Словник психологічних термінів. Ізоляція— механізм психічного захисту, який полягає у блокуванні неприємних спогадів, переживань, недопуску їх до повного усвідомлення

Ізоляція— механізм психічного захисту, який полягає у блокуванні неприємних спогадів, переживань, недопуску їх до повного усвідомлення.

Іконічна пам'ять— сенсорна копія візуальної інформації на перифе­ричних частинах аналізаторів.

Іксотимік— тип темпераменту, для якого характерна слабка вразли­вість, зосередження на дрібницях, стриманість у жестикуляції.

Імпульсивні дії— спонтанні, раптові, недостатньо усвідомлені дії, які безпосередньо підпорядковані потребам і емоціям людини.

Індивід(від лат. individuum — неподільне) — людина як представник виду Homo Sapiens.

Індивідуальна увага— увага окремої конкретної особи.

Індивідуальне несвідоме— конфлікти й спогади, які людина колись усвідомлювала, однак тепер вони пригнічені чи забуті.

Індивідуальний стиль діяльності— стійкі, узагальнені особливості виконання діяльності конкретною особою.

Індивідуальність(від лат. individuum — неподільне) — сукупність не­повторно своєрідних рис та особливостей людини, що відрізняє її від інших людей.

Індукція(від лат. inductio — наведення, збудження) — умовиводи від конкретного до загального.

Індукція навичок— див. позитивне перенесення навичок.

Інертність нервової системи— невправність, млявість, низька рух­ливість нервових процесів.

Інсайт (осяяння)(від англ. insight — проникнення у суть) — раптове розуміння проблеми.

Інстинктивні дії— пристосувальні генетично фіксовані несвідомі дії, зумовлені спадковістю.

Інструментальний лідер— лідер, який є ініціатором у видах діяль­ності, які вимагають спеціальних практичних вмінь.

Інструментальні цінності— переконання людини у тому, що у будь-якій ситуації перевагу слід надавати певному способу дій або властивості особистості.

Інтелектуальна увага— увага, пов'язана зі зосередженістю та спрямо­ваністю мисленнєвих процесів.

Інтелектуальна уява— уява, у якій провідну роль відіграють пізна­вальні процеси.

Інтелектуальний лідер— лідер, який є провідним у ситуаціях, які сто­суються розумової діяльності.

Інтелектуальні здібності(від лат. intellectus — розуміння, пізнання) — загальні здібності до пізнання і розв'язання проблем, які визна­чають успішність будь-якої діяльності і складають основу інших здібностей.

Інтелектуальні почуття— див. гностичні почуття.

Інтерактивний компонент спілкування(від лат. interaction — взаємодія) — побудова спільної стратегії взаємодії між партне­рами спілкування.

Інтерв'ю(від англ. interview — бесіда, зустріч) — варіант бесіди, яка має чітко визначену мету, проводиться за стандартизованих умов та містить наперед заданий чіткий перелік запитань.

Інтерес(від лат. interest — важливий, значущий) — 1) емоційно забарвлене позитивне ставлення до навколишнього; 2) спрямо­ваність людини на певний об'єкт чи діяльність.

Інтеріоризація— процес переходу від зовнішньої предметної дії до внутрішньої розумової.

Інтермодальні відчуття— відчуття, які виникають унаслідок взає­модії кількох відчуттів.

Інтерналізація— процес перетворення засвоєних норм і правил по­ведінки у власні ціннісні орієнтації людини.

Інтернальна локалізація контролю— див. внутрішня локалізація контролю.

Інтероцептивні відчуття(від лат. intra — всередині) — відчуття, які виникають унаслідок дії, подразника, який знаходиться у середині організму, а рецептори розміщені на внутрішніх органах.

Інтерпретаційний метод— метод пояснення даних теоретичного та емпіричного дослідження.

Інтерференція(від лат. inter — поміж, ferentis — той, що несе) — взаємодія двох чи більше процесів, при якій одна інформація змішується з іншою.

Інтерференція навичок— див. негативне перенесення навичок.

Інтроверсія(від лат. intra — всередині, versio — звертати, видозміню­вати) — спрямованість особистості на себе, свої переживання і думки.

Словник психологічних термінів