А як сприймається конкретна людина, як її успіх чи неуспіх проектується в свідомості інших людей залежно від зовнішнього вигляду?
Наведемо образи двох протилежних людей із цього роману.
«Слухаючи ці стереотипні фрази, Елліот Фрімантл їздив на стільці. Він легенько провів по своєму охайно підстриженому сивіючому волоссю, помацав, чи ретельно виголені підборіддя і щоки, - а він голився за годину до зібрання, - і його гострий нюх підтвердив, що запах дорогого одеколону, який він завжди вживав після гоління і опромінення кварцем, все ще відчувається.
Закинувши ногу на ногу, він помилувався двохсотдоларовими туфлями із крокодилячої шкіри і провів рукою по складці брюк свого твідового костюму, пошитого на замовлення.
Елліот Фрімантл давно відкрив, що клієнти віддають перевагу процвітаючим юристам - і непроцвітаючим лікарям. Якщо юрист виглядає процвітаючим, це означає, що він уміє домагатися успіху в суді, а якраз успіху і чекають ті, хто затіває тяжбу».
І справді, цей юрист в той день уклав багато вигідних контрактів. А ось як виглядала людина, сім'я якої залишилась без засобів для існування. Цей чоловік змайстрував вибухівку, аби підірвати літак, на якому він летів, щоб сім'я отримала велику страховку від факту його загибелі і, звичайно ж, загибелі пасажирів та екіпажу, які летіли з ним.
«Д.О. Герреро був худий, довготелесий, сутулуватий. На довгому, вузькому обличчі з гострим підборіддям тьмяно виблискували глибоко запалі очі, тонкі губи були безкровні, над ними тоненькою смужкою виділялись рудуваті вуса. На рудій шиї виступав гострий кадик. Лоб через великі залисини здавався дуже високим. Руки весь час щось крутили, пальці ніколи не знали спокою. Він палив безперестану, припалюючи одну сигарету від іншої. Йому було близько п'ятдесяти, але виглядав він старшим. Неголений, у несвіжій сорочці, він сидів весь спітнілий, хоча в кімнаті було прохолодно».
Гештальтпсихологія
Для практики іміджології
Ми свідомо досі не називали англійське слово «імідж», хоча воно і наявне в тексті основного варіанта перекладу терміна «образ».
В англо-російському словнику96 слово «імідж» (іта§е) перекладається як «образ», «відображення», «подоба», «ікона», «лице», -якщо мається на увазі політична партія чи якась організація; є й інші варіанти.
Більш-менш широкому загалу освічених людей у нашій країні це слово стало відомим у зв'язку із розвитком прикладної науки іміджології, яка відіграє значну роль у системі ділових стосунків між людьми при вивченні причин успіху одних і неуспіху інших.
Коли в нашому суспільстві не йшла мова про ринкові відносини, то не вживали і це слово. В енциклопедіях, енциклопедичних словниках, словниках іншомовних слів, опублікованих в останні більш як 70 років, цей термін не згадується.
96Мюллер Б.К. Англо-русский словарь: 53000 слов. - М.: Рус. яз., 1985. -864 с.
Цікавим є те, що одне і те саме слово «образ» у звучанні різними | |||||
мовами дало назву різним, хоча і дещо спорідненим, наукам. | |||||
Від англійського «імідж», як ми уже зазначили, пішла іміджологія, а | |||||
від німецького «гештальт» (§е8іак), що означає «образ», «конфігурація», | |||||
«цілісна форма», «структура», утворилася назва гештальтпсихологія. | |||||
Ця наука розглядає образ як організоване ціле, властивості якого не | |||||
можуть бути здобуті з властивостей його частин. Один із основополож- | |||||
ників цієї школи, Келлер, висунув гіпотезу інсайту - раптового осяяння. | |||||
Теорія гештальтпсихології для практики іміджології підводить до | |||||
такого висновку: | |||||
Якщо є образ (це може бути людина, споруда, тощо), який має | |||||
певні деталі, що передусім «кидаються у вічі», то решту ліній обра- | |||||
Споглядання людини | |||||
чи об'єкта | |||||
і | |||||
Сприйняття об'єкта | |||||
як цілісного образу | |||||
»■ | |||||
Виникнення враження | |||||
«Домалювання» образу | Несвідомий рівень психіки | ||||
на основі власного досвіду | (інсайт) | ||||
Побудова гіпотези (формування | Свідомий рівень психіки | ||||
думки про об'єкт чи людину) | (логіка) | ||||
і | |||||
Вироблення ставлення (уста- | |||||
новки) і стратегії поведінки | |||||
Рис. 45. Схема процесу сприйняття людини чи об'єкта | |||||
та вироблення ставлення до них і стратегії поведінки | |||||
ш |
Людина | ||||||||||
і | Зовнішня форма | |||||||||
Організація | і | і | ||||||||
і | ІМІДЖ як цілісна структура | Динамічна рівновага (прагнення до відповід ності) | ||||||||
Держава | ||||||||||
І | ||||||||||
Материк | -^— | |||||||||
і | Внутрішній | |||||||||
зміст | ||||||||||
Планета | -^— | |||||||||
....і...; | ||||||||||
1 І Т.Д. |
Рис. 46. Структура іміджу від мікро- до макрорівня
зу, згідно з принципом цілісності, уява людини домалює сама; на несвідомому рівні виникне висновок (інсайт), і при включенні компонентів логіки в мислення і побудові гіпотези виникне також певна установка (а отже, й ставлення) до цієї людини чи об'єкта.
Схематично цей процес можна було б показати так (рис. 45).
А тепер повернімося до вітчизняної практики іміджології, бо практично ми, бажали цього чи ні, з цією наукою, яка належить до людинознавчих, рахувалися. їв повсякденному житті, і у виробничій діяльності. Чи існували у нас такі поняття, як «думка про людину», «лице організації», «честь мундира»? Звичайно, існували. І цьому надавали великого значення. Тільки не називали ці поняття, уявлення, правила, закономірності іміджологією.
Форма одягу, манера поведінки різних категорій людей, оформлення сцен, вестибюлів, актових залів, наочна агітація тощо - це елементи цієї системи чи прикладної науки.
Через зовнішню форму розкривається внутрішній зміст (провідна ідея) людини, організації, держави.
Отже, імідж існує на мікро- і макрорівнях, має і зовнішню форму, і внутрішній зміст (рис. 46).
Зовнішня97 форма і внутрішній зміст постійно мають «підганятися» одне під одного, прагнути до відповідності, бути в динамічній рівновазі, як на шальках терезів.
Імідж організації
У структурі іміджу організації можна виділити такі взаємопов'язані за формою і змістом компоненти: зовнішній вигляд організації і стиль роботи її керівництва; облаштування робочих місць і режим роботи організації; товарний вигляд продукції і реклама як носії іміджу організації; зовнішній вигляд, стиль поведінки і діяльності персоналу (рис. 47).