Цiлi психологiчної служби освiти.

БІЛЕТ№ 1

Метод близнюків

Метод полягає у вивченні закономірностей успадкування ознак моно і дизиготних близнюків. На даний час його широко застосовують у вивченні спадковості й мінливості людини для визначення співвідносної ролі спадковості і середовища у формуванні нормальних і патологічних ознак. Він дозволяє виявити спадковий характер ознаки, визначити пенетрантність алеля, оцінити ефективність дії на організм деяких зовнішніх чинників (лікарські препарати, навчання, виховання).

Суть методу полягає в порівнянні прояву ознаки в різних групах близнюків із зважанням на подібність або розходження їхніх генотипів. Монозиготні близнюки, що розвиваються з однієї заплідненої яйцеклітини, генетично ідентичні, оскільки мають 100% загальних генів. Тому серед монозиготних близнюків спостерігається дуже високий відсоток конкордатних пар, у яких розвивається ознака в обох близнюків. Порівняння монозиготних близнюків, що виховуються за різних умов постембріонального періоду, дозволяє виявити ознаки, у формуванні яких істотна роль належить чинникам середовища. За цими ознаками між близнюками спостерігається дискордантність, тобто розходження.

Встановлення співвідносної ролі спадковості і середовища в розвитку різноманітних патологічних станів дозволяє лікареві вірно оцінити ситуацію і проводити профілактичні заходи при спадковій схильності до захворювання.

Труднощі близнюкового методу пов'язані, по-перше, з відносно низькою частотою народження близнюків у популяції (1:86-1:88), що ускладнює добір достатньої кількості пар з даною ознакою; подруге, з ідентифікацією монозиготності близнюків, що має велике значення для одержання достовірних результатів. За допомогою близнюкового методу проведені численні дослідження природи схильності до серцево-судинних хвороб.

Близнюковий метод показує спадкову схильність до деяких інфекційних хвороб (туберкульоз, поліомієліт). Конкордантність монозиготних близнюків стосовно цих захворювань у декілька разів вища, ніж дизиготних.

Цiлi психологiчної служби освiти.

Основні цілі служби - сприяння формуванню підростаючого покоління, становленню індивідуальності і творчого ставлення до життя на всіх етапах дошкільного та шкільного дитинства; розвиток здібностей і схильностей дітей, вивчення особливостей їх психічного розвитку, визначення психологічних причин порушення особистості й інтелекту, профілактика подібних порушень. Однією з основних цілей психологічної служби освіти є забезпечення психічного та психологічного здоров'я учнів. Основу психічного здоров'я становить повноцінне психічний розвиток людини на всіх етапах онтогенезу. Турбота про психологічний здоров'я передбачає увагу до внутрішнього світу дитини: до його почуттів і переживань, захоплень та інтересам, здібностям і знанням, його відношенню до себе, однолітків, дорослим, до навколишнього світу, що відбувається сімейних і суспільних подій, до життя як такої.
Головна мета психологічної служби освіти - психологічне здоров'я дітей - пов'язана насамперед із перспективним напрямком її діяльності, орієнтованим на своєчасне і повноцінне психічний і особистісний розвиток кожної дитини. Ця мета може бути реалізована тільки тоді, коли психологічна служба забезпечує спадкоємність психологічного уваги до дитини на різних вікових етапах роботи з дітьми, коли відбувається стиковка уявлень, розуміння, умінь дорослих, що працюють з дітьми одного віку, і дорослих, що працюють з дітьми іншого віку.
Основні завдання психологічної служби освіти:

1) реалізація в роботі з дітьми можливостей, резервів розвитку кожного віку,

2) розвиток індивідуальних особливостей дітей - інтересів, здібностей, схильностей, почуттів, відносин, захоплень, життєвих планів і др.;

3) створення сприятливого для розвитку дитини психологічного клімату (в дитячому саду, інтернаті, школі тощо), який визначається перш за все організацією продуктивного спілкування дітей з дорослими та однолітками;

4) надання своєчасної психологічної допомоги та підтримки як дітям, так і їх батькам, вихователям, вчителям.

Наши рекомендации