Символічне грудне вигодовування (знакове).
ЗМІСТ ТЕМИ.
Основні документи ВООЗ/Юнісеф з організації успішного вигодовування:
1979 р. Спільна заява: «Грудне вигодовування є невід'ємною частиною репродуктивного процесу, а також ідеальним способом годування немовляти. Воно є безцінною біологічною та емоційною основою для розвитку дитини».
1989 р. Спільна декларація ВООЗ/Юнісеф: «Охорона, заохочення та підтримка практики грудного вигодовування. Особлива роль родопомічних служб». Резюме декларації – 10 принципів успішного природного вигодовування. Починаючи з 1990 року ці принципи успішно почали впроваджувати у багатьох країнах світу.
Привести 10 принципів.
Кожному закладу, який надає родопоміжні послуги і здійснює нагляд за новонародженими, належить:
1. Мати зафіксовану у письмовому вигляді політику у відношенні
практики грудного вигодовування і регулярно доводити її до відома
усього медико-санітарного персоналу.
2. Навчати весь медико-санітарний персонал необхідним навичкам для
здійснення цієї політики.
3. Інформувати усіх вагітних жінок про переваги і методи грудного вигодовування.
4. Допомагати матерям починати грудне вигодовування протягом перших 30 хвилин після пологів.
5. Показувати матерям як годувати груддю і як зберегти лактацію, навіть, якщо дитина повинна на деякий час бути відокремлена від своєї матері.
6. Не давати новонародженим ніякої іншої їжі або питва окрім грудного молока, за винятком випадків медичних показань.
7. Практикувати цілодобове спільне перебування матері та новонародженого у одній палаті пологового закладу.
8. Заохочувати грудне вигодування за вимогою дитини.
9. Не давати новонародженим, які знаходяться на грудному вигодовуванні ніяких штучних засобів, які імітують груди чи заспокоюють.
10. Заохочувати створення груп підтримки грудного вигодовування і
направляти матерів у ці групи після виписки з лікарні або клініки.
1990 р. Нарада ВООЗ/Юнісеф «Грудне вигодовуваня в 90-ті роки: глобальна ініціатива. На цій нараді прийнята декларація по захисту, пропаганді та підтримці грудного вигодовування».
1990 р. Всесвітня зустріч на вищому рівні в інтересах дітей. Висновок: «надати можливість всім жінкам годувати своїх дітей виключно грудьми до 4-6 місяців і продовжувати грудне вигодовування з введенням прикорму протягом другого року життя дитини».
1991 р. Нарада Міжнародної педіатричної асоціації на якій прийнята програма Ініціатива ВООЗ/Юнісеф «Лікарня дружня до дитини».
У 1993 році ВООЗ прийняла «Схему для термінів і визначень з грудного вигодовування»:
1. Повне грудне вигодовування включає:
виключно повне - малюк отримує тільки молоко з груді матері;
майже виключно повне - вигодовування груддю. Допускається отримання води або соків не більше 30 мл на добу.
2. Часткове грудне вигодовування передбачає три рівні:
високий - забезпечення за рахунок материнського молока більше 80 % об'єму та енергетичної цінності їжі на добу. Таке вигодовування до введення прикорму ми відносили до грудного вигодовування;
середній рівень - при цьому вигодовуванні від 20% до 80% об'єм та енергетична цінність забезпечується материнським молоком. Таке вигодовування до введення прикорму ми відносили до змішаного;
низький рівень - материнське молоко забезпечує об'єм та енергетичну цінність менше ніж 20% на добу. Це вигодовування ми відносили до штучного.
Символічне грудне вигодовування (знакове).
Дитину прикладають до грудей матері але вона практично не отримує молока матері. Енергетичну цінність такого вигодовування оцінити не можливо.
Кожного року Всесвітній альянс дій на підтримку грудного вигодовування ‑WABA- проголошує початок кампанії з назвою «Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування», який проводиться у 40-тиждень року і символізує 40 тижнів вагітності жінки до народження дитини.
Метою щорічного тижня вигодовування є:
- надання найважливішу інформацію відносно грудного вигодовування;
- висвітлювати різноманітні форми та способи спілкування, ефективні шляхи їхнього використання для захисту, сприянню та підтримці грудного вигодовування;
- ділитися ідеями та досвідом;
Практика «ЛДД» безумовно благо приємно впливає на загальну атмосферу у пологових будинках. Це проявляється не тільки у відношенні до матері та дтини, а і відносинами між працівниками, які стають людянішими та теплішими. На превеликий жаль «ЛДД» у нашій країні дуже і дуже мало. І це в першу чергу залежить у своїй більшості не від медичних працівників, а від адміністрації міста, області, уряду. Тому, що сучасні пологові будинки є навіть не у всіх обласних містах.