Та виправлення засуджених

Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1. Предмет, об`єкт та основні задачі пенітенціарної психології.

2. Психологічні особливості особистості людини в умовах позбавлення її волі.

3. Особливості мікросередовища засуджених та його психологічна характеристика.

4. Структура груп засуджених.

5. Методи психологічного впливу на засуджених.

6. Ресоціалізація і реадаптація засуджених: основні чинники.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти: , об`єкт та основні задачі пенітенціарної психології; психологічні особливості особистості людини в умовах позбавлення її волі; принципи та методи вивчення особистості засудженого.

Студенти повинні засвоїти, що традиційно виділялись наступні типи засуджених: актив - особи із вираженою позитивною спрямованістю, які характеризуються активною участю у трудовому процесі, ініціативним ставленням до навчання, ретельністю у виконанні доручень, позитивним впливом на інших членів групи; резерв - засуджені, які беруть участь у трудовому процесі, у навчанні, але поведінка їх характеризується незначною ініціативністю; пасив - засуджені із невизначеною спрямованістю, які вагаються у виборі стратегії своєї поведінки. Їх вчинки значною мірою залежать від ситуації; засуджені із негативною спрямованістю - ті, для кого характерні порушення режиму, негативне ставлення до будь-яких форм позитивного впливу, підвищена конфліктність

Студенти повинні засвоїти, що більшості ув’язнених притаманні специфічні емоційні стани- недовірливість, підозріливість, тривожність, дратівливість, збудливість, агресивність, а також пригніченість, почуття власної неповноцінності і т.ін. Вони викликаються наступними чинниками: 1) ізоляція від суспільства і розміщення у замкненому середовищі, 2) обмеження у задоволенні потреб, у першу чергу біологічних, через тотальну регламентацію поведінки, 3) примусове включення до одностатевих соціальних груп

Студенти повинні звернути увагу на динаміку особистості в умовах позбавлення волі - це сукупність "критичних" змін у психічному стані людини від арешту до звільнення. Можна виділити наступні її етапи: І) після арешту - у психічному стані людини домінує страх перед майбутнім покаранням; 2) після набуття вироком законної сили - психічний стан засудженого характеризується апатією, можливо, готовністю спокутувати провину ; 3) після прибуття до УВП - розпочинається адаптація до нових умов життя, коли дуже гостро відчувається обмеження потреб, зміна звичних стереотипів; 4) від 3-4 до 6-8 місяців перебування в УВП - поява та розвиток інтересів у нових умовах життя (утворення неформальних груп, праця, побачення із родичами та ін.), що сприяє виникненню у засудженого позитивних емоцій та підвищує ступінь його психічної активності; 5) адаптаційний період; 6) період перед звільненням (3-8 місяців) - є дуже складним у зв’язку з очікуванням волі та труднощів, що можуть при цьому виникнути.

Література:

Теми рефератів:

1. «Вплив соціальної ізоляції на особу».

2. «Психологія тюремного побуту».

Питання для самоперевірки:

1. Види судово-психологічної експертизи.

2. Виховальні аспекти загальної та індивідуальної профілактики.

3. Етапи формування злочинної спрямованості особистості.

4. Засоби, види та форми спілкування.

5. Історичні аспекти юридичної психології.

6. Кримінальна субкультура та делінквентна поведінка неповнолітніх.

7. Методологічні і теоретичні засади юридичної психології.

8. Мотив, як елемент психологічного механізму злочинної поведінки.

9. Облік закономірностей та стереотипів міжособистого сприйняття та пізнання при оцінці показів очевидців, свідків, потерпілих.

10. Основнi групи факторів, які обумовлюють формування особи, їх роль у вирiшеннi задач правоохоронної дiяльностi.

11. Особистість злочинця: психологічна характеристика.

12. Особливості та структура особи злочинця.

13. Поняття "нормативної" та "девіантної" поведінки особистості.

14. Поняття особи правопорушника: кримінально-правовий, соціологічний та психологічний аспекти.

15. Поняття правопорушення, фактори детермінації поведінки злочинця.

16. Поняття правопорушення, фактори детермінації поведінки злочинця.

17. Поняття та визначальні чинники особистої безпеки.

18. Предмет, об’єкт та основні задачі пенітенціарної психології.

19. Психологічна характеристика правослухняної та злочинної поведінки.

20. Психологічна характеристика слідчої діяльності.

21. Психологічні засади проведення окремих слідчих дій: порівняльна характеристика.

22. Психологічні основи огляду місця події.

23. Психологічні особливості допиту обвинувачуваного; підозрюваного; потерпілого; свідка.

24. Психологічні особливості особистості в умовах позбавлення волі.

25. Психологічні особливості пред`явлення для впізнання. Види впізнання.

26. Психологічні особливості різних типів злочинних груп

27. Психологічні особливості різноманітних категорiй злочинців.

28. Психологічні причини злочинної поведінки.

29. Психологія неповнолітніх злочинців.

30. Ресоціалізація і реадаптація засуджених їх: основні чинники.

31. Співвідношення правового, психологічного та соціологічного аспектів поняття "особистість злочинця".

32. Судово-психологічна експертиза: загальна характеристика.

33. Формування особистості в діяльності: філогенетичні та онтогенетичні аспекти проблеми; формування індивідуальної правосвідомості.

34. Юридична психологія як наука, її загальна характеристика.

35. Характеристика психологічних засобів мови юриста.

36. Вимоги до мови юриста.

37. Основні психологічні правила, прийоми і вимоги обов’язкові до застосування в судовій промові юриста.

38. Психологічні особливості промови судді.

39. Психологічні особливості промови прокурора.

40. Психологічні особливості промови адвоката.