Вимоги до орфографічних вправ, їх види. списування,вимоги до списування, види списування.

У формуванні орфографічних умінь і навичок важливе значення мають практичні вправи, виконання яких у шкільній практиці розпочинається одразу після пояснення правил правопису. Однією з основних вимог, які ставляться до вправ, є їх систематичність.

Систематичність вправ забезпечується:

а)диференційованим підходом до орфограм;

б)використанням для вправ дидактичного матеріалу, який найповніше відображає виучувану орфограму;

в)строгою послідовністю розумових операцій під час роботи над орфографічним матеріалом;

г)поступовим наростанням самостійності у виконанні вправ;

д)органічним зв'язком роботи над орфографією і розвитком мовлення учнів.

Орфографічна діяльність учнів повинна бути організована відповідно до того рівня засвоєння правила, на якому в даний момент знаходиться учень, і тих особливостей, які відрізняють одне орфографічне правило від іншого. Традиційно в методиці навчання орфографії визначають такі види вправ: 1. Списування. 2. Диктанти. 3. Перекази.

Списування— один з найпоширеніших видів орфографічних вправ, спрямований на формування умінь запам'ятовувати графічні образи слів. Умовою свідомого списування е розуміння учнями змісту того, що вони списують. Завдання цього виду вправ — навчити дітей списувати каліграфічне, грамотно, без виправлень. Основними вимогами, які ставляться до списування, є грамотність, каліграфічна правильність і швидкість.

У практиці навчання розрізняють такі види списування:

1)списування з підкресленням букв, написання яких пояснюється вивченими правилами правопису;2вибіркове списування (у зв'язку з поставленими завданнями чи запитаннями);3списування із зміною форм слова;списування з фонетико- чи граматико-орфографічними завданнями;4 списування з дописуванням пропущених букв. Є менш ефективним тому, що в цих вправах відсутній розпізнавальний етап у застосуванні знань; списування з різного роду логічними завданнями на класифікацію слів, групування за граматичними, орфографічними чи лексичними ознаками, будовою тощо

21.Диктанти. Види диктантів і методика їх проведення.

Диктант- форма письмового контролю, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає записуванні тексту, який диктується. Види : навчальні і контрольні.

Слухові диктанти. Цей вид диктантів може використовуватись як навчальна вправа, коли необхідно навчити учнів встановлювати правильні асоціативні зв'язки типу звук-буква, що має особливо велике значення під час вивчення фонетичних написань. Серед слухових диктантів залежно від навчальних завдань розрізняють попереджувальні й пояснювальні диктанти.

На етапі розпізнавання орфограм у сприйнятих на слух словах використовуються попереджувальні диктанти. Послідовність їх проведення така:1учні сприймають продиктоване на слух;.2визначають слова з орфограмами і пояснюють правопис їх;3записують речення (слова) під диктовку вчителя;4перевіряють записане.

Цей вид диктанту спрямований на формування умінь розпізнавати орфограми за характерними для них фонетичними чи граматичними ознакамиі позначати їх на письмі відповідно до засвоєного правила правопису. Як вид попереджувального диктанту слід розглядати коментоване письмо.

Одним з видів навчальних диктантів є зорово-слухові диктанти. Під час зорово-слухового диктанту текст записується на дошці або кодокартці й демонструється через кодоскоп, його читають учитель і учні, пояснюються при потребі нові слова, аналізуються орфограми, звертається увага на написання слів на правила, які ще не опрацьовані, або на так звані словникові слова. Після цього текст закривається і учні записують його під диктовку вчителя. З метою перевірки записаного текст знову відкривається і учні звіряють правильність свого запису. Такі диктанти спрямовані на активізацію зорово-слухових відчуттів

Самодиктант. Текст диктанту (строфа з вірша, загадка, прислів'я) аналізується з орфографічного боку і заучується напам'ять на одному уроці, а запис вивченого твору провадиться на наступному.

Пояснювальний диктант. Пояснювальні диктанти проводяться, як правило, після того, як тема в основному опрацьована, і дають можливість учителю виявити рівень сформованості тих чи інших орфографічних умінь.

Безпосередньо перед диктантом учні повторюють правила правопису, потім пишуть диктант. Методика його проведення така:1сприйняття продиктованого учителем на слух;2запис під диктовку учителя;

3знаходження і пояснення орфограм.