Дії взводу управління в обороні

Дії взводу управління при переході до оборони залежать від отриманого завдання, умов переходу до оборони та наявності часу.

При переході військ до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником організація бойових дій взводу здійснюється за короткий час. У цьому разі особовому складу взводу управління уточнюється завдання з розвідки противника, обслуговування стрільби батареї для забезпечення закріплення указаного (вигідного) рубежу загальновійськовими підрозділами. Завдання командиру взводу управління зазвичай доводяться окремими бойовими розпорядженнями.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником до моменту отримання завдання основні заходи з підготовки до бойових дій в обороні будуть частково або повністю виконані, необхідне лише деяке їх уточнення. Так, необхідно уточнити завдання з розвідки противника та місцевості, місце КСП, а за необхідності – ПСП (БСП), заходи з інженерного обладнання, організації проводового зв’язку та ін.

В оборонному бою обсяг завдань з розвідки противника зростає, а час на її ведення скорочується. Це обумовлюється тим, що противник буде мати перевагу в силах і засобах перед військами, які обороняються, а виведення і розгортання підрозділів для атаки противник буде прагнути провести у короткі терміни. У зв’язку з цим основні зусилля взвод управління зосереджує на імовірному напрямку наступу противника з метою виявлення його артилерійських і мінометних батарей, колон, які висуваються, особливо танкових.

У ході артилерійської підготовки відбиття атаки противника взвод управління веде розвідку артилерійських і мінометних батарей, танкових і мотопіхотних підрозділів противника, що висуваються та розгортаються, обслуговує стрільбу своєї батареї по розвіданих цілях. Особовий склад взводу управління веде спостереження з метою встановлення напрямку атаки та складу наступаючих підрозділів противника, в першу чергу танкових, обслуговує стрільбу своєї батареї по атакуючих танках та піхоті противника.

У ході артилерійської підтримки військ, що обороняються, взвод управління встановлює сили противника, що вклинився, та рубіж, на який він вийшов, підхід його резервів до ділянки вклинення, переміщення артилерійських і мінометних батарей на нові ВП, розташування пунктів управління та РЕЗ.

У ході артилерійської підготовки і підтримки контратаки взвод управління основні зусилля зосереджує на визначенні координат артилерійських і мінометних батарей противника, на розвідку протитанкових та інших вогневих засобів на напрямку контратаки і на флангах.

Виконання усіх цих завдань взвод управління здійснює з КСП у тісній взаємодії з підрозділами розвідки старшого артилерійського (загальновійськового) командира, а також із підрозділом артилерійської розвідки, обслуговуючим стрільбу батареї.

Для забезпечення безперервної розвідки противника, спостереження за найближчими підступами до переднього краю оборони своїх військ, більш тісного зв’язку із загальновійськовим підрозділом, а також для коректування вогню по цілях, які не спостерігаються з КСП, може розгортатися БСП (ПСП).

КСП (БСП, ПСП) в обороні доцільно розташовувати в траншеях загальновійськового підрозділу. Бажано КСП (БСП, ПСП) розташовувати у місцях, які важкодоступні для танків противника. Місце для КСП (БСП, ПСП) обирається з умовою забезпечення як найкращого огляду підступів до переднього краю своїх військ, районів можливого зосередження та розгортання підрозділів мотопіхоти і танків противника для атаки.

В обороні застосовуються усі засоби зв’язку, але перевага надається проводовому зв’язку (рис. 12.1), який організовується з урахуванням місць розгортання основного і запасного КСП.

Рисунок 12.1 - Схема проводового зв’язку 2 сабатр

Для надійного і безперервного управління зв’язок в артилерійських підрозділах організовується по напрямках від основного КСП до ВП та до БСП (ПСП).

Зв’язок в обороні повинен бути встановлений до моменту зайняття ВП вогневими взводами.

До початку атаки противника всі радіостанції повинні працювати тільки у режимі „Прийом”. З початком наступу противника радіозв’язок застосовується без обмежень (рис. 12.2).

