Використання медикаментозної клізми

Навчальна мета: уміти виконати процедуру використання мікроклізми та медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рі­дини.

Виховна мета: уміти створити оптимальні умови для хворого під час виконання процедури.

Початковий обсяг знань: знати механізм дії та показання до використання медикаментозної клізми місцевої дії, а також за­гальної дії, уведення в товсту кишку лікарських розчинів об'ємом 1-2 л.

Оснащення:

1) фартух із пластикату та гумові рукавички;

2) кухоль Есмарха із вмонтованою в гумову трубку крапель­ницею;

3) гвинтовий затискувач;

4) гумовий грушоподібний балон;

5) газовідвідна трубка;

6) шприц Жане;

7) вазелін;

8) лікарський розчин, підігрітий до температури 36—37 °С;

9) штатив-стійка;

10) грілка;

11) клейонка;

12) ковдра.

Механізм дії та показання до використання медикаментозної клізми місцевої дії. Клізми місцевої дії (лікувальні мікроклізми) справляють протизапальну та обволікальну дію і вміст їх не

перевищує 200 мл. Використовують їх у випадках запальних процесів у товстій кишці.

До клізм місцевої дії належать олійні (30—50 мл теплої облі-пихової або оливкової олії), крохмальні (5 г крохмалю розво­дять у 5 мл холодної води і, помішуючи, додають 100 мл окро­пу) тощо.

Механізм дії та показання до використання медикаментозної клізми загальної дії. Медикаментозні клізми загальної дії викорис­товують у випадках, коли не можна ввести ліки через рот або пар­ентерально. При цьому способі введення ліки швидко всмокту­ються в кров через гемороїдальні вени, обминаючи печінку. Для загальної дії на організм невелику кількість ліків (до 200 мл) мо­жна вводити в лікувальних мікроклізмах. Наприклад, хлоралгід­рат (1 г препарату розводять у 25 мл 0,9% розчину натрію хлори­ду й додають 25 мл крохмального клейстеру) застосовують при судомах та різкому збудженні хворого.

Уведення лікарських розчинів об'ємом 1—2 л. Лікарські розчи­ни об'ємом 1—2 л уводять краплинним способом для компенса­ції великої втрати організмом рідини. При цьому слід пам'ятати, що в нижній частині товстої кишки всмоктуються вода, ізото­нічний розчин натрію хлориду, розчини глюкози та розчинені в них ліки, а також розчин алкоголю, частково білки та амінокис­лоти.

Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка хворого

1. Проведіть психологічну підготовку хворого.

2. Надягніть фартух, гумові рукавички й поставте хворому очисну клізму за 1 год до виконання медикаментозної клізми (див. "Застосування очисної клізми").

Методика виконання медикаментозної клізми (мікроклізми)

1. Після дії очисної клізми хворого покладіть на лівий бік з Підведеними до живота ногами на край топчана, накритого кле­йонкою.

2.Газовідвідну трубку змажте вазеліном.

3. Розведіть сідниці, поступово введіть у пряму кишку газо-відвідну трубку на глибину 12—15 см.

4, Приладнайте до трубки грушоподібний гумовий балон або шприц Жане з теплою лікувальною рідиною і повільно, під неве-ликим тиском уведіть розчин у пряму кишку.

5. Перегніть і стисніть зовнішній кінець трубки, щоб запобіг­ти витіканню з неї рідини, від'єднайте шприц або балон, наберіть трохи повітря, знову з'єднайте з газовідвідною трубкою й про­штовхніть у кишку рідину, яка залишилася в трубці.

6. Вийміть газовідвідну трубку.

7. Поясніть хворому, щоб він полежав не менш як 1 год.

Методика виконання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини

1. Після дії очисної клізми хворого покладіть на правий бік або на спину з краю топчана, накритого клейонкою.

2. Тонку газовідвідну трубку змажте вазеліном і введіть у товс­ту кишку на глибину до 20 см.

3. Гумову трубку кухля Есмарха заповніть рідиною, закрийте кран і через перехідник з'єднайте з газовідвідною трубкою.

4. Відрегулюйте частоту крапель, вона повинна становити 60—80 за 1 хв.

5. На гумову трубку поряд із сідницями хворого покладіть грілку з теплою водою, а зверху накрийте її складеною в декілька шарів ковдрою.

6. Оскільки ця процедура триває кілька годин, накрийте хво­рого ковдрою.

Для ректального введення великої кількості рідини можна ви­користати систему для введення інфузійних розчинів. У такому разі систему без голки приєднують до введеної ректально на гли­бину 15—17 см газовідвідної трубки.

Запам'ятайте!

1. Протипоказаннями до всіх видів клізм є:

а) гострі запальні процеси в ділянці відхідника;

б) злоякісні пухлини прямої кишки в стадії розпаду;

в) шлунково-кишкові кровотечі;

г) гострий живіт.

2. Ставити клізму необхідно дуже ретельно. Потрібно врахо­вувати показання та вид клізми.

3. Не можна виконувати цю повсякденну процедуру стан­дартно.

4. Ставлячи клізму, треба стежити за загальним станом хво­рого й особисто перевірити результат дії клізми,

5. Необхідно створити оптимальні умови для пацієнта, зручні умови для себе й дотримувати гігієнічних правил.