Про посвячення Богові людей і речей. 50 страница

3. Сховай мене від утаємничених замірів нечестивих, від бунту злодіїв.

4. Котрі загострили язика свого, ніби меча; напружили лука свого – гірке слово,

5. Щоб таємно стріляти в досконалого; вони несподівано стріляють в нього і не бояться.

6. Вони підбадьорюють себе у лихому замірі; змовлялися приховати пастку; казали: Хто їх побачить?

7. Вони вишукують кривду, учиняють слідство по слідстві, навіть до внутрішнього життя людини і до глибини серця.

8. Але вразить їх Бог стрілою: несподівано будуть уражені.

9. Язиком своїм вони вразять самих себе; всі, що бачитимуть їх, залишать [їх].

10. І злякаються всі люди, і звістують діяння Боже, і зрозуміють, що це Його діяння.

11. А праведний радітиме у Господі і буде сподіватися на Нього; і похваляться всі правдиві серцем.

ПСАЛОМ 64

1. Диригентові хору. Псалом Давидів для співу.

2. На Тебе, Боже, очікує хвала на Сіоні, і Тобі дадуть обітницю [в Єрусалимі].

3. Ти, Котрий чуєш молитву; до Тебе прийде все, що з плоті.

4. Учинки неправедні тяжіють проти мене; Ти простиш їм.

5. Блаженний, кого Ти вибрав і наблизив, щоб він замешкав в оселях Твоїх. Наситимося щедрістю дому Твого, святого храму Твого.

6. Грізний у правосудді, дай відповідь нам, Боже нашого порятунку, надіє усіх кінців землі і тих, що далеко в морі,

7. Що вмить гори поставив силою Своєю, підперезаний могутністю,

8. Що упокорюєш ревище морів і легіт їхніх хвиль та заворушення народів!

9. І боятимуться ознак Твоїх мешканці на рубежах [землі]. Ти вчиняєш радісними ранок і вечір.

10. Ти відвідуєш землю і гамуєш спрагу її, щедро збагачуєш її потоком Божим, виповненим водою. Ти хліба нащедрюєш; бо так улаштував для неї.

11. Зволожуєш борозни її, вирівнюєш брили її, розм'ягчуєш її краплинами дощу, благословляєш рослинність її.

12. Увінчуєш рік Твоїми щедротами, і стежки Твої сточують лій.

13. Сточують на пустельні пасовиська, і пагорби підперізуються радістю.

14. Луки одягаються отарами, і долини покриваються хлібами; вигукують і співають.

ПСАЛОМ 65

Диригентові хору. Пісня.

1. Покличте радісно Бога, вся земле.

2. Співайте славу йменню Його; учиніть хвалу Йому – славою.

3. Скажіть Богові: Який Ти грізний у діяннях Твоїх! Через силу Твою могутню упокорять себе перед Тобою вороги Твої.

4. Уся земля буде поклонятися Тобі і співатиме Тобі, нехай співає йменню Твоєму.

5. Прийдіть і подивіться на діяння Бога, грізного у діяннях над синами людськими.

6. Він перетворив море на суходіл; через ріку перейшли ступнями; там були ми веселими в Ньому.

7. Могутністю Своєю урядує Він вічно; очі Його дивляться на народи, нехай же не підносяться ворохобники.

8. Благословіть, народи, Бога нашого, і проголосіть похвалу Йому.

9. Він зберіг душі наші в житті і нозі нашій не попустив спіткнутися.

10. Ти випробував нас, Боже, переплавив нас, як переплавляють срібло.

11. Ти завів нас до пастки, наклав горе на стегна наші.

12. Ти визначив людині їхати верхи на голові нашій. Ми йшли крізь вогонь і воду, але Ти вивів нас на багату місцину.

13. Зайду до оселі Твоєї із приношеннями всеспалень, і звершу Тобі обітниці мої,

14. Котрі вимовили мої уста і вирік язик мій у скорботі моїй.

15. Усеспалення щедрі піднесу Тобі, з димом від лою баранячого; принесу на пожертву биків та козлів.

16. Прийдіть, послухайте всі ті, що бояться Бога, і я повідаю [вам], що витворив Він для душі моєї.

