Неіндустріальні цивілізації, або традиційні держави
СОЦІОЛОГІЯ / СОЦІОЛОГІЯ - ГІДЕНС ЕНТОНІ
Десь починаючи від 6000 р. до Р.Х. ми знаходимо свідчення про існування суспільств, значно більших від тих, що коли-небудь існували, які багато в чому різнилися від давніших. Ці суспільства виникали внаслідок розвитку міст і характеризувалися яскраво вираженою нерівністю в багатстві та владних повноваженнях та були пов'язані з правлінням царів або імператорів. Оскільки вони знали писемність і в них процвітали наука та мистецтво, їх часто називають цивілізаціями. А що в них також були набагато розвиненіші форми врядування, ніж у суспільствах давніших видів, то до них застосовують також термін "традиційні держави".
Більшість традиційних держав були ще й імперіями; вони досягали своїх великих розмірів унаслідок завоювань та підкорення інших народів (Eisenstadt, 1963; Claessen and Skalnik, 1978; Kautsky, 1982). Наприклад, це можна сказати про традиційні Китай і Рим. На своєму злеті, в першому сторіччі після Р.Х., Римська імперія сягала від Британії в Північно-західній Європі й поза межі Близького Сходу. Китайська імперія, яка існувала понад дві тисячі років, аж до початку нинішнього сторіччя, займала більшість величезного реґіону Східної Азії, де сьогодні розташувався сучасний Китай. У сьогоднішньому світі традиційних держав уже не існує. Хоча деякі з них, як, наприклад, Японія і Китай, більш або менш утрималися у своїх колишніх кордонах до початку двадцятого сторіччя, та усі вони тепер або розпалися, або розчинилися в сучасних системах.
Найдавніші традиційні держави розвинулися на Середньому Сході, здебільшого в родючих долинах річок (див. мал. 3.3). Китайська імперія виникла близько 2000 р. до Р.Х., у часи, коли могутні держави існували також на території, яку сьогодні займають Індія й Пакистан. Кілька великих традиційних держав були в Мексиці та е Латинській Америці, такі як держава ацтеків на Мексиканському півострові та держава інків у Перу. Імперія інків утворилася десь зг
сотню років до того, як там з'явився іспанський авантюрист Пісарро, який висадився в Південній Америці 1535 року з невеличким загоном вояків. Проте, укладаючи союзи з іншими тубільними племенами, вороже налаштованими до інків, Пісарро зумів за короткий час зруйнувати державу інків і проголосити їхню територію володіннями Іспанської корони. То були одні з перших змагань між озброєними місіонерами Заходу і традиційними державами, змагань, ціла низка яких у кінцевому підсумку призвела до повного зникнення цих останніх.
Мая
Як приклад традиційної держави ми розглянемо третю американську цивілізацію, цивілізацію мая, що розквітла на Юкатансько-му півострові поблизу берегів Мексиканської затоки. Цивілізація мая процвітала від 300-го до 800 р. після Р.Х. Мая спорудили Грандіозні релігійні центри, навколо яких будували свої оселі, всі — з каменю. Релігійні святилища мали у них форму пірамід, на вершині кожної з яких був споруджений храм. У Тікалі, де стоять найвищі піраміди, навколишнє місто налічувало понад 40 тисяч мешканців. То був головний адміністративний центр, фактично столиця держави мая.
Суспільством мая правив аристократичний клас войовників-жерців. Вони були найвищими релігійними сановниками в суспільстві, але також і воєначальниками й вели безперервні війни з навколишніми спільнотами. Більшість населення складали селяни, які працювали на землі й мали віддавати велику частку продукції своїм аристократичним правителям, які жили в умовах неабиякої розкоші.
Нам точно невідомо, чому зазнала краху цивілізація мая, та, мабуть, вона була завойована сусідніми племенами. На час, коли з'явилися іспанці, держави мая давно вже не існувало.