Склад розрахунково-графічної роботи 1 страница
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
 | ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА |
Т.Г. Фесенко
«ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА (спецкурс)»
ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
(для студентів 4 курсу денної і заочної форм навчання
напряму підготовки 0921 (6.060101) – «Будівництво»
спеціальності «Промислове та цивільне будівництво»)
ХАРКІВ – ХНАМГ – 2011
ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА (спецкурс): Завдання і методичні рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи (для студентів 4 курсу денної і заочної форм навчання напряму підготовки 0921 (6.060101) – «Будівництво» спеціальності «Промислове та цивільне будівництво») / Укл. Фесенко Т.Г. – Харків: ХНАМГ, 2011. – 31 с.
Укладач: к.т.н., доц. Т.Г. Фесенко
Рецензент: к.т.н. проф. О.І. Юдін
Рекомендовано кафедрою управління проектами в міському господарстві і будівництві, протокол № ___ від ________2011 р.
© Т.Г. Фесенко, ХНАМГ, 2011
ПОЯСНЕННЯ ДО РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
Пропоновані методичні вказівки включають завдання і рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи для студентів денної і заочної форм навчання і є письмовою формою опрацювання головних питань дисципліни «Організація будівництва (спецкурс)».
Методичні вказівки покликані також удосконалити систему перевірки й оцінки рівня знань студентів. Під час підготовки завдань укладач виходив з сучасних вимог до оптимізації різних форм навчального процесу, використовуються імітаційні вправи для максимального наближення до виробничої діяльності.
Перед тим як розпочати виконувати завдання, студентам слід уважно ознайомитись з ними. Завдання в методичних вказівках відрізняються складністю і формою виконання. На це треба звернути увагу. Рекомендую виконувати розрахунково-графічну роботу в такій послідовності:
1. Тестові завдання. При відповіді на питання слід враховувати, що на деякі питання є більше однієї правильної відповіді.
2. Розрахувати потреби в засобах малої механізації та інструментах. Варіант виробничої ситуації студент обирає відповідно до останньої цифри залікової книжки.
3. Побудувати сітьову діаграму, визначити сумарний час і критичний шлях. Варіант завдання студент обирає відповідно номеру в журналі академічної групи.
4. Визначити оптимальну тривалість проекту і величину витрат. Варіант завдання студент обирає відповідно номеру в журналі академічної групи.
5. Визначити черговість включення об’єктів до програми робіт будівельної компанії на наступні три роки. Варіант завдання студент обирає відповідно номеру в журналі академічної групи.
6. Провести фінансовий аналіз варіантів інвестування капіталовкладень будівельної організації. Варіант завдання студент обирає відповідно номеру в журналі академічної групи.
СКЛАД РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
ЗАВДАННЯ 1.Тестові завдання (для студентів заочної форми навчання)
1. Складовими процесу матеріально-технічного забезпечення є:
а) закупівля ресурсів і послуг на конкурсній основі;
б) виробництво ресурсів і послуг;
в) постачання ресурсів на місце виконання робіт;
г) всі варіанти.
2. В основу якого принципу проведення закупівель покладена організація закупівель шляхом проведення аукціонів, конкурсів, тендерів?
а) принцип економічності;
б) принцип ефективності;
в) принцип керованості;
г) всі варіанти.
3. Хто з учасників будівництва об’єкту приймає рішення про проведення торгів?
а) замовник;
б) підрядник
в) оферент;
г) консультант.
4. Процедура, що визначає технічні, економічні, організаційні та інші потенційні можливості претендента до виконання поданого на торги підряду
а) рішення про проведення торгів;
б) попередня кваліфікація;
в) тендерне забезпечення;
г) всі варіанти.
5. Оферта - це
а) рішення про проведення торгів;
б) тендерна документація;
в) тендерна пропозиція, що відповідає вимогам, визначним у тендерній документації;
г) всі варіанти.
6. Вид технічного обслуговування полягає у забезпеченні машин пальним, змащувальними та іншими матеріалами, перебазування машин з об’єкта на об’єкт, зберіганні
а) щомісячне обслуговування;
б) періодичне технічне обслуговування;
в) ремонт;
г) всі варіанти.
7. Вид транспорту, що використовується для перевезень вантажів на незначні відстані в умовах бездоріжжя і складного рельєфу місцевості, а також для доставки вантажів від місць укрупненого збирання до місць монтажу
а) залізничний транспорт;
б) автомобільний транспорт;
в) тракторний транспорт;
г) водний транспорт;
д) повітряний.