17. Я звернувся до Нього устами моїми і підніс Його язиком своїм.

18. Якби я поважав беззаконня у серці моєму, то не почув би мене Господь.

19. Але Бог почув, зважив на голос молитви моєї,

20. Благословенний Бог, Який не відвернув молитви моєї, і не відвернув од мене милости Своєї.

ПСАЛОМ 66

1. Диригентові хору. На струнних [інструментах]. Псалом. Пісня.

2. Боже! Помилуй нас і благослови нас; освіти нас обличчям Твоїм.

3. Щоб спізнали на землі шлях Твій, у всіх народів порятунок Твій.

4. Нехай же вихваляють Тебе народи, Боже; нехай вихваляють Тебе народи всі!

5. Нехай радіють і тішаться племена! Бо Ти судиш народи праведно і урядуєш на землі племенами.

6. Нехай вихваляють Тебе народи, Боже, нехай вихваляють Тебе народи всі!

7. Тоді земля віддасть плід свій, щедріше благословить нас Бог, Бог наш.

8. Благословить нас Бог, і злякаються Його всі рубежі землі.

ПСАЛОМ 67

1. Диригентові хору. Псалом Давидів. Пісня.

2. Нехай же постане Бог, і розбіжаться вороги Його, і нехай утікають перед Ним ненависники Його!

3. Як розсотується дим, Ти розпороши їх; як віск тане од вогню, так нехай нечисті загинуть від присутности Бога.

4. А праведні нехай звеселіють, нехай зрадіють перед Богом і святкуватимуть в радощах.

5. Співайте Богові нашому, співайте йменню Його, підносьте Того, Хто простує по небесах; ймення Йому – Господь, і радійте перед лицем Його.

6. Батько сиріт і суддя вдів Бог у святій оселі Своїй.

7. Бог заводить самітників у дім, звільняє в'язнів з кайданів; а непокірні залишаються у спекотній пустелі.

8. Боже! Коли Ти виходив перед народом Твоїм, коли Ти простував пустелею,

9. Земля здригалася, навіть небеса танули від лиця Божого, і оцей Сінай – від лиця Божого, Бога Ізраїлевого.

10. Щедрий дощ Ти виливав, Боже, на спадок Твій, і коли він знемагав від праці, Ти підсилював його.

11. Народ Твій мешкає там; за добротою Твоєю, Боже, Ти приготовив [добро] для вбогого.

12. Господь мовить слово; вісників сила-силенна:

13. Царі армій утікають, біжать, а та, що сидить удома, розподіляє здобич,

14. Розташувавшися у виділах [своїх], ви стали, мов крила голубки, покриті сріблом, а пір'я із чистого золота.

15. Коли Всемогутній розпорошив царів на цій [землі], вона забіліла, мов сніг на Цалмоні.

16. Гора Божа – Башанська гора! Гора висока – гора Башанська!

17. Що ви заздрісно споглядаєте, ви, гори високі, на гору, де Бог воліє мешкати, і буде Господь мешкати вічно!

18. Колісниць Божих тисячі тисяч – міріади. Серед них Господь [на] Сінаї, у святині.

19. Ти зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари для людей, а також для тих, що опір чинять, щоб міг Бог мешкати [серед них].

20. Благословенний Господь! Усякий день щедрить Він нам; Бог спасіння нашого.

21. Бог для нас – Бог спасіння; Господові Богові належить брама смерти.

22. Але Бог розтрощить голову ворогів своїх, волохате тім'я зашкарублого у своїх беззаконнях.

23. Господь сказав: від Башану поверну, виведу народ Мій з глибини морської,

24. Щоб ти занурив ногу твою, як і пси твої язика свого, у кров ворогів.

25. Бачили ходіння Твоє, Боже, проходження Бога мого, царя мого у святині.

26. Попереду простували співаки, позаду музики, а посередині юнки грали на тімпанах;

27. У зібраннях благословіть [Бога Господа], всі – від джерела Ізраїлевого!

28. Там Веніямин наймолодший, попереду, володар їхній, і князі Юди з полками їхніми; князі Завулона та Нефталима.

