Терапевтичні втручання при КГС.

1.Аденозин дифосфат рецепторний антагоніст (клопідогрель, тікаррелор або прасугрель – з особливим обмеженням) можна давати на догоспітальному етапі або в відділенні невідкладної допомоги у пацієнтів з STEMI у яких планується первинна РСІ.

2. Нефракційний гепарин можна вводити на догоспітальному етапі або госпітальному етапі у пацієнтів з STEMI та запланованою первинною РСІ.

3. введення еноксіпарину може використовуватись як альтернатива догоспітальному введенню низько фракційного гепарину при STEMI.

4. Пацієнтам з гострим болем у грудях та підозрою на ГКС не потрібно забезпечувати додатковим киснем якщо у них не має ознак гіпоксії, діспноє або серцевої недостатності.

2. У пацієнтів, що знаходяться в комі з відновленням спонтанного кровообігу після зупинки серця на догоспітальному етапі з підозрою на зупинку серця без підняття сегменту ST на ЕКГ - доцільно розглянути катетеризацію коронарних судин при високій підозрі коронарної причини зупинки серця.

		ОСТРЫЙ КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ

- Обеспечить ЭКГ в 12 отведениях, АД, ЧСС,SpO2. STEMI – ST элевация ≥ 1 mV в миним. двух соседних отведениях с конечностей или ≥ 2 mV в миним. двух соседних грудных отведениях или новая LBBB. NSTEMI и UAP – депрессия, неспецифические изменения ST – сегмента, негат. T волны, или нормальное ЭКГ. ЭКГ интерпретация: - ОИМ передней стенки - ЭКГ изменения в отведениях V1-4, r. interventricularis anterior. - ОИМ боковой стенки– ЭКГ изменения в отведениях I и aVL, V5-6, r. circumflexus - ОИМ нижней стенки – ЭКГ изменения в отведениях II,III, aVF – a. coronaria dextra - ОИМ правого желудочка– при ЭКГ картине нижнего ОИМ -элевация ST в R4V, иногда и в V1-3, клинически гипотензия, чистые легкие , повышенное наполнение вен шеи

Немедленно!

2. Гіпертермія виникає при порушенні механізмів терморегуляції, внаслідок чого температура тіла піднімається вище верхньої границі норми

Клінічні прояви.

Тепловий удар може нагадувати септичний шок і може бути викликаний подібними механізмами. До характерних ознак належать:

1. Внутрішня температура 40,6 ° С або вище.

2. Гаряча, суха шкіра.

3. Стомлення, головний біль, слабкість, гіперемія обличчя, блювота і діарея.

4. Аритмії і гіпотензія.

5. Судоми і кома.

6. Печінкова та ниркова недостатність.

7. Коагулопатія.

8. Рабдоміоліз.

Лікування:

1. Використовуйте схему обстеження ABCDE.

2. Інфузійна терапія.

3. Корекція електролітних порушень.

4. При зупинці кровообігу використовуйте універсальний алгоритм, одночасно охолоджуйте хворого.

5. Способи охолодження пацієнта: вживання холодних розчинів, використання вентилятора, що обвіває пацієнта, зрошення тіла холодною водою, компреси з льодом над місцями проходження великих судин (пахвова та пахова ділянки і шия), промивання холодними розчинами шлунка, черевної порожнини, сечового міхура, в/в інфузія холодних розчинів.

Різко зростає втрата рідини через дихальні шляхи і шкіру, що призводить до гіповолемії.

Можливе порушення свідомості, марення, галюцинації. Шкірні покриви на дотик гарячі, можуть бути покриті теплим потом. Спостерігаються різні типи порушення дихання - від тахіпное до брадипное. Артеріальний тиск - нормальний або гіпотонія, відзначається тахікардія.

У деяких випадках висока температура тіла супроводжується відносно низькою ЧСС. Це явище називається відносною брадикардією і характерно для сальмонельозу, хламідійних інфекцій, рикетсіозів, хвороби легіонерів, лікарської гарячки і симуляції.

Збір анамнезу захворювання:

1.Встановити величину температури тіла.

2.Встановити чи супроводжувалося підвищення температури тіла симптомами інтоксикації.

3.Встановити тривалість підвищення температури тіла.

4.Звернути увагу на можливу наявність сипу.

5.Звернути увагу на можливі зміни з боку наступних органів і систем:

- Суглоби - розпухання і болючість (бурсити, артрити, остеомієліт).

- Молочні залози - пальпаторне виявлення пухлиновидного отвору, болючості, виділень з сосків.

- Легені - вислуховуються вологі хрипи ( пневмонії), ослаблення дихання (плеврит).

- Серце - шуми при аускультації (ендокардит, міокардит, міксома передсердя).

- Живіт - має значення виявлення при пальпації збільшення органів черевної порожнини, хворобливості, виявлення пухлиноподібних утворень.

- Урогенітальна зона: у жінок - патологічні виділення з шийки матки; у чоловіків - виділення з уретри.

- Пряма кишка - патологічні домішки в калі, наявність крові при пальцевому дослідженні.

- При неврологічному дослідженні можуть виявлятися ознаки інфекції центральної нервової системи (ЦНС), такі як менінгізм або вогнищеві неврологічні порушення.

Збір анамнезу життя:

1.Встановити оточення пацієнта, контакт з інфекційними хворими.

2.З’ясувати можливе перебування постраждалого за кордоном, повернення з подорожей.

3.Звернути увагу на можливі епідемії та спалахи вірусних інфекцій.

4.З’ясувати можливі контакти з тваринами.

5.Звернути увагу на улюблені спортивні захоплення.

6.Звернути увагу на фонові захворювання.

7. З’ясувати наявність попередніх оперативних втручань.

8. Звернути увагу на попередній прийом медикаментів.