Поняття і структура доказу

Мета: ознайомити з поняттям і структурою доказу; розглянути правила й помилки висунення тези, аргументації й демонстрації;основні види логічних помилок; спостування.

Основні поняття: доказ, доказовість; теза, аргументація, спростування.

План

1. Поняття і структура доказу.

2. Правила й помилки висунення тези, аргументації й демонстрації.

3. Закони логічного мислення.

4. Спростування.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (для домашнього виконання)

Завдання 1.Проілюструйте яскравими прикладами трьохелементну операцію доказування (доведення): а) наведення тези (положення, істинність якого треба довести); б) аргументування тези (теоретичні докази, підстави, за допомогою яких обґрунтовується теза; функції аргументів можуть виконувати норми права); в) демонстрація (спосіб доведення) (За Г.С. Онуфрієнко).

Завдання 2.При висуненні тези слід керуватися трьома основними правилами. Які правила порушено в нижченаведених текстах?

♦ Грецький раб Езоп, який увійшов в історію як байкар, неодноразово рятував свого господаря, філософа Ксанфа. Одного разу той, багато випивши, заявив, що вип’є море, якщо програє якийсь спір. Спір цей він програв. Пройшовши до тями, Ксаф кинувся до Езопа: рятуй, мов. Езоп, який славився хитрістю, поставив тим, хто наполягав на виконанні Ксафтом своєї обіцянки, таке питання:

– Чи правда, що море безперервно поповнюється сотнями річок?

– Так.

– Значить, випиваючи море, треба одночасно випити ще й річки? Але про це угоди не було. Зробіть так, щоб річки припинили поповнювати море, і мій господар виконає свою обіцянку випити море.

♦ Швець: Мадам, з вас три карбованці.

Пані. Але ця набійка не варта й п’ятдесяти копійок!

Швець. Мадам, Ви мене не зрозуміли. Ви даєте мені три карбованці, а я Вам два карбованці й п’ятдесят копійок решти (одеський анекдот).

Завдання 3.Які закони логіки порушено в текстах?

♦ У сильну спеку Насреддін повернувся додому й попросив дружину принести миску кисляку. „Немає нічого кориснішого й приємнішого для шлунку в таку спеку!”, – сказав він. Відповіла дружина: „Миску? У нас навіть ложки кисляку немає в будинку!” Та її слова не збентежили Насреддіна: „Ну й добре, що немає. Кисляк шкідливий”. „Дивна ти людина, – промовила дружина, – у тебе кисляк то корисний, то шкідливий. Яка ж із твоїх думок правильна?” Ходжа Насреддін відповів: „Якщо кисляк є в домі – правильна перша, якщо немає, правильна друга”.

♦ Чи вдалося Нікітіну з оповідання А.П. Чехова „Учитель словесності”довести свою тезу „Пушкін – психолог”?

„Дозвольте, Сергію Васильовичу, – перебила його Варя. – Ось ви говорите, що учням важко. А хто винен, дозвольте вас запитати? Наприклад, ви задали учням VIII класу твір на тему „Пушкін як психолог”. По-перше, не можна задавати таких важких тем, а по-друге, який же Пушкін психолог? Ну, Щедрін або, скажімо, Достоєвський – інша справа, а Пушкін – великий поет і більше нічого.

„А то хіба не психолог? Дозвольте, я наведу вам приклади”. І Нікітін продекламував кілька уривків із „Онєгіна”, потім – з „Бориса Годунова”.

„Ніяк не бачу тут психології”, – зітхнула Варя. – „Психологом називається той. хто описує вигини людської душі, а це прекрасні вірші, і більше нічого”.

„Я знаю, яка вам потрібна психологія!” – образився Нікітін. – „Вам потрібно, щоб хто-небудь пиляв мені тупою пилкою палець і щоб я репетував на все горло, – це, по-вашому, психологія”.

„Недоречно! Однак ви все-таки не довели мені: чому ж Пушкін психолог?”

„Якби Пушкін не був психологом, то йому не поставили б у Москві пам’ятника”.

Завдання 4. Недотримання яких правил аргументацій призвело до логічних помилок в нижченаведених текстах?

