Загальні методичні вказівки
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Харківський національний університет внутрішніх справ
Факультет № 3
Кафедра адміністративної діяльності органами поліції
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
з дисципліни _«УПРАВЛІННЯ ОГРАНАНАМИ ПОЛІЦІЇ»
(назва навчальної дисципліни)
Для курсантів факультету № 1,2 Харківського національного університету внутрішніх справ
Галузь знань____0304 Право (08 Право) _________________________
Спеціальність___6.030401 «Правознавство» _(081 Право) ________
Ступінь вищої освіти__бакалавр _________________________________
Форма навчанняденна________________________________________________
М. Харків
Рік
ПЕРЕДМОВА
Навчально-методичні матеріали до практичних занять з навчальної дисципліни «Основи управління в поліції» для курсантів факультету № 1, 2 ХНУВС за спеціальністю 6.030401 «Правознавство» (081) Право на 24 арк.
| СХВАЛЕНО Науково-методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ ___ __ 2016 Протокол № 8 | ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою факультету № 3 ХНУВС __2016 Протокол № ________ __________ |
| ПОГОДЖЕНО Секцією Науково-методичної ради Харківського національного університету внутрішніх справ з юридичних дисциплін __ ___ 2016 Протокол № __________ Музичук О.М. | ЗАТВЕРДЖЕНО На засіданні кафедри адміністративної діяльності в ОВС факультету № 3 ХНУВС ___ __2016 Протокол № ________ Безпалова О.І. |
Рецензенти:
Салманова О.Ю. – начальник кафедри адміністративного права і процесу Харківського національного університету внутрішніх справ, к.ю.н., доцент
Передерій О.С. – доцент кафедри державно-правових дисциплін юридичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна, к.ю.н., доцент
Розробники: д.ю.н., професор, завідувач кафедри Безпалова О.І.; д.ю.н., професор, професор кафедри Джафарова О.В.; к.ю.н. доцент, професор кафедри Шатрава С.О.; к.ю.н., доцент, професор кафедри Казанчук І.Д.; к.ю.н., доцент, доцент кафедри Руколайніна І.Є.; к.ю.н., доцент, доцент кафедри Резанов С.А.; к.ю.н., доцент, доцент кафедри Панова О.О.; к.ю.н., доцент, доцент кафедри Іванцов В.О.; к.ю.н., доцент кафедри Качинська М.О.; к.ю.н., доцент кафедри Романенко М.В.; викладач кафедри Чишко К.О. – Х.: ХНУВС, 2016.
© Безпалова О.І., Руколайніна І.Є. 2016
© Харківський національний університет внутрішніх справ
Загальні методичні вказівки
Навчально-методичні матеріали до практичних занять з дисципліни «Основи управління в поліції» розроблені з урахуванням сучасних поглядів на поняття і сутність процесу управління в поліції, сутності, принципів роботи та завдань органів поліції та їх місце в системі МВС України, організаційної і функціональної структури органів поліції, визначення системи та повноважень суб’єктів управління в органах поліції, перспектив розвитку форм та методів діяльності в сфері управління персоналом органів поліції, та ґрунтується на сучасних досягненнях адміністративно-правової науки і діючому законодавстві України (положеннях Конституції України, законів України та підзаконних нормативно-правових актах), і призначені для надання допомоги курсантам при вивченні курсу «Основи управління в поліції».
Навчальна дисципліна «Основи управління в поліції» – це спеціальна юридична дисципліна, що вивчається у вищих навчальних закладах МВС України.
Навчання з дисципліни «Основи управління в поліції» складається з тринадцяти тем, і розраховані на 72 навчальні години, з яких 26 годин лекційних занять, 22 години практичних занять, та 24 години навчального часу передбачено для самостійного опанування курсантами навчальних питань з дисципліни.
Підсумковий модульний контроль здійснюється у формі заліку.
Лекційні заняття – це форма аудиторного заняття курсантів, яка на проблемному рівні забезпечує доведення лектором навчальної інформації шляхом викладання загальних і особливих положень навчальної дисципліни. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни. Лекції є основним джерелом знань, які проводяться в класичній академічній формі. Метою кожної лекції є висвітлення лектором проблемних аспектів дисципліни, характеристика основних категорій, ретельний догляд окремих особливостей теми з метою формування у курсантів комплексу сучасних знань, вмінь і навичок у сфері управління в поліції. Для досягнення названої мети в процесі вивчення дисципліни необхідним є вивчення основні концепції та положення сучасного рівня розвитку науки управління в поліції; всебічний аналіз чинного законодавства України в сфері управління в поліції.
Практичне заняття – цеформа навчального заняття, під час якого викладач організує детальний розгляд курсантами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання курсантом сформульованих завдань. Контроль теоретичних знань курсантів на практичних (практичних)заняттях забезпечується обговоренням попередньо визначених питань, до яких курсанти повинні самостійно готувати доповіді (виступи); вмінням формулювати визначення основних понять з управління в поліції, основні поняття теорії управління (загальне поняття управління, функції, принципи, методи та форми управління, поняття та систему управлінських відносин); організаційну і функціональну структуру органів поліції; місце та роль керівника в органах поліції, його функціональні обов’язки; стилі управління; зміст та етапи процесу управління; особливості процесу підготовки й прийняття управлінських рішень в поліції; значення планування, управління в поліції; функції контролю та обліку в поліції; основні положення про персонал в поліції; особливості організації матеріально-технічного постачання та фінансового забезпечення працівників поліції; зміст соціальної роботи в поліції.