8. Який відсоток вантажообігу становить перевезення основних видів матеріалів (камінь, щебінь, гравій, пісок, цегла, цемент, ліс, сталь гіпс тощо)?
а) майже 50% усього вантажу;
б) 65% усього вантажу;
в) 80% усього вантажу;
г) до 90% усього вантажу.
9. Стратегії інтенсивного зростання базуються на:
а) підвищенні ефективності діяльності, продуктивності праці;
б) прибутковості;
в) збільшенні обсягів операцій, об’ємів робіт;
г) збільшення кількості персоналу.
10. Який план містить систему технічних і організаційно-господарських заходів, спрямованих на підвищення якості будівництва, запровадження в дію виробничих потужностей і об’єктів будівництва, збільшення прибутку?
а) план розвитку і використання виробничої потужності;
б) план технічного розвитку і підвищення економічної ефективності роботи будівельної фірми;
в) план власних капітальних вкладень;
г) план матеріально-технічного забезпечення в комплектації.
11. На якій стадії диспетчерського управління диспетчер застосовує різноманітні апарати й пристрої, особисто керує виробничими процесами?
а) перша стадія – початкова;
б) друга стадія;
в) третя стадія – вища;
г) на всіх стадіях.
12. Цей вид контролю призначений для забезпечення необхідної якості, надійності, довговічності заданих експлуатаційних показників, запобігання дефектам при виконанні робіт, підвищення особистої відповідальності виконавців за якість робіт
а) щоденний операційний контроль;
б) приймальний контроль;
в) інспекційний контроль;
г) внутрішній контроль.
13. На якому етапі якість будівельної продукції залежить від прогресивних проектних рішень, що відповідають перспективам розвитку відповідних галузей?
а) розробка нормативної документації;
б) проектування об’єкту;
в) виготовлення будівельних матеріалів , виробів, деталей;
г) виконання БМР.
14. Здатність і прагнення трудового колективу і окремих виконавців виконати всі завдання високоякісно, ощадливо й у запланований термін – це:
а) «якість»;
б) якість праці;
в) рівень якості;
г) оцінка якості.
15. Які нормативи враховують виробничі і місцеві умови будівництва?
а) виробничі нормативи;
б) кошторисні нормативи;
в) нормативи організації і управління будівництвом;
г) планово-виробничі нормативи.
16. Система, що являє собою сукупність заходів, методів і засобів, спрямованих на встановленні, забезпечення і підтримку необхідного рівня якості будівельно-монтажних робіт _________________________________________
_____________
_____________
17. Яку інформацію (показники) необхідно враховувати при обліку/аудиті роботи парку будівельних машин?____________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
18. Наведіть приклади горизонтального транспорту ______________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
19. Систему цілей – від глобальних цілей верхнього рівня до оперативних цілей нижніх рівнів, називають _______________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
20. Система документів, які визначають цілі діяльності будівельної організації у плановому році, а також ресурси і заходи, необхідні для досягнення цих цілей – це __________________________________________________________________
__________________________________________________________________
21. Назвіть основні напрямки розробки заходів щодо охорони природи і раціонального використання природних ресурсів _______________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
22. Яку інформацію (показники) необхідно враховувати при обліку/аудиті роботи парку будівельних машин? ____________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
23. Якими характеристиками проекту обґрунтовується вибір методів планування термінів будівництва? ____________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
24. Які показники містить місячний оперативний план будівельно-монтажного управління?________________________________________________________
____________________________________________________________________
25. Як можна оцінити рівень якості продукції?__________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
| Питання | Варіанти відповіді | |||
| а | б | в | г | |
ЗАВДАННЯ 2. Підібрати комплект засобів малої механізації для виконання виробничої ситуації. Розрахувати потреби в засобах малої механізації та інструментах.
Методичні вказівки до виконання роботи:
Норми оснащення (ДБН Г.1-5-96) засобами малої механізації i механізованим інструментом призначаються для використання при проведенні розрахунків машинних парків засобів малої механізації, потреби в них будівельних організацій i бригад, оцінки ступеня оснащеності будівельних організацій i розподілу машин мiж ними, визначення капітальних вкладів на придбання засобів механізації.
