Зв’язок дослідження з практикою обумовлений необхідністю перетворення науки в безпосередню виробничу силу. 3 страница

Тема 7

Аналіз, інтерпретація та представлення результатів експериментального дослідження в психології

Особливості обробки результатів експериментального дослідження в психології.

Обробка результатів експериментального дослідження в психології спрямована на переведення «сирих» даних у значущі результати, пошук основних параметрів розподілу даних.

Кількісний аналіз – це сукупність процедур, методів опису і перетворення дослідницьких даних на основі використання математично-статистичного аппарату.

До кількісних методів належать: методи первинної обробки даних (табулювання, побудова діаграм, гістограм, полігонів та кривих розподілу); методи вторинної обробки даних (статистичний аналіз); кореляційний аналіз; дисперсійний аналіз; регресійний аналіз; факторний аналіз; кластерний аналіз; шкалування та ін.

Дисперсійний аналіз – це аналіз змінності ознаки під впливом яких-небудь контролюємих змінних факторів. Дозволяє дослідити вплив однієї чи декількох незалежних змінних на одну залежну змінну (одномірний аналіз) або на декілька залежних змінних (багатомірний аналіз).

Кореляційний аналіз комплекс методів статистичного дослідження взаємозв’язку того чи іншого стану незалежної змінної з певним значенням залежної змінної.

Факторний аналіз – метод, який дозволяє знизити розмірність простору даних, тобто обґрунтовано зменшити кількість змінних, які вимірюються за рахунок їхнього об’єднання в певні сукупності, які виступають як цілісні одиниці, що характеризують об'єкт, що вивчається. Ці складові одиниці звуться факторами.

Якісний аналіз результатів – сукупність процедур та методів опису дослідницьких даних на основі теоретичних висновків та узагальнень, індивідуального досвіду, інтуїції, методів логічного висновку. В експериментальній психології якісний аналіз використовується для опису та характеристики каузального зв’язку між явищами.

До якісних методів належать: класифікація, типологізація, систематизація, періодизація, казуїстика.

Класифікація – це розподіл численності об’єктів по групах (класах) в залежності від їх спільних ознак.

Типологізація – це групування об’єктів за найбільш суттєвими для них системами ознак.

Систематизація це упорядкування об’єктів у межах класів, класів між собою та численності класів з іншими численностями класів.

Періодизація – хронологічне упорядкування об’єкта, який досліджується. Життєвий цикл об’єкта розподіляється на суттєві етапи (періоди).

Психологічна казуїстика – аналіз як найбільш типових, так і унікальних випадків для дійсності, що досліджується.

Поняття про інтерпретацію результатів експерименту.

Під інтерпретацією розуміють сукупність значень (смислів), які приписуються певним чином різним даним. Отже, інтерпретувати експериментальні дані означає надати певний зміст отриманим у дослідженні результатам.

Інтерпретація результатів (від лат. interpretatio – тлумачення, пояснення) – системна процедура пояснення досліджуваних феноменів на основі теоретичної моделі та систематизації результатів якісного і кількісного аналізу дослідницького матеріалу.

Виокремлюють такі рівні інтерпретації даних експериментально­го дослідження психіки:

– змістовий, який передбачає якісний аналіз сукупності емпірич­них об'єктів (наприклад, учасників малої групи) і стосунків між ними (наприклад, міжособистісних взаємин), побудову моделі реальності (наприклад, соціометричну);

– формальний, який полягає у кількісному аналізі сукупності результатів вимірів, коли кожному об’єкту приписується певний фор­мальний символ (як правило, число) таким чином, щоб зв’язки між елементами системи відображали відповідні відношення між емпірич­ними об'єктами (наприклад, кількість виборів у групі певного її чле­на співвідноситься з його статусом у цій групі).