На практичних заняттях з дисципліни використовуються методи навчання: коротке пояснення, та обговорення поняття теорії управління (загальне поняття управління, функції, принципи, методи та форми управління, поняття та систему управлінських відносин); організаційну і функціональну структуру поліції; місце та роль керівника в поліції, його функціональні обов’язки; стилі управління; зміст та етапи процесу управління; особливості процесу підготовки й прийняття управлінських рішень в поліції; значення планування, управління в поліції; функції контролю та обліку в поліції; основні положення про персонал поліції; особливості організації матеріально-технічного постачання та фінансового забезпечення працівників поліції; зміст соціальної роботи в поліції; основи міжнародної правоохоронної діяльності поліції.
Під час вивчення дисципліни «Основи управління в поліції» з метою визначення ступеню засвоєння матеріалу курсант повинен отримати максимально можливу кількість балів, але не менш ніж дві оцінки під час аудиторних занять та за окремі види самостійної роботи.
Контрольні заходи щодо визначення якості вивчення дисципліни«Основи управління в поліції» містять поточний і підсумковий контроль.
Метою поточного контролю є забезпечення зворотного зв’язку між викладачем і курсантами у процесі навчання, перевірки засвоєння знань, умінь і навичок слухачів за кожної теми дисципліни, в ході якого проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція, готовності слухачів до виконання наступних навчальних завдань, а також підвищення навчальної мотивації. До форм поточного контролю віднесено оцінювання: а) рівня знань курсантів під час аудиторних (практичних) занять; б) якості виконання самостійної роботи (написання рефератів, інших індивідуальних занять). Поточний контроль успішності курсантів здійснюється викладачем під час проведення навчальних занять, перевірки викладачем якості виконання курсантом індивідуальних завдань під час самостійної роботи (контрольних робіт, рефератів, інших індивідуальних занять). Інформація, одержана під час поточного контролю успішності, використовується для коригування методів і засобів навчання, а також при організації самостійної роботи курсанта.
При розрахунку поточного контролю успішності курсантів враховуються такі види робіт: аудиторна робота (семінарські заняття); самостійна та індивідуальна робота (виконання контрольної роботи, рефератів, інших індивідуальних завдань, ведення конспектів лекцій, тощо). Результат аудиторної роботи за семестр (навчальну дисципліну) розраховується як середньоарифметичне з усіх виставлених оцінок під час аудиторних занять та виставляється викладачем в журналі обліку роботи академічної групи окремою графою.
Результати поточного аудиторного контролю заносяться викладачем до журналу обліку роботи академічної групи за національною шкалою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») і враховуються під час проведення підсумкового (семестрового) контролю з даної дисципліни.
Загальна кількість балів (оцінка), отримана курсантом за семестр перед підсумковим контролем, розраховується як середньоарифметичне значення з оцінок за аудиторну роботу та самостійну роботу, та для переводу до 100-бальної системи помножується на коефіцієнт – 10.
| Загальна кількість балів (перед підсумковим контролем) | =(( | Результат аудиторної роботи за семестр | + | Результат самостійної роботи за семестр | ) / | 2) | *10 |
Підсумковий (семестровий) контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання курсантів на певному рівні отримання вищої освіти з переведенням результатів з національної системи оцінювання в 100-бальну (вводиться коефіцієнт – 10). Підсумковим контролем успішності вивчення навчальної дисципліни «Основи управління в поліції» на четвертому курсі денної форми навчання є складання заліку за допомогою тестів (письмово чи за допомогою комп’ютерної техніки).
Підсумкові бали з навчальної дисципліни визначаються як сума балів, отриманих курсантов протягом семестру з усіх тем поточного контролю та балів, набраних на підсумковому контролі (заліку).
| Підсумкові бали з навчальної дисципліни | = | Загальна кількість балів (перед підсумковим контролем) | + | Кількість балів за підсумковим контролем |
Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни
Залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння курсантом матеріалу з дисципліни на підставі результатів виконаних ним завдань і певних видів роботи під час навчальних занять, як правило, на останньому практичному занятті. Ці результати також можуть зараховуватися як підсумок поточного контролю без додаткового опитування курсанту. Залік проводиться як контрольний захід. Усі заліки – диференційовані, у тому числі захист курсових робіт.
Не рекомендується допускати курсанта до вивчення матеріалу і складання підсумкового контролю без позитивного результату контрольного заміру знань матеріалу з поточного контрою. Якщо курсант не виконав самостійну роботу, чи не повністю виконав поставленого завдання під час практичних занять, і не з’явився на кафедру для індивідуального відпрацювання матеріалу у встановлені дні і години до складання заліку не допускається. Курсант, який отримав за результатами підсумкового контрою (заліку) «незадовільно» або не з’явився на навчально-екзаменаційну сесію, повинен виконати усі види робіт, передбачені навчальним планом з дисципліни, та перездати залік повторно.