Криміналістична характеристика шахрайського заволодіння особистим майном громадян

Місце, обстановка і час вчинення злочину. Місцем вчинення шахрайства даної групи є місця, де люди спільно мешкають, працюють чи відпочивають вулиці, магазини, ринки, вокзали, громадський транспорт, підземні переходи, метро, міста відпочинку.

Особливості предмета посягання. Предметом шахрайств даної групи переважно виступають гроші. Але майном, що викрадається у такий спосіб, може бути й побутова техніка, велосипеди, худоба, продукти харчування, коштовна відео-, радіо-, побутова апаратура (переносна), комп’ютерна техніка, мобільні телефони, ювелірні вироби і навіть автомобілі та нерухомість.

Способи вчинення шахрайств: позичання грошей без наміру повернути борг; вступ у фіктивні шлюбні відносини («шлюбна афера») з метою отримання права володіти і користуватися майном дружини (чоловіка) з наступним заволодінням цим майном; привласнення грошей або цінностей особою, якій вони вручаються для передачі як хабара; привласнення побутової техніки громадян, що була передана для тимчасового користування обманне заволодіння грошима громадян шляхом їх обігравання в азартні ігри (карти, «наперстки», «лототрони»); обманне заволодіння грошима громадян при обміні валюти «за більш високим курсом»; обманне заволодіння грошима громадян під виглядом ворожіння чи знахарства; обманне заволодіння грошовими коштами громадян у вигляді передоплати за фотографування їх на вулиці з умовою надіслання фотокарток на домашню адресу; обманне заволодіння коштовними речами шляхом підкидання гаманця перехожому з організацією його участі у розділенні «знахідки».

Сліди шахрайства. Основою вчинення шахрайств у побутовій сфері є вміння злочинця апелювати до почуттів близьких людей і використовувати їх у своїх корисливих інтересах. Тому сліди такі злочини залишають, перш за все, у пам’яті потерпілого та його оточення. Матеріальними слідами такого шахрайства виступають предмети, використані шахраєм для введення потерпілого в оману. Такими можуть бути мічені карти, грошова «лялька», продане потерпілому зілля, предмети біжутерії, «продані» шахраєм як вироби з дорогоцінних металів, підроблені грошові купюри, антураж при проведенні лотереї, до якого належать столи, ігровий барабан, білети, коробки від вдаваних призів тощо. Слідами-джерелами доказів можуть бути засоби, за допомогою яких жебрак створював уяву про свої фізичні вади, інвалідність (спеціально пристосовані протези, інвалідні візки, накладні муляжі ран тощо), спеціальний одяг та інші предмети.

Більшість злочинців, що вчиняють шахрайства у побутовій сфері, мають постійне місце роботи, знайомства з впливовими людьми, респектабельний зовнішній вигляд, відповідні обраному амплуа знання та обізнаність у пристойних манерах поведінки. Заняття побутовим шахрайством суттєво впливає і трансформує психіку людини, перетворює її на розважливого егоїста, хитрість якого, черствість та злопам’ятність переважає над сумлінням.

Особи що вчиняють шахрайство у сфері задоволення повсякденних потреб людини вже перебували в місцях позбавлення волі, де й набули або вдосконалили навички «шулера», «катали» або «крутячого». Як правило, вони є безробітними, не мають системної освіти, хоча іноді проявляють ерудицію в деяких галузях знань, мають широкий кругозір, начитані, позбавлені комплексів, у розмові можуть підтримувати будь-яку тему. Вони мають уявлення про закони як набір технічних правил, що позбавлені для них морального значення. Обманюючи людей, шахраї дотримуються особистої установки «про необхідність ділитися заробленим» і мають своє уявлення про справедливість. Такі шахраї добрі психологи, легко вступають у контакт, можуть з натовпу вибирати людей, схильних до отримання легкої наживи.

Потенційними жертвами шахрайства у побутовій сфері є люди з їх оточення, що мають завищене почуття дружньої шани, обов’язку взаємодопомоги, безмежної довіри близьким та керуються в своєму житті альтруїстичними переконаннями.

Потерпілими від «вуличних» шахрайств найчастіше стають довірливі люди або такі, що схильні до азартних ігор. Від обману жодна людина не застрахована, адже все залежить від її фізичного, емоційного, психічного стану, від конкретної ситуації та «професіоналізму» шахрая, що з’являється на її шляху. Шахраї використовують у схемах обману такі риси своїх жертв, як віра у забобони, наївність, жадібність, схильність до авантюризму.

Розслідування шахрайства

Найбільш загальні типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування шахрайства такі: 1) є дані про подію злочину і особу злочинця; 2) злочинець затриманий відразу після вчинення злочину; 3) є дані про подію злочину, спосіб його вчинення, особа злочинця невідома; 4) є дані про подію злочину, але механізм вчинення шахрайства і особа злочинця невідомі.

На початковому етапі розслідування шахрайства дії слідчого визначаються залежно від характеру даних, які в нього є. У процесі розслідування мають бути доведені такі обставини: подія шахрайства (час, місце, спосіб вчинення злочину та ін.); винність конкретної особи у шахрайстві і мотиви вчинення злочину; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності підозрюваного; характер і розміри шкоди, заподіяної шахрайством; обставини, що сприяли вчиненню шахрайства.

При допиті свідків необхідно з’ясувати обставини передачі майна, ознаки зовнішності злочинців, їх одяг, прикмети. Слід визначити, коли їх бачили, про що розмовляли; які дії вказували на те, що злочинці переслідували шахрайські цілі та ін.

При допиті потерпілого необхідно з’ясувати: коли і за яких умов шахрай вчинив обман чи зловживання довір’ям і заволодів майном; чому потерпілий опинився в цьому місці; чи був він один або з ким-небудь з числа своїх знайомих; чи були будь-які особи разом з шахраєм; як вони поводилися; який спосіб шахрайства був застосований злочинцем; які предмети чи документи передано шахраю; хто мав відомості про наявність у потерпілого майна; коли і на підставі чого він запідозрив, що став жертвою злочину; які індивідуальні особливості майна, переданого злочинцям; в якому напрямі і за яких обставин злочинці втекли та ін. Цей перелік є приблизним і не охоплює усіх питань, що з’ясовуються при допиті потерпілого під час розслідування різних форм і видів шахрайства.

Огляд місця події проводиться у тих випадках, коли передбачається можливість виявлення слідів злочину, відоме місце, де було вчинене шахрайство.

Огляд предметів і документів (записок, візиток, грошових чи речових «ляльок», доручень, договорів та ін.), отриманих потерпілим від шахраїв, проводиться негайно при їх виявленні. Під час такого огляду здійснюється індивідуалізація виявлених предметів, встановлення ознак підроблення документів, визначаються дані, що можуть бути використані для розшуку шахрая. У разі необхідності проводиться виїмка документів чи предметів.

Затримання підозрюваного має бути старанно підготовленим і несподіваним. Його необхідно проводити таким чином, щоб шахрай не зміг непомітно викинути чи знищити ті чи інші предмети, речі, документи. Після затримання шахрая проводиться особистий обшук затриманого, а потім обшуки за місцем його проживання та місцем роботи. У процесі обшуку здійснюються пошуки майна, отриманого шляхом обману, різного роду документів (у тому числі підроблених), інших предметів.

Допит підозрюваного повинен проводитись без зволікань. При цьому доцільно використовувати ефект раптовості. Перший допит підозрюваного має певною мірою розвідувальний характер, спрямований на з’ясування позиції допитуваного, його аргументів, отримання інформації про подію, що відбулася.