29. Бог твій передбачив для тебе силу. Упевни, Боже, в тому, що Ти учинив для нас!

30. Заради храму Твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари.

31. Приборкай звіра в очереті, череду биків з телятами народу, які підкорилися зливкам срібла; розпороши народи, що прагнуть війни.

32. Вийдуть вельможі з Єгипту; і Ефіопія простягне руки свої до Бога.

33. Царства земні! Співайте Богові, оспівуйте славу Господа,

34. Котрий рухається по небесах небес од віку. Він пошле голос Свій, голос могутній.

35. Пошануйте силу Божу! Велич Його – понад Ізраїлем, і могутність Його – на хмарах

36. Грізний Ти, Боже, у святих місцях Своїх. Бог Ізраїля – Він дає силу і міць народові [Своєму]. Благословенний Бог!

ПСАЛОМ 68

1. Диригентові хору. На мелодію "Лелії". Псалом Давидів.

2. Урятуй мене, Боже; бо води сягають душі [моєї].

3. Я загруз у глибокім болоті, і немає на чому стати; зайшов у глибінь води, де швидкі потоки поглинуть мене.

4. Я знесилів від зойку, пересохло горло у мене, втомилися очі мої від очікування Бога [мого].

5. Тих, що ненавидять мене без провини більше, аніж волосся на моїй голові. Вороги мої, які переслідують мене несправедливо, зміцніли; чого я не брав, те маю віддати.

6. Боже! Ти відаєш про безум мій, і гріхи мої не утаємничені від Тебе.

7. Нехай же не осоромляться в мені всі, що сподіваються на Тебе, Господе, Боже сил. Нехай не осоромляться в мені ті, що шукають Тебе, Боже Ізраїля.

8. Бо заради Тебе несу я обмову, і сором покриває обличчя моє.

9. Чужинцем став я для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.

10. Бо ревність за дім Твій сушить мене, і лихослів'я обмовників на Тебе падає на мене,

11. Коли плачу і очищаю душу мою постами; і це додають мені до обмови.

12. Вереття стало моєю одежею, і я став для них притчею.

13. Проти мене говорять, сидячи біля брами, і співають у піснях ті, що п'ють вино.

14. А я з молитвою моєю до Тебе, Господе, в пору добру, Боже, з великої ласки Твоєї, почуй мене в істині порятунку Твого.

15. Витягни мене із твані, щоб не загрузнути мені; нехай визволюся від ненависників моїх, і від глибокої води.

16. Нехай не понесе мене швидка вода, і нехай не проковтне мене глибочінь, нехай не зімкне наді мною провалля пащі своєї.

17. Почуй мене, Господе, бо щедра милість Твоя; з великих щедрот Своїх зглянься наді мною.

18. Не утаємничуй лиця Твого від служника Твого, бо я в скорботі; почуй мене швидше!

19. Наближся до душі моєї, визволи її, заради ворогів моїх урятуй мене.

20. Ти відаєш обмову про мене, сором мій і ганьбу мою; вороги мої всі перед Тобою.

21. Обмова зламала серце моє, і я цілком безсилий; чекав на співчуття, але немає його, – потішувачів, але не знаходжу.

22. І поклали мені в страву полину, і в спрагу мою напоїли мене оцтом.

23. Нехай же трапеза їхня стане їм тенетами, і добре їство – пасткою.

24. Нехай потьмяніють очі їхні, щоб не бачили, і стегна їхні вчини слабкими назавжди.

25. Вилий на них лють Твою і полум'я гніву Твого нехай обгорне їх.

26. Оселя їхня нехай буде спустошеною, і в шатрах їхніх нехай не буде мешканців.

27. Бо кого Ти уразив, вони [ще] переслідують, і страждання уражених Тобою примножують.

28. Долучи беззаконня до беззаконня їхнього, і нехай не увійдуть вони в правду Твою.

29. Нехай викреслені будуть вони з книги живих, і з праведниками не будуть вписані.

30. А я убогий і страждаю, і спасіння Твоє, Боже, піднесе мене.

31. Я буду славити ймення Бога [мого], піснею буду звеличувати Його у вдячності моїй.

