Методичні рекомендації з підготовки до заняття.

В процесі самостійної роботи над літературою рекомендованою до теми, студенти повинні з'ясовувати, що «криміналістична методика» або «методика розслідування окремих видів і груп злочинів», будучи самостійним( завершальним) розділом науки криміналістика, вивчає закономірності механізму вчинення злочинів окремих видів, організації та здійснення їх запобігання, розкриття і розслідування з метою розробки в суворій відповідності до вимог законності науково обґрунтованих рекомендацій щодо найбільш ефективного проведення досудового слідства.

Можливість створення методики розслідування окремих видів і груп злочинів ґрунтується на тому, що кожне кримінальне діяння має індивідуальні. Тільки йому властиві риси і водночас має такі ознаки, які є загальними для всіх злочинів( насамперед для злочинів одного виду або однієї групи). Так, незважаючи на розходження в часі, місці, способі та інших обставинах, усі крадіжки мають загальні риси, які відрізняють їх від убивств та інших видів злочинів. Наявність цих загальних ознак дозволяє визначити особливості порушення кримінальних справ про злочини даного виду, виявити типові ситуації, а так само версії, що виникають при розслідуванні цих злочинів, визначити характер і завдання початкових і подальших слідчих дій, прийоми найбільш ефективного їх проведення, заходи попередження конкретних кримінальних проявів, тощо. Інакше кажучи, загальні ознаки різноманітних видів або груп злочинів складають той фундамент, на якому базується методика їх розслідування. Але спільність ознак злочинів кожного виду не виключає, а припускає індивідуальність окремих із них. Тому в методиці розслідування немає і не може бути рекомендацій щодо особливостей розслідування кожного конкретного діяння. Базуючись на спільності ознак окремих видів і груп злочинів, методика визначає те типове, що є характерним для розслідування всіх кримінальних проявів даного виду або групи, і дає відповідні рекомендації.

Отже, розділ « криміналістична методика» містить дві частини: загальні положення і методики розслідування злочинів окремих видів. Загальні положення - це теорія криміналістичної методики ( найбільш важливі поняття, система, завдання, зв'язок з іншими частинами криміналістики), а також є наукові положення і рекомендації, що є загальними для розслідування всіх видів злочинів.

Методики розслідування окремих видів злочинів — це наукові положення і рекомендації щодо найбільш ефективного розслідування і попередження окремих видів злочинів ( алгоритми розслідування конкретних видів злочинів)

Варто з'ясувати, що криміналістична методика тісно пов'язана з криміналістичною технікою і тактикою як «загальне» і «окреме», акумулюючи в собі дані криміналістичної техніки і криміналістичної тактики стосовно до окремих видів і груп кримінальних проявів, містить рекомендації щодо методики їх адресного, цільового використання слідчим.

При з'ясуванні другого питання теми необхідно мати на увазі, що структуру криміналістичної методики можна розглядати з двох боків. По -перше, це побудова розділу криміналістики ( 2 частини) , про що вже йшлося вище, а по - другу окремої методики. У навчальній і монографічній літературі рекомендації щодо методики розслідування того або іншого злочину подаються за загальноприйнятою структурою, що забезпечує повноту і послідовність викладення матеріалу. В структурі типових методик розслідування окремих видів злочинів використовують характерну більшості з них конструкцію, котра містить в собі такі елементи криміналістичної характеристики злочинів конкретного виду; особливості порушення кримінальних справ; програми (алгоритми) розслідування злочинів конкретного виду, тобто типові комплекси слідчих дій, організаційних і оперативно - розшукових заходів, особливості тактики їх планування і проведення. Залежно від слідчих ситуації, що виникають на початковому і подальшому етапах розслідування, враховуючи також особливості взаємодії слідчого з органами дізнання, використання допомоги спеціалістів і громадськості під час розслідування злочинів; встановлення причин і умов, що сприяють учиненню злочинів даного виду, та вжиття відповідних профілактичних заходів.

Питання щодо криміналістичної характеристики злочинів окремого виду як структурної частини методики розслідування заслуговує окремої уваги внаслідок його проблемного характеру. Хоча з названої проблеми останнім часом опубліковано чимало наукових праць, деякі її аспекти й до тепер є спірними і трактуються неоднозначно. Згідно кафедральної концепції під криміналістичною методикою розуміється сукупність відомостей про злочини окремого виду, що мають значення для їх розкриття і розслідування, в яких відображаються закономірні зв'язки між елементами механізму вчинення злочину, предметом злочинного посягання, особистістю потерпілого, особистістю злочинця). При з'ясуванні цього питання курсантами доцільно детально розглянути кожний елемент криміналістичної характеристики, а також обґрунтувати напрямки її практичного використання під час розслідування злочинів.

