Психофізіологічні шкідливі фактори

Умови праці на робочому місці

На ПП «Башта Плюс» приміщення бухгалтерії розташовано на першому поверсі шістнадцяти поверхового будинку. Загальна площа кімнати 20 м². Кількість робочих місць - 2 (головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера), розташування робочих місць наведено нижче (схема 1).

Безперервність,рівномірність і ефективність роботи працівників бухгалтерської службизабезпечується правильною організацією робочих місць, що передбачає не лише їх оснащення необхідними засобами, але й їх раціональне розміщення і створення комфортних умов праці.

Схема 1. Розташування робочих місць бухгалтерського відділу ПП «Башта Плюс»: 1 – вікно; 2, 3 - робочі місця бухгалтерів; 4 - шафа для одягу; 5 – архів, 6 – кондиціонер

Службове приміщення бухгалтерської служби обладнане засобами зв’язку, а також необхідною кількістю стінних шаф для зберігання поточного архіву й довідкових матеріалів, особистих речей працівників. Доступ до шаф і картотек вільний, не загромаджений меблями та іншими предметами.

Велике значення для раціональної організації бухгалтерського обліку має також правильна організація робочого місця кожного бухгалтера. Тому на ПП «Башта Плюс», робоче місце має таке обладнання: конторський стіл, стілець, письмове приладдя, електронно-обчислювальну машину. Конторський стіл має площу, достатню для розміщення обладнання, книг, регістрів, відомостей та інших документів, з якими працює бухгалтер.

Робочі місця бухгалтерів є автоматизованими, що дозволяє використовувати ЕОМ і виконувати обробку інформаційних даних в автоматизованому режимі.

Для уникнення шуму в робочому приміщенні бухгалтерської служби на кожного облікового працівника припадає не менше 5 м² площі.

Правильна організація робочого місця дозволяє обліковим працівникам раціонально виконувати свої функції, підтримувати високу працездатність і гарний робочий настрій.

Повітря робочої зони

Фактори, які формують умови праці облікових працівників, поділяються на

- фізіологічні

- соціально-психологічні.

До фізіологічних належать фактори, які впливають на організацію робочої зони бухгалтерського відділу, тобто службового приміщення, де розташований даний підрозділ, та робочого місця кожного працівника.

Одним з основних фізіологічних факторів, які впливають на ефективність роботи бухгалтерської служби, є мікроклімат приміщення, оптимальні умови якого визначено ДСН 3.3.6.042 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (табл. 1).

Таблиця 1.

Оптимальні умови роботи облікових працівників

Характеристика	Значення	Примітки
Температура повітря, °С	22-24	у холодний період року
	23-25	в теплий період року
Відносна вологість повітря, %	60-40	-
Швидкість руху повітря, м/с	≤ 0,1	-

Нормовані значення фактичні показники !!!!!!

Службове приміщення бухгалтерської служби добре опалюється, провітрюється та освітлюється, оскільки недостатня освітленість робочого місця призводить до швидкої втоми працівника, а нормальна освітленість підвищує продуктивність праці на 10-15 %. Освітлення приміщень чергується природнім освітленням зі штучним (залежно від годин дня).

Для кращого використання природного освітлення робоче місце розташоване так, щоб світло на робочий стіл падало з лівого боку або з правого. Наявність штучного освітлення використовується приладами загального та локального освітлення.

Розрахунок природного освітлення

Розрахуємо одностороннє бокове природне освітлення у приміщенні офісу економічного відділу розмірами 4·5 = 20 м².

