Сучасні підходи до розвитку пам’яті
Молодший шкільний вік сенситивний для формування вищих форм довільного запам'ятовування, тому цілеспрямована робота з оволодіння мнемічною діяльністю є в цей період найбільш ефективною. Важливою її умовою є облік індивідуальних характеристик пам'яті дитини, її обсягу, тощо. Але незалежно від цього кожен учень повинен засвоїти основне правило ефективності запам'ятовування: щоб запам'ятати матеріал правильно і надійно, необхідно з ним активно попрацювати і організувати його будь-яким чином.
В.Д. Шадриков та Л.В. Черемушкіна виділили 13 мнемічних прийомів організації матеріалу, що запам'ятовується: угруповання, виділення опорних пунктів, складання плану, класифікація, структурування, схематизація, встановлення аналогій, мнемотехнічні прийоми, перекодування, добудова матеріалу, що запам'ятовується, серійна організація, асоціації, повторення.
Доцільно повідомити молодшим школярам інформацію про різні прийоми запам'ятовування і допомогти в оволодінні тими з них, які виявляться найбільш ефективними для кожної дитини.
Дієвими прийомами керування пам'яттю вважаються: повторення, організовування матеріалу, семантичне оброблення інформації, створення мислених образів, пошук інформації в пам'яті:
Повторення матеріалу.
Спочатку діти просто повторюють кілька разів кожне слово, яке необхідно запам'ятати. Приблизно у 9 років вони починають повторювати слова групами.
Організовування матеріалу.
Важливим досягненням молодших школярів є вміння організовувати необхідний для запам'ятовування матеріал. Якщо учні 1-2 класів зв'язують слова, вдаючись до простих асоціацій, враховують близькість їх розміщення у поданому списку, то учні 3-4 класів організовують слова в групи за загальними ознаками (наприклад, яблуко, груша, виноград - це фрукти). Групуючи слова за категоріями, вони здатні запам'ятати і відтворити більше матеріалу, однак до 9-річного віку рідко використовують цю стратегію з власної ініціативи.
Семантичне оброблення інформації.
Цей активний процес передбачає використання молодшими школярами логічного висновку для реконструкції події замість простого відтворення наявної в пам'яті інформації. З цією метою їм пропонують, наприклад, запам'ятати речення типу: "її подруга підмітала у класі", а потім запитують, чи був у подруги віник. Діти 10-11 років логічним шляхом доходять висновку про наявність віника, а 7-річні ще не можуть сказати нічого певного, посилаючись на відсутність інформації.
Створення мислених образів.
Молодші школярі краще запам'ятовують незвичний матеріал, створюючи на його основі мислений образ. Учням 3-4 класів легше створювати такі образи, ніж першокласникам, їхні образи яскравіші, чіткіші, тому краще запам'ятовуються.
Пошук інформації в пам'яті
Часто школярі, намагаючись розібрати слово за буквами, шукають у пам'яті правильні букви. Вони можуть знати, з якої літери починається слово але їм потрібно перевірити кілька варіантів.
У молодшому шкільному віці значно зростають здатність заучувати і відтворювати інформацію, продуктивність і міцність запам'ятовування навчального матеріалу. З часом підвищується точність упізнавання збережених у пам'яті об'єктів. Розвитку пам'яті сприяє вивчення віршів, виконання завдань на спостереження, розповіді тощо. [11,329]
1.4.ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І
В першому розділі роботи було проаналізовано теоретичні питання дослідження розвитку пам’яті учнів молодшого шкільного віку. Я дійшла до висновку що пам’ять – поняття багатозначне. З його ознак вчитель повинен виділити свій аспект їх розгляду у впливі на школяра при організації його складної учбової діяльності. У молодшому шкільному віці, пам'ять за швидкістю розвитку випереджає інші здібності, але це панування мимовільної пам'яті – дитина запам'ятовує краще всього все яскраве, незвичайне, цікаве. Для розвитку пам’яті потрібно використовувати різні підходи як сучасні так і підходи, які досліджувалися роками. Велика відповідальність за психічний розвиток дитини лежить на вчителі, від його методів та підходів залежить майбутнє дитини.
