Ректальне годування пацієнта за допомогою крапельної клізми

1.Заповнити кухоль Есмарха одним із перерахованих препаратів в кіль
1,5-2л, підігрітим до температури 37-38°С.

2.Прикріпити грілку до кухля Есмарха.

3.Після введення наконечника в пряму кишку відрегулювати частоту ™,
пель за допомогою затискача (40-80 крапель за 1 хв.), що відлові^
введенню 2-4 см³).

4.Вкрити пацієнта, тому що ця процедура виконується протягом тривалі
часу.

5. Слідкувати, щоб не перегиналася трубка і не припинився потік рідин

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА. ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ В ГАРЯЧЦІ"

Температуру тіла в стаціонарі вимірюють медичним термометром 2 рази п добу: вранці натще з 6 до 8 години та з 16 до 18 години до вечері. В цей ча« спостерігається максимальне коливання добової температури. У разі таких заХІ ворювань, як ревматизм, туберкульоз, сепсис температуру тіла вимірюють її рез кожні 2-3 години. При вимірюванні температури тіла трапляються випадк —

•~--- ^ції пацієнтом підвищеної температури тіла або, навпаки, приховування

^СИ ому медична сестра повинна стежити за діями пацієнта під час вимірюван-

_температури.

Показники температури тіла пацієнтів записують у спеціальний температур-• листок, який заводиться на кожного пацієнта, що поступає в стаціонар. _цна сестра повинна знати, що підвищення температури тіла на 1°С супро-жується збільшенням частоти пульсу на 10 ударів за хвилину. Утворюючи в _мпературному листі графічне зображення кривих частоти пульсу і температу-и тіла, потрібно на це звернути увагу. Так, у разі виникнення гострих хірургічних захворювань черевної порожнини підвищення температури тіла на ГС викликає збільшення частоти пульсу більш, ніж на 10 ударів, тобто спостерігається невідповідність кривих частоти пульсу та температури. Цей симптом має назву симптом "ножиць", і наявність його допомагає лікарю у встановленні діагнозу.

Блок "Вимірювання температури тіла. Догляд за пацієнтами в гарячці" включає практичні навики:

Номер		Рівень
п/п	Назва практичного навику	відповідаль-
		ності
А.	Вимірювання температури тіла в пахвовій
	ділянці.	3
Б.	Особливості вимірювання температури тіла
	у дітей грудного віку.	3
в.	Вимірювання температури тіла в порожнині
	рота.	3
г.	Вимірювання температури тіла у прямій
	кишці.	3
Г.	Особливості вимірювання базальної температу-
	ри в акушерсько-гінекологічній практиці.	3
д.	Дезінфекція та зберігання медичних
	термометрів.	3
£.	Реєстрація даних вимірювання температури
	тіла.	3
Є.	Догляд за пацієнтом у стадії підвищення
	температури тіла.	3
Ж.	Догляд за пацієнтом у стадії збереження
	температури тіла на високому рівні.	3
3.	Догляд за пацієнтом у стадії зниження
__ __	температури тіла.	4
Оснащення блоку:
медичний термометр, ниркоподібний лоток, банка ємністю 0,5 л, промарк-
'рована ємність з темного скла для дезінфекційних розчинів, бинт, вата, чиста
^СеРветка, рушник, стерильний шпатель. Грілка, міхур з льодом, система для
^становки очисної клізми, вода 1-1,5 л, вазелін, судно, клейонка, гумові рука-

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА. ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ В ГАРЯЧЦІ"

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ В ГАРЯЧЦІ"

вички, фартух. Вазелінова олія, розчин бури в гліцерині (10%), оцтово-во розчин. Медикаменти: кислота ацетилсаліцилова, парацитамол (в табле розчини: анальгін, димедрол, аміназин, кофеїн-бензонат натрію, кордіа ампулах). Розчини: 0,5%, 1% хлорамін, 3% перекис водню, 96° етиловий І СХЕМА НАПИСАННЯ АЛГОРИТМУ ПРАКТИЧНОГО НАВИКА:

I. Місце проведення.

II. Оснащення робочого місця.

III. Попередня підготовка до виконання навику.

IV. Основні етапи виконання навику.

А. ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА В ПАХВОВІЙ ДІЛЯНЦІ. І. Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Ниркоподібний лоток.

2. Медичний термометр.

3. Скляна банка ємністю 0,5 л.

4. Бинт.

5. Вата.

6. Рушник, чиста серветка.

7. Температурний лист.

8. Ручка.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· пояснити пацієнту мету вимірювання температури тіла, значення Щ
показників для діагностики захворювання;

· повідомити пацієнта про те, що в стаціонарі температуру тіла вимірк
вранці натще з 6 до 8 години та з 16 до18 години до вечері,
необхідно виміряти температуру тіла на протязі дня, то вимірюва^
слід після прийняття їжі через 30-40 хв. Проводити термометрію

ж після прийняття їжі не бажано, оскільки її показники будуть вищими. Запитати у пацієнта, чи він безпосередньо перед вимірюва температури не пив гарячі напої (каву, чай);

· бажано, щоб пацієнт був у стані спокою; краще, щоб лежав у ліжку

· звернути увагу на те, чи ліжко пацієнта не розташовується біля га
батареї (взимку);

· звернути увагу на те, чи не має у пацієнта грілки, міхура з льоде
момент вимірювання температури тіла;

· пояснити пацієнту правила вимірювання температури, отримати згоду!
проведення процедури;

- вимити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушнико
IV. Основні етапи виконання навику:

1. Перевірити, чи вся ртуть в резервуарі термометра (на рівні поділки 344
коли ні — струсити термометр.

2. Провести огляд шкіри пахвової ділянки; при наявності гіперемії, місн
вих запальних процесів не можна проводити вимірювання температ
тіла в цій ділянці, тому що показання термометра буде вищим, ніж т«|
пература усього тіла.

*~~ з При відсутності місцевих запальних процесів витерти шкіру м'яким сухим рушником методом "промокання", оскільки вологість охолоджує ртуть, і показання термометра буде нижчим.

4 Встановити термометр так, щоб весь ртутний резервуар з усіх боків щільно прилягав до пахвової ділянки; при підозрі на симуляцію розмістити одно-моментно два термометри в лівій і в правій пахвових ділянках.

5. Запропонувати пацієнту притиснути плече до грудної клітки, а передпліччя
розмістити таким чином, щоб долоня розміщувалася у протилежній пах
вовій ділянці.

6. Через 10 хвилин вийняти термометр і визначити його показання.

7. Повідомити пацієнту результат термометрії.

8. Показання термометра занести у температурний лист.

9. Продезінфікувати термометр (навик "Д").