Необхідна площа світлових отворів у % від площі підлоги приміщення, що забезпечує нормоване значення КПО визначається за формулою:

, (1)

де S_о – площа світлових отворів при бічному освітленні, м²; e_н – нормоване значення КПО, визначається згідно з ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» залежно від розряду зорових робіт (для робіт високої точності е_н = 1,2 %; η_о – світлова характеристика вікон, визначається згідно і для даного приміщення складає η_о = 9; S_h – площа підлоги приміщення, м², S_h = 4·5 = 20 м²; К_б – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон, будівлями що стоять навпроти. К_б = 1; К_з – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості при експлуатації світлопроникного матеріалу і залежить від концентрації газів і пилу в повітряному середовищі робочої зони і розташування світлопропускаючого матеріалу; К_з при вертикальному розташуванні вікон в адміністративних приміщеннях дорівнює 1,2; τ_о – загальний коефіцієнт світлопропускання, визначається за формулою:

τ_о = τ₁ ∙ τ₂ ∙ τ₃ ∙ τ₄ ∙ τ₅, (2)

де τ₁ – коефіцієнт, що враховує втрату світла в світлопроникному матеріалі, для подвійного скла τ₁ = 0,8; τ₂– коефіцієнт, що враховує втрату світла у переплетіннях світлових отворів, для металевих рам τ₂ = 0,65; τ₃ – коефіцієнт, що враховує втрату світла в несучих конструкціях при бічному освітленні; τ₃ = 1;τ₄ – коефіцієнт, що враховує втрату світла в сонцезахисних пристроях; τ₄ = 1; τ₅ – коефіцієнт, що враховує втрату світла в захисній сітці, встановленій під ліхтарями, за їх відсутності τ₅ = 1.

τ_о = 0,8·0,65·1·1·1 = 0,52

r₁ – коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при боковому освітленні, визначається з ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення», r₁ = 1,2 (Це для суміщеного освітлення ).

Розрахунок необхідної площі світлових прорізів проведемо за формулою 1:

Отже, розрахункова величина світлового отвору при боковому освітленні дорівнює 4,15 м², що складає меншу величину в порівнянні з існуючим світловим отвором в даному приміщенні з вікнами загальним розміром 5 м².

Розрахунок штучного освітлення

Проведемо розрахунок штучного освітлення. Для цього розрахуємо кількість світильників (N) виду ЛБ без решітки 1240·270·210 мм зі світловим потоком 2850 лм в приміщенні площею 4·5 = 20 м² за методом коефіцієнта використання світлового потоку згідно з формулою:

(3)

де k_з – коефіцієнт запасу, який визначається згідно з ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» і для приміщень з малим виділенням пилу становить 1,5 ; S – освітлювана площа (м² ), становить - 20 м²; z – коефіцієнт нерівномірності освітлення; n – число ламп у світильнику; E_min – мінімальна освітленість, яка визначається залежно від фону, контрасту об’єкта з фоном і для зорових робіт високої точності, згідно з ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення», становить 400 лк; η – коефіцієнт використання світлового потоку, у відповідності із розрахованим індексом приміщення за ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» складає 0,6 .

Розрахуємо даний показник за формулою 3:

Таким чином, у приміщенні необхідно встановити 4 світильники вказаного типу.

Виробничі випромінювання

На ПП «Башта Плюс» особливу увагу працівника звертають на вимоги до роботи з електронно-обчислювальними машинами. Відстань між очима працюючого та екраном комп’ютера повинна бути не меншою, ніж півтори довжини діагоналі використовуваного монітора. Дисплей слід розташовувати нижче рівня очей на 15°, а клавіатуру - на відстані близько 40 см від тулуба. Зап’ястя повинні розташовуватися так, щоб сонячне проміння і світло ламп не відбивалися від нього та не осліплювали працюючого. В ідеалі рівень яскравості екрану повинен відповідати яскравості світла в приміщенні, чого можна досягти за допомогою налагодженого монітора.

Окрім вище перерахованих вимог до приміщення бухгалтерської служби, на вікнах э жалюзі, які закривають монітор від прямого сонячного проміння.

Психофізіологічні шкідливі фактори

Вагомий вплив на роботу бухгалтерів здійснюють соціально-психологічні фактори, до яких належать:

- настрій працівників,

- згуртованість колективу,

- сумісність працівників,

- відносини між членами колективу,

- психологічний клімат,

- колективна думка й традиції колективу.

Настрій людини - це відображення її внутрішнього стану, який визначається багатьма факторами: фізичне самопочуття, соціально-психологічні умови, які сформувалися в колективі тощо.

