Фактори, які впливають на продуктивність праці

Вивчення умов праці показало, що існує багато факторів, які впливають на продуктивність праці.

Вони формують загальний настрій на працю та полегшують або ускладнюють появу трудових зусиль.

Розробляючи критерії професіографічної оцінки (опис характеристик праці) ступеня нервового напруження в процесі праці, користуються характеристиками, які відображають напруження сенсорного апарату, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. На сьогодні складено спеціальні таблиці класифікації праці за ступенем нервово-емоційного напруження, в основу яких покладено такі показники:

інтелектуальне та емоційне навантаження;

тривалість зосередженого спостереження;

кількість об'єктів одночасного спостереження, що є виробничо-важливими;

кількість сигналів на годину;

темп;

час активних дій;

необхідність самостійного пошуку пошкоджень;

монотонність праці;

напруження зору;

точність виконання роботи;

змінність;

режим праці та відпочинку.

Ступінь працездатності визначається також типом нервової систе­ми. Сильний тип має найбільшу працездатність, слабкий — незначну. Праце­здатність залежить від таких факторів, як • вік, • здоров'я людини, • стать, • навички у роботі, • санітарно-гігієнічні умови тощо. Певною мірою на неї впливають і мотивація, і моральні та матеріальні стимули.

Подовжити стійку працездатність можна за рахунок 4 оптимального рів­ня напруги психофізіологічних функцій,4комфортними умовами пра­ці,4правильним поєднанням режимів праці та відпочинку,4 прове­ден­ням фізкультурних пауз та емоційного розвантаження, 4використанням спеціальних психофармакологічних засобів чи тонізуючих на­поїв,4спеціальним інформуванням людини про результати її діяльності,4наглядом і контролем за її роботою. Комфортні умови забез­печують, крім високої працездатності, добре самопочуття; при цьому не виникають небезпечні напруги компенсаторних систем орга­нізму; здоров'я людини не погіршується довгий час.

Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життє­діяль­ність загалом впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів — активний і пасивний.

Активний відпочинок — це, наприклад, заняття спортом, туристичні поїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активний відпочинок сприяє підвищенню працездатності, поліпшенню психічного стану особистості, настрою.
Пасивний відпочинок — перегляд кінофільмів, слухання музики, сидячи, лежачи, читання книг тощо. Особливим, але обов'язковим, видом такого відпочинку є сон.

Відомо, що неспокійні ночі, неприємні сновидіння з переживанням жахів, небезпек, страху, коли життя ніби висить на волоску, а сили немає щоб дати відпір — все це негативно позначається на стані людини, а відповідно на активності її життєдіяльності.

На працездатність людини впливають і пори року. Наприклад, зниження працездатності спостерігається весною, особливо у працівників з нервово-емоційним перенапруженням.