32. І буде це бажаніше Господові, аніж віл, аніж бичок з рогами і з копитами роздвоєними.

33. Побачать [це] ті, що страждають, і зрадіють. І буде жити серце тих, що шукають Бога.

34. Бо Господь зважає на вбогих і не знехтує в'язнями Своїми.

35. Нехай же хвалять Його небеса і земля, і моря, і все, що рухається в них.

36. Бо врятує Бог Сіон, утворить міста Юдині, і оселяться там, і успадкують їх.

37. І нащадки служників Його посядуть їх, і люблячі ймення Його оселяться в них.

ПСАЛОМ 69

1. Диригентові хору. Псалом Давидів. На спогад.

2. Поспіши, Боже, захистити мене, [поспіши], Господе, на допомогу мені.

3. Нехай осоромляться і зазнають ганьби шукачі душі моєї! Нехай будуть відкинуті назад і піддані зневазі ті, що бажають лиха мені!

4. Нехай будуть відкинуті назад за обмову на [мене], які кажуть мені: Ага! Ага!

5. Нехай же зрадіють і звеселяться у Тобі всі, що шукають Тебе, і ті, що люблять рятунок Твій, і постійно промовляють: Нехай Бог буде звеличений!

6. А я вбогий і жебрак; Боже, поспіши до мене! Ти поміч моя і визволитель мій; Господе, не забарися!

ПСАЛОМ 70

1. На Тебе, Господе, сподіваюся; нехай же не осоромлюся повік!

2. По правді Твоїй захисти мене і визволи мене; прихили вухо Твоє до мене і врятуй мене.

3. Будь мені потужним притулком, де я завжди міг би сховатися. Ти заповідав урятувати мене, бо скеля моя і фортеця моя – Ти.

4. Боже мій! Захисти мене від руки злочинця, від руки беззаконного і жорстокого.

5. Бо Ти надія моя, Господе Боже, надія моя від юности моєї.

6. На Тобі утверджувався я від лона; Ти вивів мене з лона матері моєї; Тобі хвала моя не перестане.

7. Для багатьох я був, наче диво; але Ти – мій міцний притулок.

8. Нехай же виповняться вуста мої Твоєю хвалою, і Твоєю величчю щодня.

9. Не відкинь мене в часі похилих літ, коли виснажиться сила моя, не залиши мене.

10. Бо вороги мої змовляються супроти мене, і ті, що чигають на душу мою, радяться поміж собою,

11. Кажучи: "Бог залишив його: переслідуйте і схопіть його, бо немає кому врятувати його".

12. Боже! Не віддаляйся од мене; Боже мій! Поспіши на допомогу мені.

13. Нехай осоромляться і щезнуть ті, що ворогують супроти душі моєї; Нехай покриє ганьба і безчестя тих, що шукають лиха мені!

14. А я завжди буду сподіватися [на Тебе] і примножувати хвалу Тобі.

15. Уста мої будуть звіщати правду Твою, щодня добродіяння Твої; бо я не відаю їм ліку.

16. Я піду у силі Господа Бога; пригадаю правду Твою – єдину Твою.

17. Боже! Ти навчав мене від юности моєї, і донині я звіщаю дивні діяння Твої.

18. Тепер, коли я в похилих літах і в сивині, не залиши мене, Боже, аж доки не сповіщу сили Твоєї поколінню цьому і всім прийдешнім могутність Твою.

19. Правда Твоя, Боже, найвища; величні діяння учинив Ти; Боже, хто схожий на Тебе?

20. Ти посилав на мене багато великих і болісних лихоліть, але й знову оживляв мене, і з безодні землі знову виводив мене

21. Ти підносив мене і скрізь утішав мене.

22. І я буду прославляти Тебе на псалтирі, Твою істину, Боже мій; буду оспівувати Тебе на арфі, Святий Ізраїлів!

23. Радіють вуста мої, коли я Тобі співаю, і душа моя, котру Ти визволив.

24. І язик мій щодня буде звіщати правду Твою; бо осоромлені і поганьблені ті, що шукають для мене лиха.

ПСАЛОМ 71

1. О, Боже! Даруй цареві суди Твої і Твою праведність синові царя.