Інтерпретація результатів експериментального дослідження пе­редбачає оцінку правильності прийняття рішення про експеримен­тальний ефект насамперед на основі міркувань щодо достовірності статистичного рішення, ймовірності помилок 1-го і 2-го роду, а також щодо особливостей переходу між різними рівнями гіпотез: статистич­них і експериментальних, експериментальних і теоретичних. При цьо­му важливо зіставити ймовірність основного і конкуруючих психоло­гічних пояснень фактів, які були отримані в експерименті.

Складовими інтерпретаційного етапу експериментального дослідження в психології є:

– обробка даних;

– їх пояснення;

– узагальнення.

Обробка даних у цілому спрямована на переведення «сирих» даних у значущі результати, пошук основних параметрів розподілу даних –показників центральної тенденції (моди, медіани, середнього арифме-тичного тощо) і дисперсії значень навколо цієї центральної тенденції.

Першим кроком обробки є упорядкування даних, тобто їхня класифікація і групування через табулювання (складання таблиць, в яких результати розбиті по групах «сирих» значень, частот або відсотків), геометричне зображення залежностей між змінними (побудова полі­гонів частот, гістограм, графіків, графів, діаграм тощо).

Далі, як правило, проводиться статистична обробка даних. Зокре­ма, у функціональних експериментах на основі графічного зображен­ня даних проводиться пошук закону, який пов’язує залежну і незалеж­ну змінні. Крім того, здійснюється пошук значущих відмінностей з метою висновку про неможливість прийняття чи відхи­лення статистичної нуль-гіпотези або встановлення наявності та інте­нсивності зв’язку між змінними. За необхідності проводиться фактор­ний, кластерний, дисперсійний аналіз тощо.

Пояснення експериментальних результатів полягає в кожному конкретному випадку у визначенні можливості характеристики встановленого типу відношень як часткового випадку вже відомого закону. Тобто при поясненні дослідник орієнтований на пошук більш широ­кої системи зв'язків, в яку можна долучити експериментальні факти.

Взагалі розпізнають такі схеми пояснень:

– дедуктивна схема, за якої те, що пояснюється, являє собою логіч­ний наслідок певних пояснювальних посилань;

– імовірнісна схема, за якою те, що пояснюється, хоча і не випливає формально з пояснювального, але уявляється ймовірним за певних значень пояснювальних посилок;

– функціональне пояснення через висвітлення функції, яку відіграє те, що пояснюється, у складній системі дійсності;

– генетичне пояснення через виведення характерних властивостей і особливості того, що пояснюється, як результату його попередніх ета­пів.

Заключним моментом інтерпретації є узагальнення експеримен­тальних даних, яке полягає у виявленні об'єктів і умов дійсності, на які можна поширити результати експерименту.

Різновидами узагальнення є:

– узагальнення ситуації або умов дослідження – просторово-часо­вих, умов діяльності досліджуваного, особливостей експерименталь­ного завдання тощо, яке можливо за умови, коли залежні змінні вивча­ються в різних ситуаціях; коли дослідник варіює відповідні додаткові змінні з метою встановити інваріантність експериментальних резуль­татів;

– узагальнення відповіді – залежної змінної можливе, якщо вивча­ються різні її прояви різними експериментаторами з метою виявлення впливу цих проявів на результати дослідження;

– узагальнення нарівні об’єкта дослідження (особистості та групи) можливе за умови репрезентативності вибірки; при цьому обмеження­ми виступають біологічні характеристики (конституціональні особ­ливості, стан здоров’я, стать, вік, раса тощо) і соціокультурні характе­ристики (відмінності культури, етнопсихологічні особливості); мож­ливість подолання цих обмежень розглядається відповідно в диферен­ціально-психологічних і кроскультурних дослідженнях;

– узагальнення відношень часткового зв’язку між конкретними фактами (наприклад, дзвінок – виділення слини) до генералізованого узагальнення всіх видів подібної поведінки (умовний рефлекс як зв'я­зок між будь-якими незалежними один від одного стимулами).

