.0429	0.0395	0.0346	0.0293	0.0242	0.0831
0.52	-0.0171	-0.0024	0.0172	0.0324	0.04	0.0413	0.0388	0.0345	0.0297	0.0249	0.094
0.54	-0.0169	-0.0036	0.0147	0.0295	0.0376	0.0397	0.038	0.0344	0.03	0.0255	0.1045
0.56	-0.0167	-0.0046	0.0124	0.0268	0.0353	0.0381	0.0372	0.0341	0.0302	0.026	0.1145
0.58	-0.0165	-0.0054	0.0105	0.0244	0.0331	0.0365	0.0362	0.0338	0.0303	0.0265	0.124
0.6	-0.0162	-0.0061	0.0087	0.0221	0.031	0.0349	0.0353	0.0334	0.0303	0.0268	0.1331
0.62	-0.0159	-0.0066	0.0072	0.0201	0.029	0.0334	0.0343	0.0329	0.0303	0.0271	0.1417
0.64	-0.0155	-0.0071	0.0058	0.0182	0.0271	0.0319	0.0333	0.0324	0.0301	0.0273	0.1499
0.66	-0.0152	-0.0074	0.0046	0.0165	0.0253	0.0304	0.0323	0.0318	0.03	0.0274	0.1576
0.68	-0.0149	-0.0077	0.0036	0.0149	0.0237	0.029	0.0312	0.0312	0.0297	0.0275	0.1649
0.7	-0.0145	-0.0079	0.0027	0.0135	0.0222	0.0277	0.0302	0.0306	0.0295	0.0276	0.1719
0.72	-0.0141	-0.008	0.0019	0.0122	0.0207	0.0264	0.0292	0.0299	0.0292	0.0275	0.1784
0.74	-0.0138	-0.0081	0.0012	0.0111	0.0194	0.0251	0.0283	0.0293	0.0288	0.0275	0.1845
0.76	-0.0134	-0.0081	0.0006	0.01	0.0182	0.024	0.0273	0.0286	0.0285	0.0274	0.1903
0.78	-0.013	-0.0081	0.0001	0.0091	0.017	0.0228	0.0264	0.028	0.0281	0.0273	0.1957
0.8	-0.0126	-0.008	-0.0004	0.0082	0.016	0.0218	0.0255	0.0273	0.0277	0.0271	0.2008
0.82	-0.0122	-0.008	-0.0007	0.0075	0.015	0.0208	0.0246	0.0267	0.0273	0.0269	0.2055
0.84	-0.0118	-0.0078	-0.001	0.0068	0.0141	0.0198	0.0238	0.026	0.0269	0.0267	0.2099
0.86	-0.0114	-0.0077	-0.0013	0.0062	0.0132	0.019	0.023	0.0254	0.0264	0.0265	0.2141
0.88	-0.011	-0.0075	-0.0015	0.0056	0.0125	0.0181	0.0222	0.0248	0.026	0.0263	0.2179
0.9	-0.0107	-0.0074	-0.0017	0.0052	0.0118	0.0174	0.0215	0.0242	0.0256	0.026	0.2215
0.92	-0.0103	-0.0072	-0.0018	0.0047	0.0111	0.0166	0.0208	0.0236	0.0251	0.0258	0.2247
0.94	-0.0099	-0.007	-0.0018	0.0044	0.0106	0.016	0.0201	0.023	0.0247	0.0255	0.2278
0.96	-0.0095	-0.0067	-0.0019	0.004	0.01	0.0153	0.0195	0.0225	0.0243	0.0252	0.2306
0.98	-0.0091	-0.0065	-0.0019	0.0038	0.0096	0.0147	0.0189	0.0219	0.0239	0.0249	0.2331
1.0	-0.0087	-0.0063	-0.0019	0.0035	0.0091	0.0142	0.0183	0.0214	0.0235	0.0247	0.2355

Таблиця Б. 2 – Відносні горизонтальні напруження при (до методу пружного шару скінченної ширини)