Соціальні установи та заклади, що залучаються до роботи з девіантними дітьми

Для українського суспільства проблема зростання рівня агресії та злочинності серед дітей є актуальною як ніколи. Справді, частка правопорушень, вчинених підлітками, нині становить 10% від загальної кількості злочинів. До того ж, серйозну занепокоєність викликають такі факти, як зниження віку неповнолітніх правопорушників, зростання кількості тяжких злочинів, груповий характер злочинності серед цієї вікової категорії тощо.

Соціальна робота з групами девіантної поведінки - це особлива галузь соціальної роботи, сутність якої полягає у профілактиці девіацій, створенні умов для успішної соціалізації або ресоціалізації девіантів, створенні умов для подолання їх особистісних проблем і конфліктів з оточуючими. Напрямки соціальної роботи з групами девіантної поведінки, які реалізуються державними закладами та організаціями, зокрема центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, управліннями та відділами у справах неповнолітніх, освітніми та медичними закладами, на сьогоднішній день полягають у:

• профілактиці девіантної поведінки;

• соціальному контролі негативного впливу на дітей та молодь;

• соціальній підтримці та реабілітації дітей та молоді з девіантною

поведінкою.

•розробка спільних програм та спільного плану дій щодо реалізації конкретних етапів роботи з неповнолітніми.

Аналіз служб, що долучаються до роботи з девіантними дітьми дозволив виділити наступні організації, установи й закдлади та визначити функції, дії або види робіт, що виконують фахівці, які в них працюють.

Загальна соцiально-педагогiчна робота з дiтьми, схильними до девiантної поведiнки, здiйснюється в установах народної освiти, позашкiльних навчально-виховних установах. У неспецiалiзованих закладах народної освiти й позашкiльних нанчально-виховних закладах (центрах позашкiльної роботи, клубах за мiсцем проживания тощо).

Соцiально-педагогiчну роботу з дiтьми та пiдлiтками з девiантною поведiнкою координують i здiйснюють психологiчнi служби, соцiальнi педагоги, педагоги-органiзатори. Вiдповiдно до Положення «Про психологiчну службу в системi освiти України» психологiчнi служби здiйснюють психологiчi обстеження дiтей та пiдлiткiв, психолого-педагогiчнi заходиусунення вiдхилень в iндивiдуальному розвитку та поведiнцi, схильностi до правопорушень, профiлактику вiдхилень у становленнi особистостi та мiжособистiсних стосункiв. Соцiальнi педагоги за Законом «Про освiту» здiйснюють соцiально-педагогiчний патронаж, який сприяє взаємодiї закладiв освiти, сiм’ї та суспiльства у вихованнi дiтей, їхнiй адаптації до умов соцiального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам i особам, якi їх замiнюють; виявляють особистiснi, мiжособистiснi та внутрiшньосiмейнi конфлiкти, факти поведiнки, що вiдхиляються вiд норми, займаються профiлактикою правопорушень, виявляють дiтей, якi потребують опiки та опiкунства, допомагають їм; захищають iнтереси дiтей, пiдлiткiв i молодi, сприяють запобiганню негативним явищам у їхньому середовищi; забезпечують спiвпрацю вихователiв, учителiв шкiл, працiвникiв позашкiльних закладiв, сiм’ї, громалдськості у вихованнi дiтей.

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх здійснює: збір інформації щодо кримінальної поведінки неповнолітнього, його участі в асоціальних угрупованнях; збір інформації щодо криміногенного впливу сім'ї на неповнолітнього; реєстрацію порушень неповнолітніми норм правопорядку; проведення індивідуально-профілактичної роботи з неповнолітнім; попередження негативного впливу сім'ї та асоціальних угруповань на неповнолітнього; правову просвіту.

Кримінально-виконавча інспекція здійснює: облік неповнолітніх; встановлення контакту з неповнолітнім та його батьками; первинне дослідження поведінки, проблем та особистості неповнолітнього, його сім'ї; надання інформації щодо неповнолітнього до соціальних служб і КМСН; координацію співпраці соціальних служб, КМСН, освітніх, інших установ та організацій щодо ресоціалізації неповнолітнього; проведення індивідуальної профілактичної роботи з неповнолітнім; контроль за відбуванням покарання, за поведінкою неповнолітнього; збір і систематизація інформації щодо процесу та результатів роботи з неповнолітнім.

Служби в справах неповнолітніх здійснюють: оцінку соціальної ситуації та соціально-психологічного клімату в сім'ї неповнолітнього; попередження негативного впливу сім'ї на неповнолітнього; захист прав неповнолітнього; сприяння оздоровленню неповнолітнього, отримання ним освіти, працевлаштуванню.

Центри соціальних служб для молоді здійснюють: психологічне обстеження неповнолітнього; оцінку соціальної ситуації та соціально-психологічного клімату в сім'ї неповнолітнього; психологічну реабілітацію неповнолітнього; психологічну допомогу його батькам; соціальний супровід неповнолітнього (сприяння його зайнятості, отриманню освіти, медичної допомоги, оздоровленню, відпочинку, подоланню особистісних проблем); профілактику адиктивної поведінки та формування здорового способу життя неповнолітнього; залучення неповнолітнього до соціально-позитивних груп однолітків (дитячих організацій, волонтерських загонів, спортивних секцій, творчих студій тощо).

