Визначення об’єкту, предмету дослідження. Гіпотеза

Сформулювавши проблему, визначивши мету і завдання дослідження, варто вибрати і об'єкт дослідження. Об'єкт соціологічного дослідження

— це явище або процес. Об'єктом соціологічного дослідження виступає сфера соціаль­ної дійсності, реалії життя, діяльність людей і самі люди. Необхідно, щоб об'єкт мав проблему, тобто об'єкт виступає носієм суперечностей Проте, це визначення потребує і деяких уточнень, що відобража­ються у вимогах, що ставляться до об'єкту соціологічних досліджень Таких вимог три. Об'єкт має характеризуватися, по-перше, чіткими, визначеними явищами за такими параметрами, як професійна (або галузева) належність, просторова обмеженість (регіон, місто, село), функціональна спрямованість (виробнича, політична та ін.), по-друге, визначеного часовою обмеженістю; по-третє, можливостями його кількісних вимірів.

Вибір об'єкта соціологічного дослідження має велике значення для його успішного здійснення, реалізації. Правильне визначення предмета соціологічного дослідження багато в чому визначає результативність. Предметом соціологічного дослідження є той бік об'єкту, що безпосередньо належить вивчати. Звичайне питання проблеми зв'язано з передбаченнями можливостей виявити закономірність або основну тенденцію суперечності. Необхідно підкреслити, що, по перше, одному і тому ж об'єкту соціологічного дослідження може відповідати кілька різних предметів, тобто предмет дослідження окреслює межі пізнання об'єкту. По-друге, об'єкт і предмет соціологічного дослідження можуть співпадати, коли соціолог ставить завданий пізнати всю сукупність емпіричних закономірностей функціонування і розвитку конкретного соціального об'єкту. По-третє, предмет соціологічного дослідження має складну структуру. Варто пам'ятні, що правильний вибір предмету конкретного соціологічного дослідження визначається чіткою постановкою проблеми, формуванням мети і завдань дослідження і системним аналізом об'єкту. Визначення об'єкту і предмету, що ясно і зрозуміло в теорії, на практиці знач­но важче. При опрацюванні і розробці конкретного дослідження на етапі визначення його предмету обов'язковою процедурою виступає попередній системний аналіз. Його мета — побудувати гіпотетичну (або концептуальну) модель об'єкта як системи, розкривши весь ком­плекс його елементів і зв'язків внутрішніх і зовнішніх. Аналіз моделі об'єкту дає можливість уточнити проблемну ситуацію. Предмет створює передумови для висунення гіпотез, виділення одиниць і ка­тегорій аналізу. Велике знання в соціологічних дослідженнях має розробка понять, тобто мови дослідження. Інтерпретація понять соці­ологічного дослідження — процедура тлумачення явищ, подій тощо, уточнення сенсу суті понять, що складають концептуальну схему дос­лідження. На основі інтерпретації понять підтримується науковий рівень досліджень, єдність суттєвого змісту елементів і процедур дослідження, досягається повніше інструментальне використання по­нять як теоретичних норм аналізу процесів. В соціологічному дослід­женні є три основні види інтерпретації: теоретична, емпірична, опе­раційна, з допомогою яких забезпечується зв'язок теоретичного і емпіричного аналізу процесів, зв'язок теорії з реальністю, дійсністю явищ і подій, з методами впливу, пошуку, реєстрації і аналізу емпі­ричних ознак тощо.

Визначивши проблему, соціолог, насамперед, намагається з'ясу­вати її на основі наявних знань попереднього досвіду. Точніше, соці­олог намагається з'ясувати, пояснити старими знаннями і досвідом те, що ще повністю не пізнано. Але для повного вирішення пробле­ми ще недостатньо таких заходів і кроків. Тоді на основі наявних знань робляться деякі допущення, що, на його думку, повністю охоплюють і пояснюють явища, тобто формують гіпотезу. Гіпотеза в соціологічному дослідженні — наукове передбачення структури со­ціальних об'єктів, характеру і суті зв'язків між соціальними явища­ми. Основна функція гіпотези полягає в одержані нових наукових висловлювань, що удосконалюють або збагачують наявні знання. Відрізняється наукова гіпотеза тим, що нові висловлювання можна наз­вати науковими гіпотезами в тому випадку, якщо вони, по-перше, становлять науковий висновок з доведених положень (наприклад, законів статистики або практично одержаних даних спостережень та ін.), по-друге, становлять висловлювання, одержанні шляхом нау­кових висновків з метою пояснення відповідного явища; по-третє, абстраговані на емпіричних даних і підтверджені практикою або від­повідною теорією. Наукова гіпотеза, і в тому її сила, може бути сфор­мульована тільки в результаті попереднього аналізу об'єкту.

