Проблема інтеграції молоді

Спрямованість і зміст інтеграції молоді в суспільні структури визначається по­ложенням молоді в суспільстві, з одного боку, ставленням суспільства до молоді, а з другого — власним уяв­ленням молоді про свій соціальний статус. Аналіз соціального ста­новища молоді показує, що найбільш вразлива економічна і значно безправна соціально-правова та суспільна частина молодих людей, яка живе в умовах підвищеної соціальної напруженості і психоло­гічного дискомфорту. Зростання кількості самогубств, поширеність у молодіжному середовищі наркоманії, проституції, дідівщини в армії та ін. — свідчення підвищеної соціальної напруженості. Пси­хологічний дискомфорт сучасної молоді в Україні може посилюва­тися внаслідок дії таких факторів: посилення регіональних і націо­нальних відмінностей, розширення можливостей вибору життєвого шляху, що обумовлює підвищення власної відповідальності у зв'язку з необхідністю прийняття індивідуальних рішень. Складне соціаль­не становище, відсутність у більшості молодих людей економічної самостійності, професійного статусу, певних соціально-політичних і духовних орієнтирів — все це визначає і проблему інтеграції моло­дого покоління в суспільні відносини. В пору своєї молодості люди­на стає перед складною проблемою вибору життєвого шляху. На жаль, більшість молодих людей виявляється не підготовленими до її вирішення ні психологічно, ні організаційно. З ряду причин у знач­ної частини молоді відсутня економічна самостійність. Це зв'язано з тривалим періодом надбання освіти, з невисокими розмірами сти­пендій і обмеженням можливості одержання ними додаткового при­бутку, з невисокими розмірами заробітної плати працюючої моло­ді, яка не має достатнього досвіду для одержання високооплачуваної роботи. В Україні є дві третини молодих людей, які живуть на пов­ному або частковому утриманні батьків, що деформує мотиви і сти­мули їх трудової активності. Відсутність економічної самостійності для більшості молоді — одна з причин соціальної нестабільності — фор­мує у молоді відчуття власної неповноцінності, постійної залежності від оточуючих та ін. Починають діяти дві тенденції, наслідки яких небезпечні для молоді і суспільства: відносно високі стандарти спо­живання, часто розраховані на нетрудові прибутки, і економічна па­сивність молоді, відсутність готовності до праці в нових економічних умовах — в умовах ринкової економіки, ринкових відносин.

Невизначене і нестійке економічне і соціальне становище молоді обумовлює і проблеми її інтеграції в соціально-політичну сферу сус­пільства. Це зв'язано з труднощами визначення молоддю власних інтересів і реальних засобів їх задоволення. Нерівність соціальних стартових можливостей молоді (здобуття освіти, культурний розвиток, професійна підготовка, створення самостійної власної сім'ї, ви­бір місця роботи і проживання та ін.) впливає і на її політичні пози­ції, ступінь і форми політичної активності. Проте в усьому світі (за винятком окремих історичних періодів) більшості молоді властива політична апатія і пасивність. Причина не тільки у низькому ступені довір'я молоді офіційним структурам і політичним лідерам, але і тим, що мало хто з молодих людей приписує відповідальність за події, в які вони включені самі.

Молодіжна апатія до політики легко переростає в антипатію і побудову на її основі дії, якщо життєва енергія молодих не знахо­дить позитивного виходу. Одним з можливих шляхів перетворення енергії молоді по позитивному типу є інтеграція її в духовну сферу. Проте соціологічні дослідження показують, що рівень духовних потреб та інтересів молоді досить низький. Естетичні потреби, інтерес до літератури, класичної музики, живопису міцно займають останні в структурі мотивів молодіжної діяльності, змінюється характер міжособистих відносин у молодіжному середовищі, що дедалі перетворю­ється в інструментальні, що засновані на взаємній вигоді і розрахун­ку. Все це відбувається під впливом «масовізації» молодіжної свідомості, коли в результаті досить єдиних і притому об'єднаних форм потреб у молодіжному середовищі, наростають процеси уніфі­кації духовних потреб. Молодь включається в духовні відносини пе­реважно як споживач духовних благ, а не як їх творець, що обмежує можливості самореалізації, утвердження особи.

Проблеми дозвілля мододі

Сучасна молодь велике значення надає дозвіллю. Значно скоротилась частка тих, хто працю розглядає як головне за­няття в житті. В країнах Заходу орієнтація молодих людей на доз­вілля як самоцінність підкріплюється активною пропагандою ефек­тивної реалізації вільного часу: рекламні проспекти захоплюючих дорогих і відносно недорогих подорожей, пляжі на островах в оке­ані, визначні пам'ятники, рекомендації по культивуванню м'язової сили і елексіри вічної молодості, гороскопи та ін. Створюються спе­ціальні молодіжні кафе, спортивні клуби, танцювальні зали. В су­часних умовах в Україні молодь в основному ще позбавлена мож­ливостей організовано проводити відпочинок, дозвілля. Пояснюється це нерозвинутістю інфраструктури дозвілля і відсутністю у біль­шості молодих людей достатніх матеріальних коштів. Боротьба за виживання змушує молодь шукати багатоманітні джерела заробіт­ку, скорочує її вільний час. Бездуховність основної маси молоді обу­мовлює і беззмістовність проведення дозвілля. Намагаючись заповнити вільний час хоча б якимсь змістом, молодь вдається до наркотиків, алкоголю тощо.

Соціологи визначили, що найменш здібними до осмисленої ор­ганізації вільного часу виявляються підлітки, чиї батьки знаходять­ся на верхніх сходинках соціальної ієрархії, оскільки у них збіль­шується строк навчання і підготовка до зрілого життя. В основі проблеми дозвілля молоді лежать суперечності: між потребою суспільства і формуванням творчої, багатостороннє розвинутої особи, яка має прагнення до максимальної самореалізації, і недостатністю розвинутих форм дозвілля, задоволення потреб в дозвіллі. Вирішення проблеми дозвілля перебуває на позиціях підвищення рівня духовних потреб самої молоді і організації таких видів дозвілля, які б стимулювали особу до всебічного розвитку, освоєння прогресив­них зразків духовної культури людства. Сучасне суспільство заін­тересоване в соціально зрілій і активній молоді, діяльність якої виз­начатиме соціальне майбутнє.

Література

Б а к и р о в В. С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора. - Харьков, 1988.

Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности. М., 1986.

К о н И. С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. М., 1984.

К у а р я в ц є в В. Н. Социальная деформация. М., 1992.

Ручка А. А. Ценностный подход в системе социологического знання. К., 1987.

Фр ом. Душа человека. М., 1992.

Б є б и к В: Ф., Г о а о в а т и й М. Ф., Р є б к а л о В. А. Політична культура сучасної молоді. К., 1996.

Иконникова С. Н. Социология молодежи. Л., 1985.

Молодь України. Стан, проблеми, шляхи розв'язання. К.,1995.

Ч є р н и ш Н. И. Сучасна свідомість молоді. Львів, 1990.

Яку б а Є. Социология. Харьков, 1995.

Питання для повторення

В чому суть понять людина, індивід, особа?

Основні підходи до проблеми особи в історії соціологічної дум­ки?

Соціалізація — стрижень соціального життя.

В чому полягає суть соціальної адаптації та її об'єктивні виміри?

Основні напрямки соціологічних досліджень у молодіжному се­редовищі.

Проблеми соціального розвитку молоді України.