У цілому існують дві основні стратегії досліджень, які дозволяють узагальнити дані:

– по-перше, індукція на основі повторення експерименту на інших рандомізованих виборках;

– по-друге, повторення експерименту з обмеженням узагальнення за рахунок введення додат­кових змінних.

Виокремлюють помилки узагальнення, які ґрунтуються на неправильних статистичних рішеннях (помилки першого і другого роду при ймовірності прийняття нуль-гіпотези), на неправильних висновках про вплив незалежної змінної через неврахування суттєвих додаткових змінних або помилок у розумінні співвідношення теоретичного твер­дження і емпіричного висловлювання в експериментальній гіпотезі (коли факти на користь експериментальної гіпотези в окремому екс­перименті трактуються як підтвердження теоретичних тверджень у цілому).

Помилки узагальнення можливі також через поступку логіки мір­кувань змістовно необгрунтованим критеріям, що виявляється, зокре­ма:

– у «випаданні» окремих ланок у причинному поясненні, наприклад, при проведенні аналізу взаємозв’язку між агресивністю та переглядом телевізійних передач часто роблять неправомірний висновок, що саме перегляд агресивних передач спричинив агресивну поведінку, хоча могло бути і так, що агресивні люди були просто орієнтовані саме на перегляд відповідних передач;

– y неправомірному виокремленні основної причини, пов’язаної з бажанням дослідника обов'язково подати каузальне пояснення, коли основним і вичерпним вважається другорядний факт, наприклад, у висновках про взаємозв'язок між рівнем інтелекту і рівнем освіти ті фактори, які обумовлюють навчання дитини у привілейованому на­вчальному закладі (соціальний стан сім'ї, етична належність та ін.) можуть то висуватися на перші позиції, то займати місце другорядних порівняно з тими, що розглядає інший дослідник (скажімо, рівень ін­телекту батьків, креативність тощо);

– y заміні одного висловлювання іншим, коли на думку дослідника одна фіксована ситуація викликає іншу і повідомляється тільки остання; наприклад, при аналізі відповідей опитувальника робиться висновок «досліджуваний робить так», у той час як за відповідями опитувальника можна тільки стверджувати, що «досліджуваний вва­жає, що робить так» (у цьому випадку часто не враховується ефект «соціальної бажаності» відповіді);

– y помилці ціннісних суджень, коли істинність міркувань ототожнюється з їхньою актуальністю, наприклад, робиться висновок не стосовно того, що отримано, а стосовно того, наскільки результати цінні в контексті соціального запиту (скажімо, «метод навчання пога­ний», оскільки спрямований на виховання інтелектуальної еліти, а нам потрібно розвивати всіх);

– у редукціонізмі висновків, підміні психологічних понять непсихологічними або пошук пояснень певного числа різних явищ зведенням їх тільки до одного з типів пояснення, не враховуючи їх відносного характеру і можливості альтернативних пояснень;

– у неправомірній апеляції до наукового авторитету чи до факту, який вважається загальноприйнятим, але не пройшов емпіричної пе­ревірки в науковому дослідженні (коли особистий авторитет дослід­ника є таким великим, що здається необов’язковим доведення його суджень на емпіричному рівні).

Представлення результатів експериментального дослідження в психології.

Представлення результатів експериментального дослідження в психології передбачає складання наукового звіту про проведене дослідження.

