У процесі занять із фізичної підготовки
Успішне формування психологічної стійкості, що дозволяє долати негативні стани і впевнено діяти у складній обстановці, можливе за умов перенесення тривалих фізичних навантажень і систематичних тренувань у будь-який час року, доби і при будь-якій погоді. Тому на заняттях із фізичної підготовки рекомендується створювати напружену обстановку з поступовим нарощуванням навантаження, доводячи її до граничної.
У процесі фізичної підготовки з метою виховання у військовослужбовців загальної психологічної стійкості і, насамперед, сміливості, рішучості, наполегливості і впевненості у своїх силах, повною мірою використовуються заняття з подолання перешкод, відпрацьовування прийомів рукопашного бою, гімнастика, крос і марш-кидки, лижна підготовка, плавання, фізичне тренування в ході повсякденного життя, а також ранкова фізична зарядка.
Доцільно проводити заняття зі спортивно-прикладних змагань (марш-кидки і багатоборство).
Створювати вогневі полоси, а також ділянки руйнувань і загороджень, що можуть зустрітись під час виконання миротворчих завдань, вводити раптові шумові і світлові ефекти (взривпакети, димові шашки, гул сирени, трансляції звукозапису бою). Тренування військовослужбовців у подоланні перешкод після значної фізичної втоми і нервової напруги (кросу, марш-кидка й ін.).
Нарощування навантаження і психологічного впливу на цих заняттях досягається проведенням тренувань у кросі і марш-кидку при несприятливих метеорологічних умовах: у дощ, снігопад, при зустрічному сильному вітрі, високій і низькій температурі, спочатку без речей, а надалі повністю укомплектованими і в касках, на окремих ділянках – у протигазах і в захисному одязі.
У ході занять із тактичної підготовки
1. Проведення польових занять і навчань на незнайомій місцевості, у складних обставинах.
2. Оголошення збору в різний час, вдень і вночі, з виконанням марш-кидка і рішенням бойових завдань.
3. Виконання різних тактичних завдань у скороченому складі.
4. Широке використання засобів імітації, що сприяє формуванню вірного уявлення про реальні бойові обставини.
5. Систематичне нарощування психічних навантажень на заняттях у полі.
6. Обкатка танками на складному тактичному фоні.
7. Застосовання на польових заняттях і в ході навчань бойових ручних гранат викликає у навчаємих стан, дуже близький до того, який виникає у реальному бою.
8. Організація і проведення занять із одночасним рішенням завдань із тактичної, вогневої, технічної підготовки, захисту від зброї масового ураження, топографії, зв’язку, фізичної підготовки.
Центpальною постаттю в оpганізації і здійсненні психологічної підготовки особового складу є офіцеp – командиp підpоз-ділу. Від його пpофесійної майстеpності, пpавильного pозуміння змісту психологічної підготовки та її методів залежить pезуль-тативність усього цього пpоцесу. Командири, штаби, органи виховної роботи частин повинні активно впроваджувати в життя обґрунтовані і перевірені практикою рекомендації з психологічного загартування особового складу, допомагати особовому складу у творчому пошуку нових методів їх реалізації, піклуватися про удосконалювання матеріально-технічної бази з урахуванням вимог психологічної підготовки.
Висновки
Для успішного вирішення завдань психологічної підготовки необхідно, щоб увесь офіцерський склад добре знав основи військової педагогіки і психології, виявляв цілеспрямованість, творчість у психологічній підготовці, більше уваги приділяв польовому вишколу підлеглих, створював на навчаннях і заняттях обстановку, наближену до бойової, вів рішучу боротьбу з усякого роду послабленнями і спрощеннями, сміливо вносив у практику бойового навчання елементи напруженості, раптовості, небезпеки і ризику.
Питання для самоконтролю
- Сутність психологічної підготовки.
- Назвіть основні напрямки боротьби зі страхом.
- Що таке переконання?
- Що належить до практичних методів психологічної підготовки?
- Дайте визначення психологічній вправі та тренуванню.