2. Він судитиме праведно людей Твоїх і вбогих Твоїх на суді.

3. Хай гори принесуть мир людям, а пагорби правду.

4. Він судитиме убогих народу, урятує синів нужди і розторощить гнобителя.

5. Вони будуть боятися Тебе, доки існуватиме сонце і місяць, в усі покоління.

6. Він зійде, мов дощ на покоси, немов краплини, що зрошують землю.

7. За днів його багатітиме праведник, і буде повнота миру, аж доки світитиме місяць.

8. Він буде володарювати від моря й до моря і від ріки[Єфрат] до краю землі.

9. Упадуть перед ним мешканці пустелі, і вороги його будуть лизати тлін.

10. Царі Таршішу і островів принесуть йому дари; царі Аравії і Шеви принесуть дари.

11. І впадуть перед ним усі царі, всі народи будуть служити йому.

12. Бо він захистить убогого, що голосить, пригніченого, і того, хто не має помічника.

13. Буде милосердний до жебрака і вбогого, і душі убогих порятує.

14. За неправду і насильства спокутує душі їхні, і найдорожчою буде кров їхня перед очима його.

15. Він буде жити, і віддасть йому від золота Аравії, і будуть молитися за нього безугаву, щодня благословлятимуть його.

16. Буде достаток хліба на землі, на верховинах гір; плоди його будуть хвилюватися, мов Ливан, і в містах розмножаться люди, як трава на землі.

17. Буде ім'я його повік; доки існуватиме сонце, буде передаватися ім'я його. І благословляться в ньому люди і всі народи благословенним називатимуть його.

18. Благословенний Господь Бог, Бог Ізраїля, що єдиний витворює дива!

19. І благословенне й славне ймення Його навіки, і виповниться славою Його вся земля. Амінь і амінь!

20. Скінчилися молитви Давида, сина Єссея.

ПСАЛОМ 72

1. Який добрий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!

2. А я – заледве не похитнулися ноги мої, замалим не послизнулися ступні мої, –

3. Я позаздрив безумним, коли бачив розкішне буття нечестивих.

4. Бо вони не відають страждань до самої смерти, і міцні на силі вони.

5. Немає в них лихоліть, як в інших людей, і вони не турбуються, як [інші] люди.

6. А тому пиха, немов ланцюг, облягла їх, і насильство, [мов] шата, одягає їх.

7. Вилазять їм очі від жиру, і вони мають більше, аніж серце зажадало.

8. Вони глузують пихато, кажуть добре про утиски.

9. Спрямовують супроти небес уста свої, і язик їхній землею походжає.

10. А тому туди ж навертається народ Його, і п'ють воду повною чашою,

11. І говорять: "Як дізнається Бог? І чи є ведення у Всевишнього?"

12. І ось, ці нечестиві розкошують у цьому світі, і примножують маєтки.

13. Тоді чи не марно я очищав серце моє і обмивав руки мої безневинні,

14. І упродовж цілого дня страждав ранами, і щоранку був звинувачений?

15. [Та] коли б я сказав:"Буду міркувати так," – то я завинив би перед родом дітей Твоїх.

16. І коли міркував я, яким чином затямити це, мені було боляче.

17. Аж доки не зайшов я до святині Божої і кінець їхній зрозумів.

18. Так! На слизьких шляхах поставив Ти їх і поскидаєш їх у провалля.

19. Миттю прийшли вони до розорення, щезли, згинули від жахів!

20. Як сновидіння по пробудженні, отак Ти, Господе, розбудивши [їх], знехтуєш їхніми замірами.

21. Коли горіло мені серце, і страждало нутро моє,

22. Тоді я був невігласом і не розумів; мов тварина, був я перед Тобою.

23. Але я завжди з Тобою; Ти тримаєш мене за праву руку.

24. Ти водиш мене порадою Твоєю, а потім приймеш мене у славу.

25. Хто мені на небі, крім Тебе? І на землі нічого не має бажаного для мене, крім Тебе.

26. Знемагає тіло моє і серце моє: Бог – скеля серця мого і частка моя наповік.

27. Тому ті, що залишають тебе, гинуть; Ти нищиш кожного, хто відступає від Тебе.

