Багато завдань посібника спрямовані на формування на уроках медіакультури розвивального середовища для молоді, використання мережевих інструментів та дистанційних послуг.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Клас

АВТОР: учитель Зеленодольської ЗШ №1

Апостолівського району Дніпропетровської області

КОВТУН ЮЛІЯ МИХАЙЛІВНА

Шановні колеги та учні! До вашого розсуду творчий проект учителя вищої категорії Зеленодольської ЗШ №1 Апостолівського району Дніпропетровської області Ковтун Юлії Михайлівни – експериментальний посібник з медіаосвітнього курсу «Медіакультура» для учнів 10 класів.

Погодьтесь, що настала епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, яка диктує свої умови життя, висуває нові вимоги до людини. Зміни в суспільстві переконують, що найбільшою цінністю є неповторна людська особистість з її нахилами, вподобаннями, обдаруваннями. Тому одним із важливих сучасних напрямів виховання молоді є формування особистісної медіакультури. Сучасний розвиток засобів масової комунікації, і мультимедійних зокрема, обумовлює утворення нових форм життєдіяльності людини, новий досвід спілкування і співіснування.

Традиційні медіа – радіо, телебачення, відео- та особливо новітні мультимедійні засоби – відкривають величезні можливості для користувача/споживача медіапродукції:

- обирати й прослуховувати велику кількість радіоканалів, дивитися безліч телеканалів завдяки супутниковому зв’язку;

- записувати, зберігати й копіювати як для багаторазового сприймання, так і для тиражування аудіо-, візуальну, аудіовізуальну інформацію, яка подобається;

- зупиняти й повертати назад звук, зображення, звукове зображення з метою більш детального сприймання, кращого усвідомлення змісту інформації або поновлення естетичного переживання, задоволення;

- отримувати додаткову інформацію, консультацію в інтерактивному режимі;

- здійснювати дистанційне навчання.

Крім того, інформатизація/медіатизація мистецтва дає змогу долучитися будь-кому до шедеврів світової культури. Доступні фото-, відеокамера дають змогу актуалізувати, розвивати творчий потенціал у галузі відеокультури. Завдяки сучасним технологіям можна створювати власні комп’ютерні фільми, енциклопедії, сайти, блоги, віртуальні фотоальбоми тощо. До того ж розширюються необмежені інформаційні горизонти, що робить створену інформацію доступною для великого загалу користувачів.

Інформаційно-комунікаційні технології, як індивідуальні (мобільний зв’язок), так і масові (інтернет), значно розширили комунікативні можливості людини. Засоби масової комунікації створюють умови для становлення самостійного, критичного мислення, сучасного світосприймання, естетичної свідомості, навичок художнього аналізу продукції медіамистецтва.

Проте всі ці позитивні можливості не реалізуються автоматично. Засоби масової комунікації дають змогу активізувати знання, отримані в ході традиційного навчання, але водночас можуть засмічувати свідомість інформаційним шумом, перевантажувати пам’ять, пригнічувати уяву, шаблонізувати мислення, викривлювати вольовий розвиток дитини. Щоб уникнути ризиків і актуалізувати позитивний потенціал медіа, дитину потрібно готувати до ефективної взаємодії з інформаційним простором.

У світі інформації без інформаційних меж і обмежень живуть наші діти, молодь, які мають доступ до медіапродукції всього світу. Засилля низьковартісної в художньому, моральному, змістовому, ціннісно-смисловому аспектах медіа-продукції, постійна репрезентація насильства, агресії, порнографії потребують реагування не тільки з боку найближчого дорослого оточення дитини, а й з боку певних державних інституцій. Але в умовах масового застосування бездротових засобів доступу до інтернету відстежувати інформаційне наповнення в глобальній мережі стає важко, а іноді практично неможливо.

Отже, актуальність курсу медіаосвіти обумовлена об’єктивним існуванням соціального медіакультурного феномена – медіареальності, яка характеризується небувалим розвитком засобів масових комунікацій і становить вагому частину загального обсягу сучасного інформаційного простору.

Основне завдання медіаосвіти полягає в системному і компетентному вихованні підростаючого покоління, яке повинно навчитися не лише адекватно користуватися різноманітними медійними засобами, а й розумітися на закономірностях їх функціонування, знатися на особливостях технологій впливу ЗМК, але головне – критично мислити, розвивати особистісне, оціночне ставлення до продукції мас-медіа в цілому та спиратися на етично-естетичні орієнтири в процесі сприймання візуальної компоненти медіапродукції.

Об’єктом вивчення спеціалізованого курсу «Медіакультура» є суспільний феномен сучасної медіакультури, що являє собою щабель еволюційного розвитку цивілізації людства.

Предметом спеціалізованого курсу є особистісна медіакультура, яка передбачає оволодіння знаннями, уміннями, досвідом у сфері медіареальності.

Мета курсу – формування теоретичної бази знань учнів з основ медіаграмотності і практичних навичок ефективної та безпечної взаємодії з інформацією, отриманою з медіаджерел, у тому числі з урахуванням використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально-пізнавальній, діяльності учнів та їхньому міжособовому спілкуванні; започаткування основ їхньої медіакультури, вираження себе в сучасному медіапросторі.

Практичні навички охоплюють: критичне мислення і медіа-комунікативну компетентність.

Мета курсу досягається через практичне оволодіння навичками аналізу типів комунікації, засобів комунікації; навичками критичного мислення та рефлексивного сприймання медіатекстів; методами аналізу медіатекстів; прийомами психологічного захисту проти непотрібної інформації та навичками безпечної поведінки в медійному просторі; навичками організації особистісного медійного простору (у тому числі й творчими); розвитком мотивації щодо формування індивідуальної медіакультури.

