Бюджетне обмеження споживача

ТЕМА 2 Теорія Граничної Корисностї і поведінка споживача

План

1. Мета споживача. Кардиналістська модель

3. Бюджетне обмеження споживача

4. Оптимізація вибору на основі кардиналістської теорії

В основі формування ринкового попиту лежать рішення споживачів. Модель поведінки споживача будується за загальними правилами мікроекономічного моделювання і включає три основних елементи: мету, обмеження, вибір.

Мета споживача полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто в максимізації корисності.

Обмеження – це всі обставини, які не дозволяють споживачу отрима­ти все, що забажається, найважливішими з них є ціни товарів і послуг та доход споживача.

Вибір полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і струк­тури споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб.

Мета споживача. Кардиналістська модель

Метою споживання товарів та послуг є задоволення потреб людини. Потреба – це стан незадоволення, з якого людина прагне вийти, збільшуючи споживання благ.

Задоволення, яке отримує людина від споживання благ, називається корисністю. Корисність являє психологічно-суб’єктивну оцінку задоволення. Максимізація корисності є метою споживача, основ­ним мотивом його поведінки.

У мікроекономіці склалися два підходи до пояснення поведінки спожи­вача: кардиналістський або кількісний та ординалістський або порядковий.

Кардиналістська модель поведінки споживача виходить з того, що корисність може вимірюватись кількісно за допомогою умовної одиниці – „ютиля” (від англ. utility - корисність).

Маючи на меті максимізацію корисності, споживач оцінює споживчу властивість кожного товару в ютилях і вибирає товари з найбільшим числом ютилів. Величина корисності залежить не тільки від властивостей блага, але й від його кількості, тобто, визначається функціонально.

Загальна величина задоволення, яку отримує споживач від всіх спожитих благ, називається сукупною корисністю (ТU) total utility . Залежність сукупної корисності від кількості спожитих благ відображає функція:TU = f(X,Y,…), де Х, Y... – кількості споживаних благ. Для випадку споживання одного блага (Х) функція сукупної корисності має вигляд: TU = f(X).

Для оцінки зміни сукупної корисності при нарощування споживання блага Х застосовують поняття „гранична корисність”.

Гранична корисність (MU) marginal utility – це додаткова корисність, отримана від споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності при зміні кількості блага на одиницю: Бюджетне обмеження споживача - student2.ru .

Спостереження за поведінкою споживача виявили, що кожна наступна одиниця блага приносить споживачу менше задоволення, ніж попередня. Це дало можливість німецькому економісту Г.Госсену сформулювати закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена): величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення у точці повного насичення потреби.

Таблиця 2.1

Одиниці блага Х за порядком Сукупна корисність Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , ютилів Гранична корисність Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , ютилів
Бюджетне обмеження споживача - student2.ru 0 -2

Цей закон ілюструють дані таблиці 2.1, на основі яких побудовані криві сукупної та граничної корисності (рис 2.1) для споживача, що нарощує споживання блага Х від 0 до 8 одиниць. Зауважте, що значення граничної корисності у таблиці пишемо між рядка­ми, щоб показати, що це прирістні величини.

Бюджетне обмеження споживача - student2.ru Крива сукупної корисності (рис. 2.1 а) представляє зростаючу опуклу вгору функцію, що є наслідком дії закону зростаючої сукупної корисності: з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає, але прирости корисності зменшуються. Графік граничної корисності (рис. 2.1 б) представлений гістограмою та спадною кривою.

Між кривими сукупної та граничної корисності існує геометричний зв’язок:

· Бюджетне обмеження споживача - student2.ru сукупна корисність досягає максимального значення, коли гранична корисність стає рівною нулю;

· величину граничної корисності показує кут нахилу кривої сукупної корисності Бюджетне обмеження споживача - student2.ru = Бюджетне обмеження споживача - student2.ru

· за від’ємних значень граничної корисності крива Бюджетне обмеження споживача - student2.ru відхиляється донизу, але цей відрізок (пунктир) не включається у функцію корисності.

Отже, раціональний споживач максимізує корисність від блага Х, якщо припинить його споживання, як тільки гранична корисність останньої спожитої одиниці стане рівною нулю, тобто не додасть більше ніякого задоволення.

Перевага кардиналістської версії полягала у тому, що вона не тільки досить просто пояснювала мотивацію поведінки споживача, але й могла бути застосована до аналізу вибору серед набору благ – двох, трьох і більшої кількості товарів, що в інших моделях зробити важко. Набір товарів, який купує спо­живач, називається ринковим споживчим кошиком. Сукупна корисність ринко­вого кошика утворюється додаванням значень граничної корисності кожної одиниці товарів. Функція сукупної корисності визначається присвоєнням чис­лового показника кожному споживчому кошику. Таким чином можна забезпечити кількісне ранжирування споживчих кошиків: раціональний спо­живач вибере кошик з найбільшою сумою корисності (ютилів).

