Факторна модель індивідуального виконання роботи

Менеджер повинен не тільки чітко усвідомлювати свої сподівання щодо виконання роботи і виконавців, але й вміти спілкуватися з підлеглими, корегувати їхню поведінку, пояснюючи особливості виконання поставлених перед ними завдань та критерії оцінки результатів.

Факторна модель індивідуального виконання роботи (за Стьюартом, 1986 р.):

Майстерність робітника визначають:

1) знання та навички – офіційна освіта та підготовка.

2) досвід – практика, що її пройшов індивід як на роботі, так і за її межами.

3) самоменеджмент – здатність особистості сконцентрувати свою енергію, знання та досвід для виконання роботи; це послідовне й цілеспрямоване використання власних можливостей і раціональних методів свідомого управління власною виконавською діяльністю та подолання зовнішніх обставин.

Функції самоменеджменту в процесі виконання роботи наведено на рис.5.

Встановлення цілей – визначення особистих цілей, ситуаційний аналіз, цільові стратегії, методи досягнення успіху.

Планування – розробка планів і альтернативних варіантів виконання роботи.

Рис.5 Функції самоменеджменту в процесі виконання роботи

Прийняття рішень – визначення пріоритетів, делегування повноважень.

Організація та реалізація – складання денного робочого плану, графіків працездатності та біоритмів і організація особистого трудового процесу з метою реалізації виконавських завдань.

Контроль – порівняння планів з результатами, контроль проміжних результатів, підсумок зробленого під час робочого дня.

Комунікація – обмін інформацією, необхідний для реалізації кожної функції самоменеджменту.

Можливості визначаються наступними чинниками:

1) організаційною політикою;

2) традиційними моделями поведінки як керівників, так і виконавців;

3) впевненість щодо власних можливостей;

4) ініціативність;

5) віра в себе;

6) вміння впливати на інших людей та демонструвати готовність до виконання роботи.

Мотивація залежить від наступних суб¢єктивних факторів:

1) самобачення (самоімідж) (моя віра в себе, що визначає моє бажання бути залученим до виконання роботи);

2) попередній досвід (попередні невдачі знижують мотивацію зробити нову спробу);

3) винагороди/покарання (чого я хочу досягти в результаті діяльності? чим я ризикую, якщо ухилюся від виконання роботи?);

4) особисті цілі (основні цілі, що я ставлю перед собою: досягнення, компетентність, статус, престиж, майстерність значно впливають на моє прагнення виконати роботу).

5) потреба у зовнішній стимуляції (як багато визначення та підтримки від оточення мені потрібно, щоб бути мотивованим щодо виконання роботи? чи можу я сподіватися на підтримку з боку свого керівника, колег та інших?).

Середовище – чинники, що визначають, яку підтримку ззовні може мати індивід в процесі виконання роботи. До таких чинників належать (рис.5.1):

Рис.5.1 Чинники зовнішньої підтримки індивіда в процесі виконання роботи

1) організація та обслуговування робочих місць (“матеріальні ресурси”) – добрий стан виробничого устаткування, організаційно-технічної оснастки, інфраструктури підприємництва – це половина успіху в процесі виконання роботи;

2) умови праці (“фізичне середовище”) – це санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні фактори виробничого середовища, які впливають на здоров¢я та працездатність людини;

3) організаційна культура підприємства – це загальна тенденція щодо сприйняття та реалізації інновацій, ставлення до особистої творчості працівників, стосунки між окремими підрозділами в процесі спільного виконання робіт.

4) підтримка з боку керівника (менеджера) – це, мабуть, найбільш специфічний фактор, бо моральна та емоційна підтримка на різних фазах виконання роботи нерідко “важить” набагато більше, ніж технічні, організаційні та інші чинники середовища, що оточує індивіда.