Розграфлення і номенклатура топографічних карт

Розграфленням називається поділ карти на окремі аркуші. Позна­чення окремих аркушів такої карти за визначеною системою назива­ється номенклатурою. В основі номенклатури лежить аркуш карти масштабу 1:1000000, яку називають міжнародною.

Для міжнародного розграфлення аркушів карт поверхню земної кулі ділять меридіанами через 6' на колони та паралелями через 4̊ на пояси. Колони нумерують арабськими цифрами від 1 до 60 проти ходу годинникової стрілки від меридіана з довготою 180*. Пояси позначають великими буквами латинського алфавіту від А до Z, починаючи від ек­ватора до північного й південного полюсів.

Назва кожного аркуша карти масштабу 1:1000000 складається з букви, що позначає пояс, і номера колони. Наприклад, аркуш карти 1:1000000, де знаходиться Київ, має номенклатуру М-36 (рис. 6.2).

Рис.6.2. Розграфлення та номенклатура карт масштабу 1: 1000000

При переході до аркушів крупних масштабів територію, що охоплює карта масштабу 1:1000000, ділять на частини так, щоб аркуші карт різ­них масштабів були приблизно однакових розмірів. Так, аркуш карти масштабу 1:1000000 відповідає 4-ом аркушам карти масштабу 1:500000, які позначають буквами А, Б, В і Г, 9-ти аркушам карти масштабу 1:300000 (І, II..., IX), 36-ти аркушам масштабу 1:200000 (І, II..., XXXVI), 144-ом аркушам масштабу 1:100000 (1, 2 3..., 144). Щоб отримати номе­нклатуру аркуша карти будь-якого із цих масштабів, крім 1:300000, по­трібно до номенклатури аркуша масштабу 1:1000000 додати справа букву або номер відповідної трапеції, наприклад, М-36-А; М-Зб-ХІУ; М-36-112. Для карт масштабу 1:300000 номер трапеції ставлять перед номенклатурою карти масштабу 1:1000000, наприклад, І\/-М-36.

Рис. 6.3. Розграфлення топокарт на аркуші масштабів: а - 1:100000; б- 1:10000

карти цього масштабу на чотири частини, отримують 4 аркуші карти масштабу 1:25000. Кожен з них позначають буквами а, б, в, г, на­приклад, другий аркуш карти мас­штабу 1:25000 має номенклату­ру N-37-54-8-6. Поділивши дану карту на чотири частини, отри­мують аркуші карти масштабу 1:10000, які нумерують цифрами 1, 2, 3, 4. Так, номенклатура третього аркуша карти масштабу 1:10000 - N-37-54-8-3-3 (рис. 6.3, б).

На рис. 6.3, а показано принцип роз­графлення міжнародної карти на аркуші карт масштабу 1:100000. Для розграф­лення і позначення топографічних карт більших масштабів використовують карти масштабу 1:100000, наприклад, N-37-54. Аркуш карти такого масштабу вмі­щує 4 аркуша карти масштабу 1:50000, які позначають буквами А, Б, В, Г, на­приклад, N-37-54-5. Поділивши аркуш.

Рис.6.4.Розграфлення на аркуші топографічних картмасштабів: а-1:5000;б-1:2000

Аркуш карти масштабу 1:100000 використовують також для роз­графлення і номенклатури аркушів карт масштабу 1:5000 і 1:2000. Він містить 256 аркушів карти масштабу 1:5000, кожний з яких позначають взятими в дужки арабськими цифрами 1-256, наприклад, N-37-54-(70) (рис. .6.4,а). Одному аркушу карти масштабу 1:5000 відповідає 9 арку­шів карти масштабу 1:2000, які позначають буквами а, б, в, г, д, е, ж, з.

6.4. Рельєф земної поверхні та його відображення на планах і картах

Під рельєфом розуміють сукупність нерівностей поверхні Землі. Рель­єф земної поверхні формується під дією тектонічних, сейсмічних і вулка­нічних сил. Ці ендогенні (внутрішні) сили спричиняють утворення у земній корі складок, розривів і тріщин. Крім того, на земну поверхню діють екзо­генні (зовнішні) сили: повітря, вода, температура, під дією яких відбува­ється вивітрювання гірських порід, що призводить до зміни рельєфу.

Значний вплив на рельєф справляє діяльність людини. Будівництво великих ГЕС, штучних морів, каналів, зрошення в посушливих районах, осушення боліт, вирубування лісів, заліснення ярів і пісків впливають на мікроклімат і, в кінцевому підсумку, на рельєф. Щорічний обробіток землі сільськогосподарськими машинами також призводить до змін рельєфу. Не­правильний обробіток, зокрема оранка вздовж схилів, призводить до ерозії фунту під дією води атмосферних опадів, а на рівнинах - під дією вітру.

На сучасних топографічних картах і планах рельєф відображають за допомогою горизонталей. Горизонталь можна уявити як слід пере­тину рельєфу рівневими поверхнями, паралельними між собою (повер­хні А, В, С на рис. 6.5 а). Отже, горизонталь - це лінія на земній по­верхні, що з'єднує точки з однаковими абсолютними висотами.Задану відстань між двома суміжними горизонталями по висоті (сусід­німи січними поверхнями) називають висотою перерізу рельєфу h, а відстань між ними на карті - закладанням d.

а)

Рис. 6.5.Принцип зображення рельєфу горизонталями (а) та види горизонталей на топографічних картах (б)

Щоб передати законо­мірності зміни форм рельє­фу, висоту перерізу прий­мають постійною для карт певного масштабу. Крім ма­сштабу, значення Ь визна­чає характер місцевості (табл. 6.1). Вибираючи ви­соту перерізу рельєфу, виходять також їз необхід­ної точності та детальності відображення рельєфу, які обумовлюються господар­ськими потребами.

Таблиця 6.1

Таблиця 6.2. Розграфлення топографічних карт і їх номенклатура

Тема 7