Питання щодо типових слідчих ситуацій та їх ролі в побудові методик розслідування злочинів окремих видів також заслуговує окремої уваги внаслідок його відносної складності, неоднозначності тлумачення в літературі та важливості для засвоєння подальшого навчального матеріалу. Згідно кафедральної концепції, поняття слідчої ситуації використовується в широкому і вузькому розумінні. В широкому розумінні слідча ситуація - це фактична обстановка в розслідуванні злочину на певний момент. Яка складається з інформаційного, процесуального, тактичного, психологічного, організаційного і матеріально - технічного факторів. При з'ясуванні цього аспекту поняття слідчої ситуації, необхідно охарактеризувати кожен із названих факторів.

У вузькому розумінні слідча ситуація - це сукупність інформації ( доказової, оперативно - розшукової) щодо обставин скоєного злочину та особливостей його розслідування на певний момент, котра обумовлює вибір способі встановлення істини у даній кримінальній справі.

Використання поняття слідчої ситуації тільки в інформаційному аспекті( як сукупність інформації) дозволяє типізувати різноманітні ситуації, що складаються при розслідуванні злочинів різних видів і використовувати для побудови програм розслідування злочинів окремих видів ( визначити послідовність слідчих дій та оперативно - розшукових заходів, особливості їх проведення).

Завдання для самостійної роботи:.

1. Підібрати та законспектувати літературу до теми.

2. Підготувати реферативні доповіді за проблемними питаннями теми.

3. Вивчити загальні положення організації розкриття та розслідування злочинів.

4. Вивчити основи взаємодії слідчого з органами дізнання та іншими учасниками розслідування злочинів.

5. Вивчити загальні положення криміналістичної профілактики злочинів, попередження та подолання протидії розслідуванню злочинів.

6. Вивчити загальні положення організації розшукової та пошукової діяльності слідчого, основи організації затримання злочинця в складних умовах розслідування.

Завдання для індивідуальної роботи :

1. Скласти план розслідування злочину.

2. Скласти подання про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Конституція України. – К., 1996.

2. Кримінальний кодекс України. – К., 2001, 167 с.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України ( зі змінами на 1 вересня 2010 року). – Х.: ООО «Одиссей», 2010. – 288 с.

4.Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ зі змінами і доповненнями, внесеними 13 січня 2000 року // ВВР. – 2000. – 13 січ.

5.Криміналістика. Підручник. За загальною редакцією Волобуєва А.Ф.- Х.: Харьків юрид.,2011- 666.

6. Криминалистика. Т.2 / Под ред. проф. Р.С. Белкина, В.П.Лаврова, И.М. Лузгина. – М.: Академия МВД СССР, 1989. Глава 11;

7. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. Глава 9;

8. Курс криміналістики: Навч. посібник / За ред. Є.І. Макаренка. – Дніпропетровськ: Юрид. академія МВС., 2002.

9. Бахин В.П., Биленчук П.Д., Кузьмичев В.С. Криминалистические приемы и средства разрешения следственных ситуаций. – К., 1991;

10.Бахин В.П., Кириченко А.А. Как раскрываются преступления. Криминалистика в вопросах и примерах.– Днепропетровск, 1994;

11.Біленчук П.Д., Перкін B.I. Тактичні прийоми, тактичні комбінації та тактичні операції в розслідуванні злочинів. – К., 1996;

12. Волобуєв А.Ф. Загальні положення криміналістичної методики. Лекція. – Х., Ун-т внутр. справ, 1996;

13.Колесниченко Н.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений: Учеб. пособие. – Х., 1985;

14. Копылов И.А. Следственная ситуация и тактическое решение. – Волгоград, 1988;

15. Кукушкин Ю.А. Общие вопросы организации следственной работы. – Волгоград, 1975; та ін.

16. Наказ МВС від 24.092010р. №456 „Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України”.

17. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ/ під ред. П.В.Коляди, - К. – Друкарня МВС України, -2002.

18..Криміналістика. Підручник. За загальною редакцією Волобуєва А.Ф.- Х.: Харьків юрид.,2011- 666.

Наши рекомендации