Установи освіти здійснюють: оцінку поведінки і взаємовідносин неповнолітнього в навчальному закладі; організацію індивідуального педагогічного підходу до неповнолітнього; забезпечення належного рівня освіти неповнолітнього; педагогічну допомогу батькам неповнолітнього; профорієнтацію; профілактику девіантної поведінки неповнолітнього, формування у нього здорового способу життя; залучення неповнолітнього до творчих гуртків, спортивних секцій тощо.

Громадські організації здійснюють: надання неповнолітньому та його сім'ї соціальних послуг; залучення неповнолітнього до соціальпо-корисної, творчої діяльності; залучення неповнолітнього до соціально-позитивних груп однолітків; організацію змістовного відпочинку, оздоровлення, зайнятості неповнолітнього.

Окремо виділимо адміністративний рівень роботи з дітьми девіантної поведінки. Вирішення соціальних проблем, пов'язаних із правопорушеннями неповнолітніх, на адміністративному рівні відбувається в рамках чинного законодавства відповідними міністерствами, відомствами, закладами та організаціями на національному, обласному, міському та районному рівнях і регулюється Указами Президента, Постановами Кабінету Міністрів України, наказами відповідних міністерств та відомств, рішеннями органів місцевого самоврядування. “Комплексним заходам щодо профілактики бездоглядності і правопорушень серед дітей і їх соціальної реабілітації у суспільстві”, затвердженим Указом Президента України від 18 березня 1998 р., Указу Президента України від 28 січня 2000 р. “Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності”,

Координування дій і заходів в рамках вищевказаних програм здійснюється на національному, обласному, місцевому та районному рівнях відповідними Координаційним радами та Міжвідомчими комісіями з відповідних питань, які включають в себе широкий спектр державних і недержавних закладів і організацій.

Сьогодні в Україні діє Український державний центр соціальних служб для молоді, який має напрямками діяльності центрів соціальних служб для молоді попередження та подолання негативної девіантної поведінки молоді через створення спеціалізованих служб для дітей, молоді, окремих категорій жінок; проведення науково-практичних конференцій та семінарів, нарад з питань соціальної допомоги й надання соціальних послуг, соціальної профілактикиі реабілітації дітей, молоді, жінок; участь у реалізації програм (проектів) соціального становлення та розвитку дітей, молоді (Національна програма протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконному обігу. Національна програма профілактики СНІДу, комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр., комплексні заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації державної молодіжної політики в Україні («Молодь України», програма «Діти України»), комплексні заходи щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, їх соціальної реабілітації в суспільстві) [80, c. 47].

Нами складено перелік установ та організацій, що займаються соціально-психологічною роботую з дітьми девіантної поведінки.

1. Одеський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Малиновський район

Адреса: Одеса, вул. героїв сталінграда, 38а

Телефон: +380 (48) 784-92-65

Режим роботи: пн-чт 09:00-18:00; сб 09:00-16:45

2. Одеський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Відділ Київського району

Адреса: Одеса, вул. Академіка Корольова, 9

Телефон: +380 (482) 39-22-16

Режим роботи: пн-пт 09:00-18:00, перерва 13:00-14:00

3. Одеський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

Адреса: 65076, м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 7

Телефон: +380 (48) 784-92-67; факс: +380 (48) 784-92-65

Режим роботи: пн-чт 09:00-18:00; сб 09:00-17:00

4. Одеський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в Приморському районі

Адреса: Одеса, вул. Степова, 15

Телефон: +380 (48) 732-32-12

Режим роботи: пн-чт 09:00-18:00, перерва 13:00-14:00; сб 09:00-16:45, перерва 13:00-14:00

5. Одеський міський центр соціальних служб для сім'ї дітей та молоді Суворовського району

Адреса: Одеса, Добровольського просп., 106

Телефон: +380 (482) 52-39-30

Режим роботи: пн-чт 09:00-18:00, перерва 13:00-13:45; сб 09:00-16:45, перерва 13:00-13:45.

6. Благотворительный фонд «Дорога к дому»

Адрес: ул. Мясоедовская, 46 Одесса, 65007,

Телефон: +380 (48) 711-18-18, +380 (48) 715-13-39

Часы работы: пн-сб 10:00-17:00

Сайт:http: //www.wayhome.org.ua

7. Товариство Червоного Хреста України

8. Адреса: вул.Канатна, 83 Одеса

Телефон +380 (048) 7243428

Сайт:[email protected]

9. Благодійний фонд «Жива Надія» для пітдримки сім'ї, дітей та молоді Суворовського району

Адреса: Дніпропетровська дорога, 68-а, Одеса, Одеська Обл., 65086

Телефон:+380 (048) 7874798, 7433043

Режим роботи: пн-пт 12:00-18:00,

Висновки до першого розділу

Великі люди вже давно звернули увагу на мистецтво виховання. Грецький філософ Платон написав: «Нема нічого більш божественнішого, як виховання. Тільки завдяки вихованню людина робиться справжньою людиною». А Фрідріх Великий, що мав змогу пізнати велику кількість людей, сказав: «Хто має людей за хороших, той не знає цієї поради. Залишити людину саму на себе - жорстоко. Тільки виховання може з них щось зробити». Філософ Лейбніц: «Якби вдавалось вдосконалити виховання, ми обновили б рід людський». І, нарешті, Кант: «Людина може стати людиною тільки через виховання. Вона є те, що з нею зробить виховання».

