Методичні вказівки по вивченню теми. При вивченні першого питання слід пам’ятати, що суб’єктивна сторона є обов’язковою ознакою складу злочину разом з об’єктом

При вивченні першого питання слід пам’ятати, що суб’єктивна сторона є обов’язковою ознакою складу злочину разом з об’єктом, об’єктивною стороною та суб’єктом. Її характеризують наступні ознаки: вина як обов’язкова та мотив і мета як факультативні. На початку вивчення теми слід звернути увагу на те, що деякі вчені ототожнюють суб’єктивну сторону з виною. Треба визначитись з прийнятністю існуючих в теорії позицій. Особливе місце серед проблем, які слід розглянути, займає проблема суб’єктивного ставлення в вину, яку слід проаналізувати. Також рекомендується дати порівняльну характеристику суб’єктивного та об’єктивного ставлення в вину.

При вивченні другого питанняосновну увагу слід приділити вивченню форм та видів вини. Поняття вини дається в ст. 23 КК. Діючий КК в ст. 24 КК закріплює поняття прямого та непрямого умислів, в ст. 25 КК - злочинної недбалості та самовпевненості відносно матеріального складу злочину. Слід постаратися дати визначення видів вини, спираючись на ознаки формального складу злочину. Крім цього обов’язково необхідно засвоїти різницю між прямим та непрямим умислом, між непрямим умислом та злочинною самовпевненістю, між злочинною недбалістю та випадком (казусом). Головними критеріями відмежування при цьому слід брати інтелектуальний та вольовий моменти вини. Не слід забувати про виділення в теорії кримінального права спеціальних видів умислу та їх значення для кримінальної відповідальності.

Розглядаючи третє питання необхідно звернути увагу на те, що можлива ситуація, коли начебто і скоєно діяння, що потягло шкідливі наслідки, але вести мову про злочин неможливо, оскільки є наявним казус (невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків). Далі рекомендується розглянути види казусу, відмінність казусу від злочинної недбалості та визначити значення казусу для притягнення до кримінальної відповідальності. Загальне правило говорить: при казусі відсутня суб’єктивна сторона злочину.

Засвоюючи четверте питання слід виходити з того, що мотив та мета злочину не тотожні поняття, але вони тісно пов’язані між собою. Необхідно розібратися з видами мотивів та цілей. Особливо слід визначитись з значенням цих двох ознак для притягнення особи до кримінальної відповідальності: в яких випадках вони не беруться до уваги та коли вони впливають на кваліфікацію та призначення покарання. В теорії часто говорять в цьому випадку про трояке значення мотиву та мети злочину.

При розгляді п’ятого та шостого питань слід зупинитися на вивченні питання про вплив помилки на притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому мається на увазі помилка в уяві особи в момент вчинення нею злочину, що викривлює сприйняття суб’єктом адекватно існуючої ситуації. Слід засвоїти види та підвиди помилок. При вивченні питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності при наявності юридичної помилки слід пам’ятати про те, що на перший план виходить об’єктивна сторона, тобто до уваги беруться приписи закону, а при фактичній помилці – суб’єктивна, тобто до уваги береться спрямованість умислу, яка і визначає кваліфікацію.

ЛІТЕРАТУРА.

Основна

1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.М.Кривоченко та і.н.; За ред. Проф. В.В.Сташиса, В.Я.Тація – К.: Юрінком Інтер, 2007.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків, 2005.

3. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина. Учбовий посібник./ Укладач Тютюгін В.І..-Дніпропетровськ: Пороги . 1992.

4. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / Упоряд. Н.О. Гуторова, О.О. Житний. – Х.: Одіссей, 2007.

Додаткова

1. Борисов В. І. Необережність та її види: Текст лекції. — X.: Юрид. ін-т, 1991.-21с.

2. Бурдін В. М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені н стані сильного душевного хвилювання. — Львів: ПАЮ, 2006. — 200 с.

3. Вереша Р. В. Поняття вини як елемент змісту кримінального пра­ва України. — К: Атіка, 2005. — 224 с.

4. Коржанський М. Й. Презумпція невинуватості і презумпція ви­ни. - К: Атіка, 2004. -216 с.

5. Ломако В. А. Зміст умислу і його види: Текст лекції. — X.: Юрид. ін-т. - 1991. - 15 с.

6. Пинаев А. А. Особенности составов преступлений с двойной и сме-шанной формами виньї: Учеб. пособие. — X.: Юрид. ин-т, 1984. — 52 с.

7. Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину. — К: Атіка, 2002. — 144 с.

8. Тарарухин С. А. Преступное поведение. Социальные и психоло-гические чертьы. — М.: Юрид. лит., 1974. — 224 с.

9. Тарарухин С. А. Установление мотива и квалификация преступ­ления. — К: Вища школа, 1977. — 152 с.

10. Тузов А. П. Мотивация противоправного поведения несовершен-нолетних. — К: Вища школа, 1982. — 181 с.

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Змістовний модуль № 2

Тема № 10. Стадії злочину

Практичне заняттяне передбачене. Тема вивчається студентами самостійно відповідно до наступних навчальних рекомендацій. Питання теми виносяться на модульний і підсумковий контроль.

Наши рекомендации