♦ “Органами слідства встановлено, що Соленкову був нанесений удар, ножове поранення, у поперек. Мій підзахисних відмовляється від того, що в нього був ніж, і пояснює, що він взагалі ні в кого з тих, хто знаходився поряд з ним, там, а саме Подкуйка й Ноготкова, ножа не бачив. Я й вважаю, що цей епізод абсолютно є не доведеним.”

♦ Три злодії сперечалися, як поділити сім перлин, тільки що вкрадених ними. Один з них перервав дискусію, вручивши кожному з напарників по дві перлини, й оголосив: „Я беру три!” Його приятелі таким рішенням задоволені не були, й один з низ спитав: „Чому ти взяв три?” Той відповів: ”Тому що я головний”. Приятель, природно, не був задоволений такою відповіддю й поставив наступне питання: „Чому саме ти головний?” Володар трьох перлин відповів: „Тому що в мене більше перлин”.

♦ – Та вже ж, звичайно, – відповіла Горлиця з великим презирством. – Бачила я на своєму віку багато маленьких дівчаток, але щоб з такою шиєю – жодної! Ні, мене не обдуриш! Справжня змія – ось хто ти! Ти мені ще скажеш, що жодного разу не куштувала яєць?

– Ні, чому ж, куштувала, – відповіла Аліса. – Дівчатка, бачте, теж їдять яйця.

– Не може того бути, – сказала Горлиця. – Але якщо це так, то вони також змії (А. Керолл).

♦ “Чи будемо ми сьогодні ввечері дивитися фільм? – Подивимося” (слово “подивимося” тут може означати і те, що співрозмовники подивляться фільм, і сумнів у цьому).

♦“Цього не може бути, бо такого не може бути”

♦“Іван – сирота. Його батько помер, коли йому було 16 років” (незрозуміло, кому було 16 років – батькові чи сину). “Коли мій подзахисний повертався з танців, випали атмосферні опади”.

♦ В. Жириновський. У Москві проживає три мільйони іноземців. Треба ім. сказати: „Час додому!”

Ведучий: У Берліні живе триста тисяч турків.

В. Жириновський. Залиште в Москві триста тисяч, а два мільйони сімсот нехай їдуть додому!

Завдання 5.Прочитайте захисну промову Марка Юнія Брута – вбивці Гая Юлія Цезаря. Перекладіть українською мовою. Чи коректно використано логічні прийоми?

Брут. Римляне! Судите меня, соображаясь с вашим разумением, И напрягите всё ваше внимание, чтоб справедливее произвести свой суд. Если в этом собрании есть хоть один истинный друг Цезаря, то я скажу ему: любовь Брута к Цезарю не уступает его любви. Если этот друг спросит, зачем же Брут вооружился против Цезаря. – вот мой ответ: не оттого я это сделал, что любил Цезаря меньше, но лишь оттого, что любил Рим больше. Что было бы для вас лучше: видеть Цезаря живым и умереть рабами, иль видеть Цезаря мёртвым и жить веем свободными гражданами? Есть ли между вами такой низкий человек, что желает быть рабом? Я прерываю речь, ожидая вашего ответа...

Граждане. Брут, между нами такого нет!

В. Шекспир. Юлий Цезарь.

Завдання 6.Перекладіть українською мовою. Про який некоректний прийом, який використовують у суперечці, говорить Жванецький?

Мы овладеваем более высоким стилем спора. Спор без фактов. Спор на темпераменте. Спор, переходящий от голословного утверждения на личность партнёра. Что может сказать хромой об искусстве Герберта фон Караяна? Если ему сразу заявить, что он хромой, он признает себя побеждённым. Полезно также в разгар дискуссии попросить у оппонента, чтобы он предъявил документы. О чём может спорить человек, который не поменял паспорта? Какие взгляды на архитектуру может высказать мужчина без прописки? Пойманный с поличным, он сознается и признает себя побеждённым. И вообще, разве нас может интересовать мнение человека лысого, с таким носом? Пусть сначала исправит нос, отрастит волосы, а потом выскажется.

М. Жванецкий. Стиль спора.