Складовими звіту є:

– вступ, де обґрунтовується актуальність і постановка проблеми, подається стислий огляд попередніх досліджень, аналізуються їхні результати і суперечності, які є підґрунтям для наступних досліджень проблеми, формулюється гіпотеза, методика її перевірки, перелічуються незалежні, залежні, проміжні змінні та змінні, що контролюються;

– висвітлення процедури дослідження таким чином, щоб при бажан­ні її могли повторити інші дослідники – характеристика вибірки, стратегія добору досліджуваних, час проведення, спосіб контролю змінних, інструкції та спосіб їхнього пред’явлення, способи уникнен­ня артефактів, опис апаратури, яка використовувалася в дослідженні;

– основна частина – представлення результатів і їхній аналіз, оцін­ка статистичної значущості, для пояснення – таблиці та графіки;

– висновки, в яких експериментальні результати співвідносяться з гіпотезою та результатами попередніх експериментальних дослі­джень, теоретичне й методичне пояснення результатів, можливості їх­нього узагальнення, перспективи подальших досліджень або пропо­зиції щодо удосконалення чи відхилення теорії, на основі якої прово­дилося дослідження, висвітлення, яким чином результати експери­менту можна використати на практиці.

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1

Експериментальна психологія як наука та навчальна дисципліна

Практичне заняття № 1

Експериментальна психологія як наука та навчальна дисципліна

Теоретичні питання:

1. Основні підходи до розуміння змісту експериментальної психології як науки та навчальної дисципліни.

2. Предмет і завдання експериментальної психології.

3. Історія становлення експериментальної психології як науки.

4. Основні тенденції розвитку експериментальної психології як галузі психологічної науки.

5. Місце експериментальної психології в системі наукового знання.

6. Зв’язок експериментальної психології із психодіагностикою, загальною, віковою та педагогічною, диференційною, соціальною психологією, психофізіологією тощо.

Практичні завдання:

1. Опрацювавши наукову та методичну літературу, визначити основні підходи до розуміння змісту експериментальної психології як науки та навчальної дисципліни.

2. Здійснити детальний аналіз основних етапів становлення експериментальної психології як науки та відобразити його у вигляді таблиці (індивідуальна робота студента).

3. Відобразити у вигляді схеми чи малюнка місце експериментальної психології в системі наукового знання (робота в малих групах).

4. Відобразити у вигляді схеми чи малюнка зв’язок експериментальної психології із психодіагностикою, загальною, віковою та педагогічною, диференційною, соціальною психологією, психофізіологією тощо (робота в малих групах).

Тема 2

Методологічні основи та структура наукового дослідження в психології

Практичне заняття № 2

Методологічні основи та структура наукового дослідження в психології

Теоретичні питання:

1. Сутність понять «наука», «метод», «парадигма» та їх особливості.

2. Визначення, види, компоненти та структура формування теорії.

3. Визначення, різновиди та етапи виникнення наукової проблеми.

4. Сутність та особливості наукового дослідження.

5. Види наукового дослідження.

6. Головні етапи наукового дослідження.

Практичні завдання:

1. Вивчити основні види теорій та згрупувати їх за певними критеріями.

2. Відобразити у вигляді схеми чи малюнка основні складові структури формування теорії.

3. Опрацювавши наукову та методичну літературу, згрупувати види наукового дослідження за певними критеріями та відобразити їх у вигляді таблиці (робота в малих групах).

4. Визначити та охарактеризувати специфіку основних етапів наукового дослідження.

Тема 3

Система методів наукового дослідження в психології

Практичне заняття № 3

Неемпіричні методи психологічного дослідження

Теоретичні питання:

1. Сутність та основні підходи до класифікації методів психологічного дослідження.

2. Сутність та основні види організаційних методів психологічного дослідження.

3. Визначення, особливості та різновиди інтерпретаційних методів психологічного дослідження.

4. Сутність та характеристика методів обробки даних психологічного дослідження.

Практичні завдання:

1. Відобразити у вигляді схеми чи малюнка основні групи методів психологічного дослідження (робота в малих групах).

2. Визначити та охарактеризувати специфіку основних видів організаційних методів психологічного дослідження.

3. Визначити та охарактеризувати специфіку різновидів інтерпретаційних методів психологічного дослідження.

4. Здійснити детальний аналіз основних методів обробки даних психологічного дослідження та відобразити їх у вигляді таблиці (робота в малих групах).

