Функції сім’ї в суспільстві

Функції сім’ї відбивають систему взаємодії сім’ї і суспільства, з одного боку, і сім’ї й особи – з другого. Функції сім’ї можна розглядати як суспільні (стосовно суспільства), так й індивідуальні (стосовно особи).

ФУНКЦІЇ СІМ’Ї

Функції Сфера сімейної діяльності
Суспільна Індивідуальна
Репродуктивна Біологічне відтворення Прагнення мати дітей
Виховна Соціалізація молодого покоління. Підтримка культурної безперервності суспільства Задоволення потреби в батьківстві, контактах з дітьми, їх виховання, самореалізації в дітях
Господарсько-побутова Підтримка фізичного здоров’я членів суспільства, догляд за дітьми Одержання господарсько-побутових послуг одним членом сім'ї від інших
Економічна Економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатних членів Одержання матеріальних засобів одними членами сім’ї від інших (у випадку непрацездатності або в обмін за послуги)
Первісного соціального контролю Моральна регламентація поведінки членів сім’ї в різних сферах життєдіяльності, відповідальність і зобов'язання у відносинах між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь Формування і підтримка правових і моральних санкцій за негативну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім'ї
Духовного спілкування Розвиток особистості членів сім'ї Духовне взаємозбагачення членів сім'ї. Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу
Соціально-статусна Надання певного соціального статусу членам сім’ї, відтворення соціальної структури Задоволення потреб у соціальному просуванні
Дозвільна Організація раціонального дозвілля. Соціальний контроль у сфері дозвілля Задоволення потреб у сумісному проведенні дозвілля, взаємозбагачення дозвільних інтересів
Емоційна Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія Одержання індивідами психічного захисту, емоційна підтримка в сім’ї Задоволення потреб у особистісному щасті і любові
Сексуальна Сексуальний контроль Задоволення сексуальних потреб

Зараз намітилась тенденція до малодітного типу відтворення населення. З метою регулювання дітонародження різні держави виробляють і проводять у життя демографічну політику.

Демографічна політика – це система соціальних заходів, спрямованих на формування бажаної для того чи іншого суспільства свідомої демографічної поведінки населення. Основне питання демографічної політики полягає в тому, як держава може впливати на рішення про народжуваність, які приймаються на рівні сім'ї, з тим щоб їх кінцевий результат відповідав економічним і соціальним потребам суспільства.

Демографічні процеси відбуваються в сучасному світі бурхливо і досить неоднозначно. У зв'язку з тим, що існують два типи демографічної поведінки населення, і сама демографічна політика стосовно народжуваності може діяти у двох протилежних напрямах. Вона може бути націлена або на зростання народжуваності (там, де спостерігається її низький рівень) або, навпаки, на її зниження (там, де рівень народжуваності досить високий).

Нині очевидною є необхідність наукової розробки нової стосовно нових умов демографічної політики в Україні. Вона, мабуть, повинна стати передусім диференційованою для різних регіонів республіки, завчасно прогнозувати як сприятливі, так і несприятливі тенденції в розвитку демографічної ситуації.

Зауважимо, що всі функції реалізуються сім'єю комплексно. При цьому зміна активності в якомусь одному функціональному напрямку заходить віддзеркалення у відповідній зміні активності сім'ї в інших функціональних напрямках.

На кожному історичному етапі сім'ї притаманна певна ієрархія функцій, тобто певний рівень активності сім'ї в кожному із функціональних напрямків. Розвиток сім'ї є процес ціленаправлених зрушень в ієрархії функцій, процес зміни активності сім’ї в найважливіших функціональних напрямах.

Будучи підсистемою системи "суспільство", сім'я активно взаємодіє з іншими суспільними системами. Ці системи, з тим чи іншим ступенем активності беруть участь в реалізації всіх найважливіших функцій сім'ї.

Наши рекомендации