Від настрою залежить продуктивність праці будь-якого підрозділу підприємства, зокрема й бухгалтерської служби. Результати дослідження показали, що продуктивність праці при гарному настрої працівника зростає на 30 % і більше, а при поганому - знижується на 40-50 %.

Дослідження показали, що найбільша працездатність спостерігається в ранкові години -з 8 до 12 год. У період з 14 до 17 год. вона суттєво знижується.

Специфіка роботи облікових працівників, постійне спілкування з людьми справляють на них великий нервово-емоційний вплив. Тому в режимі робочого дня слід передбачити чергування праці й відпочинку, щоб звести втому до мінімуму. Відпочинок має бути активним.Одним з його елементів є гімнастика або фізкультура.

Для досягнення оптимізації річного режиму праці та відпочинку графіки відпусток плануються з урахуванням своєчасного складання періодичної і річної звітності, а також побажань окремих облікових працівників.

Електробезпека

Електробезпека - це система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електротравматизм порівняно до інших видів травматизму має деякі відмінні особливості. Тому на виробництві повинна бути створена належна електробезпека. Аналіз нещасних випадків на виробництві свідчить, що електротравматизм складає близько 1 % від їх загальної кількості, але серед нещасних випадків із смертельними наслідками електротравми складають до 40 %, посідаючи одне з перших місць, причому близько 90 % смертельних уражень електричним струмом трапляється в електроустановках напругою 127-380 В.

Для розробки заходів щодо запобігання електротравматизму, пов’язаних з розміщенням електроустаткування підприємства, необхідно знати характеристику приміщень. Відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ), приміщення поділяються на три категорії:

1.Приміщення з підвищеною небезпекою, що характеризуються наявністю однієї з наступних факторів (ознак): вогкості, коли відносна вологість перевищує 75%; високої температури повітря, що перевищує 35°С; струмопровідного пилу; струмопровідних підлог; можливості одночасного дотику до яких з’єднання з землею металоконструкцій будинків, технологічним апаратам, механізмам і т.п., з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання - з іншого.

2. Особливо небезпечні приміщення, що характеризуються наявністю однієї з трьох умов: особливої вологості, коли відносна вологість повітря ближче до 100%; хімічно активного середовища, коли містяться пари або утворюються відкладення діють руйнівно на ізоляцію і струмоведучі частини обладнання; двох і більш ознак одночасно, властивих приміщень з підвищеною небезпекою.

3. Приміщення без підвищеної небезпеки, що характеризуються відсутністю ознак підвищеної і особливо небезпеки.

На ПП «Башта Плюс» забезпечення електробезпеки використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби:

- захисне заземлення;

- занулення;

- мала напруга;

- захисне відімкнення;

- ізоляція струмопроводів;

- огороджувальні пристрої;

- попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки;

- засоби захисту та запобіжні пристрої.

Для захисту людей від ураження електрострумом внаслідок пошкодження ізоляції і переході напруги на струмопровідні частини машин, механізмів, інструментів тощо застосовують захисне заземлення, чи занулення.

Захисне заземлення — навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою. Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів.

Занулення - це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Заземлення і занулення забезпечують спрацювання приладів захисту, швидке автоматичне вимикання пошкодженої установки від мережі.

Захисне заземлення і занулення виконують з метою:

- забезпечення нормальних режимів роботи установки;

- забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції мережі струмопровідних частин;

- захисту електроустаткування від перенапруги;

- захисту людей від статичної електрики.

У приміщеннях ПП «Башта Плюс», на робочих місцях, де за умовами безпеки праці, електро - приймачі не можуть живитися безпосередньо від мережі напругою до 1000 В, застосовуються розподільні або знижувальні трансформатори із вторинною напругою 42 В і нижче.

Захисне відімкнення - захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом. Найбільше розповсюдження устрої захисного відімкнення знайшли в мережах до 1000В. Захисне відімкнення обов’язкове для ручних електроінструментів.