Змістовний модуль 2.

Основні характеристики експериментального

дослідження в психології

Тема 4

Експеримент у системі методів наукового дослідження психіки

Практичне заняття № 4

Експеримент у системі методів наукового дослідження психіки

Теоретичні питання:

1. Сутність та специфіка експериментального дослідження в психології.

2. Відмінність експерименту від інших методів дослідження.

3. Різновиди експериментальних досліджень.

4. Проблема експериментального дослідження психіки.

5. Місце експерименту в системі емпіричних методів дослідження психіки.

6. Особливості експериментального дослідження у віковій, педагогічній, соціальній та інших галузях психологічної науки.

Практичні завдання:

1. Відобразити у вигляді схеми чи малюнка різновиди експериментальних досліджень, враховуючи їх основні критерії.

2. Скласти порівняльну характеристику між експериментом і квазіекспериментом (за Т. В. Корніловою).

Тема 5

Планування експериментального дослідження в психології

Практичне заняття № 5

Характеристика етапів експериментального дослідження в психології

Теоретичні питання:

1. Загальна схема експериментального дослідження в психології.

2. Постановка проблеми, визначення об’єкту та предмету дослідження – особливості експериментального дослідження.

3. Визначення мети та завдань експериментального дослідження.

4 Формулювання гіпотези експериментального дослідження.

5. Вибір методів експериментального дослідження.

6. Сутність, ознаки та види планів експериментального дослідження в психології.

Практичні завдання:

1. Здійснити систематизацію основних різновидів гіпотез експериментального дослідження в психології та відобразити їх у вигляді схеми чи малюнка.

2. Опрацювавши наукову й методичну літературу, визначити сутність та специфіку використання основних видів планів експериментального дослідження в психології, представивши результати у вигляді таблиці (індивідуальна робота студента).

Тема 6

Проведення експериментального дослідження в психології

Практичне заняття № 6

Експериментальна вибірка, змінні та валідність

експериментального дослідження в психології

Теоретичні питання:

1. Сутність поняття «генеральна сукупність», «вибірка», «експериментальна вибірка», «репрезентативність вибірки».

2. Основні правила формування вибірки.

3. Стратегії вибору досліджуваних в експериментальну вибірку.

4. Сутність та види експериментальних змінних в психологічному дослідженні.

5. Критерії якості виміру змінних: об'єктивність, надійність, валідність.

6. Визначення та різновиди валідності експериментального дослідження в психології.

7. Основними факторами, які впливають на внутрішню та зовнішню валідність експерименту.

Практичні завдання:

1. Здійснити систематизацію основних різновидів змінних експериментального дослідження в психології та відобразити їх у вигляді схеми чи малюнка.

2. Визначити сутність, види та стратегію вибору досліджуваних в експериментальну вибірку, представивши результати у вигляді таблиці.

3. Опрацювавши наукову й методичну літературу, визначити сутність та специфіку використання основних видів валідності експериментального дослідження в психології, а також виокремити основні фактори, які впливають на їх. Результати представити у вигляді таблиці.

Тема 7

Аналіз, інтерпретація та представлення результатів

експериментального дослідження в психології

Практичне заняття № 7

Аналіз та інтерпретація результатів

експериментального дослідження в психології

Теоретичні питання:

1. Особливості обробки результатів експериментального дослідження в психології.

2. Поняття, рівні та складові інтерпретації експериментальних результатів.

3. Сутність та різновиди узагальнення результатів експериментального дослідження.

4. Типові помилки узагальнення експериментальних даних.

5. Структура та оформлення письмового звіту.

6. Основні вимоги до складання звіту про результати експериментального дослідження в психології.

Практичні завдання:

1. Здійснити систематизацію основних різновидів обробки результатів експериментального дослідження в психології та відобразити їх у вигляді схеми чи малюнка.

