Ліцензування господарської діяльності

Ліцензування є допоміжним механізмом державної політики і забезпечує інтереси як громадян, так і суспільства в цілому, захищає безпеку громадян від потенційно небезпечних видів діяльності випадкових або несумлінних підприємців.

В Україні ліцензуванню підлягали 66 видів господарської діяльності та 12 видів — відповідно до спеціальних законів. Видачу ліцензій у 2010 р. здійснювали понад 40 державних органів влади, а система їх отримання була складна й заплутана: близько 20 галузевих законів регулювали механізм отримання ліцензій.

З метою забезпечення належних умов для провадження та вдосконалення ліцензування господарської діяльності, зацікавленості осіб у започаткуванні бізнесу, активізації та розвитку інвестиційної діяльності 19.10.2010 р. Верховною Радою України прийнято Закон України № 2608 VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» (далі - Закон № 2608-VI)

При розробці цього Закону було переглянуто види господарської діяльності на предмет їх відповідності основним принципам державної політики у сфері ліцензування.

Законом № 2608-VІ звільнено від ліцензування види господарської діяльності, ліцензування яких не відповідає основним принципам державної політики у сфері ліцензування, зокрема:

-пошук (розвідка) корисних копалин;

-видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Держфонду родовищ корисних копалин;

-виробництво та виготовлення виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;

-виробництво пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин);

-розроблення, виробництво, використання, експлуатація, сертифікаційні випробування, тематичні дослідження, експертиза, звезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації;

-розроблення, виробництво, сертифікаційні випробування голографічних захисних елементів;

-розроблення, виробництво, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, надання послуг у сфері технічного захисту інформації;

- проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт;

- збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини;

-операції у сфері поводження з небезпечними відходами;

-виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт;

-виконання авіаційно-хімічних робіт;

-пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 30 кг;

-турагентська діяльність;

-фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність;

- проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем;

-діяльність митного перевізника;

-виготовлення парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового;

- виробництво, збереження племінних (генетичних) ресурсів;

- діяльність, пов'язана з виробництвом автомобілів та автобусів;

-виробництво хімічних джерел струму, заготівля та утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму;

-виробництво та зберігання рідкого палива з біомаси та біогазу;

-проектування, технічне обслуговування, будівництво нових і реконструкція діючих систем видобування газу (метану) вугільних родовищ та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, оцінка протиаварійного стану зазначених об'єктів.

Із 66 видів господарської діяльності, що підлягали ліцензуванню, скасовано ліцензування 21 виду господарської діяльності, провадження яких не пов'язане із загрозою безпеці держави, життю та здоров'ю людей, погіршенням стану навколишнього природного середовища, а також щодо яких існують інші засоби державного регулювання (державні стандарти, будівельні норми і правила, технічні умови, міжнародні стандарти якості тощо), а за п'ятьма видами ліцензування переглянуто критерії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Спрощення механізму отримання ліцензій та зменшення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, сприятимуть покращенню умов для започаткування підприємницької діяльності та збільшенню кількості суб'єктів підприємництва й, відповідно, покращенню надходжень до держбюджету за рахунок сплати ними податків.