Твiр-оповiдання про випадок iз життя (усний)

Прочитати. Пригадавши вивчене на уроках лiтератури визначення оповiдання, зробити висновок: чи вiдповiдає цьому визначенню поданий текст? На пiдтвердження своєї думки визначити основний тип мовлення, який покладено в основу тексту, з’ясувати стиль висловлювання. Визначити зав’язку, кульмiнацiю та розв’язку. З’ясувати тему та основну думку оповiдання.

Зайченя

Якось батько принiс з поля зайченя. Воно було крихiтне, сiреньке, злякано косувало синiм блискучим оком. Верхiвку довгого вушка батькова коса вiдтяла, як бадилинку. Тому з вушка текла кров.

Батько помазав ранку дьогтем, i вушко скоро загоїлось.

Декiлька днiв i ночей зайченя шерхотiло в хатi. У недiлю батько спустився в яму, де зимувала картопля, вистелив дно травою. I переселив зайченя в нову хату. Зайчик вигрiб собi нiрку, i тепер лише гострий писок з цiкавим носиком визирав з неї.

Спливало лiто. Заєць вирiс, поповнiв, хутро на нiм вилискувало. Батько все частiше заговорював про шапку. Я найбiльше боявся побачити на тину розiп’яту шкурку i почути в хатi запах смаженої зайчатини. I я вирiшив подарувати зайцевi волю.

Я винiс бранця в поле. Опустив, розняв руки. Хвилину вiн сидiв непорушно, потiм стрибнув убiк. А за мить чкурнув од мене в жита.

Батько нагримав на мене. Бiльше ми нiколи не згадували про зайця.

За В.Дроздом.

Прочитати. Чи може подана частина тексту бути частиною оповiдання? Визначити в цiй частинi зав’язку та кульмiнацiю. Усно переказавши подану частину, закiнчити оповiдання, самостiйно придумавши розв’язку. Який тип мовлення покладено в основу тексту оповiдання? Ввести невеликий (1-2 речення) опис квiтки. У якому стилi складатимете ви кiнцiвку? Чому? Дiбрати заголовок.

Уже пiвроку хворiє наша однокласниця Наталя. Тяжка в неї хвороба: ноги нерухомi, немов чужi. Лежить Наталя в лiжку день i нiч.

Весною Наталине лiжко поставили бiля вiкна. Вона дивилась на траву, на листя i говорила: "Як менi хочеться ходити по травi!"

Одного разу Наталя побачила в травi конвалiю. Коли мiж зеленими листками з’явилися бiлi дзвiночки, Наталя була така рада, що щiчки її почервонiли.

Та сталося нещастя. Вночi була велика злива. рано-вранцi, коли Наталя ще спала, ми прийшли в садок i побачили: конвалiя зламана...

За В.Сухомлинським.

Прочитати пропонованi теми оповiдань. Стосовно кожної теми окреслити можливi частини оповiдання: якою може бути зав’язка, якою - кульмiнацiя, якою - розв’язка? На одну з тем усно скласти оповiдання вiд першої особи (нiби все це вiдбувалося з вами). Спрогнозувати основну думку складеного оповiдання, дiбрати заголовок.

· Знахiдка в лiсi.

· Зустрiч у вечiрньому парку.

· Витiвка мого щеняти (кошеняти, папужки).

ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ

З ПОЄДНАННЯМ РIЗНИХ ТИПIВ МОВЛЕННЯ

Карпатськi буки

Ми захоплюємося безсмертними мистецькими витворами, якi знаходяться в музеях. Безцiнними називаємо картини славетних художникiв. Адже втрата генiальних творiв мистецтва безмiрно збiднила б усе людство.

А чи замислюється хтось над тим, що у збереженнi знаменитих полотен людям прислужилися дерева? Одне з них - добре вiдомий усiм горiх. Саме на горiховiй олiї виготовляють фарби, що з часом не тьмянiють, не втрачають свiжостi. Чудову олiю для фарб дають i могутнi буки.

Величезнi площi займають буковi лiси в Карпатах. Буковi дерева схожi на казкових богатирiв. Стовбури нагадують колони. Вони покритi гладенькою сiрою корою. Високо вгорi дерева увiнчуються зеленими кронами.

Серед густого листу достигають невеликi горiшки. За розмiром вони трохи бiльшi за зернятка соняшника. Та плодоносних бучин у Карпатах майже 200 тисяч гектарiв, тому врожаї доволi щедрi.

Бук - чудове олiйне дерево. Вiн дає i цiнну деревину, з якої виготовляють якiснi меблi, добувають дьоготь та лiки. Бук - не тiльки окраса, а й гордiсть мальовничих Карпат. (За С.Iвченком, 150 сл.)

Завдання

o Дiбрати синонiми до слiв славетний, тьмянiти, мальовничий.

o Пояснити написання слiв генiальний, безцiнний, тьмянiти.

o Написати докладний переказ.

Орiєнтовний план переказу

1. Безцiннi для людства мистецькi твори.

2. У збереженнi картин прислужилися дерева.

3. Буковi дерева в карпатських лiсах.

4. Горiшки серед густого листу.

5. Не тiльки окраса, а й гордiсть Карпат.

Дерево миру

З прадавнiх часiв оливовi дерева вважаються ознакою добробуту тiєї мiсцевостi, де їх вирощують, а також мiцностi та надiйностi роду, що ними володiє. Оливова гiлка стала емблемою миру та оновлення, символом земної твердi. Згадаймо листочок оливи, що його принесла Ноєвi пiсля потопу голубка.

Здебiльшого олива - невисоке дерево, усього до восьми метрiв заввишки. Стовбур може рости криво, гiлля примхливо розкинуте. Листочки довгастi, стiблястi знизу та зеленi згори. На зиму олива не скидає листя, тому вважається вiчнозеленою рослиною. Навеснi у пазухах листкiв з’являються китицi дрiбненьких жовтуватих квiтiв з чотирма пелюстками. Квiти трохи схожi на бузковi, вони духмянi, приваблюють бджiл.

Плоди оливи - чорнi або фiолетовi, розмiром з невеличку сливу. Заради цих плодiв, що мiстять чудову олiю, нектару квiтiв та мiцної деревини оливу почали вирощувати за кiлька тисячолiть до Рiздва Христового. Олива - одна з найшанованiших у свiтi рослин.

Окремi оливовi дерева мають близько двох тисяч рокiв. Вони є живими пам’ятками iсторiї. Певно, олива - найдревнiша з рослин на землi.(За А.Топачевським, 155 сл.)

Завдання

o Пояснити значення висловiв емблема миру та оновлення; символ земної твердi; живi пам’ятки iсторiї.

o Дiбрати синонiми до слiв примхливий, духмяний, китиця, приваблювати.

o Написати докладний переказ.

Орiєнтовний план переказу

1. Оливове дерево - ознака добробуту, емблема миру й оновлення, символ земної твердi.

2. Невисоке вiчнозелене дерево.

3. Китицi жовтуватих духмяних квiтiв.

4. Чорнi або фiолетовi плоди.

5. Заради чого почали вирощувати оливу.

6. Оливи - живi пам’ятки iсторiї.

· На дошцi записати: Рiздво Христове, мiцнiсть i надiйнiсть роду, заввишки, вiчнозелена рослина, у пазухах листкiв.