28. А мені благо наближатися до Бога! На Господа Бога я покладаю сподівання своє, щоб звіщати всі діяння Твої.

ПСАЛОМ 73

1. Нащо, Боже, відкинув нас назавжди? Вибухнув гнів Твій на овечок пасовищ Твоїх?

2. Пригадай громаду Твою, [котру] Ти надбав здавна, жезло Твого спадку, – оцю гору Сіон, на котрій Ти оселився.

3. Підійди ж ступнями Твоїми до вічних руїн; все зруйнував ворог навіть у святині.

4. Ревуть вороги Твої серед зібраннь Твоїх; поставили знаки свої замість ознак [наших].

5. [Вони] стали як ті, що піднімають сокиру в гущавині дерев.

6. І нині всю різьб'ярську роботу у [скинії] воднораз порушили сокирами і молотками.

7. Спалили вогнем святиню Твою; аж до землі зруйнували житло ймення Твого.

8. Сказали в серці, своєму: "Винищимо їх назовсім", – і спалили всі місця зібраннь Божих на землі.

9. Ознак наших не бачимо, немає вже жодного пророка, і немає з нами того, хто знав би, аж доки [так буде].

10. Доки, Боже, буде обмовляти ворог! Чи вічно буде зневажати супротивник ймення Твоє?

11. Нащо відхиляєш руку Твою і правицю Твою? Із осердя лона Твого завдай [їм] урази.

12. Боже, Царю мій од віку, що чинить порятунок серед землі!

13. Ти розділив силою Твоєю море, Ти понівечив голови драконам у воді.

14. Ти потрощив голови левіятанові, віддав його людям пустелі на харчі.

15. Ти добувся джерела і струмка, Ти висушив могутні ріки.

16. Твій день і Твоя ніч. Ти утворив світло і сонце.

17. Ти позначив усі рубежі землі й зиму і літо започаткував.

18. Пригадай же: ворог обмовляє Господа, і люди безумні зневажають ім'я Твоє.

19. Не віддай звірині нечестивих душу горлиці Твоєї; зібрання вбогих Твоїх не забудь назавжди.

20. Поглянь на Свій заповіт; бо виповнилися всі морочні місця землі оселями насильства.

21. Нехай же не повернеться пригнічений осоромленим; жебрак і вбогий нехай вихваляють ймення Твоє.

22. Постань, Боже, захисти справу Твою, пригадай щоденну обмову на Тебе від безумного;

23. Не забудь погуку ворогів Твоїх; голос повсталих супроти Тебе наростає невпинно.

ПСАЛОМ 74

1. Диригентові хору. Не погуби. Псалом Асафів. Пісня.

2. Дякуємо Тобі, Боже, дякуємо; звіщається ймення Твоє поруч з дивним діянням Твоїм.

3. [Ти сказав : Я] виберу час, [Я] звершу суд справедливо.

4. Захитається земля і все, що є живого на ній. Я утверджу стовпи її:

5. Нагадаю тим, що вдаються до безуму: Не шалійте, і нечестивим – не піднімайте рога!

6. Не здіймайте високо рога вашого, і [не] озивайтеся з твердою шиєю,

7. Бо не зі сходу, і не від заходу, і не з пустелі піднесення;

8. Але Бог є суддя; одного принижує, а другого підносить.

9. Бо чаша в руці Господа, вино червоне шумує в ній, змішане уповні, і Він виливає з неї. Навіть 'осад її будуть видушувати і питимуть всі лиходії землі.

10. А я буду звіщати вічно, буду співати славу Богові Якова.

11. Усі роги лиходіїв зламаю, і піднесуться роги праведника.

ПСАЛОМ 75

1. Диригентові хору. На струнних [інструментах]. Псалом Асафів.

2. Знаний в Юдеї Бог; в Ізраїлі велике ймення Його.

3. У Салимінамет Його, а мешкання Його – на Сіоні.

4. Там поламав він стріли лука, щита і меча, і зборов війну.

5. Ти осяйний, могутніший від гір одвічних.

6. Потужні серцем стали здобиччю, заснули сном своїм, і не знайшли всі мужі сили рук своїх.