Норми оснащення дають змогу:
- визначити показники планів комплексної механізації;
- розробити заходи по комплексний iнженернiй пiдготовцi виробництва;
- контролювати використання засобів малої механізації i механізованого інструменту;
- планувати розвиток основних фондів i капітальних вкладень в парк будівельних машин;
- здійснювати техніко-економічне обґрунтування розвитку i розміщення ремонтно-експлуатаційної бази;
- визначення розмірів плати за виробничі фонди тощо.
В додатках ДБН Г.1-5-96 представлена номенклатура засобів малої механізації i механізованого інструменту. Нормами встановлюються такі одиниці виміру:
- шт. машин на 100 робітників за спеціальністю,
- шт. машин на одиницю готової продукції,
- шт. комплектів на одиницю готової продукції.
За одиницю готової продукції слід вважати: 1000 м опорядженої поверхні, влаштування підлоги, змонтованих індустріальних перегородок i стель, 100 м укладеного бетону, переміщеного ґрунту тощо.
В рекомендованому додатку 2 ДБН Г.1-5-96 наведені норми оснащення засобами малої механізації i механізованим інструментом на 100 робітників.
Вихідними даними для розрахунку необхідної середньорічної кількості засобів механізації i механізованого інструменту на річну програму будівельної організації за видами будівельно-монтажних робіт потрібно приймати:
- планові обсяги будівельно-монтажних робіт в фізичному вимірюванні;
- норми оснащення у відповідних одиницях виміру;
- дані про наявний кiлькiсний склад парку засобів механізації i механізованого інструменту в будівельних організаціях;
- дані про кількість i види засобів механізації i механізованого інструменту, що підлягають списанню i резервуванню;
- дані про планове постачання засобів малої механізації та за рахунок власного виробництва.
Необхідна середньорічна потреба засобів малої механізації i механізованого інструменту розраховується за формулами:
Визначена за формулами (1) i (2) загальна кількість засобів малої механізації становить основу при розрахунках потреби в придбанні нової техніки.
Приклад розрахунку загальної кількості засобів малої механізації i механізованого інструменту, що потрібний для виконання річного обсягу будівельно-монтажних робіт тресту наведений в табл. 2.1.
Необхідна кількість нових машин, які потрібно придбати, визначається як різниця між загальною потребою засобів малої механізації i механізованого інструменту та їх наявністю в підрозділі малої механізації (будівельно-монтажному управлінні) на початок планового періоду (року). При розрахунках потрібно враховувати приріст обсягів робіт, кфлькфсть засобів механізації, що підлягають списанню i надходженню за рахунок власного виробництва.
Таблиця 2.1
Розрахунок загальної кількості засобів малої механізації i механізованого інструменту, що потрібний для виконання річного обсягу будівельно-монтажних робіт тресту (БМУ) в 20__ році
| Вид робiт i назва засобу малої механізації (механізованого інфструменту) | Планується фізичний осяг робіт,  | Норма оснащення на одиницю виміру, шт., NjН | Коефіцієнт строку служби,  | Резерв (5-7%), шт., Ri | Необхідна розрахункова кількість, шт., Гр.2 х Гр.3 х Гр.4 | Загальна потреба, шт. Гр.5 + Гр.6 |
| ШТУКАТУРНІ РОБОТИ Агрегат для нанесення покрівного шару | 8,4 тис.м2 | -* | 0,21 | 8,4х3 |
* строк служби агрегату для нанесення покривного шару згідно додатку 5 ДБН Г.1-5-96 – 56 місяців, тобто більше 12 міс
Очiкувана наявнiсть засобiв малої механiзацiї i механiзованого iнструменту на початок планового року визначається як сума власних засобiв механiзацiї, що знаходяться на балансi організації (табл. 2.2).
Вихiдними даними для визначення очiкуваної наявностi засобiв малої механiзацiї на балансi будiвельної органiзацiї є:
- наявнiсть засобiв малої механiзацiї i механiзованого iнструменту на початок року, попереднього до планового;
- вiдомостi про надходження i списання (вибуття) засобiв малої механiзацiї, яке передбачається в роцi, попередньому до планового.
Вихiдними даними для аналiзу оснащення пiдроздiлiв малої механiзацiї (будiвельних органiзацiй) (табл. 2.3) є:
- очiкувана наявнiсть засобiв малої механiзацiї i механiзованого iнструменту на початок планового року;
- нормативна розрахункова потреба в засобах малої механiзацiї i механiзованого iнструменту для виконання розрахункових обсягiв будiвельно-монтажних робiт в плановому роцi (перiодi).
