Шімарентеральне живлення пацієнта

Для кожного пацієнта лікарем складається індивідуальний план інфузії, правила якого медична сестра повинна виконувати чітко. Парентеральне жив­лення призначають в перед- і післяопераційний періоди, при лікуванні пацієнтів ³ сепсисом, масивними опіками, важкою крововтратою. Парентеральне жив-^Лення призначають у випадку виражених порушень процесів переварювання і ^всмоктування в шлунково-кишковому тракті (при холері, важкому перебігу, Дизентерії тощо), повній відсутності апетиту (анорексії), невгамовному блю-^ВаннІ, відмові від їжі.

. Для цієї мети призначаються препарати, в склад яких входять продукти 'АРолізу білків — амінокислоти: гідролізин, білковий гідролізат казеїну, фібріно-^л> штучні суміші амінокислот: альвезин новий, левамін, поліамін; жирові ^мУльсіІ: ліпофондин-S, інтраліпід; 10% розчин глюкози.

крім того вводять до 1 л розчинів електролітів, вітаміни групи В, аскорбіно-^Ву кислоту.

Засоби для парентерального живлення вводять крапельне внутрішньовен-__J_ використовуючи для цього стерильну одноразову систему або спеціально

БЛОК "ХАРЧУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ"

БЛОК "ХАРЧУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ"

з єднані три стерильні одноразові системи, які дозволяють одночасно вводбілкові, жирові та вуглеводні препарати із трьох флаконів (почергово).

/. Місце проведення: стаціонар.

//. Оснащення робочого місця:

1. Робочий маніпуляційний стіл.

2. Стерильна одноразова система для внутрішньовенного крапельного!
дення інфузійних розчинів.

3. Препарат для парентерального живлення пацієнта:

"VAMIN N" (готова комбінація розчинів амінокислот з розчинами цукр необхідними електролітами і вітамінами) — взятий за зразок.

4. Стерильні ватні тампони, марлеві серветки.

5. Стерильний пінцет.

6. Стерильний ниркоподібний лоток.

7. Стерильні гумові рукавички.

8. Спирт етиловий 70°.

9. Джгут.

10. Прокладка під джгут.

11. Подушечка-валик.

12. Штатив-підставка.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· до початку парентерального живлення необхідно позбутися у паціе
таких чинників, як: біль, травматичний шок, різкі коливання температ
тіла, гіповолемія;

· провести психологічну підготовку пацієнта, отримати згоду на вик
маніпуляції;

· допомогти пацієнту лягти у ліжку на спину;

· руку пацієнта покласти внутрішньою поверхнею ліктьового згину дого

· під лікоть підкласти тверду подушечку-валик;

· підігріти на водяній бані препарат для парентерального живлення]
температури 37-38°С;

· помити руки з милом під проточною водою, двічі намилюючи ми
витерти чистим індивідуальним рушником або стерильною одноразов
серветкою, протерти ваткою, змоченою у 70° розчині етилового спир
одягнути стерильні рукавички.

IV. Основні етапи виконання навику:

1. Заповнити розчином стерильну одноразову систему відповідно до виї»
асептики і правильної техніки (блок "Венепункція ", частина І, навик"Б5

2.Прикріпити теплу грілку до флакона з розчином (у зимовий період рок

3. Накласти джгут, підготувати вену ліктьового згину, продезінфікуваі
ділянку шкіри і здійснити пункцію вени голкою, надітою на канюлю
стеми, підключити систему (блок "Венепункція", частина І, навик "В'|
При необхідності частого і довготривалого введення препаратів пров
дять катетеризацію вени.

4. Запам'ятайте! Необхідно суворо притримуватись швидкості введені}
препарату, вказаній в анотації.

—

Гідролізин, білковий гідролізат казеїну, фібріносол в перші ЗО хв. вво­дити зі швидкістю 10-20 крапель за 1 хв., а потім при хорошій переноси-мості швидкість введення збільшити до 40-60 крапель за 1 хвилину.

Поліамін в перші ЗО хв. вводити зі швидкістю 10-20 крапель за 1 хв., а потім 25-35 крапель за 1 хв. Більш швидке введення не доцільне, тому що надлишок амінокислот не засвоюється і виводиться з сечею.

Ліпофундин-S (10% розчин) вводити в перші 10-15 хв. зі швидкістю 15-20 крапель за 1 хв., а потім поступово (протягом ЗО хв.) швидкість введення збільшити до 60 крапель за 1 хв. Ведення 500 мл препарату повинно продовжуватися приблизно 3-5 годин.

При більш швидкому введенні білкових препаратів у пацієнта можуть виникнути відчуття жару, гіперемії обличчя, утрудненне дихання.

5. Під час інфузії слід постійно стежити за станом пацієнта.

6. Після інфузії відключити систему відповідно до вимог асептики і пра­
вильної техніки.

7. Провести дезінфекцію і утилізацію одноразової системи (блок "Вене­
пункція", частина І, навик "Е").

8. Зняти рукавички, провести їх дезінфекцію. Вимити руки, витерти індиві­
дуальним рушником.