Пізнавальні процеси особистості. винно знаходитися у реченні
винно знаходитися у реченні. Людина розуміє мовлення відповідно до розвитку її здатності самій створювати повідомлення на тому ж рівні інтеграції.
Описані рівні сприймання та розуміння мовлення в дорослої людини, яка добре володіє мовою, згорнуті у часі. Тому складається враження, що ми сприймаємо відразу слова і розуміємо ціле речення. Опанування рідною (або першою, основною) мовою відбувається «знизу вверх»: від елементарних механізмів типу утворення складів до вищих рівнів. Далі виникає довільність мовлення і свідоме оперування мовними знаками. Прискорений розвиток мовлення у дітей віком 1-3 років пояснюється тим, що різні рівні мовної системи: фонематичний, вербальний, синтаксичний та граматичний, — дитина засвоює не послідовно, а одночасно.
Оволодіння другою мовою в пізніший період після засвоєння рідної мови відбувається навпаки, «зверху вниз»: починаючи від свідомих операцій над мовою через довільний вибір мовних засобів, до автоматизації мовлення. При цьому фонематичний слух потребує тривалого тренування. Засвоєння двох мов одночасно у ранньому віці (наприклад, у двомовних сім'ях) зазвичай відбувається без додаткових труднощів, тобто так само, як і однієї.
14.5. Становлення мовлення у дитинстві
Як зазначалось попередньо, сенситивний період для розвитку мовлення припадає на 1-3 роки. Саме у цей період дитина має отримати якомога більше мовленнєвих вражень; лише за таких умов її мовленнєвий розвиток буде успішний.
Становлення мовлення у дитинстві проходить два етапи: домо-вленнєвий етап і етап активного мовлення. Домовленнєвий етап має три стадії:
1. Крик та плач як умова для тренування голосових зв'язок дитини (починається від народження).
2. Гуління — мимовільна гра звуками, наприклад, «а-а-а-а», «е-е-е-е» (з третього місяця життя).
3. Лепет — багаторазове повторення складів, наприклад, «ба-ба-ба», «ма-ма-ма». Це комунікація зі самим собою для утворення мовного зв'язку між тим, що вимовлено, і тим, що почуто (з шостого місяця життя). Лепет відіграє ключову роль в научінні
немовлят використовувати ті специфічні звуки, які необхідні для того, щоби говорити рідною мовою. У перший рік життя кожна дитина здатна легко вимовити 75 різних фонем, отже наділена потенційною можливістю для засвоєння будь-якої мови. Однак, у зв'язку з тим, що вона занурена лише в одне мовне середовище, поступово перестає видавати звуки, не властиві рідній мові.
Другим етапом становлення мовлення дитини є етап активного мовлення. Він має наступні чотири стадії:
1. Стадія повторення слів (з 10 міс. до 1 року) — дитина повторює слова і відносить їх до певних предметів; розуміє 10-20 слів. Слово починає регулювати поведінку дитини.
2. Стадія автономного, або ситуативного, мовлення (з 1 року до 1 року 3 міс). При такому мовленні одне однокореневе слово позначає низку предметів, наприклад, «па» може означати і те, що дитина впала, і палку, лопатку тощо.
3. Стадія холофраз (з 1 року 3 міс. до 1 року 5 міс). Холофраза означає, що одне слово позначає цілу ситуацію, наприклад, слово «мама» може для дитини означати «візьми мене на руки». В 1 рік З міс. дитина у своєму активному словнику має 4-6 слів, зокрема, імена.
Холофрази та ситуативне мовлення виникають в емоційно насиченій ситуації, вони аграматичні, тобто слова не об'єднуються в речення. Тому вони є зрозумілі лише близьким людям.
4. Стадія телеграфного мовлення. З 1 року 5 міс. з'являються
перші двослівні речення. Ці перші речення можуть бути побудо
вані на зразок телеграфного мовлення — в реченні залишаються
лише найбільш значимі слова (найчастіше іменники і дієслова), а
другорядні пропускаються; або на зразок «граматики відмінків» —
для висловлення думки використовується порядок слів у реченні.
Активний словник півторарічної дитини становить 10-30 слів.
Упродовж раннього дитинства діти дуже скоро поповнюють свій словниковий запас. Так, якщо у 2 роки діти використовують до 200 слів, то у 3 роки - 1 000-1 500, а у 6 років - 2 500-3 000 слів. Дитяче мовлення не є плавним; вони часто переривають свою мову, щоб подивитися, чи їх слухають і розуміють, роблять паузи і подекілька разів повторюють одне й те саме, люблять ставити питання. Все це — звичайні дії з налагодження ефективної
Розділ IV