Одержавши завдання на вибір місця розгортання КСП, кву вивчає зазначений район місцевості за картою та намічає місце КСП. Після прибуття у зазначений район перевіряє на місцевості придатність наміченого місця, визначає місцеположення КСП за картою та організовує його топогеодезичну прив’язку.

Рисунок 12.2 - Схема радіозв’язку 2 сабатр

Топогеодезична прив’язка КСП здійснюється командиром взводу управління по карті за допомогою приладів чи з використанням навігаційної апаратури командирської машини. Точність визначення координат систематично поліпшується та контролюється іншими незалежними способами прив’язки. За результатами прив’язки кву складає картку топогеодезичної прив’язки КСП (БСП, ПСП) (рис. 12.3).

Безпосередня охорона і самооборона КСП (БСП, ПСП) здійснюється з моменту розгортання КСП із залученням всього особового складу взводу управління. Безпосередня охорона КСП (СП) здійснюється черговими спостерігачами. У нічний час може організовуватися патрулювання.

Для самооборони готують окопи для ведення вогню зі стрілецької зброї та призначають особовому складу сектори обстрілу, готують вогонь батареї (дивізіону) на підступах до пункту, встановлюють порядок освітлення місцевості під час відбиття нападу противника, вночі організовують взаємодію із сусідніми КСП та іншими підрозділами, які розташовані у цьому районі.

Ведення розвідки особовим складом взводу управління починається з моменту розгортання КСП (СП) і ведеться безперервно до його залишення.

У ході ведення розвідки противника та місцевості квукерує діями особового складу короткими розпорядженнями, командами, сигналами. Він стежить, щоб робота на КСП (СП) та всі його переміщення були прихованими від наземного спостереження противника, за своєчасними розробленням і веденням бойових документів на КСП (СП).

При встановлені початку підготовки противника до переходу його в наступ організовується спостереження за діями противника з метою виявлення напрямку його атаки на передній край загальновійськового підрозділу, засікаються виявлені цілі.

Розвідувальні відомості, отримані в ході ведення розвідки, кву ретельно обробляє, вивчає й порівнює з даними, які вже є, після чого наносить їх на робочу карту та складає схему цілей.

За розвідані дані кву доповідає командиру батареї і в установлені строки подає результати розвідки до штабу дивізіону (начальнику розвідки дивізіону) [15].

Під час висування і розгортання противника або зайняття ним вихідного положення для наступу взвод управління веде розвідку та обслуговування стрільби батареї при ураженні живої сили і вогневих засобів противника на імовірному напрямку його наступу. Ці завдання взвод управління виконує з ПСП або КСП.

Під час вогневої підготовки противника при його висуванні та розгортанні у бойовий порядок особовий склад взводу управління з основного КСП (ПСП, БСП) веде розвідку артилерійських і мінометних батарей, які виявляють у цей період вогневу активність, колон противника на імовірних маршрутах висування, його танкових та механізованих підрозділів на рубежах розгортання.

Якщо противник почав застосування ЗМУ, то особовий склад взводу управління, не припиняючи спостереження, за встановленим сигналом одягає засоби індивідуального захисту. Особовий склад, не задіяний веденням розвідки, за командою кву укривається в підготовлених укриттях, забираючи з собою прилади та засоби зв’язку, які не використовуються у даний момент. У подальшому посилюється спостереження за діями противника. Засікаються знову виявлені цілі і коректується вогонь своєї батареї. За наявності втрат і порушення зв’язку кву вживає заходи до відновлення боєздатності взводу та зв’язку.

З початком атаки противника особовий склад взводу управління посилює спостереження за його діями, особливо на напрямку головного удару, зосереджуючи особливу увагу на танконебезпечні напрямки та ділянки підготовленого зосередженого і загороджувального вогню.

