Суспільна система поглядів на норми статево-рольового поводження.

Тема 9. Гендерно-рольові дисгармонії.Гендер та психоаналіз. - 4 год.

Актуальність теми. Обґрунтування теми.

Ґендерно-рольові дисгармонії − сукупність психологічних проблем, пов’язаних з труднощами та порушеннями ґендерного розвитку людини, наприклад, ґендерно-рольовий конфлікт, ґендерно-рольовий інфантилізм, ґендерно-рольова недостатність (ґендерно-рольовий дефіцит, атрофія гендерної ролі). Крім гендерно-рольових девіацій існує багато психологічних проблем, пов'язаних з труднощами та порушеннями гендерного розвитку людини. Серед різних видів гендерно-рольових дисгармоній слід насамперед назвати такі: гендерно-рольовий конфлікт, гендерно-рольовий інфантилізм та гендерно-рольову недостатність. Гендерно-рольовий конфлікт, як ми вже казали, так чи інакше присутній в усіх формах гендерно-рольових дисгармоній. Про це піде мова в наступних лекціях курсу, а зараз трохи детальніше зупинимось на інших її формах.

2. Цілі лекції:

- навчальні:

- ознайомити студентів із суспільною системою поглядів на норми статево-рольового поводження; соціальними експектаціями та їх тиском на свідомість людини; змінами статево-рольової поведінки; різними підходами до розуміння інверсії як девіації, стилю життя; концепцією «перформенсу статі» Дж.Батлер; гендерно-рольовим інфантилізмом; розумінням статі в психоаналізі З.Фрейда;

статтю в юнгіанському психоаналізі; застосуванням юнгіанського концепту андрогінності в теорії гендерних ролей С.Бем.

- виховні :

виховати любов до психологічної професії, формування ідеалу практичного психолога на основі яскравих прикладів життя відомих психологів і формування основ психологічної майстерності.

План та організаційна структура лекції.

№ п/п	Основні етапи лекції та їх зміст	Цілі у ступенях абстракції	Тип лекції. Обладнання лекції.	Розподіл часу
І.   1.   2.     ІІ.   3.     ІІІ.   4.   5.   6.   7.	Підготовчий етап.   Визначення навчальної мети. Забезпечення позитивної мотивації.   Основний етап. Викладення лекційного матеріалу за планом: 1.Суспільна система поглядів на норми статево-рольового поводження. 2.Соціальні експектації та їх тиск на свідомість людини (осуд, негативні оцінки тощо). 3. Різні підходи до розуміння інверсії як девіації, стилю життя. 4. Гендерно-рольовий інфантилізм. 5. Гендер та психоаналіз. Заключний етап. Резюме лекції. Загальні висновки. Відповідь лектора на можливі запитання. Завдання для самопідго­тов­ки. Список літератури, питання, завдання.	І.     ІІ.   ІІІ.	У відповід­нос­ті з виданням: «Методичні рекомендації щодо плану­ван­ня, підго­тов­ки та ана­лі­зу лек   Список літератури, питання, завдання.	5%     85 – 90%     5%

4. Зміст лекційного матеріалу:

- структурно-логічна схема змісту теми:

1.Перевірка рівня підготовки до заняття.

2.Обговорення: Гендерно-рольові дисгармонії. Гендер та психоаналіз.

3.Самостійна робота з тестовими завданнями.

4.Висновки заняття.

Текст лекції.

Суспільна система поглядів на норми статево-рольового поводження.

На самому загальному рівні «статеві ролі» можна визначити як «сукупність зразків поведінки і характеристик, широко розглядаються як а) типово жіночі або чоловічі (статево-рольові стереотипи) і б) бажані для жінок чи чоловіків (статево-рольові норми)». До характеристик, які зазвичай вважають визначеними статевими ролями людини, відносяться риси особистості, цінності, навички та здібності, інтереси та види діяльності, що виконується в рамках сімейних або професійних ролей.

На початку 30-х рр. були розроблені шкали маскулінності – фемининности для оцінки розташування індивідуумів в гіпотетичному континуумі, що охоплює діапазон характеристик від типово і належно чоловічих до типово і належно жіночих. Більш сучасні теорії статевих ролей увібрали в себе концепцію маскулінності і фемининности як двох незалежних психологічних параметрів. Спочатку такі теорії розглядали одночасне володіння великою кількістю та/або високим рівнем розвитку рис, які традиційно вважалися маскулінними і фемининными (тобто андрогинию), як ідеальну, з точки зору здоров'я, полоролевую ідентичність. Інший клас щодо нових теорій розглядає статеві ролі на основі стадиальной концепції розвитку. Ці теорії описують розвиток статевих ролей у вигляді послідовності стадій: від стадії відносно слабкої диференціації через фазу прийняття традиційних стереотипних статевих ролей до стадії, на якій індивідуум реорганізує соціальні норми, виходячи зі своїх індивідуальних особливостей і потреб. Ребекка і її колеги назвали цю стадію статеворольової трансценденцією. Більшість психологів пояснюють статеві відмінності і статеві ролі як ефекти середовищних впливів і когнітивного розвитку у поєднанні з певним біологічним потенціалом. Однак вони приходять до висновку, що соціальне оточення має в даному випадку набагато більше практичне вплив, що лежать в основі цих відмінностей і процесів біологічні фактори. Хоча деякі люди приймають традиційні статево-рольові стереотипи, знання і аттітюди, внаслідок їх широкого розповсюдження, як розумні й природні, багато психологи з цим не згодні. Традиційні статево-рольові стереотипи несумісні з багатьма статевими відмінностями і є дезадаптивными для більшості дорослих ролей. Щоб успішно жити і працювати в суспільстві інших людей, дорослим необхідно володіти позитивними якостями з протилежних стереотипів – маскулинного і фемінного. Сама по собі стереотипізація є нормальним когнітивним процесом; люди категоризируют безліч речей на основі чітко помітних вимірювань, щоб внести порядок у величезний обсяг безперервно отриманої ними інформації. Але саме зовнішнє оточення (соціальна і культурна середа) задають ті виміри, у відповідності з якими будуть складатися стереотипи. С. Бем, як і багато інші психологи, виступала проти надмірної експлуатації суспільством механізму статевої атрибуції, змушує людей формувати і використовувати стереотипи на основі статі.