Органи державного управління охороною праці, їх комплектація і повноваження
Відповідно до ст. 37 Закону України „Про охорону праці" державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
— Кабінет Міністрів України;
— Комітет по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України;
— міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;
— місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів;
— асоціації, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств.
Закон містить норми прямої дії, що визначають обов'язки, права та повноваження кожного з цих органів.
Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці. Кабінет Міністрів України:
— забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
— визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;
— визначає порядок створення і використання державного, галузевих і регіональних фондів охорони праці.
Основні завдання, які покладаються на Комітет по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) Міністерства праці та соціальної політики України:*
— комплексне управління охороною праці;
— державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;
— координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру;
— проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств,об'єктів і засобів виробництва;
— координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці та підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці, контроль за їх виконанням, державне замовлення наукових досліджень з цих питань;
— встановлення та розвиток міжнародних зв'язків з питань нагляду за охороною праці.
Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці:
— проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці;
— розробка і реалізація комплексних заходів щодо покращення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі;
— здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств галузі з охорони праці;
— укладання з відповідними галузевими профспілками угоди з питань покращення умов і безпеки праці;
— фінансування опрацювання і перегляду нормативних актів про охорону праці;
— організація у встановленому порядку навчання і перевірки знань та норм охорони праці керівними працівниками і спеціалістами галузі;
— створення при необхідності професійних воєнізованих аварійно- рятувальних формувань, що діють відповідно до типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці;
— здійснення внутрівідомчого контролю за станом охорони праці. Для координації, вдосконалення роботи по охороні праці і контролю за цією роботою в центральному апараті міністерств та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються служби охорони праці.
Повноваження місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у галузі охорони праці. Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території:
— забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
— формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;
— організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування;
— здійснюють контроль за додержанням нормативних актів проохорону праці;
— створюють при необхідності фонди охорони праці.