Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини
| -а/-я | -у/-ю |
| назви осіб, предметів, тварин, дерев, квітів, імена, прізвища: учня, Івана, поїзда, вовка, дуба, фікуса | назви почуттів, процесів, ознак, абстрактних понять: болю, розвитку, конфлікту, огляду |
| назви населених пунктів, географічні назви з наголосом на кінцевому складі: Києва, Харкова, Дніпра́, о. Колгуєва | слова зі значенням місця, простору, складні слова: степу, лісу, газопроводу. АЛЕ: берега, горба, ліска, садка |
| міри довжини, ваги, назви днів тижня, місяців: метра, грама, місяця, вівторка, серпня. АЛЕ: року, віку | назви організацій, будівель, приміщень, їх частин: сараю. університету,метрополітену, АЛЕ: карниза, хліва, ліфта, монастиря, млина, гаража |
| грошові знаки, числові назви, терміни: долара, мільйона, номера, атома, відмінка.АЛЕ: пункту | назви річок, озер, гір, островів, країн, областей: Байкалу, Азербайджану, Донбасу |
| — | назви речовин, матеріалів: чаю,меду. АЛЕ: хліба |
| літературознавчі терміни: жанру, сюжету | |
| ігри, танці: тенісу, вальсу. АЛЕ: гопака | |
| явища природи: смерчу, граду, вітру | |
| збірні поняття, трави, кущі: квартету, ячменю, споришу, бузку. АЛЕ: вівса, табуна | |
| Деякі іменники мають подвійне закінчення: гурта/гурту, моста/мосту, стола/столу, двора/двору, полка/полку; буряка (одиничне) і буряку (збірне), папера (документ) і паперу (матеріал), пояса (предмет) і поясу (просторове) |
Правопис прислівників
| Два дефіси | віч-на віч, пліч-о-пліч, тет-а-тет, всього-на-всього, де-не-де, будь-що-будь |
| Дефіс | по-моєму, по-українськи, по-латині, по-перше, на-гора, зроду-віку, рано-вранці, видимо-невидимо, врешті-решт, вряди-годи, без кінця-краю, геть-чисто, десь-інде, не сьогодні-завтра, більш-менш, як-таки, будь-де, казна-як, коли-небудь, сама-самісінька |
| Разом | дотепер, допізна, нарізно, полегеньку, вшестеро, вперше, удвічі, натроє, уп’ятьох, внічию, передусім, знадвору, достобіса, нашвидкуруч, деінде, вкупі, абияк, врівень, безвісти, безперестанку, внаслідок, вплач, всмак, додому, докупи, заочі, запівніч, збоку, зозла, зсередини, навесні, навиліт, навік, нагору, назустріч, напам’ять, напівдорозі, напідпитку, напоказ, насилу, наспіх, скраю, спідлоба, спідсподу, споконвіків, попідтинню, якраз, натщесерце, напоготові, неспроста |
| Окремо | в головному, по п’ятеро, без толку, без угаву, в міру, в обріз, в позику,до біса, до вподоби, до речі, з боку на бік, з переляку, на добраніч, на жаль, на льоту, на сміх, не з руки, рік у рік, сам на сам, у стократ, уві сні, кінець кінцем, сама самотою, до останку, на віки вічні |
Не з різними частинами мови
| Разом | Окремо |
| із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без не: нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, нехлюй | з усіма частинами мови при протиставленні: не горе, а радість; не поважати, а зневажати; не плутано, а чітко; не чужий, а рідний. АЛЕ: озеро невелике, а глибоке |
| з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо можна замінити синонімами без не-: незгода (розбіжність), неактивний (пасивний), неважкий (легкий), неабияк (ретельно) | із дієсл., дієприсл., числ., прийм., спол., частками, з більшістю займ., деякими присл.: не вгавати, не вистачати, не гаразд, не до речі, не зовсім, не можна, не тільки, не мій, не то, не має (дієслово). АЛЕ: немає (= рос. нет) |
| у складі префікса недо-,який означає неповноту ознаки чи дії: недооцінка, недорослий, недолюблювати, недобачаючи | із прикметниками, якщо вони мають пояснювальні слова з ніабо далеко, аж ніяк, зовсім:нікому не відомий, ні до чого не здатний, далеко не приємний, аж ніяк не новий, зовсім не радий |
| із дієприкметниками, які не мають пояснювальних слів: непередбачений (випадок), нерозв’язана (задача), незмінюване (слово), неприйняті (закони) | із дієприкметниками, якщо вони мають пояснювальні слова або виконують функцію присудка: ще не зроблений проект, не допущений до іспиту студент, проблеми не вирішені |
