Київського філіалу Одеського електротехнічного інституту зв'язку
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
МІСТОБУДУВАННЯ
ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ
ДБН 360-92**
Держбуд України Київ 2002
ДБН 360-92** є перевиданням ДБН 360-92*
з урахуванням змін № 4 ч- № 10
за дозволом Держбуду України (лист від 19.03.2002 р. № 1/52-170).
РОЗРОБЛЕНІ:
У ДБН 360-92*
були
внесені зміни:
НДПІ містобудування(д-р арх., проф. В.Ф. Макухін, д-р арх. Г.І. Фільваров - керівники;
д-рт.н.: Є.Є. Клюшниченко, І.К. Бистряков; д-р. арх. Т.Ф. Панченко;
канд. арх.: Ю.О. Бондар, Б.В. Павлишин, О.Д. Симонова, Н.Ю. Войко;
канд. техн. наук: Г.А. Заблоцький, М.М. Христюк; канд. геогр. наук С.М. Проценко;
канд. мед. наук Л.І. Литвинова; канд. с-г наук Я.Л. Садовенко; Ю.В. Авдєєв,
Н.О. Байбакова, Р.І. Бесшейко, О.М. Григор, О.О. Добрунова, І.Я. Панченко,
Н.Х. Соковніна, А.І. Сташук, В.І. Тимчинський, С.М. Трегуб, Т.В. Устенко,
В.М. Христофоров, Б.О. Циткін, О.Л. Чечик)
за участю:
Держбуду України(канд.арх.: Т.С. Нечаєва, Л.І. Тузова; А.О. Економов, Г.О. Урусов,
А.Б. Крищук, Т.Г. Друцька);
Діпроміста(д-р геогр. наук В.І. Нудельман; к.т.н. Е.В. Шаповалов;
Б.В. Скоробогатов, Л.А. Акімова, О .А. Мищук, СІ. Крилова);
КиївНДІТІАМ(канд. арх. Т.О. Трегубова);
КНУБА(д-р арх. І.О. Фомін);
"Київгенплан" ВАТ Київпроекту(Є.Ю. Лишанський, О.І. Курило);
КиївЗНДІЕП(д-р арх. Л.М. Ковальський, канд. арх.: СІ. Лапоногов, В.В. Куцевич,
І.М. Алфьорова, Б.М. Губов, Н.М. Кірьянова, Л.Г. Крамаренко, О.Й. Сахно, Л.І. Сирова);
УкрНДІПцивільсільбуду(д-р арх. З.В. Мойсеєнко; канд. арх.: Г.М. Рогожин,
Г.М. Блинова);
КримНДІпроекту(Б.Д. Ябчаник, канд. арх. Т.Л. Жебровська,
канд. техн. наук Е.Я. Кільвандер, канд. техн. наук В.В. Костецький; А.Г. Гагаркін,
А.О. Гордашник, Б.О. Могильников, В.І. Приступа, К.М. Харін, Л.Б. Шапіро);
Українського гігієнічного центру(д-р мед. наук І.С. Кирєєва,
канд. мед. наук І.Г. Чудова);
Київського філіалу Одеського електротехнічного інституту зв'язку
(Л.І.Долинський, Б.В. Каток);
Міненерго України(І.М. Катренко, А.Г. Ніколаєнко);
Укрдіпронафтотрансу((Л.І. Сало);
ГУДПО МВС України(О.О. Євсеснко);
УДАІ МВС України(СІ. Кравченко);
УНГЦ МВС України(д-р мед. наук І.С. Кіреєва)
№ 1 - затверджена наказом Мінінвестбуду України від 22 січня 1993 р. № 8;
№ 2 - затверджена наказом Мінбудархітектури України від 23 червня 1993 р. № 91;
№ 3 - затверджена наказом Мінбудархітектури України від 17 грудня 1993 р. № 231.
У ДБН 360-92**,№ 4- затверджена наказом Держкоммістобудування України від 29 квітня 1996 р. № 73;
крім змін № 1, № 2, № 3, № 5 - затверджена наказом Держкоммістобудування України від 11 березня 1997 р. № 33;
внесені зміни: № 6 - затверджена наказами Держкоммістобудування України від 25 вересня 1997 р. № 164
та Держбуду України від 25 листопада 1997 р. № 29;
№ 7 - затверджена наказом Держбуду України від 2 лютого 1999 р. № 21 ;
№ 8 - затверджена наказом Держбуду України від 16 вересня 1999 р. № 227;
№ 9 - затверджена наказом Держбуду України від 11 квітня 2001 р. № 89;
№ 10 - затверджена наказом Держбуду України від 18 липня 2001 р. № 145.
Пункти, таблиці, примітки і додатки, в які внесені зміни або якими доповнений текст Норм (зміни№ 1 + № 10), позначені зірочкою: *.
З виданням ДБН 360-92** припиняється розповсюдження ДБН 360-92*.