Роль гіпотези в соціології, як і в будь-якому науковому дослідженні, надзвичайно велика. Соціологи часто повторюють вислів .Дмитра Мен­делєєва: краще триматися такої гіпотези, що з часом виявиться хиб­ною, невірною, аніж ніякої. Роль гіпотези полягає, по-перше, в тому, що досвід науки, суспільної практики, досвід дослідника (включаючи інтуїцію) служить своєрідним «спусковим механізмом» для переходу до важливих емпіричних процедур, покликаних остаточно дати нові знання про об'єкт. Відомий соціолог Макс Роберт Коен якось жартома підмітив: гіпотези виникають у людей, які думають. В сучасних умовах процес постановки гіпотез не вдалось формалізувати та й важко повірити у вирішення такого завдання. Опираючись на досвід великої кількості проведених соціологічних та інших наукових дос­ліджень, можна назвати деякі джерела гіпотез. По-друге, звичайна свідомість, яка формується в процесі повсякденного життя людей і включає знання і навики, що складаються в процесі трудової діяль­ності, звичаї, безпосередньо життєві моральні норми та ін. Іноді ви­никає питання: чи варто вести дослідження, якщо твердження гіпо­тези і без того відоме? Так, варто, тому що звичайна свідомість не може дати обґрунтованої відповіді на багато питань. Іншим джере­лом побудови гіпотез може виступати аналогія. Метод давно відомий в науці. Суть методу аналогії полягає в тому, що одержані знання при дослідженні якогось об'єкту застосовуються на інший, менш вив­чений, менш доступний. Необхідно пам'ятати, що висновки, одержа­ні за аналогією, найчастіше правдоподібні.

В сучасній соціологічній теорії сформульовані основні нормативи процедур висунення, обґрунтування і перевірки соціологічних досліджень і гіпотез. По-перше, відповідно висхідним, початковим методологічним принципам філософії і соціології, відповідні наукові положення, висновки, істинність яких підтверджується науково уста­новленими фактами. У випадку висунення гіпотези, що спростовує, уточнює сформульовані теоретичні положення, необхідна експери­ментальна перевірка гіпотези і встановлення її логічних зв'язків з спростованими положеннями; по-друге, обов'язковість теоретичної інтерпретації понять, що становлять гіпотезу. Гіпотеза перевіряється всіма засобами і методами досліджень з метою встановлення істиннос­ті. Формулювання гіпотез має передбачати спосіб і метод її перевір­ки, внутрішню несуперечливість і логічну обґрунтованість гіпотези, її побудова має відповідати логічним правилам; по-третє, емпірична обґрунтованість, обов'язковість емпіричної і операційної інтерпре­тації гіпотез. На етапі висунення гіпотез дослідник здійснює: збір вихідних даних, теоретичних і емпіричних відомостей про об'єкт, проблеми дослідження для висунення гіпотез: висунення висхідних передбачень характеру зв'язків об'єкту, факторів проблемної ситуації, способах реалізації проблем, завдань на основі принципових те­оретичних положень, інтуїтивних передбачень; по-четверте, уточнення змісту передбачуваних засобів теоретичної і емпіричної інтерпрета­ції понять, що становлять передбачення; уточнення логічної форми передбачень, співвідношення обсягу і змісту понять, що становлять передбачення.

На етапі обґрунтування гіпотез здійснюється:

— класифікація висунутих передбачень, встановлення логічного зв'язку між окремими передбаченнями, виділення найбільш загалі, них передбачень, що характеризують існування і значимі аспекти проблеми, способи реалізації основних завдань дослідження;

— виділення основної гіпотези. Уточнення теоретичного змісту основної гіпотези засобами теоретичної інтерпретації; уточнення зв'язків основної гіпотези з іншими висунутими передбаченнями, виведення наслідків з основної гіпотези, що відображають аспекти основної гіпотези і піддаються емпіричній інтерпретації. Теоретичне обґрунтування гіпотез-наслідків. Висунення альтернативних перед­бачень щодо гіпотез-наслідків.

— встановлення критеріїв і показників емпіричної і теоретичної гіпотез. Етап перевірки гіпотез включає одержання фактичних да­них, розрахунок показників, що характеризують відображені в гіпо­тезі зв'язки, їх тлумачення, експериментальну перевірку гіпотез; прий­няття або відхилення емпіричних гіпотез відповідно до встановлених критеріїв, аналіз побічних даних, фактів тощо.

Макєєв

Наши рекомендации