Також використовується звукова та світлова сигналізація, надписи, плакати та інші засоби інформації, що попереджують про небезпеку.

Запобіжні надписи, плакати та пристрої призначені для привернення уваги працюючих до безпосередньої небезпеки, наказу й дозволу певних дій з метою забезпечення безпеки, а також одержання необхідної інформації.

Всі знаки безпеки встановленні у місцях, перебування в яких пов’язано з можливою небезпекою для працюючих, а також на виробничому устаткуванні, що є джерелом такої небезпеки.

4.4 Пожежна безпека на ПП «Башта Плюс»

Пожежна безпека - стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Відповідно до Закону України “Про пожежну безпеку”, забезпечення пожежної безпеки підприємства покладається на керівника або уповноважених керівником осіб.

Організація пожежної безпеки на ПП «Башта Плюс» здійснюється шляхом забезпечення комплексу заходів направлених на попередження виникнення пожеж на об’єктах підприємства.

Організація пожежної безпеки на підприємстві здійснюється на підставі Законів України, Нормативно правових актів з охорони праці, (НПАОП), нормативних актів з пожежної безпеки (НАПБ), Державних стандартів України (ДСТУ), Державних будівельних норм (ДБН), Будівельних норм і правил (БНіП), Відомчих будівельних норм (ВБН), Відомчих норм технологічного процесу (ВНТП), Правил, Положень, Інструкцій, Керівництв та інших керівних документів затверджених (введених в дію) наказами МНС України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Держгірпромнагляду, інших відомств.

Основні причини пожеж:

Для виникнення горіння необхідно наявність 3-х чинників водночас: горючої речовини; достатньої кількості кисню, повітря або іншого окислювача; теплового імпульсу (джерела запалення).

Аналіз пожеж показує, що основними причинами їх виникнення є:

- несправності теплових агрегатів, технологічного обладнання, електричних установок (мереж, приладів освітлення, електродвигунів);

- порушення правил зберігання матеріалів, сировини;

- необережне поводження з вогнем; вибухо-газо- і пилоповітряних сумішей.

Необхідно знати всі засоби пожежогасіння і вміти практично приводити їх в дію і не допускати порушень правил пожежної безпеки на виробництві.

Виробничі відходи, сміття, невикористані матеріали необхідно вилучати в спеціально відведені для цього місця.

Проходи, виходи, коридори, сходини не дозволяється захаращувати різноманітними предметами і обладнанням.

Паління дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цього місцях, де є бачки з водою для недопалків і написи «Місце для паління».

Місця знаходження первинних засобів пожежогасіння повинні бути легкодоступними.

В якості первинних засобів пожежогасіння, які находяться на підприємстві, застосовують: вуглекислотні (ОУ-2, ОУ-5) і порошкові (ОП-5) вогнегасники, пожежні крани, пісок, воду. Пінні вогнегасники і воду не допускається застосовувати при гасінні електрообладнання і електроустановок, що находяться під напругою.

Вуглекислотні вогнегасники призначені для гасіння будь-яких горючих речовин, за винятком лужних металів, а також таких речовин, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.

У випадку користування вуглекислотним вогнегасником, його необхідно вийняти з підвіски, піднести ближче до місця спалаху, повернути розтруб до осередку пожежі і відкрити вентиль до відказу. Якщо направити сухий струм згори, потрібний ефект не досягається, бо двоокис вуглецю буде відноситись тягою гарячого повітря.

Вогнегасник ОПУ-5 призначений для ліквідації осередку пожежі будь-якого класу. При виникненні пожежі необхідно:

- поставити вогнегасник до місця пожежі, висмикнути чеку, натиснути на важіль запірного приладу, натиснути на важіль пістолету направивши струм на осередок пожежі. Гасити полум'я з відстані не більш 4м.

У випадку необхідності вимкнути машини, вентиляційні системи, закрити двері і вікна, які виходять в сусідні приміщення і назовні, розпочати гасіння вогню.

При виникненні аварії діяти згідно з Планом локалізації аварійних ситуацій(схема 2).

Схема 2. План евакуації