2. Опрацювавши наукову й методичну літературу, визначити сутність та складові звіту про результати експериментального дослідження в психології, а також виокремити основні вимоги до складання складових даного звіту. Результати представити у вигляді таблиці (індивідуальна робота студента).

ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Змістовний модуль 1

Теоретико-методологічні основи

наукового дослідження в психології

Тема 3

Система методів наукового дослідження в психології

Лабораторне заняття № 1

Емпіричні методи психологічного дослідженнязагальнопсихологічного значення

Теоретичні питання:

1. Сутність, переваги та недоліки спостереження як методу психологічного дослідження. Види спостережень.

2. Сутність та специфіка використання бесіди як методу психологічного дослідження.

3. Визначення та особливості застосування анкетування. Різновиди анкетування. Вимоги до організації та проведення анкетування.

4. Визначення та особливості застосування методу тестів. Різновиди тестів. Вимоги до організації та проведення тестування.

5. Визначення та різновиди інтерв’ювання. Послідовність проведення інтерв’ю. Класифікація питань під час інтерв’ю.

Практичні завдання:

1. Побудувати структуру дослідницької програми спостереження, враховуючи такі етапи: визначення мети спостереження; вибір об’єкта та предмета спостереження; вибір параметрів спостереження (основних критеріїв або складових визначеної проблеми) та системи їх кодування; вибір способів реєстрації досліджуваного матеріалу (як вести записи); вибір способу спостереження (відповідно різновидів спостереження); встановлення тривалості загального часу дослідження і часу спостереження; вибір технічних засобів; вибір контрольованих параметрів.

2. Провести та скласти протокол спостереження за однією з запропонованих тем (за власним вибором студента).

3. Провести та скласти протокол бесіди за однією з запропонованих тем (за власним вибором студента), враховуючи такі етапи: тема бесіди; мети бесіди; об’єкт та предмет бесіди; способів реєстрації досліджуваного матеріалу (як вести записи); тривалість загального часу бесіди; технічні засоби; контрольовані параметри; ключові питання бесіди; бланк відповідей; обробка та інтерпретація результатів (якісний та кількісний аналіз результатів; узагальнення результатів; інтерпретація отриманих даних).

4. Розробити анкету із запропонованих тем (за власним вибором студента), враховуючи такі параметри: сутність проблеми; основні ознаки визначеної проблеми; основні критерії (складові, компоненти) визначеної проблеми; фактори (чинники), які впливають на визначену проблему. При розробці анкети необхідно скласти паспортичку, яка б містила соціально-демографічні (вік, стать) та організаційно-професійні (місце проживання, курс, факультет) характеристики.

5. Скласти протокол анкетування, враховуючи такі етапи: тема анкетування; мети анкетування; об’єкт та предмет анкетування; способів реєстрації досліджуваного матеріалу (як вести записи); тривалість загального часу анкетування; технічні засоби; контрольовані параметри; ключові питання анкети; бланк відповідей; обробка та інтерпретація результатів (якісний та кількісний аналіз результатів; узагальнення результатів; інтерпретація отриманих даних).

6. Підібрати, провести, здійснити обробку та інтерпретацію результатів опитувальників із запропонованих тем (за власним вибором студента).

Орієнтовна тематика психологічного дослідження.

1. Соціально-психологічний клімат в групі.

2. Способи поведінки в конфліктній ситуації у студентській групі.

3. Особливості прояву соціального статусу та соціальної ролі студентів.

4. Мотивація до навчальної діяльності студентів.

5. Особливості прояву спеціальних здібностей у студентів.

6. Схильність до навчального стресу студентів.

7. Схильність до агресивної поведінки студентів.

Лабораторне заняття № 2

Емпіричні методи психологічного дослідженнячастковопсихологічного значення

Теоретичні питання:

1. Сутність, переваги та недоліки біографічного методу.

