І. пророки і пророцтва про мову

Кузнєцова Т.В.

самоосвіта зрілого віку

ТАЄМНИЦІ ДОВГОЛІТТЯ

(соціально-психологічний аналіз енергій і часу людського життя:

багато-фокусний підхід)

Ч. 3. Граюче в ідеї людство

Київ - 2016

ГРАЮЧЕ В ІДЕЇ ЛЮДСТВО

Зміст

Передмова

І. ПРОРОКИ І ПРОРОЦТВА ПРО МОВУ

1. Освіта у вимірах дня і ночі

2. Золоте яйце-райце абетки

3. Мова і душа очами казки і міфу

4. Руслан і Людмила

5. Башта книги людської долі

ІІ. ЗРАДА СЛОВА І ВРОЖАЙ БОЛЮ

6. Політична і сексуальна революції

7. Перебудова і культурний шок

8. Особистість у межах теорій її розвитку

9. Тоді прийшли два ангели

ІІІ. СОЦІАЛЬНО–ПСИХОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ

10. Вплив культурної практики на мову

11. Життєвий шлях і творення взірців

12. Вага слова на терезах життя

13. Малюнки пером

14. Покликані в дитинстві

Післямова

Передмова

Поєднання особистості з словом і любов’ю є способом-образом її життя-буття, основним фактором довголіття (50%), який залежить від неї самої. Другий за значенням фактор (природне і соціальне середовище: 20-25%) – це багатоголосся природничих, фінансово-економічних і соціально-психологічних наслідків-викликів «людських забавок», які впливають на генетику (20-15%). Якими ж мають бути технології суспільного життя, які не заперечують законам психічної, соціальної і духовної еволюції?

Найбільшою цінністю, вінцем Божого творіння на планеті є жінка-матір. Скільки сил докладає світ, щоб спородити її. Це і її власні батько і матір, яка завжди поряд, «мати-матір», як все те, що «маємо» від початку. Батько, який дбає навколо них, немов садівник у рай-саду біля дерева життя. І, хоча він, немов фізично далі, а у пси-полі ближчий. Тому, і відчувається донькою на будь-якій відстані. Він вдихає у неї віру у її природну довершеність, гармонію, красу, любов. А брати-вчителі-захисники оберігають її душу від спокус. Потім ця естафета перейде до її чоловіка (чоло-розум віку), який створюватиме всі умови для розвитку її жіночості, сонячного спокійного материнства і спільного виховання дітей-квітів. Лише зріла жінка-матір зможе оцінити усю фізичну і духовну працю чоловіка-батька, дарувати емоції і почуття, які піднімуть його на небо, і яких немає у зароблених ним, ні, тим більш, у куплених соціальних відзнаках.

Якою наповненою вищою силою (самодостатньою) має бути жінка, яка спроможна почути голос Бога і народити Сина Божого, Слово від Святого Духу, і яким другом (духовний статус) вірним, праведним чоловік, щоб опікуватися ними. І в християнському духовному вченні (психологія) обожнюються ролі-іпостасі батька-сина, доньки-матері й духовного вихователя-вчителя. Вони підіймають один одного на небо і спускаються з нього у потрібний час для вирішення космічного за значенням для життя на землі духовного завдання.

Духовну потребу в подальшому особистісному зростанні задовольняє той, хто спроможний спостерігати, і кому поталанило зустріти зрілих чоловіка і жінку. Побачити, як вони спілкуються, почути, про що говорять, відчути їх статево вирізьблені вібрації і закріпити, по-можливості, у собі те енергетичне пси-поле, у якому відбувається синхронний танок їх пластичних рухів, емоцій і почуттів.

Зачаровує не тільки їх довіра, взаємна повага, визнання, прийняття і поклоніння один одному, а й те як, але вже на якісно іншому рівні, чоловік здатен створювати те пси-поле, у якому спокійно розгортає цвіт безкінечно розквітаюча квітка духовного життя самодостатньої жінки. А це не так просто: чоловік здебільше має довший зріст, на 40% більше м’язів і важчий за жінку. Він генерує більше, ніж вона, і грубіше біополе, яким тисне, аби, за своєю біологічною природою, домінувати. І йому потрібно навчитися упокорювати себе, щоб жінка (яку постійно фізично, психічно, соціально пригнічують істоти чоловічої статі) відчула повагу, пошану до себе, прийняття її не лише як рівної, а і як більш витонченої душею і духом («вінець творіння») людини, у якої він може повчитися, бо вона (а не він) здатна спородити боголюдину від Святого Духу.

У ролі жінки-матері уявляють природу, культуру і Батьківщину. Яким має бути ставлення громадян до матері? Волаючи від нестерпного болю до когось, а, насправді, до себе, свого роду, і не чуючи інколи власного голосу, ті через інформаційно-енергетичне пси-поле спонукають духовне самоусвідомлення і зростання кількості духовних особистостей. Формують у своєму «організмі» систему перед-синдромів, які декого попереджають про появу соціально-психологічних захворювань, а у інших викликають страх, залежність від різних ідеологем, тощо.

На довголіття українців погано впливають такі страхи: розповсюдження побутових шлюбів і руйнування традиційної родини; безробіття і зменшення пенсій, зароблених протягом 45-50 років; втрата грошей в ощадбанках (хоча б на поховання); постійне падіння рівня матеріального добробуту і зростання цін; залежність від міжнародних банків, у яких пересічний українець ніколи не займав жодного долара. А також страх захворіти за відсутністю грошей на лікування (сучасна Україна займає 100-е місце серед 145 країн світу за рівнем здоров’я людей і 100-е місце за якістю води), ін.

З іншого боку, існують страхи банкрутства, втрати награбованого у тих, хто збагатів за рахунок облуди більшої частини населення, націоналізації майна у олігархів, тощо. Населення-суспільство-держава стали втіленням зростаючої напруги психоемоційної енергії страху. Наслідки: зменшення народжуваності, зростання захворюваності й смертності; зменшення чисельності населення і середньої тривалості життя; збіднення пересічних громадян; падіння напруги енергії натхнення до життя, любові, творчої активності; зростання недовіри людей один до одного, до багатіїв, влади, ін.

Україна, омріяний взірець раїни, теренів раю («ра» – сонце-первообраз самоусвідомлення), світла-радості життя давніх теукрів (вершина-покрівля-кров-шлях богів), поступово звелася до країни жахів. Відтепер чекаймо, поки Святий Дух засіє певну кількість, критичну масу, людей енергіями віри, надії, любові, мудрості. Обумовить їх зустріч у тих вимірах самоусвідомлення, де поєднуються у духовній творчості спілкування і взаємодії зрілі особистості й спільноти і де відбувається пробудження, відродження і повернення людей до власного роду, Світла-Слова-Любові, де на них очікує вірне рішення.

Чумацьким шляхом,

Волами волі,

У візочку долі

Везу поволі

Горнятко солі…

Азовське море –

Буквар-абетка…

Аз – перша літера буття,

Тхне рибою,

Морською сіллю,

Під сонцем репнула

Просолена земля…