Проте в реальній дійсності важко уявити, що споживач здатний кількісно оціни­ти різницю в корисності благ, визначити, наприклад, на скільки ютилів буханець хліба корисніший за пакет молока. Радше споживач здатний визна­чити, наскільки один споживчий набір привабливіший для нього за інший. Саме такий підхід до аналізу поведінки споживача був застосований в ординалістській моделі.

Бюджетне обмеження споживача

Бюджетне обмеження споживача формують його доход і ціни товарів і послуг. Мікроекономічна модель бюджетного обмеження визначає множину наборів товарів, доступних споживачу, тобто враховує його фінансові можливості, і має назву „модель можливого”.

Загальні видатки на придбання товарів Бюджетне обмеження споживача - student2.ru і Бюджетне обмеження споживача - student2.ru в межах певного доходу Бюджетне обмеження споживача - student2.ru споживача визначаються рівнянням бюджетного обмеження: Бюджетне обмеження споживача - student2.ru ,

де Бюджетне обмеження споживача - student2.ru – ціни товарів, Бюджетне обмеження споживача - student2.ru - кількості товарів.

Розв’язавши це рівняння відносно Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , можемо обчислити різні варіанти наборів товарів: Бюджетне обмеження споживача - student2.ru

Наприклад, якщо тижневий доход споживача складає 80 грн. і цілком витрачається на покупку двох товарів, ціни яких Бюджетне обмеження споживача - student2.ru =1 грн., а Бюджетне обмеження споживача - student2.ru = 2 грн., то він може вибрати будь-який кошик з такими наборами (табл. 2.2):

Таблиця 2.2.

Набори А Б В Г Д
Товар Бюджетне обмеження споживача - student2.ru
Товар Бюджетне обмеження споживача - student2.ru

Бюджетне обмеження споживача - student2.ru

Графічно ці набори благ відображає пряма з від’ємним нахилом, яка називається бюджетною лінією або лінією бюджетного обмеження (рис. 2.4).

Бюджетна лінія – це лінія рівних видатків. Вона показує межу між можливим і неможливим.

Всі точки, розташовані на бюджетній лінії або під нею, досяжні для споживача, всі точки над бюджетною лінією – недосяжні. Точки на бюджетній лінії характеризують множину комбінацій товарів Бюджетне обмеження споживача - student2.ru і Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , видатки на які не перевищують в сумі доходу споживача.

Бюджетне обмеження споживача - student2.ru Лінія бюджету переривається в точці А що відповідає ко­шику, який включає максимальну кіль­кість товару Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , яку можна купити на до­ход у 80 грн. Пересуваючись по лінії бюджету донизу від точки А до точки Д, споживач змінює комбінацію товарів у кошику, збільшує витрати на товар Бюджетне обмеження споживача - student2.ru і зменшує витрати на товар Бюджетне обмеження споживача - student2.ru . Точка Д на горизонтальній осі відповідає кошику з максимальною кількістю товару Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , яку можна ку­пити, якщо витратити на нього весь тижневий доход. Бюджетне обмеження показує компроміс, на який повинен піти споживач при виборі між двома товарами: щоб одержати додаткову одиницю одного то­вару, він повинен відмовитись від певної кількості іншого.

Пропорції можливої заміни одного товару іншим визначаються за допомогою кутового коефіцієнта Бюджетне обмеження споживача - student2.ru . В границях незмінного бюджету збільшити видатки на купівлю додаткових одиниць товару Бюджетне обмеження споживача - student2.ru можна лише на суму, яка зекономлена завдяки відмові від купівлі певної кількості товару Бюджетне обмеження споживача - student2.ru . І навпаки. В обох випадках повинна виконуватись умова: Бюджетне обмеження споживача - student2.ru або Бюджетне обмеження споживача - student2.ru звідки Бюджетне обмеження споживача - student2.ru Отже, співвідношення заміни показує відносна ціна товару. Чим більшою є ціна товару Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , тим від більшої кількості товару Бюджетне обмеження споживача - student2.ru доведеться відмовитись споживачеві, щоб придбати додаткову одиницю товару Бюджетне обмеження споживача - student2.ru .

Зміна доходу споживача та ринкових цін товарів змінюють купівельні можливості споживача. Зміна доходу Бюджетне обмеження споживача - student2.ru змінює місце точок перетину бюджетної лінії з осями координат, оскільки змінюється відношення Бюджетне обмеження споживача - student2.ru та Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , але незмінним залишається нахил бюджетної лінії, оскільки співвідношення цін Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , Бюджетне обмеження споживача - student2.ru залишаються незмінни­ми. Якщо доход зростає до 160 грн., то обидві точки перетину зміщуються вгору (рис. 2.5), лінія бюджету переміщується паралельно вгору Бюджетне обмеження споживача - student2.ru . Зменшення бюджету до 40 грн. переміщує бюджетне обмеження відповідно донизу Бюджетне обмеження споживача - student2.ru .

Бюджетне обмеження споживача - student2.ru Зміни у цінах впливають на бюджетну лінію по-різному, в залежності від того, на який товар і в якій пропорції вони змінюються (рис. 2.6). Якщо змінюється ціна одного товару за незмінної ціни іншого і ста­лому доході, бюджетна лінія змінює кут нахилу внаслідок зміни співвідношення цін Бюджетне обмеження споживача - student2.ru . Вона обертається навколо точки переривання того товару, ціна якого не змінилася. У ситуації, коли ціни товарів і доход змінюються од­ночасно і пропорційно, лінія бюджету не змінить свого положення.

