Предметне поле історії психології та її зв’язок з іншими галузями психологічних знань
Історія психології як наука
Підготувала:
Студентка
Групи ПС 41
Дубенюк Яна
Остріг 2017
Зміст
Вступ
1.Предметне поле історії психології та її зв’язок з іншими галузями психологічних знань
2.Характеристика основних методологічних принципів історико-психологічних досліджень
3.Проблема методів дослідження в історії психології
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Знання історії психології необхідне для розуміння різних теорій і напрямів сучасної психології, тенденцій її розвитку. Тільки виходячи з історичного контексту можна зрозуміти їх сутність, оцінити новизну і усвідомити їх історичний смисл. Вивчення історії психології має освітньо-моральне значення. «Історія більш корисна, вона наповнена мудрістю», — писав італійський філософ-гуманіст XV ст. Лоренцо Валла. Дійсно, саме історія психології ознайомлює нас із життям людей науки, розкриває наповнену драматизмом боротьбу ідей заради істини, викликає різні почуття: від захоплення до розчарування, на що звертають увагу вчені, які працюють в галузі історії психології. Серед них Антоніна Миколаївна Ждан, Михайло Григорович Ярошевський, Володимир Андрійович Роменець та ін.
Отже, історія психології — це особлива галузь знань, що має власний предмет. Предмет історії психології не можна змішувати з предметом самої психології як науки. Наука психологія вивчає факти, механізми і закономірності внутрішнього стану людини, що звичайно називають душевною або психічною.
Люди відрізняються один від одного за характером, здатністю запам'ятовувати і мислити, діяти або мужньо, або боязливо тощо. Такі повсякденні уявлення про розбіжності між людьми складаються у нас з малих років і збагачуються мірою нагромадження життєвого досвіду.
Іноді гарним психологом називають письменника чи суддю, а іноді й просто того, хто краще за інших розбирається в людях, мотивах їхніх вчинків, у їх смаках, перевагах. У цьому випадку психологом називають знавця людських душ (незалежно від того, чи читав він книги з психології, чи навчався спеціальному аналізу причин поведінки), тобто тут ми маємо справу з життєвими уявленнями про психіку.
Однак життєву мудрість варто відрізняти від наукового знання. Саме завдяки набутим знанням люди проникнули в таємниці математики, відкрили закони фізики й хімії, опанували атомом, космосом і комп'ютером. І не випадково наукова психологія стоїть в одному ряду з цими дисциплінами. Вона взаємодіє з ними, але її предмет важчий для розуміння, тому що складніше за людську психіку немає нічого у відомому нам Всесвіті.
Предметне поле історії психології та її зв’язок з іншими галузями психологічних знань
Історія науки — особлива галузь знання. її предмет зовсім інший, ніж предмет тієї науки, розвиток якої вона вивчає.
Варто мати на увазі, що про історію науки можна розглядати з двох позицій. Історія - це те, що реально відбувається в часі і просторі як процес. Він йде своєю чергою незалежно від того, яких поглядів дотримуються ті чи інші індивіди. Це ж стосується й розвитку науки. Як неодмінна складова культури, вона виникає і змінюється незважаючи на те, які думки з приводу цього розвити висловлюють різні дослідники в різні епохи й у різних країнах.
Що ж до психології, століттями народжувалися І змінювали одне одного уявлення про душу, свідомість, поведінку. Відтворити об'єктивну картину цієї зміни, виявити, від чого вона залежала, і покликана історія психології.
Таким чином, психологія як наука вивчає процеси, форми та закономірності психічної діяльності. Історія психології описує і пояснює, як саме ці факти й закони були відкриті (часом у болісних пошуках істини) людському розуму. Тому, якщо предметом психології є одна реальність, а саме реальність відчуттів і сприймань, пам'яті і волі, емоцій і характеру, то предметом історії психології є інша реальність, а саме - діяльність людей, які вивчають психічний світ.
Визначена послідовність у зміні основних «формації» наукового мислення (його стилів і структур): кожна «формацій» визначає типову для даної епохи картину психічного життя. Закономірності цієї зміни (перетворення одних категорій і понять в інші) вивчаються історією психології і тільки нею. Звідси - її унікальні задачі:
1. вивчати закономірності розвитку знань про психіку.
2. розкрити взаємозв'язок психології з іншими науками, від яких залежать її досягнення.
3. з'ясувати залежність зародження і сприйняття знань від соціокультурного контексту, від ідеологічних впливів на наукову творчість, тобто від потреб суспільства (бо наука - не ізольована система, вона покликана задовольняти потреби).
4. осмислити роль особистості, її індивідуального шляху в становленні самої науки.
Оскільки історія психологія досліджує розвиток як власне наукової загальної психології, детально досліджує розвиток різних психологічних шкіл, напрямків, теорій, течій, аналізує їх значення в історичному розвитку суспільства, наукової думки взагалі, вона не може не охопити проблеми, питання особливості становлення, формування знань в різних галузях психології: педагогічної, вікової, медичної, прикладної тощо. Історія психології тісно пов’язана з розвитком історії педагогіки, медицини, філософії, соціології, культури і мистецтв. Так, наприклад, очевидним є зв’язок історії психології з розвитком педагогіки, адже педагоги своєю діяльністю і дослідженнями зробили великий внесок в психологічне знання (Наприклад, дослідження питання розвитку пізнавальних процесів: пам’яті, уваги, уяви, мислення в формуванні особистості і ін.).