Таблиця 2.2
Розрахунок очікуваної кількості наявних засобів малої механізації i механізованого інструменту на 1 січня 20__ р.
в будівельно-монтажному тресті
| Вид робiт i назва засобу малої механізації (механізованого інфструменту) | Одиниця виміру | Наявність кількості засобів механізації на 1.01 попереднього року до планового, шт. | Очікуване надходження засобів механізації в році попередньому до планового, шт. | Очікувана кількість засобів механізації, що буде списана в поточному році попередньому до планового, шт. | Очікувана наявність засобів механізації на початок планового року, шт. |
| ШТУКАТУРНІ РОБОТИ Агрегат для нанесення покрівного шару | шт. |
Таблиця 2.3
Аналiз оснащення будiвельно-монтажного тресту (управлiння) засобами малої механiзацiї i механiзованого iнструменту для виконання запланованого на 20__ рiк обсягу будiвельно-монтажних робiт
| Вид робiт i назва засобу малої механізації | Очікувана наявність засобів механізації на початок планового періоду | Загальна потреба, шт | Відхилння в кількості: наявності від потреби, шт. (-дефіцит, +резерв) |
| ШТУКАТУРНІ РОБОТИ Агрегат для нанесення покрівного шару | – 5 |
Порiвняння наявностi i потреби дозволяє визначити дефiцит або резерв по типам (типорозмiрам) засобiв механiзацiї i здiйснити рацiональний їх розподiл мiж будівельними органiзацiями (в межах тресту, главку, об'єднання) у відповідності з обсягом i структурою будівельно-монтажних робіт.
Вихідні данні для виконання завдання:
1. КП „ВОДА” надає послуги населенню з постачання води для господарського використання приватним і державним споживачам. Підприємство пропонує замінити ділянку водопровідної труби від колодязя, розташованого по вул. Маршала Бажанова, до вводу в будівлю Академії.
2. ТОВ „Модерн” пропонує замінити в однієї з аудиторій Академії (501 ім. Бутенка) віконні блоки. При розробці плану врахувати узгодження кольору, матеріалу, розкладу занять в аудиторії.
3.КП „Жилкомсервіс” на поточний рік запланувало ремонт покрівель для трьох 9-ти поверхових будинків.
4. Кафедра міського будівництва розробила проект благоустрою території Академії. Студенти групи ТОіРБ протягом робочого тижня виконують роботи з благоустрою території біля головного входу в Академію. Площа ділянки орієнтовно 1,0 га.
5.В кімнаті, де проживає студент, виконати ремонт „своєї мрії”.
6.Відповідно до технічних умов КП „ХТМ” для забезпечення обліку витрат тепла в Академії необхідно встановити вузол комерційного обліку тепла.
7.На зборах об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) вирішили демонтувати сміттєпровід. Будинок 16-ти поверховий двосекційний.
8.Виконати ремонт асфальтобетонного покриття заїзду до гуртожитку № 6 Академії (по вул. О.Яроша) і влаштувати тротуари з тротуарної плитки.
9.На третьому поверсі центрального корпусу Академії „прорвало” каналізацію. Адміністративно-господарська частина (АГЧ) залучає студенів ТОіРБ встановити причину і розробити план оперативних дій.
10.Фірма „Термік” пропонує ОСББ виконати утеплювання зовнішніх стін 12-ти поверхового (3 під’їзди) з облицюванням навісними панелями типу „алюкобонд”.
ЗАВДАННЯ 3.Побудувати сітьову діаграму, визначити сумарний час і критичний шлях.
Методичні вказівки до виконання роботи:
Сітьова діаграма представляє послідовність робіт, що реально виконуються при будівництва. На сітьовому графіку видно взаємозалежність дій, за якими встановлюється критичний шлях. Можна також встановити різні строки їх початку і закінчення, а також резерви часу для некритичних дій.
Для розробки сітьових графіків найбільш широко використовують метод критичного шляху (critical path method, CPM). Відображають сітьові графіки на основі послідовності технологічних операції (стріл) і подій (кружків) (рис. 3.1).
| Подія |
| Подія |
| Подія |
| Робота А |
| Робота В |
Рис. 3.1. Стрілочна діаграма, побудована за принципом послідовності технологічних операцій
Порядок представлення позначених дій визначається рішенням, яку з них можна завершити перш ніж почнеться наступна, і до яких робіт потрібно приступити відразу по завершенню даної операції. Слід також оцінити роботи, які можуть початись одночасно. Важливо зберегти логіку діаграми і прослідкувати за тим, щоб кожна дія відносилась до єдиної події. Це досягається за допомоги фіктивних робіт, вони показуються пунктирними дугами. Для фіктивних робіт відсутня тривалість, проте вони важливі для встановлення взаємозалежності і обмеження для зберігання логіки сітьового графіку (рис. 3.2).
