Бог вірний і праведний в суді Своєму.
1. Отож, яка перевага бути юдеєм, чи яка користь від обрізання?
2. Велика перевага у всіх відношеннях, а найбільше в тому, що їм довірене Слово Боже.
3. Що ж бо, якщо деякі й невірні були, чи невірність їхня хіба знищить вірність Божу?
4. Аж ніяк! Бог вірний, а всіляка людина неправдива, як написано: Ти праведний у словах Твоїх і переможеш у суді Твоєму.
5. Та коли наша неправда відкриває правду Божу, то що скажемо? Чи не буде Бог несправедливий, коли виливає гнів? – кажу це, як на людський погляд.
6. Зовсім ні! Бо інакше, як Богові судити світ?
7. Бо коли вірність Божа підноситься моєю невірністю для слави Божої, то за що мене судити, як грішника?
8. І чи не варто нам чинити зло, щоб вийшло добро, як деякі лихословлять нас і запевняють, наче ми отак навчаємо? Праведний суд на таких.
9. Ну, то як? Чи маємо ми перевагу? Зовсім ні; бо ми вже довели, що, як юдеї, так само й греки, – усі під гріхом,
10. Як написано: Немає праведного жодного;
11. Немає тямущого; ніхто не шукає Бога;
12. Усі збилися з дороги, до останнього нікчемні; немає тих, що чинять добро, – немає жодного.
13. Їхнє горло – відкритий гріб, язиком своїм обманюють; отрута гадюча на губах їхніх;
14. Уста їхні виповнені лихослів‘ям і гіркотою.
15. Ноги їхні швидкі на пролиття крови;
16. Руїна і загибель на шляху їхньому;
17. Вони не відають шляху миру.
18. Немає страху Божого перед очима їхніми.
19. Але ми знаємо, що Закон, коли щось говорить, то говорить до тих, що стоять під Законом, аж так, що загороджуються всілякі уста, і увесь світ стає з провиною перед Богом,
20. Тому що справами Закону не виправдається перед Ним жодна плоть; бо Законом пізнається гріх.
21. Але нині, незалежно від Закону, з‘явилася правда Божа, про котру свідчать Закон і пророки,
22. Правда Божа через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх віруючих; бо немає різниці,
23. Тому, що всі згрішили і позбавлені слави Божої;
24. Одержуючи виправдання даром, від благодаті Його, покутою у Христі Ісусі,
25. Котрого Бог запропонував на пожертву спокути в Крові Його через віру; для показу правди Його у прощенні гріхів, учинених передніше,
26. У часи довготерплячости Божої, на показ правди Його в теперішній час, нехай же з‘явиться Він праведним, що виправдовує віруючого в Ісуса.
27. А де те, щоб ним похвалитися? Знищене. Яким законом? Законом справ? Ні, але законом віри.
28. Бо ми визнаємо, що людина виправдовується вірою, незалежно від справ Закону.
29. Невже Бог є Бог юдеїв лише, а не поганів також? Авжеж, і поганів;
30. Тому що один Бог, Котрий виправдовує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.
31. Отже, ми знищуємо Закон вірою? Зовсім ні, але Закон стверджуємо.
Римлян 4
Авраам виправдався вірою.
1. І що ж, скажемо, Авраам, батько наш надбав за плоттю?
2. Якщо Авраам виправдався справами, він має похвалу, але не перед Богом.
3. Бо що оповідає Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому у праведність.
4. Тому, хто виконує якусь роботу, нараховується заробіток не з ласки, але з обов‘язку;
5. А тому, хто цього не чинить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його постає як праведність.
6. Так само й Давид називає блаженною людину, котрій Бог зараховує праведність незалежно від справ.
7. Блаженні, чиї беззаконня прощені і чиї гріхи покриті;
8. Блаженна людина, котрій Господь не завважить гріха.
9. Блаженство це стосується обрізання чи до необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахувалася як праведність.
10. Коли зарахувалася? По обрізанні, чи до обрізання? Не по обрізанні, а до обрізання.
11. І ознаку обрізання він прийняв, мов печать праведности через віру, котру мав у необрізанні, аж так, що він став батьком усіх віруючих у необрізанні, щоб їм також зарахувалася праведність.
12. І батьком обрізаних, і не лише тих, що прийняли обрізання, але також і тих, що ходять по слідах віри батька нашого Авраама, котру він мав у необрізанні.
13. Бо не Законом дарована Авраамові, або ж насінню його, обітниця – бути спадкоємцем світу, але праведністю віри.
14. Бо коли спадкоємці ті, що в Законі, то марна віра і не діє обітниця;
15. Бо Закон викликає гнів, тому що, де немає Закону, там немає і злочину.
16. Отже, за вірою, щоб з милости було, щоб обітниця була неодмінно для всіх, не лише за Законом, але й за вірою нащадків Авраамових, котрий є батько всім нам;
17. Як написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів, – перед Богом, Котрому він повірив, що животворить мертвих і називає неіснуюче, як існуюче.
18. Він, понад надію, повірив надією, а тому став батьком багатьох народів, за сказаним: таким численним буде насіння твоє!
19. І не знемігся він у вірі і не вважав, що тіло його, майже столітнього, уже омертвіло, і лоно Саррине вже не живе;
20. Не мав сумніву в обітниці Божій через невіру, але був твердий у вірі, прославивши Бога.
21. І був уповні певен, що Він міцний і виконає обіцяне.
22. А тому й зараховано йому як праведність.
23. А втім, не стосовно до нього одного написано, що зарахувалося йому,
24. Але стосовно також до нас, зарахується й нам, що вірують у Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса Христа, Господа нашого.
25. Що був виданий за гріхи наші і воскрес для виправдання нашого.
Римлян 5