ДБН 360-92** пройшов експертизу ТК "Будтехнормування" (акт від 19 квітня 2002 р.)
(В частині споруд транспорту замінений ДБН В.2.3-5-2001 )
Дана версія ДБН відредагована і приведена до нормального вигляду + додано Зміни №2 та №4 від 1 жовтня 2011 року. Актуальну версію документа Ви завжди зможете вільно завантажити на сайті ДБНУ. Робота над цим ДБН триватиме й надалі.
Користуйтесь на здоров’я!
Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України.
Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.
Дані норми розраховані на перехідний період - до розробки загальної концепції нормативної бази України в галузі містобудування і капітального будівництва.
При проектуванні поселень України поряд з положеннями цих норм слід також керуватися СанПіНом "Планування і забудова населених місць України", ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", вимогами інших чинних нормативно-інструктивних документів.
Загальні Положення
1.1 Проектування міських і сільських поселень повинне ґрунтуватися на законах України, які мають основне значення для містобудування, і регіональних програмах щодо вирішення найважливіших соціальних, екологічних та економічних проблем.
1.2 Міські та сільські поселення треба проектувати як елементи єдиної системи розселення України з урахуванням територіально-адміністративного поділу, соціально-економічного і природно-містобудівного районування.
Фізико-географічне і містобудівне районування території України наведені у додатках 1.1, 1.2.
1.3 Основою проектування, планування і забудови міських і сільських поселень повинна бути попередньо розроблювана концепція їх соціально-економічного розвитку, яка забезпечить реалізацію прав і свобод населення відповідно до Конституції України.
Концепція повинна розглядатися на альтернативній основі і до затвердження розглядатися й обговорюватися професіональними та громадськими організаціями, жителями населених пунктів.
1.4 Розвиток системи розселення повинен спиратися на ту мережу міських і сільських поселень, яка склалася, включаючи агломерації існуючі і ті, що формуються. Проектування нових поселень передбачається у зв'язку з потребою розміщення нових промислових підприємств, розробки корисних копалин тощо, а також у зв'язку з виселенням населення із зон катастроф, які відбулися, або потенціальних, зон екологічних лих та ін.
Примітка. Розміщення дачних поселень та садівницьких товариств у приміських зонах передбачається на землях, які не можуть бути використані для перспективного територіального розвитку міських і сільських поселень.
1.5 Міські та сільські поселення залежно від проектної кількості населення на розрахунковий термін поділяються на групи (таблиця 1.1).
1.6 Для забезпечення територіальних умов розвитку міст на довгострокову перспективу, а також розміщення і будівництва споруд, пов'язаних з функціонуванням міського господарства, треба на прилеглих до міста територіях виділяти приміські зони багатофункціонального призначення. У їхньому складі треба виділяти території зелених зон міст, призначених для організації відпочинку населення, поліпшення мікроклімату, стану атмосферного повітря і санітарно-гігієнічних умов.
Приміську зону слід проектувати одночасно з генеральним планом міста як єдиний господарський і планувальний комплекс з розробкою пропозицій, спрямованих на економічний і соціально-культурний її розвиток і структурно-територіальну організацію.
Таблиця 1.1
------------------------------------------------------------------
| Групи поселень | Населення, тис.чол. |
| |--------------------------------|
| | міст | сільських |
| | | поселень |
|-------------------------------+---------------+----------------|
|Найзначніші (крупніші) |Понад 1000 | |
|-------------------------------+---------------+----------------|
|Значніші (крупні) |Понад 500 до |Понад 5 Понад 3 |
| |1000 |до 5 |
|-------------------------------+---------------+----------------|
|Великі |Понад 250 до |Понад 1 до 3 |
| |500 |Понад 0,5 до 1 |
|-------------------------------+---------------+----------------|
|Середні |Понад 100 до |Понад 0,2 до 0,5|
| |250 Понад 50 до| |
| |100 | |
|-------------------------------+---------------+----------------|
|Малі[1] |Понад 20 до 50 |Понад 0,05 до |
| |Понад 10 до 20 |0,2 До 0,05 - |
| |До 10 | |
|----------------------------------------------------------------|
1.7 Рівень соціально-економічного розвитку поселення, що проектується, визначається з урахуванням пріоритетності соціальних та екологічних критеріїв на основі комплексної оцінки території, виходячи з повного розкриття потенціальних ресурсних можливостей і потреб населення, планів соціально-економічного розвитку даного поселення. При цьому треба встановити види діяльності, розвиток яких повинен бути стимульований, припинений або обмежений у поселенні, що проектується, або в групі взаємопов'язаних поселень, а також визначити зрушення у галузевій структурі існуючого комплексу за кількістю зайнятих і змін у функціональному використанні території. Розвиток соціальної інфраструктури повинен бути намічений, виходячи із забезпечення цільових показників життєвих умов.