Розвиток людини - це процес становлення особистості, удосконалення її фізичних та духовних сил під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких найважливішими є цілеспрямоване виховання і навчання.

Успішний розвиток дитини великою мірою залежить від змісту, спрямованості мотивів, якими вона керується у навчанні і праці. У навчально-психологічній роботі особливо важливий індивідуальний підхід до дітей. А.С.Макаренко рекомендував вчителям і вихователям завжди памятати, що люди являють собою дуже різноманітний матеріал для виховання. В межах виховання як форми психічного розвитку людини здійснюються процеси привласнення, відтворення людиною суспільно та історично заданих здібностей. Виховання - цілеспрямований, свідомий процес формування гармонійної особистості, що включає формування гуманності, працелюбства, чесності, правдивості, дисциплінованості, почуття відповідальності, власної гідності, виховання патріотизму, любові до Батьківщини.

Людство знайшло скарб світового значення - цінностей гуманізму, які переможно проходять через усі бурі земних потрясінь. Вчительство теж переживає значне психологічне навантаження. Ідеться про кризу світогляду, зміну пріоритетів і переоцінку цінностей. Нова соціально-політична ситуація, з одного боку, вимагає переосмислення мети виховної діяльності педагогів, провідних теоретично-методологічних принципів та критеріїв ефективності змісту, форм і методів виховання, а з другого - призводить до порушення елементарних прав дитини та її розвиток. Панування культу придбання та накопичення, духу нерівності і змагальності, відсутність комфортності і захищеності прирікає більшість дітей України на постійний страх, нервовість, депресію, викликає навіть психологічні захворювання. Сформувати пристойні цінності орієнтації в сучасних умовах досить важко.

Сучасна українська система виховання вимагає від школи звільнитися від авторитарних методів виховної роботи. Але ця ідея сприймається педагогами неоднозначно. Проте, школа повинна виховувати дітей не лише на тих цінностях, які панують у суспільстві, а й на ще не реалізованих ідеалах. Настав час обгрунтувати новий підхід до людини, ставлення до неї як до найвищої істоти. Олюднення стосунків між людьми становлять «золотий фонд» гуманізму. Вони по-справжньому відображають загальну емоцію соціального життя особистості. В сферу людських стосунків входить і сума знань, і почуттів, осмислених і відчутих, сприйнятих розумом і серцем.

Гуманні стосунки між людьми фіксують найвищу моральну зрілість особистості, визначний рубіж їх розвитку. Тому, яким би не був далекий ідеал гуманної особистості - мета її виховання обєктивно актуальна і закономірна. Найважливішою особливістю формування гуманних стосунків є те, що їх не можна навязувати, вони не виникають за безумовної слухняності та підкорення зовнішньо введеним вимогам. Для її виховання потрібно не зовнішній, а глибинний процес концептуального переосмислення провідних задумів, конструктивних принципів системи дії, засобів реформування всієї шкільної освіти. Педагогічний процес є частиною глобальної, вселюдської соціально-педагогічної системи, яка виховує нове покоління, від котрих залежатиме доля всієї цивілізації; тому природно виникає необхідність обєктивно розібратися, що потрібно відкинути, а що зберегти у великій теоретичній спадщині і педагогічному досвіді виховання людяності.

Діяльності педагога притаманні і загальні закономірності, виявлення яких дає можливість застосувати певні алгоритмічні приписи для розвязування певного класу гуманних виховних задач і виділити їх типи з тим, щоб можна було діяти з наукових позицій. Сучасна освіта повинна стати тією галуззю соціокультурної життєдіяльності, де відбувається становлення духовно зрілої, вільної особистості, спроможної відповідати за долю цивілізації і культури, захищати загальнолюдські цінності, творити цілісний гуманний світ.

Коло людей, з якими індивід вступає в ті чи інші взаємини, змінюється протягом усього його життя. З одними стосунки бувають тривалими, постійними, з іншими - короткочасними або й випадковими. Та всі вони так чи інакше впливають на індивіда, вносять певні зміни в його реакцію на оточуючих на всю навколишню діяльність, викликають також зміни його сприймання себе самого, в його характері. Проте, вирішальну роль у цьому відношенні відіграють постійні взаємини, що виникають в процесі спілкування спочатку в родинному колі, потім - з ровесниками в дитячому садку, а згодом - з членами учнівського колективу класу, школи. Особистість дитини - її характер, почуття, мотиви діяльності та поведінки, інтереси, бажання - формується в процесі відношення з оточуючим світом.

РОЗДІЛ ІІІ.