Посібник спрямований на виховання свідомого, компетентного і творчого споживача медіа та має стимулювати розвиток спеціальних знань, умінь, навичок у сфері медіа.

Виконання завдань посібника «Медіакультура»розраховано на умову доступу учнів до телевізора, комп’ютера, доступу до інтернету, інших інформаційно-комунікаційних технологій.

Результатом вивчення учнями матеріалів посібника «Медіакультура» має стати сформований необхідний мінімум знань, умінь і навичок, перш за все користувацьких, для подальшої ефективної взаємодії з медіапростором.

У посібнику містяться завдання і репродуктивного, і творчого/проблемного характеру.

Багато завдань посібника спрямовані на формування на уроках медіакультури розвивального середовища для молоді, використання мережевих інструментів та дистанційних послуг.

Зміна форм діяльності, опора на творчі інтереси дітей, різноманітність областей застосування здібностей – все це автор намагалась об’єднати в посібнику.

Розвиток обдарувань та нахилів учнів на уроках медіакультури пропонується здійснювати такими шляхами:

1. Включення у структуру уроку медіакультури проблемних, проектних методів роботи, різних інноваційних форм організації навчальної діяльності.

2. Забезпечення участі школярів у позакласних заходах з предмета.

3. Створення умов для самостійної діяльності на уроках з медіакультури.

4. Створення умов для участі учнів у конкурсах.

5. Формування пізнавального інтересу, який є підґрунтям для розвитку пізнавальної активності учнів.

Під впливом пізнавального інтересу з’являються такі важливі компоненти активного навчання як активний пошук, здогад, дослідницький підхід, готовність до розв’язування складних творчих завдань. Нестандартні, дослідницькі завдання, які включені у посібник, діти сприймають як виклик власному інтелекту, творчим здібностям.

Творчість учнів, новизна і оригінальність їх навчальної діяльності проявляються тоді, коли вони самостійно ставлять проблему і знаходять шляхи її розв’язання. При цьому слід добиватись постійного зростання рівня творчості дітей, знаходити оптимальні співвідношення всіх видів їх діяльності, щоб одержати найкращі результати.

Класифікація типів завдань для самостійної роботи в посібнику:

1) алгоритмічний;

2) із вказанням способу виконання;

3) розпізнання;

4) обґрунтування;

5) творчість.

Зміст відповідає вимогам експериментальної «Програми курсу за вибором для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів «спеціальний медіаосвітній курс «МЕДІАКУЛЬТУРА»» . Автори: О. Т. Баришполець,

О.Є. Голубєва, Г. В. Мироненко, Л. А. Найдьонова, Н. І. Череповська .

Посібник складається з трьох частин-модулів:

«Людина у світі інформації»,

«Візуальна медіа культура та медіа мистецтво»,

«Медіакультура в кіберпросторі та основи безпечної поведінки в Інтернеті».

До кожного розділу дібрані завдання та контрольні питання.

Теоретичні матеріали та практичні завдання апробовані на базі 10-х класів Зеленодольської ЗШ №1 Апостолівського району Дніпропетровської області в 2011-2012 н. р. Ковтун Юлією Михайлівною, викладачем курсу «Медіакультура».

Посібник буде корисний учням 10 класів та учителям, які викладають курс «Медіакультура». З ним ви зможете:

- швидко підготуватись до уроку;

- якісно і з задоволенням провести урок.

МОДУЛЬ 1

«Людина у світі інформації»

ЗМІСТ

1. Що знатиму і вмітиму я?...........................................................с.10

2. Мас-медіа: від gazetta до «Всесвітньої павутини». Сучасні засоби масової інформації………………………………………………………….с.12

3. Розвиток інформаційного суспільства. Проблема цифрової нерівності…………………………………………………………..с.14

4. Типи соціальної інформації та медіапотреби особистості……..с.15

5. Мас-медіа: ефекти і впливи. Дослідження медіа…………………с.16

6. Завдання до модуля 1 «Людина у світі інформації»…………….с.23

7. Словник термінів……………………………………………………с.33

8. Перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів, затверджений Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі……………………………………………………………….с.36

Що знатиму і вмітиму я?

1.1. Мас-медіа: від gazetta до «Всесвітньої павутини». Ретроспектива і сучасний стан інформаційного середовища	описує: - основні етапи розвитку засобів масової комунікації – від папірусів до Інтернету; характеризує: - структуру сучасної системи масової комунікації; пояснює: - поняття «інформаційна культура», «медіакультура», місце структурних понять у системі загальної культури суспільства та особи
1.2. Розвиток інформаційного суспільства. Проблема цифрової нерівності	описує: - основні характеристики інформаційного суспільства; наводить приклади: - цифрової нерівності; пояснює: - рівні та причини цифрової нерівності.
1.3. Типи соціальної інформації та медіа-потреби особистості. Аналіз типів соціальної інформації	характеризує: - типи соціальної інформації за критерієм істинності; уміє: - аналізувати особливості кожного типу соціальної інформації, наводить приклади: - типів соціальної інформації із проглянутих медіатекстів.
1.4. Мас-медіа: ефекти і впливи. Дослідження медіа. Мас-медіа: деструктивні впливи, маніпулятивні технології	описує: - основні ефекти і впливи мас-медіа на свідомість і настрій комуніканта; уміє: - виявляти маніпулятивні технології в проглянутих медіатекстах; наводить приклади: - маніпуляцій свідомістю і настроями, виявлені ним у конкретних теле-, радіопередачах, газетних публікаціях тощо.