Узагальнимо властивості бюджетної лінії:

§ бюджетна лінія показує множину можливого вибору споживчих кошиків;

§ бюджетна лінія має від’ємний нахил – це означає, що споживач готовий відмовитись від певної кількості одного товару заради додаткового споживання іншого. Пропорції заміни показує співвідношення цін (відносні ціни товарів);

§ зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно вгору або вниз, відповідно збільшуючи або зменшуючи купівельну спроможність споживача;

§ зміна ціни одного з товарів змінює кут нахилу бюджетної лінії, що також впливає на купівельну спроможність споживача.

Розглянувши мету та обмеження споживача, проаналізуємо взаємодію цих складових, в результаті якої споживач приймає рішення про вибір конкретного кошика.

3. Оптимізація вибору на основі кардиналістської теорії

Кардиналістський підхід до аналізу рівноваги споживача полягає у порівнянні співвідношень між граничними корисностями і цінами товарів. Споживач прагне досягти максимуму корисності за наявних бюджетних обмежень, а корисність кошика обчислюється як сума граничних корисностей кожної одиниці товарів, що входять до нього. Він віддасть перевагу тому товару, який додає на кожну грошову одиницю більше корисності. Порівнюючи граничні корисності кожної одиниці товару з розрахунку на грошову одиницю, споживач послідовно переключає свій вибір з одного товару на інший, доки в межах свого бюджету вже не зможе збільшити сумарної корисності.

Припустимо, що споживач вибирає кошик з товарами Х і Y. Ціна одиниці товару Х: Бюджетне обмеження споживача - student2.ru =2 грн., а товару Y: Бюджетне обмеження споживача - student2.ru =4 грн. Тижневий доход споживача дорівнює 20 грн. Граничні корисності кожної одиниці товарів подані в таблиці 4.3 (колонки 2 і 4).

Граничну корисність на 1 грн. обчислюємо за формулою: Бюджетне обмеження споживача - student2.ru (колонки 3 і 5). Як показують дані таблиці, найбільшу граничну корисність на 1 грн. приносить в кошик перша одиниця товару Y (6 ютилів), далі по 5 ют./грн. додають перша одиниця товару X і друга одиниця товару Y.

Таблиця 2.3.

Одиниці товарів за порядком Граничні корисності товарів Бюджетне обмеження споживача - student2.ru
Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , ютилів Бюджетне обмеження споживача - student2.ru на 1 грн. (ют./грн) Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , ютилів Бюджетне обмеження споживача - student2.ru на 1 грн. (ют./грн.)
1 2 3 4 5
3,5 4,5
2,5
1,5

Потім споживач обирає третю одиницю Y – 4,5 ют./грн.. І, нарешті, можна додати до кошика ще по одній одиниці товарів X і Y, які мають по 4 ют./грн.. Всього в кошику маємо набір: Бюджетне обмеження споживача - student2.ru . Перевіряємо, чи вистачає доходу на такий набір: Бюджетне обмеження споживача - student2.ru Споживач витратив весь свій доход.

Обчислимо величину сукупної корисності кошика:

Бюджетне обмеження споживача - student2.ru ютилів.

Жодна інша комбінація товарів не дасть більшої сукупної корисності в межах доходу в 20 грн. Останні грошові оди­ниці, витрачені на товари споживачем, додали до кошика однакову граничну корисність з розрахунку на 1 гривню, тобто 8/2 = 16/4 = 4.

Правило максимізації корисності: корисність максимізується вибором такого коши­ка в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ:

Бюджетне обмеження споживача - student2.ru

де Бюджетне обмеження споживача - student2.ru - граничні корисності останніх спожитих одиниць відповідних благ, Бюджетне обмеження споживача - student2.ru - ринкові ціни відповідних благ.

Це співвідношення має назву принципу рівної корисності або еквімаржинального принципу.

Загальне правило оптимізації вибору споживача можна сформулювати так: вибір є оптимальним, якщо в рамках бюджетного обмеження відношення граничних корисностей будь-якого виду благ дорівнює відношенню їхніх цін:

Бюджетне обмеження споживача - student2.ru

Прийнявши оптимальне рішення, споживач знаходиться у стані рівноваги. Рівновагу споживача описує другий закон Госсена: для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити спожи­вання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає однаковою.

Якщо умова рівноваги не виконується, наприклад, Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , споживач має стимул до зміни структури споживання. Він почне перерозподіляти бюджет на користь товару Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , при збільшенні споживання якого гранична корисність Бюджетне обмеження споживача - student2.ru буде спадати, а гранична корисність товару Бюджетне обмеження споживача - student2.ru , кількість якого зменшиться, буде зростати до відновлення рівноваги. При цьому сукупна корисність нового набору товарів в межах того ж самого бюджету зросте. Отже, рівновага у споживанні максимізує добробут споживача.

Наши рекомендации