У разі вклинення противника в оборону особовий склад взводу управління за командою старшого артилерійського командира або з дозволу командира загальновійськового підрозділу, якому батарея додана (підтримує), здійснює маневр на інший КСП за раніше розвіданим і підготовленим маршрутом разом із командиром загальновійськового підрозділу, ведучи розвідку противника та підтримуючи стійкий зв’язок. При цьому основні зусилля особового складу взводу управління зосереджуються на розвідці складу і положення противника, який вклинився, та розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових.

При переході до оборони в умовах відсутності зіткненням з противником кву бойове завдання отримує, як правило, на місцевості. Після отримання бойового завдання кву, виходячи з конкретної обстановки і наявності часу:

- з’ясовує отримане завдання та оцінює обстановку;

- обирає місця основного та запасного КСП, а за необхідності ПСП (БСП);

- здійснює топогеодезичну прив’язку КСП (СП) і складає картку топогеодезичної прив’язки;

- доводить завдання та керує інженерним обладнанням КСП (ПСП, БСП);

- встановлює і підтримує постійний радіо - та проводовий зв’язок з вогневими взводами і командиром загальновійськового підрозділу;

- розгортає основний КСП;

- вивчає місцевість у районі основного КСП, дає умовні найменування місцевим предметам, призначає орієнтири і доводить їх до особового складу взводу управління;

- доводить розпорядження стосовно організації інженерного обладнання і маскування;

- відпрацьовує бойові документи;

- організовує безпосередню охорону та самооборону, захист від зброї масового ураження;

- контролює готовність пункту до роботи;

- доповідає командиру батареї за проведену роботу (про готовність пункту до ведення розвідки).

Після розгортання КСП кву віддає усний бойовий наказ.

Після цього кву доводить до командира відділення управління (зв’язку, обслуги командирської машини) таблицю позивних станцій (вузлів) зв’язку та посадових осіб, а також радіодані.

Організовуючи інженерне обладнання місць основного та запасних КСП, кву враховує необхідність дотримання таємності та суворої маскувальної дисципліни, побудови сховищ, бліндажів, ніш, які б забезпечували укриття особового складу та приладів не тільки від артилерійського вогню і ударів авіації, але і від ядерної зброї противника.

У розпорядженні на інженерне обладнання і маскування КСП квузазначає: черговість та строки інженерних робіт; спосіб маскування; порядок забезпечення матеріалами; сили, що залучаються; порядок робіт.

У розпорядженні із захисту від ЗМУ кву зазначає: сигнали попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження; місце розташування пРХБс загальновійськового підрозділу; сигнали сповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження та дії за ними; заходи безпеки під час дій у зонах зараження, районах руйнувань, пожеж та затоплень.

Організовуючи безпосередню охорону та самооборону основного (запасного) КСП, командир взводу в своєму розпорядженні зазначає: місце та завдання чергового розвідника; сигнали сповіщення, дії особового складу за сигналами (сектори ведення вогню зі стрілецької зброї); перепустку.

Здійснюючи контроль готовності КСП до роботи, кву перевіряє точність топогеодезичної прив’язки КСП та орієнтування приладів розвідки (командирської машини управління) одним з незалежних способів, знання особовим складом взводу умовних найменувань місцевих предметів та орієнтирів, положення противника та своїх військ, завдань артилерійського підрозділу і взводу управління на місцевості; відпрацювання бойових документів та знання індивідуальних завдань із розвідки, зв’язку, захисту від ЗМУ та самооборони.

Із прибуттям командира артилерійського підрозділу на КСП в установлений ним час кву доповідає йому за виконану роботу і про готовність пункту до роботи.

При управлінні взводом у ході оборонного бою кву здійснює такі заходи:

- особисто веде розвідку противника, доводить завдання на засічку цілей та обслуговування стрільби, обробляє розвідувальні відомості та доповідає про результати розвідки командиру батареї (начальнику розвідки дивізіону);

- веде спостереження за діями противника, загальновійськових підрозділів та результатами вогню свого артилерійського підрозділу;

- управляє взводом при переміщенні у район запасного КСП при вклиненні противника в оборону наших військ.