Написання часток
| Разом | Дефіс |
| аби-, ні-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як- у складі будь-якої частини мови: абихто, аніскільки, дедалі, нікого, чимдужче, щосили, якже, якнайбільший. АЛЕ: де-небудь, ні від кого | -бо, -но, -от, -то, -таки,що стоять після слова, до якого відносяться: біжи-бо, стривай-но, так-от, тому-то, приїхав-таки. АЛЕ: таки приїхав |
| би (б), же(ж), то, щоу складі сполучників та інших часток: ніби, начеб, щодо, мовби, авжеж, атож, аякже, абощо, мовбито. АЛЕ: хотів би, де ж, а вже ж, а як же | казна-, хтозна-, будь-, -небудьу складі прислівників і займенників: будь-хто, казна-скільки, який-небудь, хтозна-навіщо |
МОРФОЛОГІЯ
| Самостійні частини мови | ||
| Іменник | (хто? що?): стіл, Дніпро | |
| Прикметник | (який? чий?): біле, міський, мамина | |
| Займенник | (хто? що?): я, тебе, цей, абихто, ніякий, самий | |
| Числівник | (скільки? котрий?): два, перший, декілька | |
| Дієслово | (що робити?): писати (інфінітив), прийде, варила, вивчають (особові форми) | |
| — дієприкметник | (який?): знаючий, лежачий, пожовклий, обраний, солений, виритий | |
| — дієприслівник | (що роблячи? що зробивши?): пишучи, лежачи, прибігши, сказавши | |
| Прислівник | (як? де? коли?): тихо, врешті-решт, на жаль, вчора, там | |
| Службові частини мови | ||
| Прийменник | на, у, в, під, біля, через, згідно з, навколо, наді, уві, із-за, з-під, коло | |
| Сполучник | і, а, але, що, щоб, коли, як, й, наче, мов, де, хоч, чи, або, аби, адже, бо, тому що, дарма що, оскільки, незважаючи на те що, якщо, проте, зате, однак, якби, так | |
| Частка | ж, лиш, б, нехай, ну, годі, далебі, таки, рівно, майже, не, ні, ані, еге, вже, собі, давай, чи, хіба, навіть, аж, це, ось, справді, атож, мовляв, наче | |
| Вигук | ой, ах, привіт, дякую, ого, о, дзень, ж-ж-ж, ай, ау, бе-е-е, тук-тук, вау, тпру | |
Іменник
Рід
| чоловічий | жіночий | середній | спільний |
| стіл, дядько + учений, академік, суддя + біль, дріб, зяб, кір, степ, полин, толь, нежить, пил, рояль, тюль, рукопис, сажень, Сибір, собака, ступінь, шампунь | шафа, радість + зала, вуаль, адреса, розкіш, нехворощ, путь | вікно, дівча, хлоп’я, ім’я, лоша | заїка, плакса, базіка, лівша, невдаха, сирота, Коваль, староста, нероба, Саша |
Число
| Тільки однина | Тільки множина |
| збірні: листя, козацтво, піхота, насіння | процеси з відтінком тривалості чи повторюваності: канікули, вибори, мандри |
| абстрактні: сміливість, мир, мислення | речовини, матеріал: дріжджі, макарони |
| власні назви: Ельбрус, Харків, Англія | парні предмети: окуляри, ножиці, двері |
| речовини: чай, вода, пісок, фосфор. АЛЕ: мінеральні води, піски Сахари | обряди, звичаї: іменини, оглядини |
| ігри: шахи, жмурки, шашки | |
| — | почуття, емоції: радощі, ревнощі, пустощі |
| географічні назви: Альпи, Прилуки, Ромни | |
| назви множинної сукупності чогось: надра, тропіки, джунглі, мемуари |
Відмінки
| Називний | (хто? що?): голова легені пальто метро |
| Родовий | (кого? чого?): голови легенів/легень пальта метро |
| Давальний | (кому? чому?): голові легеням пальту метро |
| Знахідний | (кого? що?): голову легені пальто метро |
| Орудний | (ким? чим?): головою легенями пальтом метро |
| Місцевий | (на/у кому? чому?): на голові у легенях упальті у метро |
| Кличний | (як звертання): голово легені пальто метро |
Кличний відмінок
| -о | чол., жін. р. на -а: дівчино, Миколо |
| -е (-є) | чол., жін. р. на -я: воле, Надіє + душе, радосте |
| -ю | пестливі іменники чол., жін. р. на -я: Парасю, бабусю, доню |
| -у | чол. р. на твердий приголосний (зокрема на г, к, х, ж, ч, ш): конику, синку, Людвігу / Людвіг, слухачу, товаришу |
| -ю | чол. р. на м’який приголосний: вчителю, Корнію |
| -е | чол. р. на о, ж, ч, ш, р, із суфіксом -ець: Павле, хлопче, стороже, школяре |