Формування робочого альянсу.
Затверджую
Завідувач кафедри
Теорії і методики практичної психології
К.пс.н. З. Я. Ковальчук
Р.
ПЛАН
Проведення лекційного заняття з навчальної
дисципліни «Основи психологічної практики»
Спеціальність – «Практична психологія», «Психологія»
Курс– 3,4
Група (и) – ПП-31, ПП-32, ПУ-31, ПУ-32.
Тема 4/1: „ Особливості стосунку практичного психолога з клієнтом.”
Питання:
1. Основні моменти (особливості) психологічного стосунку.
2. Джерела негативних реакцій клієнта в психолога.
Час – 2 год.
Основна література:
1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. – М.: Международная педагогическая академия, 1994. – 237с.
2. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: Понимание структуры личности в клиническом процессе /Пер. с англ. . – М.: Независимая фирма «Класс», 2004. – 480с.
3. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція. – Навч. Посібн.Модульно-рейтинговий курс. – 2-ге вид., випр.і доп. – К.:ВД ”Професіонал”, 2007. – 544с.
Додаткова література:
1. Базисное руководство по психотерапии /Под ред.Хайгл-Эверса – СПб.: “Восточно – Европейский Інститут Психоанализа”, 2002.
2. Кернберг О.Ф. Тяжелые личностые расстройства: Стратегии психотерапии/Пер. с англ. М.И. Завалова. – М.:Независимая фирма «Класс», 2001. – 464с.
3. Ялом И. Психотерапевтические истории / Пер. с англ. М.Будыниной, Е. Филиной. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 1216с.
ПЛАН
Проведення заняття
| № п/п | Зміст | Час (хв.) |
| І | Вступна частина: перевірка наявності курсантів (студентів), їх готовності до заняття; оголошення теми лекційного заняття і питань; надання основної та додаткової літератури за темою; визначення навчальної та виховної мети заняття; визначення актуальності теми, її логічного зв’язку з іншими темами і практичною діяльністю; | до 10 |
| ІІ | Основна частина: 1. Основні моменти (особливості) психологічного стосунку. Висновки до 1-го питання 2. Джерела негативних реакцій клієнта в психолога. Висновки до 2-го питання | |
| ІІІ | Підсумкова частина заняття 1) загальні висновки; 2) відповіді на запитання; 3) оцінювання ефективності навчального заняття, активності курсантів (студентів) і виставлення оцінок (при необхідності); 4) постановка завдань на самостійну роботу та наступне заняття. | до 10 |
Викладач кафедри теорії і методики
Практичної психології Басюк О.Б.
Навчальна мета:
- Усвідомити та засвоїти глибинні механізми взаємодії психолога і клієнта;
- Відпрацювати основні аспекти сеттінгу та віднайти їх оптимальні варіанти в сучасних умовах нашої дійсності;
Виховна мета:
- Спонукати студентів до самостійного опрацювання матеріалу та сприяти формуванню їх професійної мотивації та компетентності;
Місце проведення:навчальна аудиторія за розкладом
Інформаційно-технічне забезпечення: дошка, роздатковий матеріал.
ПЛАН-КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
Основні моменти (особливості) психологічного стосунку.
Як Ви думаєте, що є важливим на початковій фазі терапевтичного процесу?
Формування робочого альянсу.
Клієнт мотивований стражданням. Внутрішній світ здається йому страшним.Завжди є сумніви, вагання, тривоги. Мотивацію важливо підтримати.
Контракт: робочий альянс як договір на дослідження несвідомого.
Робочий альянс – це:
А) здатність і готовність клієнта працювати з психологом для досягнення цілі психологічної допомоги;
Б)та чаcтина відносин з психологом, котра не дозволяє перервати терапію навіть під час опору чи ворожого переносу;
Мозковий штурм: Що може підтримувати робочий альянс?
Альянс підтримують:
- Покази до психоаналізу: розщеплення Его, здатність до інсайту, здатність витримувати фрустрацію, мотивація, готовність скористатися допомогою іт.д.
- Деякі фактори переносу: бажання подобатися (позитивний перенос), ідеалізація терапевта, потреба в об’єктних стосунках.
Завдання психолога на першому етапі психологічного (психотерапевтичного) процесу:
1. Постійний акцент на розумінні того, що відбувається з клієнтом;
2. Аналіз опору виникненню робочого альянсу:
- страх перед пасивним підкоренням, маніпуляцією;
- страх перед регресією;
- клієнт боїться, що втратить контроль над своїми дитячими емоціями;
- почуття стиду пов’язане з прийняттям допомоги;
- страх перед чужим впливом (підкреслити, що без участі клієнта проводити лікування не можливо);
3.Наведення Ми-зв’язку (Ми з клієнтом повинні щось досліджувати „Давайте подивимось”);
4. Створення атмосфери безпеки: створення умов, в котрих клієнт може в безпеці говорити все, що приходить в голову.
5. Зваблення на терапію: спроба зробити процес цікавим для клієнта.
Основні ознаки того, що робочий альянс сформувався:
1. Ідентифікація з функціями психолога (психотерапевта). Спроба робити те, що робить терапевт, наприклад, думає чому запізнився, пробує інтерпретувати;
2. Після першого розчарування клієнт починає почувати себе краще;
3. Інтерес, очікування наступної сесії;
З цього моменту починається серединна частина психологічної допомоги (психотерапії). Основне завдання терапевта – стимулювання і інтерпретація переносу.
Повторити поняття переносу, контрпереносу, опору, тлумачення та розщеплення Ego.
Поняття сеттінгу.
Сеттінг (Фрейд) – набір правил, що організовують психологічну ситуацію.
Внутрішній сеттінг – внутрішня позиція психолога.
Зовнішній сеттінг – ряд допоміжних погоджень між психологом і клієнтом, до котрих відносяться:
- Вид психологічної допомоги – індивідуальна, групова, сімейна;
- Положення: лежачи чи сидячи (в психоаналізі);
- Частота сесій;
- Тривалість і час проведення;
- Погодження про канікули і переривання;
- Оплата.
Рамки формуються в позитивному переносі. Рамки захищають від безкінечності і від злиття і є турботою про безпеку відносин. Хірург може розрізати і заглянути всередину, а психолог не може. Рамки дають відчуття реальності, а відхилення від реальності вимірюються через рамки. Рамки об’єктивізують суб’єктивні феномени (Клієнт що запізнився – опір), це спосіб, що робить суб’єктивне об’єктивним.
Функції сеттінгу.
Сеттінг створює відчуття надійності, безпеки і постійності для клієнта.
Сеттінг створює умови, при котрих реальні відносини і перенос могли би бути різними. В психоаналізі сеттінг – те, як обстановка може сприяти регресу, завдяки цьому розвивається перенос.
Встановлюючи просторові і часові обмеження, психолог пропонує як приклад свою автономію – клієнт може ідентифікуватися з цією автономністю.
Важливою є роль сеттінгу в символізації (Психолог не мати – а як мати).
2 аспекти сеттінгу, котрі сприяють розвитку символічного мислення:
- Підтримання довіри, безпеки, любові, симбіозу.
- Обмеження часу сесій, оплати, існування інших клієнтів, особисте життя психолога, тобто психолог існує окремо - це викликає фрустрацію.
Підтримання реальних відносин – робочий альянс.