Після того, як сітьовий графік складений, приступаю до аналізу і розрахунків по прямому і зворотному циклам. В розрахунку вперед тривалість дій додається, щоб встановити найраніше терміни початку і найдовший шлях за сітьовим графіком. Встановив проектну тривалість за кінцевою подією, проводять розрахунок зворотного шляху і визначають найбільш пізні терміни закінчення робіт. Далі на графіку виділяють критичні роботи – ті, в яких події мають однакові «найраніше» і «найпізніше» значення.
| Робота В |
| Робота А |
| Робота С |
| Робота D |
| Фіктивна робота |
| Фіктивна робота |
Рис. 3.2. Фіктивні роботи на сітьовій стрілочній діаграмі
Критичний шлях – це найдовший шлях за сітьовим графіком, іноді таких шляхів існує декілька. Некритичні роботи будуть мати резерв часу. Визначення та рівняння методу критичного шляху наведено у табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Визначення та рівняння методу критичного шляху
| Визначення | |
| Тривалість (D) | Розрахункова тривалість роботи |
| Найраніший початок (ES) | Найраніший термін початку роботи |
| Найраніше закінчення (EF) | Найраніший термін завершення роботи |
| Найпізніший початок (LS) | Найпізніший термін початку роботи |
| Найпізніше закінчення (LF) | Найпізнший термін закінчення роботи |
| Розрахунок вперед (FP) | Процес розрахунку часу за всім сітьовим графіком від початку (старту) до закінчення (фінішу) з метою встановити найбільш ранні терміни початку і завершення робіт, а також тривалість проекту |
| Розрахунок зворотного шляху (BP) | Процес розрахунку часу за всім сітьовим графіком від фінішу до старту з метою встановити найпізніші терміни початку і завершення робіт |
| Критичний шлях (CP) | Безперервна послідовність робіт, що представляє найдовший шлях за сітьовим графіком (в кожному сітьовому графіку можливо більш одного критичного шляху) |
| Сумарний резерв часу (TT) | Загальний час, на який можна відкласти будь-яку роботу |
| Вільний резерв часу(FF) | Час, на який можна затримати будь-яку операцію, не відкладаючи при цьому початок наступних операцій |
Продовження таблиці 3.1
| Резерв часу на технологічне накладання робіт (INT.F) | Час, на який можна відкласти операцію, без впливу на терміни наступних операцій |
| Незалежний резерв часу (IND.F) | Час, на який можна відкласти операцію, без впливу на терміни попередніх операцій |
| Рівняння СРМ | |
| Розрахунок вперед (FP) | |
| ES | Проектний термін початку роботи |
| EF | = ES + D |
| Розрахунок зворотного шляху (BR) | |
| LS | = LF - D |
| LF | Проектний термін завершення роботи |
| (CP) | = LS – ES – D = 0 |
| Резерви часу | |
| Сумарний резерв часу (TT) | = LF – ES – D, LF - EF |
| Вільний резерв часу (FF) | = EF – ES – D |
| Резерв часу на технологічне накладання робіт (INT.F) | = TF – FF |
| Незалежний резерв часу (IND.F) | = EF – LS - D |
На рис. 3.3 наведено структура аналізу сітьового графіку для проекту з розрахунковими термінами початку і закінчення всіх робіт.
| Номер події |
| Найпізніший термін настання події |
| Найраніший термін настання події |
| Резерв часу |
| Тривалість |
| Критичний шлях |
| Робота |
Рис. 3.3. Аналіз сітьового графіку
Вихідні данні для виконання завдання:
Схема 1
| Робота | Попередня(ні) робота(ти) | Тривалість роботи | ||
| Варіанти | ||||
| A | - | |||
| B | - | |||
| C | - | |||
| D | A | |||
| E | A | |||
| F | B | |||
| G | C | |||
| H | D | |||
| I | E | |||
| J | F | |||
| K | F | |||
| L | G | |||
| M | H | |||
| N | I, J | |||
| O | K | |||
| P | L | |||
| Q | M, N, K | |||
| R | Q, P |