7. Від заборони Твоєї, Боже Якова, і колісниця, і кінь заснули сном смерті.

8. Ти грізний, і хто встоїть перед очима Твоїми в хвилину гніву Твого?

9. Із небес Ти звістив суд: земля злякалася і затихла,

10. Коли постав Бог на суд, щоб урятувати всіх упокорених землі.

11. І гнів людський стане славою Тобі: залишок гніву Ти упокориш.

12. Чиніть і складайте обітниці Господові, Богові вашому; усі, котрі довкола Нього, нехай принесуть дари Тому, Кого треба боятися.

13. Він упокорює дух князів, Він страшний для царів земних.

ПСАЛОМ 76

1. Диригентові хору. Для Єдутуна. Псалом Асафів.

2. Голос мій до Бога, і я буду кликати; голос мій до Бога, і Він почує мене.

3. У день скорботи моєї шукаю Господа; до Нього простягнена рука моя вночі і не опускається; душа моя відмовляється від утіхи.

4. Згадую про Господа, і тремчу; подумаю, і знесилюється дух мій.

5. Ти не даєш мені зімкнути очей моїх; я вражений і не можу говорити.

6. Розмірковую про дні старожитні, про літа давно [минулі].

7. Пригадую пісні мої по ночах, бесідую із серцем моїм, і дух мій вчиняє пильний пошук.

8. Невже назавжди покинув Господь, і не буде ніколи прихильним?

9. Невже назавжди відійшла милість Його? І обітниці Його навіки?

10. Невже Бог забув милість? Невже у гніві замкнув щедроти свої?

11. І сказав я: ось горе моє, наче правиця Всевишнього стала іншою.

12. Буду пригадувати діяння Господа; буду пригадувати про дива Твої давні.

13. Буду досліджувати усі діяння Твої, роздумуватиму про великі діяння Твої.

14. Боже! Святий шлях Твій. Хто величніший від Бога, нашого [Бога] ?

15. Ти – Бог, який творить дива; Ти явив могутність Свою серед народів.

16. Ти визволив рукою Твоєю народ Твій, синів Якова і Йосипа.

17. Бачили Тебе, Боже, води, бачили Тебе води, і злякалися, і здригнулися безодні.

18. Хмари виливали воду, хмаровиська вибухали громом, і стріли Твої літали.

19. Голос грому Твого у колі небеснім; блискавиці освітлювали світ; земля здригалася і тремтіла.

20. Шлях Твій – у море, і стежка Твоя у водах великих, і сліди Твої невідомі.

21. Мов череду, вів Ти народ свій рукою Мойсея та Аарона.

ПСАЛОМ 77

1. Зважай, народе мій, на закон мій, прихиліть вухо ваше до слова уст моїх.

2. Розтулю уста мої в притчі і оповім про загадки давні.

3. Що чули ми і спізнали, і батьки наші оповідали нам,

4. Не приховаємо від діток їхніх, звістимо родові прийдешньому славу Господа, і силу Його, і пречудові діяння Його, котрі Він витворив.

5. Він ухвалив настановлення в Якові і склав закона в Ізраїлі, котрого заповідав батькам нашим звіщати дітям їхнім.

6. Щоби знав прийдешній рід, діти, котрі народяться, і щоб вони свого часу вістили своїм дітям,

7. Покладати надію свою на Бога, і не забувати діянь Божих, і виконувати заповіді Його,

8. І не бути схожими на батьків їхніх, на рід упертий і бунтівливий, невлаштований серцем і невірний духом своїм Богові.

9. Сини Єфремові, озброєні, що стріляють з луків, обернулися назад у день битви.

10. Вони не зберегли заповіту Божого і зреклися ходити в законі Його;

11. Забули діяння Його і дива, котрі Він явив їм.

12. Він перед очима батьків їхніх витворив дива на землі єгипетській, на полі Цоанськім.

13. Розділив море, і провів їх через нього, і згромадив води стіною.

14. І вдень вів їх хмарою, а всю ніч світлом вогню.

15. Розтяв скелі у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні.

16. Із скелі вивів потоки, і води потекли, мов ріки.

