Склад. основнi правила переносу. наголос

Поданi слова подiлити на склади. Вiд чого залежить кiлькiсть складiв у словi? Охарактеризувати кожний склад (закритий чи вiдкритий, наголошений чи ненаголошений).

Надiя, осiнь, дар, подарунок, переформувати, двадцяти- п’ятирiчний.

Записати слова, погрупувавши їх за кiлькiстю складiв. Зробити звуковий запис видiлених слiв.

Мрiя, глей, мережаний, операцiя, дзьоб, предковiчний, строк, Київ, Україна, життя, радiсть, смiх, щохвилини, схiд, далекосяжний, сузiр’я, сиджу, пiдземелля.

Вiдгадати загадки, вiдгадки записати. Записанi слова подiлити для переносу. Якi з них не можна переносити? Позначити наголос.

Бiла, як снiг, надутий, як мiх, лопатами ходить, а рогом їсть. Повзун повзе, сiмсот голок везе. Ноги, як лопати, хату поверх хати має, рахунок жабам знає. Уночi лiтає, вогнем миготить, а диму немає. В землі гулялося, на повiтрi розгулялося, в печi гартувалося, запахом своїм всiх приваблює. Без рук, без нiг, а всiх кладе на постiль.

Вiдгадки. Гуска, качка, лебiдь. Їжак. Лелека. Свiтлячок. Хлiб. Сон

Записати уривок з вiрша, подiливши слова на склади та позначивши мiсце наголосу.

Давно вже скошенi лани,

Стоять степи похило,

А в лiсi, в лiсi восени

Так любо ще, так мило.

На липах листя золоте

Трiпоче понад вами,

Неначе знову лiс цвiте

Осiннiми квiтками.

Ось жовтий лист на зайця впав,

I заєць стрепенувся,

Схопивсь, на заднi лапки став

I вбiк кудись метнувся.

Олександр Олесь.

Вибiрковий диктант. Одного разу учень написав оповiдання, Дав його прочитати товаришевi, той прочитав, неправильно наголошуючи деякi слова. Виписати слова, прочитанi з неправильним наголосом. Як їх слiд наголошувати? Зробити висновки про роль наголосу.

Серед стрiмких скель стояв високий лицарський замок. Його оточував глибокий рiв та земляний насип. Замок охороняли вправнi воїни, влучнi стрiлки. Дiстатися до палацу можна було вузькою дорогою. Пiднiматися нею було справжньою мукою. Дорога петляла мiж проваллями. Їхнє дно нагадувало страшне пекло.

Прочитати й пояснити значення слiв. Визначити, до яких частин мови вони належать. З двома з них скласти й записати речення.

Кругом - кругом, коси - коси, жили - жили, гори - гори, ворона - ворона, п’ята - п’ята, роботи - роботи.

У видiлених словах позначити мiсце наголосу. (Для зручностi подаємо слова з позначеним наголосом).

Парне катання, парне молоко. Пiдданий обробцi, пiдданий короля. Переносне значення, переносне приладдя. Нескладний пiдлiток, нескладний приклад. Вiдомiсть серед читачiв, вiдомiсть про виплату грошей. Географiчний атлас, блискучий атлас. Вправний електрик, колiр електрик.

Поданi слова записати за алфавiтом, позначивши мiсце наголосу. За потреби звернутися до орфоепiчного словника (або словника наголосiв). Якi слова мають подвiйний наголос?

Читання, запитання, завдання, помилка, апостроф, випадок, ненависть, асиметрiя, аргумент, документ, медикамент, арахiс, кiлометр, сантиметр, шофер, столяр, черговий, ненависть, одинадцять, дiалог, дефiс, вимова, ворота, Євангелiє.

Переписати речення. У видiлених словах поставити наголос.

Сади покрили землю. Тихi води оповивають городи й городи. (М.Рильський.) Струни настрою настрою на бадьорий юний лад. (В.Еллан.) Через край iз серця рiдне слово ллється. Оживи, козацька славо, у бандурних струнах, нехай серця звеселяться! (П.Кулiш.) Великому возові – велика й дорога. Дорога ложка до обіду. (Нар. творч.)

ГОЛОСНI НАГОЛОШЕНI Й НЕНАГОЛОШЕНI, ЇХ ВИМОВА Й ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМI.

