Предмет, джерела та система конституційно-процесуального права України 21

значну кількість виключно процесуальних норм, що стосуються механізму вирішення справ про набуття і припинення грома­дянства, статусу біженця, порядку в'їзду, перебування в Украї­ні, транзитного проїзду через територію країни та виїзду з неї іноземних громадян та осіб без громадянства тощо. Особливий інтерес у цьому блоці представляють відносини, що виникають у процесі реалізації основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні.

3. Адміністративно-територіальний процес. Це конституцій­но-процесуальні відносини, що опосередковують стадії адміні­стративно-територіального процесу, а саме: реалізацію ініціати­ви проведення адміністративно-територіального перетворення, підготовку необхідних матеріалів і проекту правового акту з адміністративно-територіального перетворення, оформлення документів і, нарешті, власне адміністративно-територіальне пе­ретворення.

4. Виборчий і референдний процеси. Відповідно до Законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибо­ри Президента України» виборчий процес — це здійснення його суб'єктами виборчих процедур, передбачених цими законами. В Україні немає законодавчого визначення референдного про­цесу. У літературі ж пропонується розуміти це поняття в об'єк­тивному та суб'єктивному значеннях. У першому розумінні ре­ферендний процес — це інститут конституційного права, що об'єднує конституційно-правові та інші галузеві норми права, які регулюють суспільні відносини, пов'язані з ініціюванням, орга­нізацією та проведенням всеукраїнського і місцевих референду­мів, а також реалізацією їх рішень. У суб'єктивному значенні референдний процес слід розуміти як сукупність ряду норма­тивно визначених послідовних дій, спрямованих на реалізацію права громадян України щодо участі у референдумі1. Безсумнів­но, що більшість цих відносин має процедурний характер, а от­же, регулюється процесуальними нормами.

5. Конституційні процедури здійснення державної влади та місцевого самоврядування. Зазначений блок правовідносин, на думку М. С Салікова, пов'язаний з процесуальними питаннями формування та організації діяльності законодавчих, виконавчих

Погорілко В. Ф. Референдне право України : навч. посіб. / В. Ф. По-горілко, В. Л. Федоренко. - К.: Вид-во «Ліра-К», 2006. - С 235, 236.


Тема 1

та судових органів державної влади та органів місцевого само­врядування. До згаданого також належать процесуальні відно­сини, що опосередковують статус парламентарів та депутатів місцевих рад. З нашої точки зору, цей блок повинен охоплювати не тільки питання формування та організації діяльності відпо­відних органів, а й процесуальні питання реалізації ними своїх повноважень.

6. Конституційно-судовий процес. Зміст цього процесу утво­рюють відносини, які виникають у процесі здійснення процесу­альних дій, що у сукупності утворюють конституційне прова­дження.

М. С. Саліков виділяє ще два блоки відносин, які становлять предмет конституційно-процесуального права Російської Феде­рації, — федеративний і законодавчий процеси. Федеративний процес — це конституційно-процесуальні відносини, що виника­ють у ході зміни статусу суб'єкта федерації, прийняття до РФ і утворення в її складі нового суб'єкта, зміни найменування суб'єк­та федерації, розмежування предметів відання і повноважень між федеральними та регіональними органами державної влади, реа­лізації повноважень, які утворюють предмети федерального, фе­дерально-регіонального та регіонального відання тощо. До зако­нодавчого процесу М. С Саліков включає систему процедурних стадій, що опосередковують процес прийняття як законів, так і підзаконних нормативних актів1.

Щодо блоку «федеративний процес», то для визначення пред­мета конституційно-процесуального права України вважаємо його виокремлення неактуальним з огляду на унітарний терито­ріальний устрій Української держави.

На наш погляд, існування окремого блоку «законодавчий процес» недоцільне, оскільки прийняття законів та підзаконних актів є одним із напрямів діяльності відповідних органів держав­ної влади. Отже, такі відносини мають належати до блоку «кон­ституційні процедури здійснення державної влади та місцевого самоврядування».

До розглянутих вище блоків відносин О. Євсєєв пропонує також включати процедури вирішення державно-правових кон-

1 Саликов М. С Предмет конституционно-процессуального права Рос­сийской Федерации / М. С. Саликов // Российский юридический журнал. — 2000. - No 1(25). - С. 25, 26.


Наши рекомендации