2. Визначення та особливості застосування методу вивчення продуктів діяльності. Вимоги до організації та проведення методу вивчення продуктів діяльності.

3. Сутність, переваги та недоліки методу аналізу документів.

4. Сутність та специфіка використання методу експертної оцінки.

Практичні завдання:

1. Користуючись біографічним методом (наприклад, автобіографія тощо) проаналізувати та узагальнити результати дослідження однієї з запропонованих тем (за власним вибором студента).

2. Використовуючи різні прийоми методу вивчення продуктів діяльності (наприклад, метод проективного малюнку тощо) вивчити та узагальнити результати дослідження однієї з запропонованих тем (за власним вибором студента).

3. Використовуючи різні прийоми методу аналізу документів (наприклад, особова справа, журнал успішності, результати участі у різного роду заходів тощо) вивчити та узагальнити результати дослідження однієї з запропонованих тем (за власним вибором студента).

Орієнтовна тематика психологічного дослідження.

1. Соціально-психологічний клімат в групі.

2. Способи поведінки в конфліктній ситуації у студентській групі.

3. Особливості прояву соціального статусу та соціальної ролі студентів.

4. Особливості прояву спеціальних здібностей у студентів.

Змістовний модуль 2.

Основні характеристики експериментального

дослідження в психології

Тема 5

Планування експериментального дослідження в психології

Лабораторне заняття № 3

Дослідницька програма експериментального дослідження

Теоретичні питання:

1. Загальна схема експериментального дослідження в психології.

2. Постановка проблеми, визначення об’єкту та предмету дослідження – особливості експериментального дослідження.

3. Визначення мети та завдань експериментального дослідження.

4 Формулювання гіпотези експериментального дослідження.

5. Вибір методів експериментального дослідження.

6. Сутність, ознаки та види планів експериментального дослідження в психології.

Практичні завдання:

1. Розробити дослідницьку програму експериментального дослідження, за однією із запропонованих тем (за власним вибором студента), враховуючи такі складові: вибір проблеми; вибір об’єкта і предмета дослідження; формулювання загальної мети та основних завдань дослідження; визначення гіпотези дослідження; вибір методів дослідження.

2. Розробити план експериментального дослідження, за однією із запропонованих тем (за власним вибором студента), враховуючи вибір плану за способом представлення наукових знань (якісним, кількісним, комбінованим), за кількістю груп (міжгруповий, внутрішньогруповий), для забезпечення валідність експерименту (істинний, квазі тощо).

Орієнтовна тематика психологічного дослідження.

1. Соціально-психологічний клімат в групі.

2. Способи поведінки в конфліктній ситуації у студентській групі.

3. Особливості прояву соціального статусу та соціальної ролі студентів.

4. Мотивація до навчальної діяльності студентів.

5. Особливості прояву спеціальних здібностей у студентів.

6. Схильність до навчального стресу студентів.

7. Схильність до агресивної поведінки студентів.

Тема 6

Проведення експериментального дослідження в психології

Лабораторне заняття 4

Теоретичний аналіз проблеми експериментального дослідження.

Теоретичні питання:

1. Теоретичний аналіз проблеми експериментального дослідження.

2. Визначення та основні правила формування вибірки.

3. Сутність та види експериментальних змінних в психологічному дослідженні.

Практичні завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми експериментального дослідження, за однією із запропонованих тем (за власним вибором студента), враховуючи такі напрями дослідження: методологічні засади дослідження (список літератури для аналізу вивчення проблеми дослідження, в основі якого наукові статті та монографії, дисертації тощо); теоретичний аналіз об’єкту та предмету дослідження (список літератури для аналізу, в основі якого базова література – підручники, посібники, статті тощо); розробка авторської моделі проблеми дослідження (стислий аналіз основних підходів до вивчення проблеми дослідження, виокремлення специфіки досліджуваної проблеми, визначення змісту та компонентів (складових, критеріїв) досліджуваної проблеми).