Завдання 7.Який прийом використав Ф. Плевако, захищаючи напівграмотну жінку похилого віку, хазяйку крамнички, яка одного разу зачинила свій заклад на 20 хвилин пізніше, чим це було дозволена законом і тим самим порушила закон про години торгівлі:

Засідання суду в її справі було призначене на 10 годину. Суд вийшов із запізненням на 10 хвилин. Усі були наявні, окрім захисника – Плевака. Голова суду розпорядився розшукати Плевака. Хвилин за 10 Плевако, не кваплячись, увійшов до зали, спокійно всівся на місці захисту й розкрив портфель. Голова суду зробив йому зауваження за запізнення. Тоді Плевако витягнув годинник, поглянув на нього й заявив, що на його годиннику лише п’ять хвилин на одинадцяту. Голова вказав йому, що на настінному годиннику вже 20 хвилин одинадцятого. Плевако запитав голову: – А скільки на вашому годиннику, ваша честь? Голова поглянув і відповів: – На моїх п’ятнадцять хвилин на одинадцяту. Плевако звернувся до прокурора: – А на вашому годиннику, пане прокуроре? Прокурор, явно бажаючи заподіяти захисникові неприємність, з єхидною посмішкою відповів: – На моєму годиннику вже двадцять п’ять хвилин на одинадцяту. Він не міг знати, яку пастку підстроїв йому Плевако і як сильно він, прокурор, допоміг захисту. Судове слідство закінчилося дуже швидко. Свідки підтвердили, що підсудна закрила лавку із запізненням на 20 хвилин. Прокурор просив визнати підсудну винною. Слово було надане Плевакові. Промова тривала дві хвилини. Він заявив: – Підсудна дійсно запізнилася на 20 хвилин. Але, панове присяжні, вона жінка стара, малограмотна, на годиннику погано знається. Ми з вами люди грамотні, інтелігентні. А як у вас з годинником? Коли на настінному годиннику – 20 хвилин, у пана голови – 15 хвилин, а на годиннику пана прокурора – 25 хвилин. Звичайно, найвірніший годинник у пана прокурора. Значить, мій годинник відставав на 20 хвилин, і тому я на 20 хвилин запізнився. А я завжди вважав свій годинник дуже точним, адже він у мене золотий, мозеровський. Так якщо пан голова, по годиннику прокурора, відкрив засідання із запізненням на 15 хвилин, а захисник з’явився на 20 хвилин пізніше, то як можна вимагати, щоб малограмотна торговка мала кращий годинник і краще зналася на годинниках за нас з прокурором? Присяжні радилися одну хвилину й виправдали підсудну.

Практичні завдання для аудиторної роботи

1. Відтворіть пропущену ланку в доказах. Визначте, які з доказів побудовані на індукції, а які — на дедукції.

Усі вчителі навчають учнів. Віра Петрівна навчає учнів.

Коля знає п'ять мов. Коля — поліглот.

Я вступаю до університету. Я— абітурієнт.

Ми любимо говорити про природу. Ми любимо говорити про тварин.

У цій родині всі вміють дотепно жартувати. Мар'яна вміє дотепно жартувати.

2. Визначте, який з текстів побудований з допомогою дедукції, а який — з допомогою індукції. Підсумуйте це в коротких тезах.

Ви питаєте, як він опинився в будинку? Для цього було дуже бага­то способів, але він обрав найпростіший. Виходячи з того, що багато людей не закривають на ніч вікна, а тільки прикривають їх, він спро­бував пройти через вікно— доторкнувся до нього, і воно відчинилося. У цьому йому майже "допоміг " сам хазяїн квартири. Тоді злочинець прослизнув на кухню. Він знав, що саме тут він може знайти інстру­мент для вчинення злочину. І він не помилився.

Сьогодні, коли Петро збирався на роботу, в нього спочатку згорів сніданок, потім він зробив праскою велику пляму на сорочці, а на зупинці довго чекав на тролейбус. Через все оте він запізнився. "Який же я нещасливий!" — подумав він.

3. Прочитайте наведений далі текст. На якому логічному законі йо­го побудовано? Обгрунтуйте свою думку.

Гомерівський епітет — поетичне означення, характерне для Го- мерового епосу ("Іліади", "Одіссеї"). Дві ознаки характеризують ці епітети: вони складені, об'єднують два корені, і постійні, тобто на­завжди закріплені за певними словами чи іменами. Наприклад: світло­ока богиня, швидконогий Ахіллес, срібролукий Аполлон, золототронна Гера, хитророзумний Одіссей і т. д. Український перекладач "Оді­ссеї" Б. Тен користується епітетами многослізний, богорівний (Слов­ник літературознавчих термінів).