НЕНАГОЛОШЕНI Е, И, О В КОРЕНЯХ СЛIВ

Переписати пари слiв, позначити наголос. Як вимовляються наголошенi голоснi? Як вимовляються ненаголошенi? Як змiна наголосу впливає на вимову звукiв [е ] , [и] , [о] ? Зробити звуковий запис видiлених слiв.

Широкий - широко, веселий - весело, голубка - голуб.

Переписати. Якi слова у поданих словосполученнях вимовляються однаково? З’ясувати їх значення та правопис. У який спосiб ви це з’ясовуватимете?

Гриби пiдберезовики; греби до берега. Покличте мене; мине тиждень. Сталевий клинок; зеленолистий кленок.

Зробити звуковий запис поданих слiв. У видiленому слові назвати звуки та букви. З’ясувати написання слiв. За яким словником перевіряють написання слiв? Як побудовано орфографiчний словник?

Сестра, зимовий, розумниця, минуле, дверцята, блищати.

Переписати, вставляючи пропущенi букви та позначаючи наголос. Дiбрати перевiрнi слова.

Хв..лина, кр..кливий, вип..ляний, в..сло, р..бро, г..лубити, к..жух.

У поданих словах вказати голоснi звуки, якi вимовляються нечiтко. Зробити звуковий запис слiв. Змiнити кожне з слiв або дiбрати спiльнокореневе, щоб сумнiвний голосний у ньому випав.

Човен, хлопець, жовтень, пеньок, палець, стiлець, праведний.

Словниковий диктант.

Вiтер, майстер, травень, прапороносець, кашель, вишень, їдалень, шевця, женцi.

Правильно вимовити слова. Переписати їх, пiдкреслити буквосполучення

-ере-, -еле-.

Селезень, ожеледь, мережа, стерегти, щелепа, пелена, перелаз, перемога.

Вибiрковий диктант. Виписати слова з буквосполученнями -ере-, -еле-.

Справжнє щастя завжди попереду. Чуже переступи, та не займи. Не бiйся, та стережися. Не довiряй вовку череду. Добрi жорна все перемелють. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Упертий, хоч черепком вухо рiж.

Народна творчість.

Пояснювальний диктант. Пiдкреслити слова з ненаголошеними е, и . Дiбрати, де можливо, перевiрнi слова. Слова з -еле-, -еле- підкреслити.

Вересень у рідному селі пахне перестиглими сливками. (С.Пушик.) Стежки нема до кр..ниці. (В.Юхимович.) Метелик в’ється по квiтках, бджола дзвенить крилом, вiтрець тихесенький бiжить, цiлується з листом. (Б.Грiнченко.)

Переписати, на мiсцi крапок уставляючи пропущенi букви. Позначити орфограми, пояснити правопис слів. За потреби звернутися до орфографічного словника.

Теплий ще вер..с..нь дивну м..режку злотом ч..рвоним на листi заплiв. (С.Черкасенко.) В..селочку віт..р дужий узяв на пл..че… (В.Шевчук.) Он з..лений пуп’янок троянди журиться, що сунеться з..ма. (С.Пушик.) Б..ре найперший сiк бджола з в..рбових золотих с..режок. (Я.Шутько.) I конем гр..вастим пролiтає вiт..р... (В.Сосюра.) В ст..пу коса зб..ває роси. (Д.Фалькiвський.) Ми сядем в чов..н, візьмемо в..селко і попл..вем на бер..г золотий. (В.Бичко.) Забр..нять лани струмками, зашумлять садами балки. В оч..реті над ставками ніч не спатимуть р..балки. (М.Пригара.) Сумний груд..нь i свято, i в буд..нь. Б..р..женого Бог б..р..же, а козака шабля. (Нар. твор.)

Уставляючи пропущенi букви, записати слова у двi колонки: в першу тi, в яких сумнiвнi ненаголошенi голоснi перевiряються наголосом, у другу - в яких не перевiряються. За потреби звернутися до словника.

Л..генький, д..када, л..генда, в..чiрнiй, скр..витися, н..бесний, сх..лятися, ц..стерна, сл..вовий, д..вина, ан..кдот, потр..бувати, л..даченький, л..сиця, д..ректор.

До поданих слiв дiбрати слова з протилежним значенням. Визначити в них орфограми. За потреби звернутися до орфографiчного словника.

Важкий, вiдсталий, майбутнiй, дорогий, наступний, дурний, схвалювати, свято, поразка.

ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКIВ ТА ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ НА ПИСЬМI.