Психофізіологічні фактори небезпек
Будь-яка трудова діяльність характеризується двома взаємозалежними елементами - фізичним і психологічним. Кожний вид діяльності висуває особливі вимоги до психологічних властивостей і стану працівників. Небезпечні фактори, обумовлені особливостями фізіології й психології людини, називаються психофізіологічними. До них ставляться: недоліки органів почуття (дефекти зору, слуху і т.п.); порушення зв'язків між сенсорними і моторними центрами; підвищена емоційність; втома (фізіологічна і психологічна); емоційні явища (конфліктні ситуації, стреси); необережність; відсутність мотивації до трудової діяльності (незацікавленість у досягненні цілей, невдоволення оплатою праці, монотонність роботи, відсутність пізнавального моменту і т.п.); брак досвіду.
Для професій, пов'язаних з ризиком необхідно враховувати фактори, що визначають готовність до небезпек: недостатню психологічну підготовленість до екстремальних ситуацій; втрату пильності, ігнорування небезпеки, невміння вчасно неї розпізнати; переоцінку своїх можливостей, самовпевненість; відсутність почуття небезпеки; неврівноваженість і підвищена схильність до ризику; загальмованість реакцій; як низька активність, так і підвищена активність; схильність до паніки; довірливість; легковажність; гарячність; імпульсивність; низький інтелектуальний рівень.
Критичними станами називаються:
1. Стрес - це реакція організму на ситуацію, при якій він має потребу у функціональній перебудові та адаптації.
2. Фрустрація - сильна мотивація досягнення мети при наявності серйозної перешкоди (фізична - обмеженість волі; біологічна - старіння, хвороба і т.д.; моральна - норми і правила поведінки і т.п. ).
3. Конфлікт - відрізняється від фрустрації тим, що при фрустрації перешкоди аксіоматичні, а в конфлікті перешкода переборна, можна знайти рішення, компроміс.
4. Криза - це перешкода, стан, проблема, від яких неможливо піти.
5. Транс - це стан, при якому втрачається контроль тіла вольовими зусиллями.
6. Екстаз - стан ейфорії.
ЛЕКЦІЯ 5
«НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ МИРНОГО І ВОЄННОГО ЧАСУ»
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
· Основні визначення
· Загальна класифікація НС
· Структура класифікації НС в Україні
· Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
Основні визначення
В Україні термінологічною основою з питань надзвичайних ситуацій, захисту населення й територій при їхньому виникненні є Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, підписаний Президентом України 8 червня 2000 року № 1809.
У відповідності зі ст.1 Закону вводяться наступні визначення.
Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що привела до загибелі людей або створює на об'єкті, окремій території загрозу життю й здоров'ю людей і може привести до руйнування будівель, споруджень, устаткування й транспортних засобів, порушенню виробничого або транспортного процесу або завдає шкоди навколишньому середовищу.
Катастрофа – велика по масштабах аварія або інша подія, що приводить до важких наслідків.
Надзвичайна ситуація техногенного і природного характеру – порушення нормальних умов життя й діяльності людей на окремій території або об'єкті на ній, або на водному об'єкті, викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, у тому числі епідемією, епізоотією, пожежею, що привело (може привести) до неможливості проживання населення на території або об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей, і (або) значним матеріальним втратам.
Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру– система, відповідно до якої надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру підрозділяються на класи й підкласи, залежно від їхнього характеру.
Класифікаційна ознака надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру– технічна або інша характеристика аварії або катастрофи, що дозволяє віднести її до надзвичайної ситуації техногенного й природного характеру.
Загальна класифікація НС
Техногенні надзвичайні ситуації можуть бути класифіковані по галузевому принципі - будівництво, транспорт, енергетика, металургія і т.д.
По масштабах наслідків техногенних аварій і катастроф, а також природних явищ НС розділяються на об’єктові, місцеві, регіональні й загальнодержавні.
По характері негативного фактора НС бувають пов'язані з:
а) викидом небезпечних речовин (радіоактивних, ХНР, біологічно небезпечних речовин) в атмосферу.
б) пожежами й вибухами на потенційно небезпечних об'єктах і транспорті.
в) катастрофічними затопленнями при аваріях на гідроспорудах (греблях, дамбах і т.д.)
г) порушеннями систем життєзабезпечення (енергосистеми, інженерні системи, міський транспорт і т.д.)
Надзвичайні ситуації техногенного й природного характеру можуть бути класифіковані по розмірах матеріальних втрат. По оцінці закордонних фахівців шкала матеріальних втрат у НС виглядає в такий спосіб:
- мала техногенна аварія (НС) до 100.000 доларів;
- середня НС - до 1 мільйона доларів;
- більша аварія (НС) - до 10 мільйонів доларів;
- велика НС - до 10 мільярдів доларів.
НС можуть класифікуватися по кількості потерпілих. Причому така класифікація носить і галузевий характер. Наприклад, число загиблих в авіаційній катастрофі, дорожнім зіткненні, аварії морського судна й т.д. У загальному виді цей класифікаційний підхід можна представити в такий спосіб:
- мала НС - число потерпілих від 25 до 100 чоловік, з яких 10 - 15 вимагає госпіталізації;
- середня НС - число потерпілих від 100 до 1000 чоловік, підлягає госпіталізації 25-250 чоловік;
- більша НС - потерпілих більше 1000 чоловік, підлягає госпіталізації більше 250 чоловік.
Надзвичайні ситуації з погляду класифікації природних аномальних явищ (стихійні лиха) можна розділити на три основні групи:
- НС, обумовлені ендогенними процесами (землетруси, активізація тектонічних процесів по лініях розламів, грязьова вулканізація);
- НС, пов'язані з екзогенними процесами (селі, зсуви, обвали, карстові провали, просідання ґрунтів);
- НС гідрометеорологічного характеру (суховії, посухи, пилові бури, сніжні лавини й замети, повені, шторми, смерчі, зливи, град й т.д.).
Надзвичайні ситуації будь-якого характеру можна також класифікувати по динаміці розвитку й тривалості впливу, на населення й територію.
По динаміці розвитку виділяються:ь раптові (практично миттєві) НС (вибухи ВР, газоповітряних сумішей, транспортна аварія); що повільно розвиваються - характеризуються процесами повільного накопичення (акумуляції) небезпечного фактора (утворення пилового й хімічного смогу, підвищення концентрації алергенів в атмосфері, торф'яні пожежі); швидко розвиваються (аварії з викидом ХНР, пожежі).
По тривалості негативного впливу небезпечного фактора надзвичайні ситуації можна розділити на одномиттєві, при виникненні яких населення реагує на наслідки небезпечного явища – землетрус, вибух, лавина й т.п. і тривалої дії – епідемії, паводок і т.п.