4. Визначте логічні помилки в наступних реченнях і класифікуйте їх:

1. Цією пральною машиною користуємося я та моя донька. Їй уже більше 17 років.

2. Він мав чарівну доньку та велику квартиру.

3. Учителька питає учня:

Послухай, Сергійку, якщо я кажу: "Я красива " який це час?

Минулий, Валентино Василівно (І. Страшко).

4. Синтаксис — це не фонетика, а фонетика — не синтаксис.

5. Та що ви кажете! Вона не може вийти заміж, бо ніколи цього не робила!

6. "Спартак" — це погана команда, тому що мій ніколи не вболі­ває за неї, а тільки — за "Динамо ".

7. Розмова в Києві перед Золотими Воротами:

Невже ці ворота й насправді золоті?

Так, Золоті.

8. Після лекції у нас був гарний настрій. Отже, якщо у вас поганий настрій — ходіть на лекції.

9. — Що це ти робиш? — спитав Маленький принц, йому стало шкода п’янички.

П'ю,—похмуро відповів п'яничка.

Навіщо?

Аби забути.

Про що забути? — спитав Маленький принц, йому стало шкода п 'янички,

Хочу забути, що мені соромно, — зізнався п’яничка.

Через що це тобі соромно? — спитав Маленький принц, йому дуже хотілося допомогти бідоласі.

Соромно пити! — пояснив п 'яничка, і більше від нього неможливо було почути жодного слова (А. Де Сент - Екзюпері).

10. Діти не можуть мати своєї думки, бо вони ще малі.

11. Він ніколи не мовчить, коли його питають. Отже, він — відмінник.

12. Ми можемо не читати цей твір, тому що він стоїть останнім у списку літератури.

13. — Та вже ж, звичайно, — відповіла Горлиця з великим презирством. — Бачила я на своєму віку багато маленьких дівчаток, але щоб з такою шиєю — жодної! Ні, мене не обдуриш! Справжня змія — ось хто ти! Ти мені ще скажеш, що жодного разу не куштувала яєць?

Ні, чому ж, куштувала, — відповіла Аліса. — Дівчатка, бачте, теж їдять яйця.

Не може того бути, — сказала Горлиця. — Але якщо це так, то вони також змії (А. Керолл).

5. Наведений текст побудовано переважно на логіці. Які психологічні моменти (наприклад, приблизне змалювання настрою Олега, відомого завойовника) тут можна залучити для мобілізації уваги аудиторії?

Думаємо, що Олег ходив-таки на узбережжя Каспійського моря — відповідно до свідчення Хазарського документа. Арабський географ першої половини X ст. ал-Масуді повідомляє, що якісь руси на п’ятистах суднах, піднявшись по Дону, волоком перебралися на Волгу, спустилися по ній і попливли на південь уздовж західного узбережжя Чорного моря. В цих русах найприродніше бачити вихідців з Тмутара- кані, яку було розташовано у низів 'ях Дона. Але ж хазарський доку­мент повідомляє, що Хельгу-Олег напередодні походу на Каспій ово­лодів Тмутаранню. Арабські джерела стверджують, що в Каспійсь­кому поході руси були майже всі перебиті ворогами (персами?). Мо­жливо, склав голову за Каспійським морем і князь Олег.

Підготуйтеся до дидактичної гри «Переконай співрозмовника»

Групам поділитися на пари, у яких один грає роль слідчого, а дру­гий - одну з таких ролей: а) підозрюваного; б) свідка; в) неповноліт­нього правопорушника. "Слідчий" повинен провести бесіду з "підо­зрюваним" з приводу його участі у скоєнні злочину (анкетні дані, дані, які характеризують його як особу, його участь у скоєнні злочину, його думка про скоєння злочину, визнання себе винним у скоєнні злочину). при цьому він повинен застосувати психолого-педагогічні прийоми переконання. На підготовку до розмови дається 10 хвилин. Учасники групи відстежують хід бесіди й оцінюють ефективність педагогічного впливу за 5-ти бальною системою на основі таких критеріїв : уміння налагодити контакт з «підозрюваним», «свідком», «неповнолітнім правопорушником» послідовність і логічність ходу бесіди; коректність, тактовність, доцільність дій «слідчого»; уміння передбачити хід бесіди; загальна ефективність бесіди.

Методичні рекомендації