17. Але вони продовжували грішити перед Ним і дратувати Всевишнього в пустелі.

18. Спокушали Бога в серці своєму, вимагаючи харчів за похіттю душі своєї;

19. І говорили супроти Бога, і сказали: "Чи може Бог приготувати трапезу в пустелі?"

20. Ось, Він ударив по скелі і потекли води, і побігли струмки. "Чи може Він дати також і хліба, чи може приготувати м'ясо народові Своєму?"

21. Господь почув і спалахнув гнівом, і вогонь вихопився на Якова, і гнів упав на Ізраїля.

22. За те, що не вірили в Бога і не сподівалися на порятунок Його.

23. Він наказав хмарам згори і відчинив двері неба,

24. І обдощив на них манну для їжі, і хліб небесний дав їм.

25. Їжу ангельську їла людина; послав Він їм м'ясо до ситості.

26. Він розбудив на небі східний вітер і навіть південний силою Своєю.

27. І, мов порохом, обдощив їх м'ясом, і, мов піском морським, птахами крилатими;

28. Накидав їх серед стану їхнього, біля осель їхніх.

29. І вони їли і вельми наситилися, і бажане ними дав їм.

30. Але ще не зникла вередливість їхня, ще їжа була в устах їхніх,

31. Гнів Божий прийшов на них, понищив дебелих їхніх і вибраних чоловіків Ізраїлевих вигубив.

32. Але й по тому вони продовжували грішити і не вірили дивам Його.

33. І вчинив дні їхні марними, і літа їхні збентеженими.

34. Коли Він бив їх, вони шукали Його, і наверталися, і від досвітку щоранку зверталися до Нього.

35. І пригадували, що Бог – їхня скеля, і Бог Всевишній – Визволитель їхній.

36. І лестили Йому устами своїми, і язиком своїм казали неправду перед Ним;

37. А серце їхнє було не чистим перед Ним; і вони не були вірними заповітові Його.

38. Але Він – виповнений милосердям, співчуттям, прощав гріха, і не винищував їх; багато разів одвертав гнів Свій, і не виповнювався всією люттю Своєю.

39. Він пам'ятав, що вони тілесні, вітер, котрий відходить і не повертається.

40. Скільки разів вони дратували Його в пустелі і гнівили Його в [країні] пустельній.

41. Вони наверталися і знову спокушали Бога, і ображали Святого Ізраїлевого.

42. Не пам'ятали руки Його, дня, коли Він визволив їх від ворогів,

43. Коли витворив у Єгипті ознаки Свої і дива Свої на полі Цоанському.

44. І перетворив ріки їхні і потоки їхні на кров, щоб вони не змогли пити.

45. Послав на них комах, щоб жалили їх, і жаб, аби пожирали їх.

46. Земну рослинність їхню віддав гусені, а працю їхню – сарані.

47. Виноград їхній градом побив, а приморозком – їхні смоковниці.

48. Скотину їхню віддав градові, і череди їхні – блискавицям.

49. Послав на них полум'я гніву Свого, і обурення, і лють, і лихо, і нашестя злих ангелів поміж них.

50. Він вирівняв стежку гнівові Своєму, не оберігав душі їхні від смерти, і скотину їхню уразив моровицею.

51. Уразив кожного первістка в Єгипті, зародки сил у шатрах Хамових.

52. І повів Свій народ, мов овечок, і вів їх, як череду, пустелею.

53. І провадив їх у безпеці, і вони не відали страху, а ворогів їхніх накрило море.

54. І припровадив їх до краю святині Своєї, на гору оцю, котру витворила правиця Його.

55. Прогнав від лиця їхнього народи, і землю їхню поділив у спадок їм, і коліна Ізраїлеві оселив у шатрах їхніх.

56. Але вони ще спокушували і завдавали прикрости Богові Всевишньому, і свідоцтв Його не пильнували.

57. Відступалися і зраджували, як батьки їхні; завертали назад, мов неслухняний лук.

58. Гнівили Його підвищеннями своїми, та ідолами своїми викликали ревність Його.

59. Почув це Бог, Він спалахнув гнівом, і вельми обурився на Ізраїля;