Однак, зусилля вчителя виявляться малопродуктивним, якщо він не залучить собі на допомогу свідомість самих дітей. Тільки після того, як вони почнуть усвідомлювати, що розумова діяльність кожного – це цілий світ, який належить так само пізнати, як світ навколишній, і пізнати не просто заради цікавості, а щоб оволодіти ним, зробити свій розум досконалим і ефективним, тільки за цієї умови вчитель зможе розраховувати на те, що його психофізична робота принесе щедрі і стійкі плоди.
Розвиток пам’яті благотворно впливає і на інші процеси: уява, мислення, мова і т. д. Тому варто пам’ятати про її особливості в дітей, і допомагати в успішному розвитку.
РОЗДІЛ ІІ. ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПАМ’ЯТІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
2.1.Дослідження стану сформованості пам’яті у дітей
Для дослідження стану сформованості пам’яті у дітей, я обрала 5 дітей молодшого шкільного віку.
Методика «Пам'ять на образи», для обстеження образної пам'яті. Дітям надавалися картки з різними фігурам та образами , після чого був проведений інструктаж: «Вам подана картка з образами. Ваше завдання полягає в тому, щоб за 20 секунд запам'ятати якомога більше образів. Через 20 секунд я приберу картки, і ви повинні будете намалювати або записати образи, які запам'ятали»
Оцінка результатів: проводиться за кількістю правильно відтворених образів.
Результат дослідження:
| Досліджуваний | Кількість правильних відповідей | Оцінка результату | |
| Артем (8 років) | |||
| Ілья (6 років) | |||
| Діана (9 років) | |||
| Максим(6 років) | |||
| Ольга (7 років) | |||
Діти одразу ж зрозуміли завдання та залюбки виконували завдання. За результатами дослідження, було виявлено, що у 3 дітей з 5 ,дуже добре розвинена образна пам’ять ,а у інших розвиток образної пам’яті знаходится на достатньому рівні.
Методика«Пам'ять на числа»,дляоцінки короткочасної зорової пам'яті, її обсягу і точності. Дітям надавалася таблиця з 12 двозначними числами. Інструкція: "Вам буде представлена таблиця з числами. Ваше завдання полягає в тому, щоб за 20 секунд запам'ятати якомога більше чисел. Через 20 секунд таблицю приберу і ви повинні будете записати (перерахувати усно із зазначенням місця розташування того чи іншого числа) всі ті числа , які ви запам'ятали ".
Оцінка результатів дослідження: за кількістю правильно відтворених чисел проводиться оцінка короткочасної зорової пам'яті.
Результати дослідження:
| Досліджуваний | Кількість правильних відповідей | Оцінка результату | |
| Артем (8 років) | 80% | Дуже хороший | |
| Ілья (6 років) | 56% | хороший | |
| Діана (9 років) | 84% | Дуже хороший | |
| Максим(6 років) | 60% | Хороший | |
| Ольга (7 років) | 74% | Дуже хороший | |
За результатами дослідження методики ,дляоцінки короткочасної зорової пам'яті, 2 дітей із 5 отримали хороший результат , усі інші дуже хороший. Тобто розвиток пам’яті досліджених дітей знаходиться на достатньо хорошому рівні для молодшого шкільного віку.
Методка «Піктограма» для дослідження особливостей опосередкованого запам’ятовування і його продуктивності, а також характеру мислительної діяльності. Учням роздаються чисті аркуші паперу, олівці. Інструкцією є слова: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я назву вам слова і словосполучення, а ви до кожного слова намалюєте картинку, по якій ви зможете згадати потім це слово“.
Для запам’ятання було дано такі слова: велике свято; тяжка робота; смачна вечеря; хвороба; печаль; щастя; розлука; дружба; ворожість; подвиг; перемога. Через 40 хв. учні відтворювали матеріал, підписуючи малюнки
Результати дослідження:
| Досліджуваний | Кількість поданих слів | Кількість відтворених слів |
| Артем (8 років) | ||
| Ілья (6 років) | ||
| Діана (9 років) | ||
| Максим(6 років) | ||
| Ольга (7 років) |
Проаналізувавши результати даного дослідження можна сказати, що діти мають середній рівень розвитку опосередкованої пам’яті. У малюнках часто зображалися люди, це свідчить про те, що діти люблять спілкування